
Суд не засекречував ухвали в справі Шуфрича, — Офіс генпрокурора


Офіс генпрокурора стверджує, що суд не ухвалював рішень про засекречення даних розгляду справи підозрюваного в держзраді народного депутата Нестора Шуфрича, зокрема щодо запобіжних заходів. Про це йдеться у відповіді пресслужби Офісу генпрокурора на запит «Детектора медіа».
«ДМ» запитував, чи відповідає дійсності інформація адвоката Шуфрича Віктора Карпенка про засекречення матеріалів, і якщо так, хто став ініціатором цього.
«На стадії судового розгляду судом не приймалося рішення про недопущення розголошення відомостей судового розгляду, у тому числі щодо продовження запобіжних заходів обвинуваченим. Розгляд обвинувального акту відбувається у відкритому судовому засіданні», — зазначили в Офісі генпрокурора і додали, що підтримують публічне обвинувачення в цій справі.
У відомстві також зазначили, що до компетенції прокурорів не належить публікація судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, і його ведення забезпечує Державна судова адміністрація України.

5 червня адвокат Шуфрича Віктор Карпенко стверджував у коментарі Hromadske, що СБУ зверталася до Державної судової адміністрації і просила засекретити ухвали Шевченківського райсуду Києва щодо справи Шуфрича. Зокрема, в судовому реєстрі немає ухвали про звільнення депутата з-під варти від 16 квітня.
СБУ у відповіді на запит «Детектора медіа» заперечила інформацію про те, що вона нібито просила засекретити ухвалу Шевченківського райсуду Києва про звільнення Шуфрича з-під варти. Як стверджували джерела «ДМ» у правоохоронних органах, СБУ як орган досудового розслідування не має впливу на процес, коли справа вже розглядається в суді.
Нагадаємо, Нестора Шуфрича затримали вранці 15 вересня 2023 року. Того ж дня йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Правоохоронці офіційно оголосили Шуфричу підозру в державній зраді. За даними слідства, нардеп тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, який у 2014 році виїхав до Москви й був завербований ФСБ РФ.
Під час обшуків у Шуфрича вдома в селі Козин на Київщині СБУ знайшла заборонену російську символіку та нагороди, а також документ від 2014 року зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей.
8 лютого 2024-го СБУ повідомила йому про нову підозру у фінансуванні російських окупаційних угруповань у тимчасово захопленому Криму. На початку вересня 2024 року правоохоронці завершили досудове розслідування і передали до суду справу про фінансування Шуфричем Росгвардії.
У січні 2026 року Київський апеляційний суд обрав нардепу суму застави у понад 33 мільйони гривень як альтернативу перебування у слідчому ізоляторі. 16 квітня його звільнили з-під варти. Наразі Шуфрич перебуває під цілодобовим домашнім арештом. 9 червня він долучався до засідання Комітету з питань свободи слова онлайн.
Нестор Шуфрич — український політик, народний депутат України. Був членом Партії регіонів (2007–2014), пізніше — нині забороненої партії «ОПЗЖ». У вересні 2021-го Шуфрич став мажоритарним акціонером телеканалу «Перший незалежний», а в листопаді 2021-го купив канал UkrLive. У грудні 2021 року обидва телеканали потрапили під українські санкції, а в червні 2023-го Нацрада анулювала їм ліцензії.
У серпні 2019 року Шуфрич очолив парламентський Комітет з питань свободи слова. Після початку повномасштабної війни проти цього неодноразово виступали громадські організації та політики. Лише 20 вересня 2023 року, після затримання та оголошення підозри в держзраді, Шуфрича відсторонили від керування комітетом.
Після смерті народного депутата України від партії «Слуга народу», секретаря комітету свободи слова Сергія Швеця 28 травня 2025 року в парламентському комітеті залишилося троє членів: голова Ярослав Юрчишин, перший заступник голови Євгеній Брагар та Нестор Шуфрич. Раніше Юрчишин казав, що Шуфрич залишатиметься членом комітету до винесення вироку суду.
Фото: ОГП












