У Киргизстані прийняли закон про «іноагентів», схожий на російський

У Киргизстані прийняли закон про «іноагентів», схожий на російський

14 Березня 2024
1011
14 Березня 2024
15:08

У Киргизстані прийняли закон про «іноагентів», схожий на російський

1011
Закон дає змогу посилити державний контроль за некомерційними та неурядовими організаціями, які отримують фінансування з-за кордону.
У Киргизстані прийняли закон про «іноагентів», схожий на російський
У Киргизстані прийняли закон про «іноагентів», схожий на російський

Парламент Киргизстану Жогорку Кенеш 14 березня ухвалив закон «про іноземних представників», аналогічний до російського закону про «іноземних агентів». Про це повідомила киргизька служба «Радіо Свобода».

За ухвалення документа проголосували 66 депутатів, пʼятеро виступили проти, ще кілька депутатів були відсутні на засіданні або не стали голосувати (загалом у парламенті 90 депутатів). Киргизьке видання Kloop пише, що закон схвалили за дві хвилини без обговорень.

Закон дає змогу посилити державний контроль за некомерційними та неурядовими організаціями. Згідно з документом, громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону та здійснюють політичну діяльність, оголошуються «іноземними представниками» та будуть включені до спеціального реєстру.

Такі організації будуть зобов’язані додатково звітувати перед владою і можуть піддаватися позаплановим перевіркам. Крім того, «іноземні представники» мають супроводжувати свої публікації спеціальною плашкою.

Парламент ухвалив законопроєкт з урахуванням поправок від Комітету з конституційного законодавства та держустрою. У початковій версії законопроєкту також містилася норма про кримінальну відповідальність, проте пізніше її виключили.

Виправдовуючи необхідність закону, його головна прихильниця депутатка Надіра Нарматова говорила, що громадські організації щороку одержують гранти на свої проєкти, але не звітують, на що їх витрачають.

Законопроєкт «про іноземних представників» ініціювала група з понад 30 депутатів. Проте частина їх відкликала свої підписи після критики документа.

Громадськість, активісти та міжнародні організації, зокрема Human Rights Watch, Amnesty International, Transparency International та ОБСЄ, розкритикували законопроєкт та закликали депутатів його не ухвалювати. Вони говорили, що такий закон може призвести до того, що в Киргизстані закриється більшість некомерційних організацій, а міжнародні донори будуть змушені піти з країни.

Представництво Євросоюзу в Киргизстані заявило, що ухвалення законопроєкту може вплинути на можливість ЄС та інших міжнародних донорів працювати в Киргизстані. Занепокоєння законопроєктом також висловлював державний секретар США Ентоні Блінкен у листі до президента країни Садира Жапарова.

Відзначимо, законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь у їх створенні. 

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проєкти «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза»Bellingcat, журналістів Аркадія БабченкаХристо ГрозєваЄвгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, блогера Юрія Дудя тощо.

У вересні 2023 року реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, проте на них законодавство країни не накладає обмежень. У березні 2023 року аналогічний закон про «іноземний вплив» спробували прийняти й у Грузії, проте це спричинило масові акції протесту, і законопроєкт відкликали. В грудні 2023 року схожий закон про боротьбу з «іноземним впливом» ухвалив парламент Угорщини.

У березні 2023-го Politico повідомило, що Євросоюз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи Євросоюзу.  На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб.

Фото ілюстративне: Жогорку Кенеш / akipress.org

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1011
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду