«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023-го, перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

Наприкінці літа 11-та сесія IX скликання Верховної Ради без перерви перейшла в 12-ту (вересень 2024 — лютий 2025). Нагадаємо, парламент під час воєнного стану працює без канікул, не анонсує свої засідання та з міркувань безпеки не транслює їх у прямому ефірі.

У 2024 році журналістам нарешті дозволили повернутися до кулуарів парламенту, але з низкою обмежень і всього кільком десяткам осіб. Відповідно до розпорядження голови Верховної Ради про допуск журналістів до парламенту в умовах дії воєнного стану журналісти мають дотримуватися безпекових вимог: під час повітряної тривоги зобов’язані спускатися в укриття, не повинні поширювати інформацію щодо початку засідання, його перебігу та прийнятих ініціатив, допоки засідання триває, не вести прямі трансляції з пресцентру і не робити фото та відео за межами пресцентру. Публікувати інформацію можна через годину після закінчення засідання. Але ці заборони для журналістів зводять нанівець самі ж народні депутати. Нагадаємо, з 24 лютого 2022 року засідання Ради проходили в закритому режимі, але деякі народні депутати не дотримувалися заборони поширювати інформацію про пленарні засідання під час дії воєнного стану раніше, ніж через годину після їхнього закриття. Тому медіа дуже часто посилаються на сторінки в соцмережах цих депутатів (Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк), коли пишуть про результати голосувань за проєкти законів чи постанов.

Низка громадських організацій у грудні 2024 року закликала Верховну Раду зробити засідання парламентських комітетів відкритими для журналістів і громадськості та якнайшвидше ухвалити законопроєкт №11321 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації». На переконання авторів заяви, наразі не існує жодних безпекових ризиків, які б завадили підвищенню прозорості проведення засідань комітетів Верховної Ради. Підписанти заяви закликали народних депутатів законодавчо забезпечити: трансляцію засідань комітетів Верховної Ради; можливість доступу на засідання комітетів парламенту журналістів і представників громадянського суспільства; завчасне (за 24 години) публічне інформування про час проведення засідання та питання, які планує розглянути комітет, на вебсайтах комітетів. 

Голова комітету гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» сказав, що наразі в їхньому комітеті немає проблем із доступом журналістів до засідань, щоправда, ці засідання здебільшого проводяться онлайн. Фізичний доступ до урядового кварталу на період воєнного стану залишається дуже обмеженим. «Майже всі засідання проводилися в онлайн форматі, відкрито, і з повним доступом всіх охочих долучитися. На якість роботи це жодним чином не впливає, навпаки — дозволяє присвячувати обговоренню деяких питань більше часу, а також залучати до обговорень більшу кількість запрошених», — сказав він. Нагадаємо, комітет регулярно викладає відео засідань і заходів на своїй сторінці в ютубі.

Микита Потураєв

Представник опозиції в комітеті, член фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович говорить, що є прихильником максимальної відкритості й парламенту в цілому, і комітетів, і повністю підтримує справедливі вимоги медіа й громадянського суспільства, які стосуються надання рівного й повноцінного доступу журналістів до засідань парламенту і комітетів, а також прозорості процедур акредитації.

«Додаткові обмеження на висвітлення роботи парламенту, запроваджені з початком повномасштабного вторгнення, на сьогодні виправдані лише почасти, значна ж частина цих обмежень є надуманою. Зараз у комітеті свободи слова готується до другого читання законопроєкт 11321. Комітет врахував мої поправки, які передбачають, серед іншого, обов’язкову відеотрансляцію засідань комітетів, розміщення їх відеозаписів у вільному доступі, а також безстрокове розміщення у вільному доступі стенограм і протоколів засідань комітетів. Сподіваюся, розгляд цього проєкту в пленарному режимі у другому читанні не буде затягуватися. Крім того, треба оприлюднювати на сайті Ради порядки денні пленарних засідань (хай навіть без зазначення часу чи дати засідання, хоча вони й так є секретом полішинеля і безумовно відомі ворогу)», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Володимир В’ятрович 

Відповідно до моніторингу Руху «Чесно», троє представників комітету гуманітарної та інформполітики є серед 20 тих, хто найактивніше бере участь у законодавчому процесі. Це заступниця голови комітету Євгенія Кравчук (555), голова Микита Потураєв (438) і перша заступниця голови Ірина Констанкевич (431).

У вересні Микита Потураєв підписав із директором Програми USAID «Рада: наступне покоління» Мортеном Енбергом план роботи «Модельного комітету». Таким чином комітет гуманітарної та інформполітики став одним із кількох комітетів, із якими цей проєкт працюватиме в поглибленому форматі (у 2023—2024 роках для співпраці було обрано вісім комітетів Верховної Ради). Серед іншого це передбачає:

• проведення публічних консультацій зі щонайменше одного законопроєкту або законодавчої ініціативи;
• проведення щонайменше чотирьох виїзних засідань із метою реалізації контрольної функції та комунікації зі стейкхолдерами;
• проведення щонайменше трьох круглих столів/експертних обговорень/форумів або інших форматів заходів, що мають на меті обговорення питань державної політики, законопроєктів або законодавчих ініціатив за участю громадськості;
• проведення спільних засідань комітетів із профільними комітетами парламентів країн-членів ЄС;
• аналіз практики застосування законодавства щодо щонайменше одного закону, обраного комітетом за методологією постзаконодавчого контролю, тощо.

Здебільшого члени комітету у другому півріччі традиційно зосередилися на законах, які захищають права дітей і сприяють євроінтеграційному процесу України. Щодо медійних питань, то комітет у другому півріччі працював над змінами до закону «Про медіа».

Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізує роботу комітету у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва, а саме — рішення щодо:

• соціальних медіа й інтернет-видань;
• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
• аудіовізуального ринку;
• рекламного ринку;
• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
• державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад і засідання комітету

У складі комітету протягом десятої сесії змін не відбулося. На середину січня 2025 року в комітеті — 17 народних депутатів, десять із яких — члени фракції «Слуга народу». Перелік підкомітетів не змінився. На середину січня 2025 року на розгляді комітету було 175 питань, де комітет визначений як головний виконавець. З них лише 17 законопроєктів стосуються медійної галузі й інформаційної політики, кінематографії та реклами. Для порівняння — майже сто законопроєктів пов’язані з захистом прав дітей.

План на 12-ту сесію виконаний частково, як і в попередні роки. Загалом комітет розглянув станом на січень понад 20 питань. Більшість членів комітету регулярно брала участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн), всього протягом цієї сесії відбулося 11 засідань комітету (станом на 9 січня 2025 року). Протоколи й стенограми засідань оприлюднюються вчасно на сайті комітету.

Кілька засідань були присвячені розгляду лише одного питання, але з розряду «важковагових». Зокрема, на початку вересня комітет рекомендував кандидатуру Миколи Точицького на посаду міністра культури та стратегічних комунікацій, якого Верховна Рада призначила 5 вересня.

Також за підсумком засідання, що пройшло 26 вересня, комітет сформував свої пропозиції змін до проєкту державного бюджету на 2025 рік. Як писав «ДМ», у проєкті бюджету на 2025 рік передбачено зменшення коштів на культурну сферу та кіновиробництво, натомість більшість видатків на медійну сферу залишилися на рівні минулого року, а за деякими бюджетними програмами зросли. Члени комітету дуже активно відстоювали збільшення видатків на культуру. Зокрема пропонували спрямувати більше коштів на книжкові сертифікати для молоді, субсидії на оренду книгарень, підтримку кінематографа, будівництво Національного військового меморіалу, а також діяльність культурних інституцій, на забезпечення апарату Нацради тощо. Євгенія Кравчук роз’яснила, як зміниться бюджет-2025 до другого читання після опрацювання Кабміном. Парламент ухвалив держбюджет на 2025 рік. Ситуація з бюджетом на культуру не надто покращилася, на відміну від інформаційної політики.

Відбулися кілька виїзних засідань комітету. Зокрема у жовтні — в Полтаві та Харкові, де розглянули питання «Стан реалізації законодавства про деколонізацію» (в частині пам’яток культурної спадщини), перегляд реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики, та «Стан і перспективи українського книговидання і книгорозповсюдження». Ще одне відбулося у Києві, було присвячене дотриманню прав дітей у закладах інституційного догляду та виховання.

Крім того, у вересні відбулися комітетські слухання на тему «Стан виконання законодавства про свободу совісті та діяльність релігійних організацій в частині захисту національної безпеки України та підготовка до імплементації Закону України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”». Були напрацьовані рекомендації уряду.

