У ранково-денному блоці каналу іномовлення професор катедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Шевченка Михайло Буроменський докладно розповів про нікчемність «приєднання» окупованих українських територій до Росії з юридичної точки зору.

Аналітикиня Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Олександра Ковальова говорила про намагання США посилити співпрацю з країнами «глобального Півдня» та про потужність російської пропаганди у Латинській Америці. Як сказала Олександра Ковальова, у тих країнах настільки великі власні проблеми, що будь-яка підтримка з їхнього боку буде лише на словах.

Бізнесмен і філантроп Євген Уткін в інтерв’ю з циклу «Люди доброї волі» розповів зокрема, що, переїхавши в Україну, він бачив спільну рису українців і росіян — «совковість». У 2014 році він усвідомив несумісність двох народів, а зараз між цими народами величезна прірва. Також Уткін говорив про свій бізнес і що Україна входить у топ країн світу за імплементацією технологій у суспільне і державне життя.

Дипломат Олександр Левченко говорив про корупцію в Угорщині, яка, за експертними оцінками, набагато гірша, ніж в України, про невиконання урядом Угорщини законів ЄС з приводу того, що з одного джерела слід брати не більше 33% енергоресурсів: Угорщина має з Росії понад 65%. Також Левченко вважає, що Угорщина не виходитиме з Євросоюзу, адже отримує від ЄС набагато більше, ніж вносить економічно.

Експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев коментував, як Європа долає спровоковану Росією енергетичну кризу і налагоджує систему регулювання, якої до вторгнення Росії в Україну не існувало.

Правозахисниця, голова правління організації «Центр громадських свобод» Олександра Матвійчук говорила про шанси представників України на отримання Нобелівської премії миру. За її словами, досі невідомо, хто отримає премію, але точно відомо, хто її не отримає — Путін та Лукашенко, хоча кожного року хтось висуває на цю премію їх кандидатури.

У блоці каналу «Інтер» перший віце-президент Торгівельно-промислової палати України Михайло Непран розповідав, як експорт українського зерна впливає на подолання світової продовольчої кризи. Він нагадав, що до війни 30% експорту з України спрямовувалося на європейський ринок, і зараз Україна виконує саме ті контракти, за якими має везти частину своєї сировинної продукції в Європу заради подальшої переробки, а 70% продукції — в Північну Африку і на Близький Схід.

Російський опозиціонер, колишній заступник голови Саратівської обласної думи В'ячеслав Мальцев говорив про антимобілізаційні рухи в Росії. За словами Мальцева, попри те, що українцям здається, ніби протестний рух у Росії дуже слабкий, насправді росіян, які підпалюють військкомати і поліцейські установи, виходять на вулиці і протестують, дуже багато.

У блоці групи каналів StarLightMedia заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук говорив про вивезення російськими компаніями краденого українського зерна та можливі шляхи розслідування крадіжок. На думку Марчука, докопатись до правди дуже складно, Росія вправно замітає сліди.

Кореспондентка Бі-бі-сі Ольга Івшина розповіла про анонімні інтерв’ю, в яких російські військові і молоді офіцери говорили про безлад і неможливість кар’єрного зростання в російській армії, де найвищі ланки вже давно розписані за корупційними і сімейними схемами.

Представниця іранської діаспори в Канаді Люіса Кілані говорила про революцію в Ірані: «Всі іранці зараз виходять на вулиці по всьому світу, щоб заявити, що ми не підтримуємо нашу державу, не хочемо бути частиною цієї політики».

Про причини революції в Ірані говорила юристка Агія Загребельська.

Політолог Олександр Морозов відзначив, що російські пропагандисти почали критикувати генштаб Росії, Міноборони і ледь не самого Путіна: «Щось поїхало, якийсь шов розходиться у системі путінського управління».

Антропологиня Олександра Архипова аналізувала наративи, якими росіяни намагаються приховати свої програші. Фахівчиня пояснила з психологічної точки зору використання таких слів, як «хлопОк», «корегування цін», «жест доброї волі», «негативне зростання економіки» тощо. «Слово “вибух” одразу асоціюється зі смертями, з війною, а от слово “хлопок” не має такої негативної конотації, — каже Олександра Архипова. — Так само спрацювало заперечення слова “війна”, і зараз люди вже самі у приватних розмовах використовують абревіатуру “СВО”, тобто це все вийшло в народ і там закріпилось».