Україна поки програє в інформаційній війні із своїми ворогами, і для того, щоб ситуація змінилася на краще, потрібно об’єднати зусилля суспільства і держави. На цьому наголосив голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, виступаючи на панелі «Стратегічна комунікація держави в умовах війни», яка відбулась у рамках Kyiv StratCom Forum 2024.

«Досвід країн, які демонструють успіхи в інформаційній війні, таких, наприклад, як Фінляндія або Естонія, свідчить: він досягається виключно тоді, коли є максимальна залученість у ці процеси держави і суспільства. Причому мені здається, я помилився, ставлячи на друге місце у цьому тандемі суспільство. Тому що воно має бути першим. Максимальна залученість громадянського суспільства і суспільства в цілому та зацікавленість й активність держави — ось формула успіху в інформаційних війнах», — сказав Потураєв. 

• Читайте також: Михайло Федоров: «Нам потрібно запропонувати світу нову адженду, як боротися з дезінформацією»

За його словами, ключова проблема, з якою стикається Україна у протистоянні інформаційним атакам,  — це неможливість блокувати небезпечний контент на платформах спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, тобто на цифрових платформах.

«Є чимало контенту, який нас не влаштовує і який ми б хотіли оперативно прибирали. І ось там починаються проблеми. Якщо з компанією Meta (Facebook, Instagram) проблеми в нас більш-менш вирішуються, то з Alphabet Inc. (Google, Youtube) все значно гірше. У Варшаві немає представництва цих компаній. Повна тиша у відповідь на наші намагання налагодити комунікацію з боку X. Що стосується Telegram, то він розсилає по українських медіа листи, у яких розповідає про намагання вступити в комунікацію з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, а самій Нацраді на її звернення нічого не відповідає. Трохи цинічна позиція!» — розповів Микита Потураєв.

Кажучи про нещодавно зареєстрований у ВР законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація», він зауважив, що документ спрямований на регулювання не окремо телеграму, а месенджерів і соціальних мереж загалом. «Цей проєкт закону — лише пробний шар, який допоможе протестувати різні рішення. Для того, щоб ми змогли отримати якісну нормативно-законодавчу базу, яка буде не просто політичним актом, а яка буде ефективно працювати», — пояснив голова парламентського комітету. 

Нагадаємо, 25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу месенджера «Телеграм» в Україні. 

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький зауважував, що в законопроєкті йдеться не про блокування «Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ», а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

Читайте також: 

• Влада не збирається забороняти в Україні Telegram, хоча все ще не знаходить способів його регулювання
• Герасим’юк: регулювання онлайн-простору — це світова тенденція
• Такий зручний, але небезпечний: неприємна правда про телеграм

   Фото: Владислав Мусієнко