Силовики в Грузії побили журналістів і демонстрантів на акції проти закону про «іноагентів»

Силовики в Грузії побили журналістів і демонстрантів на акції проти закону про «іноагентів»

17 Квітня 2024
901
17 Квітня 2024
15:42

Силовики в Грузії побили журналістів і демонстрантів на акції проти закону про «іноагентів»

901
Попри протести, парламент Грузії затвердив проєкт закону в першому читанні. Президентка країни вже обіцяла його ветувати.
Силовики в Грузії побили журналістів і демонстрантів на акції проти закону про «іноагентів»
Силовики в Грузії побили журналістів і демонстрантів на акції проти закону про «іноагентів»

Парламент Грузії затвердив у першому читанні проєкт закону «Про прозорість іноземного впливу». Напередодні на акції проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів.  

Як повідомляє «Європейська правда» з посиланням на кілька грузинських медіа, від дій спецпризначенців постраждали журналісти інтернет-видань «Публіка», «Табула» та «Апрілі». Кількість постраждалих демонстрантів невідома.

За словами протестувальників, спецпризначенці діяли досить жорстко, переслідуючи їх на прилеглих до парламенту вулицях уже після того, як демонстрація була фактично розігнана.

Незалежний журналіст з Азербайджану Нурлан Лібре отримав тілесні ушкодження внаслідок дій силовиків, повідомляє JAMnews.

У МВС Грузії заявили, що учасники акції закидали поліцейських камінням і пляшками, в результаті чого постраждав один правоохоронець. У відомстві підтвердили використання перцевого газу для «профілактики протиправних дій». Міністерство заявило, що затримало 11 протестувальників.

Як повідомляє «Эхо Кавказа», законопроєкт у першому читанні підтримали 83 депутати, жоден не проголосував проти.

При цьому президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС вже заявила, що ветує закон, якщо його схвалить парламент.

Законопроєкт передбачає створення реєстру неурядових організацій та засобів масової інформації, які на понад 20% фінансуються з-за кордону.  Аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Такі організації та медіа зобов'язані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі.

Нагадаємо, вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. 7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив його в першому читанні. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом Грузії, які переросли в сутички з правоохоронцями. 

Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз, а президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяла його ветувати. Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із грузинським народом і заявило, що грузинський законопроєкт про «іноземних агентів» підважує функціонування громадянського суспільства.

Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент Грузії відхилив його в другому читанні.

Втім, уже на початку квітня 2024 року керівна партія «Грузинська мрія» заявила, що уряд країни повернувся до розгляду законопроєкту про «іноагентів». Це викликало нову хвилю протестів у Тбілісі. ООН, Європа та США закликали грузинський уряд відкликати повторно ініційований законопроєкт про «іноземних агентів».

Відзначимо, схоже законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь у їх створенні. 

У вересні 2023 року реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, проте на них законодавство країни не накладає обмежень. У грудні 2023 року схожий закон про боротьбу з «іноземним впливом» ухвалив парламент Угорщини, в березні 2024-го — парламент Киргизстану.

У березні 2023-го Politico повідомило, що Євросоюз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи Євросоюзу. На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб.

Фото: Mirian Meladze / Anadolu via Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
901
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду