Чому з екрана зникають журналістські розслідування?

9 Березня 2010
13954
9 Березня 2010
19:22

Чому з екрана зникають журналістські розслідування?

13954
Вплив соціально орієнтованій журналістики можна повернути лише в тому випадку, якщо поступ на каналах почнеться єдиним фронтом
Чому з екрана зникають журналістські розслідування?

Коштує повноцінна програма розслідувань реально дорожче, ніж шоу «Танцюю для тебе» (воно ж - «танцаі з інвалідами»). Під словом «дорожче» розумію не так суму в іноземній валюті, знайдену продюсерами, та вартість реклами в такому проекті. Бо в яку суму та в якій валюті оцінити розхитану нервову систему та усвідомлення того, що твоя праця на ниві боротьби за правду до перемоги не призводить? Керівництво каналів так званої «першої десятки» зрозуміло це і вирішило: для чого йти в ногу зі швидкоплинною модою на розслідування, якщо ті ж самі шоу за участі Кіркорова та Баскова, а також українських політиків мають на глядачів більший вплив.

 

Це я про «Інтер»: саме з його ефіру поступово зникли як кримінальні проекти Костянтина Стогнія (а кримінал без соціалу неможливий), так і «Агенти впливу» - спроба робити відверту соціалку з кримінальним підтекстом. Пізніше СТБ відмовився від виробництва «За вікнами». Хоча цей проект справді виглядав набагато якіснішим, а деякі випуски обговорювалися в професійному середовищі. До речі, СТБ рідше показує «Правила життя» - не менш соціально значимий проект, призначений насамперед для захисту прав українського споживача. З величезною натяжкою до категорії соціальних досліджень я б відніс пізнавальний «Знак якості»: нікого не звинувачуючи і нічого не викриваючи, автори цієї програми все ж таки давали практичні поради, як при бажанні підвищити якість власного життя.

 

«1+1» відмовився від виробництва  навіть достатньо «жовтої» соціалки  «ТСН. Варта».  А періодичні спецпроекти каналу «1+1»у рамках ТСН (особливо - про корупцію в міліції та проституцію) нічого нового та корисного в соціальну телевізійну журналістику не внесли.

Таким чином, ваш автор хоче наголосити: під антикризову оптимізацію виробництва, а в деяких випадках - ще задовго до неї, з каналів, котрі прийнято вважати «каналами першого ешелону», зникли програми з претензією на розслідування та соціальною проблематикою. «Агенти впливу», правда, лишилися на НТН, хоча і там змінилися умови співпраці.

 

Соціально орієнтована журналістика, навіть професійно зроблена та поки що затребувана суспільством, далі не має широкої підтримки телевізійного керівництва так званих «основних каналів». Бо не є впливовою -  перш за все, очевидно, з точки зору  самих телеменеджерів. За її допомогою практично неможливо вирішити в Україні жодного питання, яке хвилювало б телевізійних керівників персонально.

 

І лише канал ТВі, який поки що з суто технічних причин не потрапив до «лідерської десятки», лишається з проектом «Знак оклику» найбільш послідовним. Складається  враження, що якщо ТВі теж відмовиться від «Знаку оклику», соціально орієнтована журналістика кине якір на таких відверто нішевих каналах, як, наприклад, «Перший діловий», «Київська Русь» чи «УТР». Але є надія на те, що ТВі, як показує час, поступово та послідовно розвивається. Причому в кращий, як на мене, бік - у сегменті «чоловічого» телебачення, цікавість до якого на фоні загальної гламуризації та тотального тяжіння до лайт-журналістики лише зростає. І «Знак оклику» на фоні закриття аналогічних проектів таки виглядає не даниною моді, натомість - проектом іміджевим у кращому розумінні цього слова. Бо ніщо так не сприяє іміджу, як щотижневі гострі розмови про великі проблеми маленького українця, які одночасно є проблемами цілої України. Та ще й витрачання при цьому на ілюстрацію цих проблем певного часу і коштів більших, ніж цього вимагає «просто розмова» на задану тему.

 

Проблематика буквально кожного сюжету стосується всієї країни і може бути узагальнена. Поставивши собі за мету дивитися «Знак оклику» місяць, від 6 лютого до 6 березня, чесно зробив це і спробував структурувати сюжети.

 

До першої категорії за моєю системою потрапили історії, котрі відбуваються в Україні самі по собі і журналісти своїми сюжетами апріорі не здатні ані вплинути на ситуацію, ані поміняти її. Таких найбільше, тому сюжети ці чисто ілюстративні, з категорії «наші звичаї». Наприклад, початок суду над організатором афери з «Еліта Центром» Шаховим-Волконским. Процес закритий, журналістів не пускають, але репортери «Знаку оклику» проникають туди з прихованою камерою - і? В залі суду насправді нічого аж такого ексклюзивного не відбувається, а сам суд ітиме незалежно від того, прорвуться в залу розвідники чи не прорвуться. В даному випадку «наші» зайшли туди тільки тому, що їх не пускали «німці».

 

Або - сюжет про контрафактні парфуми відомих марок: від наочної демонстрації того, що вони є, так само, як є підроблені рибні консерви, менше їх не стане. Викорінити контрабанду як явище не можуть правоохоронці більшості країн світу. Тому сюжети про розборки на наших кордонах через те, що хтось комусь невчасно заслав грошей теж лише оповідання, а не резонансне викриття. У цей кошик - про «зіркове» заробітчанство на виборах, пільги чиновників, хабарництво ДАІ. Якщо ж журналісти «Знаку оклику» беруться красиво досліджувати на собі та інших негативну дію так званих енергетичних напоїв із вмістом алкоголю та без такого, вони натикаються на цілком офіційну відповідь: дію цих напоїв не дослідили досі навіть українські токсикологи та наркологи. Через те аматорські експерименти журналістів не мають ані наукового підтвердження, ані, навпаки, спростування.

 

Інша група сюжетів - це ситуації, на які журналісти реально здатні вплинути, але не можуть в силу обставин, які пояснив головний нарколог України Анатолій Вієвський у сюжеті про згадані вже енергетичні напої: «З одного боку проблеми - тотальна недоінформованість суспільства. З іншого - чиїсь бізнес-інтереси». Це стосується, зокрема, сюжету про несподіваний вихід з ладу терміналів IBOX по всьому Києву (від чого постраждав і я - платіж вчасно не пройшов, тепер «торчу» сто гривень і не можу довести факт сплати, навіть маючи на руках чек). Далі - торгівля наркотиками, зокрема - в Криму. Поки феодосійські менти кришують феодосійських народилерів (це зафіксовано на відео), наркоторгівля лишиться невразливою. І не лише в Криму, а й по всій Україні. Те ж саме стосується торгівлі нарковмістними препаратами у аптеках та метадоном - з чорного ходу наркодиспансерів.

 

Чи ось - системне шахрайство в магазинах, де продається техніка для дому. За рахунок пересічних покупців там покриваються усушка, утруска, угар та все інше, що погризли мишами та поклювали горобці. Протистояти цьому можна двома способами: качати права, але це призведе лише до сварок у магазинах, і не ходити в магазини, чого не буде ніколи. Журналістів з камерами бояться і дедалі частіше відмовляють їм у прямих коментарях. Але, повторюся, Господь створив приховані камери, наділив журналістів акторськими здібностями, і взагалі нашого брата якось так перестали бити (камери вже не дратують, бо їх не видно), проте матюкати не перестали, що загалом добре для динаміки картинки.

Нарешті - третя категорія, де сюжетів найменше: коли журналісти реально можуть пройти шлях розслідування до кінця, знайти та опитати всіх учасників конфлікту та потенційних його винуватців, провести своєрідне досудове слідство і формально зібрати підстави для порушення кримінальної справи. Так, у сюжетах про зґвалтування неповнолітніх вихованців дитячих будинків (Харків), загибель вагітної жінки у ліфті (Запоріжжя) та навіть зловживання київської влади, одним із наслідків якого є нечищені вулиці та 8 тисяч травмованих склад злочину показаний. Можна навіть винних назвати. Але хто їх покарає, якщо, повертаючись до початку, сюжет по телевізору вже нікого не лякає і нічого не означає?