«За інформацією, яку ми отримали від Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, вся необхідна нормативна база була розроблена ДЕСС своєчасно та передана на затвердження у Кабінет міністрів. Наскільки мені відомо, зараз тільки один нормативний акт із цього пакету ще чекає на погодження одного з ключових міністерств, тому ми сподіваємося, що весь пакет невдовзі буде розглянутий та затверджений КМУ, що дасть можливість практичного “запуску” передбачених законом процесів та процедур», — у січні повідомив у коментарі «Детектору медіа» Микита Потураєв.

Майже рік парламент не може визначитися з новим членом Нацради. Комітет оголосив відбір ще у лютому 2024-го, згодом заслухав кандидатів на посаду члена Нацради, перевірив документи, подані кандидатами, та рекомендував парламенту розглянути питання про призначення на посаду члена Національної ради телебачення і радіомовлення та внести зазначені кандидатури до списку для проведення рейтингового голосування. Комітет підтримав постанову про звільнення з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Максима Онопрієнка у зв’язку з закінченням п’ятирічного строку повноважень. Тепер за цю постанову має проголосувати Верховна Рада й обрати нового члена регулятора від парламенту. Наразі є троє кандидатів, які подалися на конкурс: Максим Онопрієнко, повноваження якого якраз і завершилися; директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ, колишня керівниця КП «Муніципальна телевізійна мережа» з Запоріжжя Ірина Полієктова. «Детектор медіа» писав про пріоритети кандидатів.

Представники влади й опозиції в комітеті вважають, що робота комітету протягом другого півріччя 2024 року була досить продуктивною. На думку голови комітету Микити Потураєва та члена комітету від фракції «Європейська солідарність» Володимира В’ятровича, визначальним у роботі комітету є фаховий підхід, пошук спільних позицій, комунікація з громадськими й експертними середовищами. На жаль, далеко не всі напрацювання комітету швидко ухвалюються парламентом чи реалізуються на рівні рішень виконавчої влади.

«Нашим надзавданням є донесення до всіх рівнів і гілок влади розуміння, що культура, мова, інформаційний простір, політика пам’яті — це складові національної безпеки. І це розуміння має наскрізно відображатися і в законах, і в бюджеті, і в Стратегії розвитку культури на 2025—30 роки, робота над якою триває зараз», — пояснює Володимир В’ятрович.

У другому півріччі 2024 року комітет гуманітарної та інформаційної політики залишався одним із найбільш відкритих. На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету протягом 12-ї сесії була стабільною. Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було.

Закони та постанови, які вдалося ухвалити

Під час 12-ї сесії парламент розглянув усього кілька законопроєктів, які стосуються медіасфери та інформаційної політики.

Найбільшим досягненням комітету у другому півріччі 2024 року можна вважати ухвалення Верховною Радою закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (проєкт про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій № 8371). Закон заборонив діяльність в Україні Російської православної церкви та релігійних організацій, афілійованих з нею.

До 33-ї річниці Незалежності України парламент нарешті ухвалив закон про заборону російської церкви в Україні. Комітет доклав багато зусиль до підготовки цього закону, рекомендувавши ухвалити його у другому читанні та в цілому ще в березні цього року. А потім 16 серпня вніс остаточні правки. Президент України підписав цей закон у День Незалежності 24 серпня.

Варто зауважити, що на членів комітету чинився шалений тиск, їх лякали внутрішніми заворушеннями й міжнародними санкціями. Комітет навіть ухвалив заяву, в якій зазначив, що законопроєкт №8371, який був розроблений Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, не містив жодних релігійних обмежень і був спрямований винятково на припинення звʼязків підпорядкування будь-яких українських організацій із будь-якими релігійними організаціями, які мають керівні центри у державі-агресорці. Проєкт був розроблений на вимогу тисяч українців. У заяві народні депутати нагадали, що Європарламент у 2022 році у своїй Резолюції вже звертав увагу на злочинну роль керівництва так званої РПЦ у роздмухуванні війни та виправданні воєнних злочинів.

І Микита Потураєв, і Володимир В’ятрович вважають ухвалення закону про заборону РПЦ в Україні найважливішим у другому півріччі 2024 року. «Комітет проробив величезну роботу, щоб найважливіші норми урядового і депутатських законопроєктів звести воєдино й ухвалити системний документ, який після довгих зволікань парламент нарешті проголосував у серпні. У вересні цей закон набув чинності, ключові його норми мають запрацювати в найближчі тижні», — сказав Володимир В’ятрович.

Комітет гуманітарної та інформполітики розглянув законопроєкт № 12111 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа. 5 грудня Верховна Рада ухвалила цей проєкт у першому читанні.

Народна депутатка, заступниця голови комітету Євгенія Кравчук у себе на сторінці в фейсбуці написала, що згідно з законопроєктом, Нацрада отримає гарантії незалежності від уряду в своїй нормотворчості, а призначення членів медіарегулятора парламентом стане процедурно простішим. Водночас при внесенні змін до реєстру медіа отримають більше самостійних повноважень. Документ також усуває колізії в ліцензуванні та реєстрації видань. Законопроєкт також удосконалює механізми блокування російських медіасервісів, надає на час війни регулятору можливості оцінювати контент онлайн-медіа, які приходять на реєстрацію. Окрім цього, органи спільного регулювання отримають додаткові повноваження з надання рекомендацій у сфері використання медіа штучного інтелекту.

Євгенія Кравчук

Автори проєкту також додали пункт про можливість Суспільного взяти участь у створенні органу спільного регулювання, правки щодо повернення майна НСТУ в Криму після звільнення півострова, додали норму, яка визначає процедуру визначення гарантованого обсягу каналів НСТУ. «Детектор медіа» детально проаналізував, чому закон «Про медіа» потребує змін і які нововведення з’являться.

Також комітет розглянув проєкт закону № 11115 про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. За словами автора проєкту народного депутата Миколи Княжицького, проєкт пропонує досить неагресивне регулювання платформ спільного доступу до інформації, зокрема телеграму. Це регулювання не передбачає блокування, санкцій для користувачів, деанонімізації каналів або порушення кримінальних справ за будь-що. Ключові тези проєкту можна звести до двох основних принципів: платформа має забезпечити комунікацію з українською владою (регуляторними органами) щодо дотримання законодавства; платформа має підтвердити свою безпечність для наших громадян, і передусім відсутність серед власників умовного ФСБ, інших російських урядових структур і громадян країни-агресорки.

Микита Потураєв вважає, що вимкнення телеграму може бути єдиною можливістю повпливати на його роботу в Україні.

Законопроєкт, який улітку обговорювали з громадськістю, наразі доопрацьовують у комітеті та найближчим часом мають представити його оновлену версію.

«Розумію, що багатьох цікавить перспектива, у якій ми зможемо показати громадськості й експертному середовищу наш комітетський текст закону про платформи спільного доступу до інформації, який зазвичай помилково називають “законом про телеграм”. Ми з Миколою Княжицьким фактично завершили працювати над спільним текстом, сподіваюся невдовзі оприлюднити його на сайті комітету. Але одразу зазначу, що це буде тільки черговий крок на цьому непростому шляху — і точно не останній», - сказав Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа».

«Безумовно, цей законопроєкт на часі, адже і телеграм, і тікток є потужними чинниками впливу на наше життя, при цьому їхня діяльність практично не регулюється. Потреба належного регулювання таких платформ активно обговорюється і в США, й у Європі та інших частинах світу. Лише нещодавно ми побачили скасування першого туру президентських виборів у Румунії через недоброчесне застосування таких мереж, а тепер і заборону тіктоку в Албанії. Те, що для багатьох такі мережі звичні чи зручні, — недостатній аргумент для того, щоб життя і безпека нашої країни залежало від тих, хто маніпулює людьми за допомогою цих мереж, особливо в умовах війни. Тому нам необхідно ухвалити закон, який передбачає нормальне регулювання діяльності платформ спільного доступу, щоб вони діяли в тому ж правовому полі, що і решта медіа, не зловживали анонімністю, не поширювали заборонений контент, надавали дані про структуру власності тощо. А в разі системних порушень несли за це відповідальність», — пояснює Володимир В’ятрович у коментарі «Детектору медіа».

Одним із досягнень комітету, а саме Євгенії Кравчук і першої заступниці голови комітету Ірини Констанкевич, можна вважати те, що для 18-річних українців вже доступна програма «єКнига».

Серед важливих законопроєктів, які були підготовлені комітетом і прийняті Верховною Радою, крім уже згаданого закону про російську церкву, Микита Потураєв називає закон про зміни до закону «Про музеї та музейну справу». «Це дозволило нам не тільки отримати допомогу від народу й уряду Канади для добудови Національного музею Голодомору-геноциду, але й зробити принципово новий крок у розвитку цієї важливої установи — перетворення його на справжній міжнародний науково-музейний центр вивчення і розповсюдження правдивої інформації про цю трагедію української нації та жахливий злочин російського більшовицького окупаційного режиму. Серед важливих є корекції у закон про Національний військовий меморіал та у закон “Про охорону культурної спадщини”, які забезпечили рівні умови участі громадських організацій у процесах захисту та охорони спадщини. А також закон про удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Попри спротив, умовно кажучи, консервативних кіл у парламенті, наші жінки — як у комітеті, так і у Верховній Раді — довели до результативного голосування цей закон, який є знаковим кроком України у родину демократичних держав. Принагідно зазначу, що у цьому році нас чекає не менш важке випробування законопроєктом про цивільні партнерства. Сподіваюся, що саме цей склад Верховної Ради, який уже неодноразово демонстрував неухильну підтримку євроінтеграційного курсу країни, вчергове допоможе Україні просунутися до повноправного членства у ЄС, де жодна дискримінація чи сегрегація неможливі в принципі», — сказав Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа».

Проєкти комітету, які парламент не ухвалив

Верховна Рада так і не розглянула законопроєкт № 8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів і здійснення передвиборчої агітації», який комітет рекомендував ухвалити за основу ще 19 січня 2023 року. Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук (фракція «Слуги народу»), Ярослав Юрчишин («Голос») та інші. Хоча восени члени комітету брали участь в обговоренні цієї теми на круглому столі. Нагадаємо, норми цього законопроєкту були прописані в проєкті «Про медіа», але вже під час голосування в сесійній залі їх вилучили, тому й було вирішено швидко зареєструвати окремий законопроєкт про інформаційне забезпечення виборів і передвиборчу агітацію, куди ввійшли вилучені з закону «Про медіа» норми. Ухвалення цього закону — має стати продовженням медійної реформи.

Також комітет, а відповідно й парламент, не розглядав проєкти законів № 9128 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок і в рекламі»; № 6407 «Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” щодо гарантування незалежності іномовлення» та низку інших.

Міжнародна діяльність та участь у заходах

Протягом 12-ї сесії члени комітету брали участь у конференціях, круглих столах та інших заходах, зокрема й міжнародних. В Україні заходи часто проходили у бомбосховищах.

Найактивнішими в міжнародній діяльності серед членів комітету були Євгенія Кравчук, Микита Потураєв і Микола Княжицький.

Зокрема членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук разом із колегами сприяла ухваленню восени ПАРЄ резолюції «Пропаганда та свобода інформації в Європі». ПАРЄ закликала накласти санкції на російських пропагандистів і державні медіа Росії, а також визнати РПЦ інструментом російського впливу та пропаганди. Резолюція закріпила, що держави-члени Ради Європи повинні захищатися від усіх форм пропаганди, включаючи пропаганду війни, підбурювання до геноциду й інших міжнародних злочинів, ненависті, тероризму та дискримінації. Також держави-члени повинні бути здатними протидіяти пропаганді та знешкодити пропаганду, яка суперечить основоположним цінностям Європейської конвенції з прав людини.

Євгенія Кравчук у ПАРЄ

Українській делегації вдалося посилити текст документа своїми правками, зокрема українські парламентарі закликали:

• запровадити цільові санкції проти російських медіа, як-от RT та його афілійованих осіб, оскільки їхня діяльність порушує журналістську етику і має розглядатися як загроза національній безпеці держав-членів;
• запровадити цільові санкції проти пропагандистів, як-от Маргарита Симоньян, Ольга Скабєєва, Володимир Соловйов та інші, якщо це ще не було зроблено;
• визнати, що Російська православна церква використовується кремлівським режимом як інструмент російського впливу та пропаганди.

Асамблея також надала рекомендації державам-членам:

• створити належні незалежні регулятори нагляду за медіа;
• вжити заходів для сприяння рівному доступу всіх до інформації, зокрема жінок, молоді та соціально незахищених груп;
• сприяти медіа- та інформаційній грамотності та інвестувати в програми медіа- та громадянської освіти для розвитку критичного мислення;
• забезпечити, щоб суспільні мовники були незалежними та мали достатні ресурси для виконання своєї місії в інтересах суспільства;
• посилювати прозорість медіавласності та фінансових джерел.

Також ПАРЄ 2 жовтня ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України». З-поміж іншого в документі вказано на численні порушення прав військовополонених і цивільних, які перебувають у російському ув’язненні. ПАРЄ підкреслила важливість посилення міжнародних механізмів для виявлення та висвітлення порушень Росією міжнародного гуманітарного права. «Асамблея засуджує той факт, що Російська Федерація досі незаконно утримує 30 українських громадянських журналістів і медійників у нелюдських умовах, і вітає звільнення кримських татар із російського полону разом із військовополоненими й цивільними заручниками 28 червня 2024 року», — йдеться у резолюції.

3 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні геноцидом українського народу. Асамблея визначила, що систематичне знищення — спочатку політичних і культурних лідерів, які були культурною основою української нації, а потім мільйонів звичайних українців — було задумано свідомо як геноцид.

У жовтні комітет гуманітарної та інформполітики посилив співпрацю з комітетом Європарламенту з питань культури та освіти. Зокрема на зустрічі з новообраною очільницею цього комітету Нелою Ріль домовилися про спільні напрями роботи, серед яких: покарання за знищення культурної спадщини та ідентичності України під час російської війни; європейські програми, доступні для українських митців і медійників; безпека журналістів під час війни.

Члени комітету гуманітарної та інформаційної політики послідовно намагаються налагодити партнерські відносини з Польщею. Микола Княжицький, Ірина Констанкевич, Володимир В’ятрович, Софія Федина, представники Міністерства інформаційної політики та стратегічних комунікацій, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зустрілися з польським істориком Ігорем Галагідою, професором Гданського університету та керівником проєкту Українського католицького університету «Жертви українсько-польського протистояння 1939—1947 років», із яким обговорили українсько-польські відносини.

Голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький зазначив, що наукове вивчення питання та фахові дискусії істориків — важливий крок до побудови довіри між нашими народами. «Однозначно, ми разом маємо вшановувати памʼять жертв. Але лише через об’єктивний науковий підхід ми можемо знайти спільні шляхи примирення, не піддаючи минуле політичним маніпуляціям. Це важливий крок у пошуку істини в питанні Волинської трагедії», — сказав депутат.

Польський історик поділяє думку про необхідність відкритого діалогу між країнами для подолання історичних упереджень і побудови стабільних партнерських відносин у майбутньому.

Ці питання традиційно обговорюють на міжнародному форумі Центральної та Східної Європи «Via Carpatia», який цього року відбувся 11—13 листопада в Києві.

Також члени комітету протягом 12-ї сесії брали активну участь у різних заходах із профільних питань. Зокрема, Микита Потураєв і Євгенія Кравчук у своїх виступах на щорічній медіаконференції National Media Talk наголосили на проблемах і нових можливостях у медіаіндустрії, цифровій трансформації медіа тощо. «Якщо хочемо якісно посилити українські медіа та свободу слова в Україні, треба розпочати роботу і впроваджувати European Media Freedom Act (Європейський акт свободи медіа) та Digital Services Act (Закон про цифрові послуги)», — сказав Микита Потураєв.

Також члени комітету Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Володимир В’ятрович виступили на форумі «Культнаступ», метою якого було об’єднати зусилля влади, громадянського суспільства і культурних індустрій для наступальної культурної політики, що передбачає безповоротне звільнення культурно-інформаційного простору від російського впливу й активне просування українських інтересів у світі. Під час форуму було оголошено Маніфест «Культнаступу», в якому йдеться, що культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а наступальна культурна політика — необхідною передумовою нашої перемоги.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, Микита Потураєв та Микола Княжицький під час форуму «Культнаступ»

Комітет традиційно підтримує реформу Суспільного мовлення. Зокрема Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич разом із першим заступником голови Верховної Ради Олександром Корнієнком узяли активну участь у конференції «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного мовлення», що відбулася у вересні.

18 грудня за ініціативи комітету гуманітарної та інформполітики відбувся круглий стіл «Мова на часі. Виклики й завдання державної мовної політики». Учасники заходу домовилися створити робочу групу, що напрацьовуватиме зміни до мовного законодавства.

«Нас чекає непростий 2025 рік, тому що наші вороги — вороги нашої держави, нашої нації, нашої культури та мови — просувають на міжнародній арені небезпечні для нас наративи, що мова, культура і віра не є настільки важливими у війні Росії проти України. І, на жаль, не всі наші партнери сповна усвідомлюють, що війна ця розпочалася, зокрема, через мову, культуру і віру. Це не єдині чинники війни, але вони, на мій погляд, серед найголовніших. Тому всім нам доведеться разом обстоювати наші принципові й незмінні позиції, захищаючи ту тезу, що жодних поступок у мовних, культурних і релігійних питаннях у позиції України не буде», — наголосив голова комітету гуманітарної та інформполітики.

30 жовтня Європейська Комісія презентувала Звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року. Комісія відзначила прогрес України у фундаментальних реформах. Ключова рекомендація Звіту: Україна відповідає всім критеріям для того, щоб перейти до наступних етапів переговорів уже у 2025 році.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики детально ознайомився з напрямами, що входять до його предметів відання. І виділив позитиви й негативи щодо медіа:

• українське медіазаконодавство загалом відповідає Директиві про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD);
• щодо захисту неповнолітніх: набуло чинності положення про шкідливий для дітей контент. Положення передбачає обмеження за часом доби (не)доступності інформації, яка може зашкодити фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей;
• набули чинності положення Закону України «Про медіа» щодо протидії мові ворожнечі в мережі. Це сприяє наближенню України до відповідного Кодексу ЄС;
• триває реформа Суспільного мовлення. Український Суспільний мовник «працює на політично нейтральній основі», а його наглядова рада «є незалежним органом, до складу якого входять представники громадянського суспільства та медіаексперти»;
• Україна досягла певного прогресу у свободі вираження поглядів, попри обмеження та несприятливі умови, створені російською військовою агресією, що триває.
• уряд ухвалив «дорожню карту» на підтримку відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного медіапростору після завершення воєнного стану. Дорожня карта містить ґрунтовну концепцію післявоєнного відновлення медіаландшафту, доступу до публічної інформації та заходів боротьби з дезінформацією.
• sp;     зміни, внесені до наказу Головнокомандувача в лютому 2024 року, уточнили правила взаємодії між військовослужбовцями та журналістами поблизу лінії фронту, що полегшило роботу журналістів у таких зонах;
• ухвалено закон, що підвищив прозорість діяльності місцевого самоврядування завдяки регулярному публікуванню стенограм або трансляцій засідань місцевих рад та їхніх постійних комісій.

Зазначено, що торішні рекомендації Комісії були частково виконані та залишаються в силі. Зокрема, для України залишається пріоритетом безпека та незалежність журналістів і швидке розслідування всіх випадків залякування чи переслідування щодо них. Потребує уваги фінансування Суспільного мовника та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Є зауваження щодо телемарафону «Єдині новини». Рекомендовано переглянути, «чи цей проєкт є найкращою платформою для вільного обміну думками між українцями».

Комітет займає проактивну позицію в захисті українських інтересів на міжнародній арені. Зокрема коли Швейцарський кінофестиваль Zurich Film Festival вирішив показати проросійський фільм «Росіяни на війні», 50 українських парламентарів, серед яких члени комітету, звернулися з листом до художнього керівника фестивалю у Цюриху щодо недопущення показу стрічки в межах фестивалю.

«Наш заклик чіткий  — не показувати пропагандистський фільм “Росіяни на війні” на майбутньому фестивалі. Зважаючи на незмінну підтримку Швейцарією територіальної цілісності та суверенітету України, розраховуємо, що наш голос буде почуто. До цього з аналогічним закликом зверталося Міністерство закордонних справ України», — прокоментувала Євгенія Кравчук.

Також українські парламентарі звернулися до колег із Канади не допустити показ пропагандистського фільму «Росіяни на війні» на кінофестивалі в Торонто.

Крім того, члени комітету активно підтримують вітчизняні досягнення. На пленарному засіданні Верховної Ради парламентарі відзначили своєрідним флешмобом вихід української відеогри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля». Гру розробила команда з понад 500 українських фахівців компанії GSC Game World. Її вихід став справжнім проривом: гра стала популярною серед з усього світу. Микита Потураєв підкреслив: «Українська гра, зроблена тільки нашою мовою, без жодного слова російською, є прикладом того, як культурна дипломатія допомагає розповідати світові про Україну. Говорити не лише словами, а й справами».

Представники Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики разом з колегами беруть участь у флешмобі до виходу української відеогри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля».

Також до сторіччя Українського радіо члени комітету разом із керівництвом парламенту активно підтримали Суспільне мовлення.

Народні депутати привітали «Українське радіо» зі 100-річним ювілеєм

Громадська рада при комітеті не активна. Нагадаємо, до неї входять понад 100 осіб.

Плани на перше півріччя 2025 року

Є всі шанси ухвалити в цілому законопроєкт про зміни до закону «Про медіа», вже підтриманий за основу в першому читанні парламентом, він наразі готується до другого читання.

