«Секс, інста і ЗНО»: етапний момент в українському серіальному виробництві

«Секс, інста і ЗНО»: етапний момент в українському серіальному виробництві

29 Листопада 2020
5988
29 Листопада 2020
12:00

«Секс, інста і ЗНО»: етапний момент в українському серіальному виробництві

5988
Цей диджитал-серіал перебуває на вершині сучасної піраміди серіалів України — йому був наданий карт-бланш сказати так, як ніхто до цього ще не говорив.
«Секс, інста і ЗНО»: етапний момент в українському серіальному виробництві
«Секс, інста і ЗНО»: етапний момент в українському серіальному виробництві

Кого й варто було кликати для створення нового типу серіалів, з відкритістю і сміливістю, з орієнтацією на молоду аудиторію з почуттям гумору, так це режисера Антоніо Лукіча, чий попередній фільм «Мої думки тихі» є показовим прикладом легкості, якості й розумної іронії. Тому для «Сексу, інсти і ЗНО» його кандидатура оптимальна. Оптимальна ще й через її «багаторукість»: Лукіч привів із собою на проєкт як мінімум кількох фахівців, за рахунок таланту яких серіал можна вважати певною вдачею на нашому позбавленому вдач телебаченні. Сценарій до серіалу з-поміж інших писав Павло Остріков, виплеканий СУКом («Сучасним українським кіно») і відкритий для загалу продюсером Юрієм Мінзяновим безперечний унікум, здатний створювати на папері й на екрані небанальний, живий гумор, утілений, зокрема, у дві короткометражки, «Випуск’97» і «Mia Donna», які довели свою винятковість, узявши участь у десятках фестивалів світу. Цим двом кінематографістам у поміч на серіалі була кастинг-директорка Алла Самойленко, а її здатності ідеально підбирати акторів може подякувати ледь не все сучасне українське кіно.

Саме текстуально серіал можна вважати першим у своєму роді україномовним продуктом (виробництво компанії «1+1 Digital Studios»). Із першого погляду відзначається адекватність почутого в кадрі з вітчизняними реаліями, в даному випадку з реаліями сучасної української школи. Складність втілення подібного полягала в існуванні мінно-правового поля, де можна було легко себе підірвати рейтингом 16+ (а то й забороною для показу) через прописані пункти в законі зі строгою регуляцією вживання обсценної лексики в кіно для широкого загалу, а тим паче в кіно про і для підлітків старшого шкільного віку. Тож «Секс, інста і ЗНО» — це революційний і водночас експериментальний серіал, що сміливо переходить межі, раніше непрохідні, даючи ще й привід для полеміки й потрібного внесення нюансів у закон...

За таку сміливість, імовірно, треба подякувати генеральній продюсерці серіалу Анні Ткаченко, яка вирішила «законодавчу» проблему шляхом показу серіалу у форматі video-on-demand, коли будь-який перегляд залежить від індивідуального рішення окремого користувача інтернет-сервісу «1+1 Video», вирішуючи своєю кредитною карткою, платити чи ні 79 гривень за показ. Щоправда, 27 листопада серіал почали викладати ще й на ютубі, вже безкоштовно. Але й на цій онлайн-платформі немає тих «прокатних» обмежень, які є в телевізійному ефірі.

Мова героїв серіалу, школярів однієї вінницької школи, складається з українських слів, суржику й матів. Останні, звісно, присутні меншою мірою, ніж в українських школах, але достатньо, щоб утямити, що молоде покоління на пристойному рівні володіє вокабуляром осучасненої «Еллочки-Людоєдки». Хоча, зрештою, органічність мови героїв — заслуга сценариста: героям у вуста вкладено таке, що віриш — так і говорять у дійсності, бо ми це чуємо щоденно. Подібного вгрузання у вербальну правду в серіальному виробництві України ще не було. Саме за рахунок довіри відбувається перший дуже важливий на початку контакт глядача (слухача) із серіалом.

Далі в системі розпізнавання «свій-чужий», розпізнавши свого за принципом, як він говорить, іде наступна стадія — про що йдеться. Кожна 20–25-хвилинна серія вертикально-горизонтального серіалу напряму стосується самої назви, а в назві фігурують центральні моменти життя підлітка у старшій школі, й перший момент — секс. Про секс тінейджери не можуть не думати (принаймні, хлопці), зважаючи на хімічні процеси в тілі, абсолютні, як біль. Але й дівчата не пасуть задніх, і тут «на допомогу» їм приходить сценарна фантазія. Наприклад, головна героїня природньо хоче сексу, але не може ним займатися психологічно, бо колись, ще в дитячому таборі, її зґвалтували, тому єдине, що вона тепер може пристрасно робити, так це писати в таємний акаунт інсти свої сексуальні фантазії. Інша героїня, навпаки, не хоче сексу з хлопцями, маючи проблеми так само з дитинства: вона поцілувала хлопчика, а він у прямому сенсі плюнув на неї, тож вона вирішила, що в її роті більше ніколи не буде хлопців...

Взагалі, більшість своїх рухів герої серіалу роблять у напрямку пошуку та реалізації своїх статевих потреб — це показано в серіалі в повному обсязі, із (прихованою) мастурбацією хлопця головної героїні, невпинними розмовами двох друзів про бажане злягання й використанням російської матірної лексики всіма без винятку героями, що, хоч і звучить вірогідно, але часом зіграно на театральному рівні в дусі радянського журналу «Єралаш». Але про «зіграно» — пізніше.

