Рік тому Лариса Денисенко, моя колега-письменниця та гарна подруга, вона ж - ведуча культурологічної програми «Документ» на «1+1», зізналася на своєму персональному сайті: те, що програма ще виходить, не стратегія «Плюсів» і не добра воля менеджменту, а швидше випадковість. При цьому вона, як усяка мудра людина, залишила за собою право на помилку. І ось тепер менеджмент цю помилку виправив: у новому сезоні з ефіру «1+1» програма «Документ» зникне назавжди.

З цього приводу вже є офіційне звернення з проханням залишити програму в ефірі. Ваш автор, як чесна людина, на заклик підписатися під листом відгукнувся, хоча зазвичай не належу до підписантів (наприклад, під вимогою до Росії припинити її агресію щодо Грузії тощо). Проте, виконавши громадянський обов'язок, тепер мушу виконати обов'язок журналістський і закликати всіх небайдужих розібратися в тому, чого ж саме вимагають і автори листа-звернення, і ті, хто під ним активно підписується. При цьому, роблячи свої висновки й прогнози, так само прошу залишити мені право помилятися.

Готовий вислухати звинувачення в цинізмі, витерти всі плювки з обличчя, вибачитися за цей цинізм, але, тим не менше, повторити свої слова: поки «Документ» не закрили, всіх усе влаштовувало. Найперше - час виходу програми в ефір: 00:40-00:50 по буднях, а останнім часом - навіть 01:00 і трошки пізніше. Тобто, найменш рейтинговий із усіх можливих часів.

У мене нема ЖОДНИХ претензій та зауважень стосовно наповнення програми. Навпаки, друзі, товариші та колеги робили все можливе, щоби навіть у час, коли їх бачитиме півтора інтелігенти, запросити цікавого «неформатного» гостя, якого більше нікуди не запросять, і провести з ним насичену розмову. Глупої ночі на «Документі» навіть влаштовувалися телепрем'єри! Правда, і тут чулися зітхання: мало хто це побачить і оцінить.

Натомість так виглядає, що для каналу «Документ» що далі, то більше ставав тим, чим була картина на стіні в квартирі батьків дяді Федора з казки про Простоквашино: «Від цієї картини на стіні дуже велика користь! Вона дірку на шпалерах закриває!» За аналогією, культурологічна програма дотепер була зручною в тих випадках, коли треба було одночасно затулити «дірку» нічного ефіру і показати, що на «Плюсах» про культуру таки дбають.

Раніше ваш автор намагався дивитися цю програму старанно. Але останнім часом пережити першу ночі просто не вистачає фізичних сил. Проте я чув від кількох малознайомих людей, що вони терпляче досиджували до «Документу». Певен - у більшості з нас, небайдужих до культурного продукту на телебаченні, є хоча б по одному такому знайомому. Разом їх, може, й небагато. Тому менеджмент каналу за такого глядача боротися не збирається.

Але я так само не певен, що команда «Документу» була задоволена часом виходу в ефір і кількістю глядачів! Бо їхній потенціал, їхні знання та їхній професіоналізм вартий як більшої аудиторії, так і кращого часу в ефірі. Шкода, що про це в зверненні не йдеться, то складається враження, що між закриттям «Документу» і залишенням його в тому ж незручному слоті ми, підписанти того звернення, обираємо незручний слот. Тобто, закликаємо лишити все, як є.

Проте зізнаємося собі: в такому разі нема різниці, є програма чи нема. Якщо вона регулярно виходить, але не має бодай мінімального впливу та фактично лишається непоміченою, то загнати культурологічну програму в глибоку ніч означає виявити до неї своє менеджерське ставлення. «Документ» існує не лише для того, щоби його показували, а насамперед, як і будь-який телевізійний продукт, призначений для того, щоби його ще й бачили.

Коли півтора роки тому на Першому національному закривали «Культурний фронт» Юрія Макарова, подібних звернень не було, хоча поодинокі спроби порушити питання про відродження проекту озвучувалися. При тому, що з ефіру зникла не просто якась непомітна оку програма - «Культурний фронт» мав зручний час для виходу. Протести проти закриття «Документу» в даному випадку свідчать, як на мене, про те, що «1+1» попри майже повне оновлення концепції мовлення таки залишається в умах і серцях українських глядачів таким собі «Першим інтелігентним» чи «Першим культурним». Тоді як Перший національний подібного іміджу ніколи не мав. Навпаки - поява там окремої програми про культуру виглядала чимсь дивним, незрозумілим, нереальним, а отже, закриття «другого фронту» минулося якось безболісно.

Самі того не розуміючи, люди, які в реальному житті до ефіру «Документу» просто не доживають і навряд чи доживатимуть далі, своїми зверненнями на захист програми та збиранням підписів залишають «Плюсам» шанс зберегти імідж. Натомість ніхто чомусь не вимагає, щоби «Документ» не просто зберегли, не закривали, не розганяли, а дали йому кращий час у ефірі!

Заради цього, як на мене, варто пожертвувати щоденними, точніше - щонічними ефірами на користь того, щоби програма «Документ» переформатувалася на повноцінний тижневий альманах. Адже, скажімо, Катя Осадча зі своїми «Світськими хроніками» теж дефілює раз на тиждень.

Без реклами програма Осадчої має хронометраж десь так 40 хвилин. Для порятунку «Документа» і компромісного рішення з приводу долі цієї програми можна застосувати досить просту математику. Якщо втиснути «Світські хроніки» до 20 хвилин, вони стануть більш сучасними, динамічнішими. Причому цей гламур не втратить своїх рейтингів. Натомість інші 20 хвилин можна було б віддати культурі в її, так би мовити, негламурному, первинному вигляді. Ось де згодиться «Документ»: 8 хвилин студія + 2 тематичні сюжети по 2 хвилини. Решта - реклама...

Так, частота виходу зменшиться, зате програма втримається, збережеться, і головне - матиме кращий час, а отже - рейтинги зростуть. Порівняно з нічним ефіром - набагато, хоча порівняно з політичним ток-шоу - самі розумієте... Отже, «Документ» лишиться іміджевим проектом каналу, котрий до всього доведе свою спроможність давати нормальні цифри.

Правда, ваш автор - не телевізійний менеджер, як, зрештою, і всі ми з вами. Тому не розуміє, що «Плюси» далі будуть ставити в нічний ефір. Лишається тільки справді приєднатися до тих, хто дивується, як це «Документ» досі виходив. Проте знову повторюся: показувати програму глупої ночі рівнозначно не показувати її зовсім. Даючи хіба зайвий привід понарікати на те, що культуру вперто заганяють на маргінеси телебачення, ЗМІ, суспільства...