Щодо змін до закону про рекламу, то ситуація не така однозначна. Частина членів комітету його не підтримує. «Я також не підтримую цей проєкт, бо поруч із цілком доречними змінами там є відверто неприйнятні норми, насамперед пов’язані з рекламою алкоголю і цигарок», — зазначив у коментарі «Детектору медіа» Володимир В’ятрович.

Комітет досі очікує від Міністерства культури та стратегічних комунікацій законопроєкт, який має вирішити долю телеканалу «Рада», нагадаємо, це прописано в законі про медіа.

На думку В’ятровича, канал «Рада» не має працювати в такому форматі, як зараз. «У європейській державі не може бути державних телеканалів, і Україна взяла на себе відповідні зобов’язання ще чверть століття тому при вступі до Ради Європи. У нас має бути суспільне мовлення і комерційне. Виняток для телеканалу “Рада” можливий хіба що у разі, якщо він знову стане суто парламентським телеканалом і транслюватиме пленарні засідання, засідання комітетів, позицію депутатів і фракцій із парламентських питань, як це було до приходу до влади “слуг народу”. Але спокуса влади мати ручний державний телеканал, як колись у часи комуністичного режиму, на жаль, поки що заважає ухвалити необхідні рішення, хоча депутати “Європейської солідарності” внесли вже кілька законопроєктів на цю тему. А варіантів рішення тут лише два — або повна ліквідація каналу, або повернення його в формат суто парламентського, а не рупора Офісу президента і владної партії за кошти платників податків», — каже народний депутат.

Є шанси ухвалити у першому читанні законопроєкт про платформи спільного доступу до інформації, який медіа називають «проєктом про телеграм».

За словами голови комітету, плани на 2025 рік комітет будує максимально прагматично і реалістично — з урахуванням «пропускної спроможності» Верховної Ради, яка завжди має у пріоритетах закони, які зміцнюють нашу обороноздатність, забезпечують отримання Україною міжнародної військово-технічної та фінансово-економічної допомоги, а також є частиною плану приєднання нашої країни до ЄС.

«До речі, до таких законопроєктів, як у нас кажуть, “із прапорцем ЄС” (у таблиці такі законопроєкти позначені прапором ЄС — “ДМ”), тобто пріоритетних, у нас у комітеті належать проєкти змін до законів про медіа та рекламу. Зміни до закону “Про медіа” вже проголосовані Верховною Радою у першому читанні. Наразі ми опрацьовуємо подані до цього проєкту поправки до другого читання та очікуємо на офіційний висновок від Ради Європи. Тож сподіваюся, що до кінця лютого цей закон буде проголосований у другому читанні та в цілому. Зміни до рекламного законодавства, які, так само як і закон “Про медіа”, були частиною процесу імплементації в українське законодавство Директиви ЄС “Про аудіовізуальні послуги”, ми плануємо рекомендувати Верховній Раді у січні. Далі також звернемося по висновок Ради Європи, і десь у березні-квітні хотілося б завершити його розгляд у залі ВРУ в цілому», — коментує Микита Потураєв.

На його думку, значно швидше до Верховної Ради має потрапити на друге читання теж важливий, але не настільки «медійно відомий» євроінтеграційний законопроєкт №5870-д «Про захист медіасервісів, які надаються з застосуванням умовного доступу». Це також імплементація однойменної Директиви ЄС, без якої подальший прогрес у євроінтеграції буде просто неможливим.

«Майже готові до розгляду у другому читанні вкрай важливі для відновлення та повоєнного розвитку відповідних галузей економіки закони про туризм та зовнішню рекламу. Ми також очікуємо декілька законодавчих ініціатив Президента України з захисту, збереження та розвитку культури, у цій же сфері готуються цікаві ініціативи Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Сподіваємось, що до кінця першого півріччя матимемо декілька “культурних” законопроєктів, які розробляються нами спільно, і за прямої підтримки представництва ЮНЕСКО в Україні. Тут, принагідно, з задоволенням подякую нашим міжнародним партнерам і друзям — ЮНЕСКО, USAID, зокрема програмам “Рада — наступне покоління” та “Говерла”. Без їхньої участі, підтримки та допомоги робота нашого комітету у 2024 була би значно менш продуктивною», — сказав голова комітету у коментарі «Детектору медіа». Він сподівається 2025 року також побачити зміни до законодавства про національну памʼять — їх підготовку має закінчити УІНП. А також має надію на збереження у 2025 році високого рівня міжнародного співробітництва.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»