 

Лишається констатувати очевидне: вплив соціально орієнтованій журналістики можна, на радість продюсерам, повернути лише в тому випадку, якщо поступ на каналах почнеться єдиним фронтом. Так само, як після «Танців з «зірками» свого часу почалися численні пісенно-танцювальні проекти, потім - талант-шоу, нарешті - різного роду «шанси», «фабрики» та кузні талантів. Йдеться не про повернення дурної, як на мене, моди на проблемну журналістику. Ви ж бачите - мода швидкоплинна, якщо це лише мода. Йдеться саме про те, аби телевізійні пані та панове, не змовляючись, усвідомили: соціальні телевізійні проекти - це перспектива, і розвиток їх - демонстрація вміння стратегічно мислити. Тільки так, лупаючи сю скалу, років за три при умові, що канали вкладатимуть-таки кошти в проекти на кшталт «Знаку оклику», ці проекти набудуть не меншого, а навіть більшого впливу, ніж розважальні. Проти яких ваш автор, до речі, нічого не має...

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
13954
Теги:
Читайте також
05.11.2010 10:12
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
39 105
21.10.2010 10:48
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
25 955
07.10.2010 10:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
11 095
15.09.2010 09:45
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
28 681
30.08.2010 10:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
42 524
30.07.2010 10:51
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
41 472
26.07.2010 14:57
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
25 416
18.06.2010 10:33
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
31 580
10.06.2010 14:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
18 577
11.05.2010 07:45
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
37 868
14.04.2010 12:56
Андрій Кокотюха
20 264
18.03.2010 12:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
20 206
16.03.2010 12:12
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
28 134
25.02.2010 07:37
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
38 237
20.02.2010 10:35
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
21 530
15.02.2010 07:17
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
18 453
03.02.2010 07:42
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
25 561
25.01.2010 14:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
22 037
04.01.2010 11:17
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
14 332
26.11.2009 09:16
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
28 521
19.11.2009 10:41
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
17 430
13.11.2009 10:46
Андрій Кокотюха
7 835
09.11.2009 19:09
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
14 068
29.10.2009 10:20
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
27 397
08.10.2009 17:31
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
63 309
24.09.2009 13:02
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
27 668
23.09.2009 06:16
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
20 366
08.09.2009 09:01
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
29 682
04.09.2009 10:13
Андрій Кокотюха
, Світлана Кореновська, для «Детектор медіа»
54 169
02.09.2009 14:16
Андрій Кокотюха
для «Детектор медіа»
39 467
Коментарі
15
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
кокотюха
5322 дн. тому
приємно, коли абсолютно беззлобний і скромний текст, який не є навіть одним із кращих, викликає якусь дивну злобну бурю, яка не має відношення до змісту. це означає: автор тексту має певний вполив на певну категорію читачів.
Я
5323 дн. тому
Админ, спокойно, какая цензура - не было ни слова мата! Тогда и фамилию автора надо зацензорить - КАКАТЮХА такое противное слово, от него воняет экскрементами
Я
5323 дн. тому
Какатюха, нам CENSORED не надо быть згаданными CENSORED
кокотюха
5323 дн. тому
мені подобається критика. і зауваження подобаються. але якщо вони стосуються змісту тексту чи його структури, фактичних помилок, неточностей у формулюваннях, навіть зауваження, що прізвища журналістів десь не згадані, в певному контексті можуть бути слушними (це коли журналістам хочеться бути зайвий раз згаданими, а не досить того, що в тексті йдеться про їхню роботу). краще хай лають, аніж мовчать - це позиція дорослої людини, яка довіряє собі та знає, що займається своєю справою. якщо таких нема - навряд чи слушно вести доскусії про те, яка українська мова - українська, а яка - не українська, в країні, де нема єдиних мовних норм і діють аж три правописи.