Соціальна мережа обміну фото-відеофайлами інстраграма у складному й напруженому житті тінейджера відіграє важливу роль, ба більше: без інсти ти ніхто, а що в інсті — це й робить тебе кимось. Змагання за ієрархію домінування в школі між дівчатами не менш жорстке, ніж між хлопцями, просто в жінок воно частіше проходить у психологічному плані, а не у фізіологічному, й маніпулювання інстаграмом — саме те. Наприклад, під час виборів президента школи «кинути таку подлянку» — залізти правдами й неправдами в таємний акаунт суперниці й розкрити її таємницю на весь загал. Класна ідея для сюжету теж, як і у випадку з «розмовами про важливе», здебільшого розіграна на екрані акторами доволі примітивно, опускаючись до рівня іншого плюсівського серіалу — сумнозвісної «Школи».

І третя сюжетна складова — ЗНО. Страх кожного школяра, невідвортний кошмар із правом визначити майбутнє. І це на додаток до нудних уроків, нелогічно багатогодинних домашніх завдань, що логічно провокують ненависть до школи та бажання її підірвати, й таку ж ненависть до вчителів. ЗНО — майбутні Сцилла і Харибда будь-якого школяра, і в Лукіча це надзвичайно добре пропрацьовано в деталях усіх можливих розмов — між однокласниками, друзями чи батьками.

Після переможного для формування довіри проходження стадії як говорять, про що говорять, настає час фейс-контролю — хто говорить. Зіскановані обличчя персонажів накладаються глядачем уже не на матрицю реальності, а на матрицю умовності, де головну роль грає типажність — як той чи той герой пасує для свого образу. І наскільки він гарний. Причому «гарний» у цьому дуплеті визначень зовнішності є важливішим, бо стосується підліткової цільової аудиторії, в якій обличчя — запорука вибору партнера. За наявності деяких промахів і сумнівів актори переважно поцілили у своїх типажів. Головна героїня Саша — проблемна дівчина, здатна привабити і глядача, старшого за вік тінейдждера. Цю непросту амбівалентну роль упевнено грає Ганнуся Ярмоленко. Її хлопець Андрій (Андрій Максімов) — правильний екранний сексі. Два дружбани, Клім (Григорій Наумов) і Богдан (Олександр Яценко) — ідеально влучили в образи, колись утілені Джимом Керрі та Джеффом Деніелсом у комедії «Тупий і ще тупіший». При цьому здивувало обрання Софії Слюсаренко на роль заявленої лесбійки Ганни, хоча б тому, що акторка не зіграла притаманних образу умовностей, що фактично нівелює задум.

Власне, гра акторів — це те, що вже на етапі другої серії знімає один бал із рейтингу серіалу. Попри добру вимову (а не як у серіалі «Школа»), що свідчить або про життя актора в мові за межами майданчика, або про талант мовника, — «Секс, інста і ЗНО» грішить ходульністю гри, ситуаційними штампами міміки та рухів. Часто-густо актори грають у гіршому розумінні цього слова, що не занурює глядача в дійство, а навпаки, викликає бажання переключити чи піти на кухню.

Прикре враження виникає вже після першої серії, сюжетно найбільш оригінальної та кінематографічно найдинамічнішої. Власне, так часто буває: щоб захопити глядача й підсадити його на гачок історії, в пілотні серії вкладають більше часу, більше зусиль та фінансів, ніж у решту. Тут, здається, той самий випадок. Уже після першої серії починається жах українського телевізійного виробництва, із вимогою знімати 10–20 екранних хвилин на день, із мінімумом перестановок камери, з поганеньким освітленням, кривуватим звуком і цим пекельним постійним середнім планом. Бо ж для ракурсів потрібен час, а його немає через вимогу зйомок певної кількості хвилин на день... Тобто ніякого американського «Сексуального виховання» від Netflix чи британського «На моєму місці» від ВВС ми не побачили. Тож зйомка — другий сумний момент, що змушує зняти із серіалу ще один бал.

Але «трійка» за 5-бальною системою — це незвично багато для вітчизняного серіалотворення, кастрованого вже на етапі проходження сценарію редакторським відділом будь-якого каналу, не доходячи до майданчика, коли цікаві ідеї відрізаються зі словами «нам не треба розумного». У цьому сенсі «Секс, інста і ЗНО» перебуває на вершині сучасної піраміди серіалів України — йому був наданий карт-бланш сказати так, як ніхто до цього ще не говорив. І Лукіч із Остріковим сказали на повну... наскільки їм дозволяв виділений бюджет. Це варто відзнаки. Це етапний момент або ж може таким стати, якщо свобода сценаристів буде оцінена належим чином і впроваджена у практичне подальше використання. Тепер важливим залишається дізнатися кількість переглядів, і якщо кількість буде достатньою для «1+1 медіа», можливо, й бюджети серіалів зміняться. Амінь!

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5988
Читайте також
09.12.2020 14:08
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
5 677
25.11.2020 09:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
3 034
15.11.2020 13:00
Андрій Кокотюха
«Детектор медіа»
3 281
08.11.2020 13:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
«Детектор медіа»
1 990
11.10.2020 12:01
Андрій Кокотюха
«Детектор медіа»
7 003
10.10.2020 14:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
«Детектор медіа»
8 442
06.08.2020 13:15
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
5 739
31.07.2020 11:30
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
3 281
27.06.2020 11:00
Андрій Кокотюха
«Детектор медіа»
3 987
03.06.2020 10:03
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
2 557
30.05.2020 11:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
9 707
27.03.2020 12:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
13 743
19.02.2020 12:14
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
11 071
15.11.2019 13:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
2 877
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Анастасія Мартиненко
781 дн. тому
Незаслужено оминули увагою Зеленого Віталіка (грав Даню)! За такими як він майбутнє україномовного кіно
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду