Європейський Союз працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС.  Це робитимуть для недопущення іноземного впливу, пише Politico з посиланням на три джерела.

Запланований закон, який нині перебуває на дуже ранніх стадіях, повторює подібні закони в Австралії та Сполучених Штатах. У США Закон про реєстрацію іноземних агентів вимагає від лобістів, які працюють від імені іноземних урядів, реєструватися у федеральному уряді.

«Версія ЄС навряд чи буде націлена на окремих людей, але змусить як комерційні, так і некомерційні організації в усьому блоці розкрити фінансування поза ЄС, пов’язане з транзакціями, як-от оплата академічного навчання», — пише Politico з посиланням на одного чиновника Європейської комісії.

Видання повідомляє, що наразі підготовка законопроєкту перебуває на ранньому етапі та буде завершена не раніше травня.

Politico додає, що останнім часом ЄС зіткнувся зі значною кількістю випадків стороннього втручання у внутрішні процеси — від російських спроб кіберзламу до китайських університетських грантів, покликаних змінити дискурс про права людини.

Утім, критики називають невдалим вибір часу. За їхніми словами, ЄС нарощує роботу над законопроєктом саме тоді, коли в Грузії спалахнули протести проти подібного законопроєкту, який змусив би організації реєструватися як «агенти іноземного впливу», якщо більш як 20% їхнього фінансування надходить з-за кордону.

«Це, очевидно, делікатна справа. Ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях збору інформації від широкого кола зацікавлених сторін, щоб переконатися, що ми використовуємо правильний підхід», — сказав представник Комісії.

Нагадаємо, 7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Він передбачав створення реєстру неурядових організацій і засобів масової інформації, які на понад 20% фінансуються з-закордону.  Аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз, а президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяла його ветувати (утім, парламент може це вето долати). 

Ввечері 7 березня під парламентом Грузії розпочалися масові акції протесту проти  ухвалення закону про «іноагентів», які переросли у сутички з правоохоронцями. Опозиція заявляла, що має намір продовжувати протести до остаточного утвердження «прозахідного курсу».

Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із грузинським народом у його прагненні продовжити розбудову європейського майбутнього Грузії і заявило, що грузинський законопроєкт про «іноземних агентів» підважує функціонування громадянського суспільства.

9 березня влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а вже 10 березня парламент Грузії відхилив законопроєкт у другому читанні .

Фото з відкритих джерел