Леся
5323 дн. тому
Саме в "балаканині" Ющенка я вперше й почула вислів "маленький українець", з якого й почалися "курси української мови". Мені, як і будь-кому, не подобається, коли мене критикують чи роблять зауваження. Але якщо вони слушні, я до них прислухаюся.
кокотюха
5323 дн. тому
слова складаються в речення, тільки тоді вони змістовні. самі по собі слова нічого не означають, ющенко зі своєю балаканиною - свіжий приклад. а взагалі курси української мови переселилися вже у коменти. цікавий формат. газета "слово просвіти" відпочиває.
Леся
5323 дн. тому
Із "Кодексу професійної етики українського журналіста": "Журналіст покликаний постійно працювати над підвищенням власного фахового рівня, плекати свою основну зброю – слово..."
кокотюха
5323 дн. тому
ніхто не ображається. на це часу нема, реально. але якщо Пушкен писав про "маленького человека", то українець, по вашому - не людина? загалом коли коментатору нема як полемізувати з суттю сказаного і загальна тема тексту та його проблематика не вписуються в чійсь персональний контекст та світогляд, лишається все зводити до мовного питання. чіпаючи не суть слів, а лише слова. я лежав колись у лікарні з пожежником кївської тютюнової фабрики № 1, так він був щиро переконаний: все кругом - політика, навіть його робота пожежником на тютюновій фабриці № 1. так само філологи, які професійно все життя вчать рідну мову, переконані: все кругом - мовознавство. я журнадюга за освітою, не філолог, спеціальність № 206 у дипломі стоїть. але якщо довкола кожного мого тексту є робота мовникам - я радий дати їм харч для роздумів.
dabl
5323 дн. тому
Леся // 10.03.2010 12:45:00 Журналістів ніколи дурними не вважала.)) КАКАТЮХА НЕ ЖУРНАЛИСТ! КАКАТЮХА ПИССАТЕЛЬ! Что какатюха ни напишет, все является истиной, и в правописании тоже.
Леся
5323 дн. тому
Пане Кокотюхо, вчитися ніколи не пізно і працювати на собою теж. На вашу думку, звідки в українській мові виник вислів "маленький українець"? Про "маленького человека" - бідну, нещасну, забиту, пригноблену людину - писали Пушкін, Гоголь, Чехов. Невже це про сучасних українців? До речі, зверніть також увагу: до "перемоги не призводить", "значимий проект", "на фоні", "в силу обставин", "правда", "лише в тому випадку", "при умові" - українською правильно: до перемоги не приводить (бо призводить до негативних наслідків), значущий проект, на тлі (як синонім, щоб не було тавтології), через обставини або з огляду на обставини, щоправда, лише в тому разі, за умови. Не ображайтеся. Журналістів ніколи дурними не вважала. Зарозумілими - так.
кокотюха
5323 дн. тому
пані Олена Солодовнікова, оскільки це десь так четвертий мій текст про програму, в якій Ви маєте честь працювати, то пеергляньте попередні, коли не ліньки: в тих разах згадувати прізвища журналістів було більш доцільно, ніж тепер, бо розглядалися власне сюжети. тема цього тексту - інша, а отже - нема потреби зациклюватися на прізвищах Вашому та Ваших колег. ну, і нагадую всім, кого хвилюють мої алкогольні вподобання: вже скоро як 3 роки спиртне не входить, на жаль, до мого раціону. а пива взагалі ніколи не пив, від нього товстішають. так що саме в даному разі раджу задовольнитися тим, що Ваші прізвища є на титрах. дякую за увагу і за те, що поставили в коментах своє прізвище, більшість боїться. для Лесі, яка не любить заяложених штампів: скажіть те ж саме, тільки не штампованими фразами, навчить дурних журналістів, що таке "ідіоматичний вираз". ага?
Леся
5323 дн. тому
"...великі проблеми маленького українця, які одночасно є проблемами цілої України". Кого ви вважаєте маленьким, а кого великим? Може, журналістам пора вже відмовитися від таких заяложених штампів?
Кума! (бар "Георгий")
5324 дн. тому
Ярослав Семченко - лучший журналист ТВі !
читаДтч
5324 дн. тому
Олена, браво!
Олена Солодовнікова
5324 дн. тому
И снова Коктюха поверхностно пересказал сюжеты, не назвал ни одного автора, сделал "глубочайший" анализ увиденного -- и заработал статьей себе на бутылку пива. И как обычно, от заметки ни холодно, ни жарко.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду