«Українська правда» опублікувала розслідування журналіста Михайла Ткача, під час проведення якого його нещодавно затримувала польська поліція, про те, як тисячі польських вантажівок з російською агропродукцією їздять через Білорусь у Польщу і в зворотному напрямку. Паралельно «Економічна правда» опублікувала аналітичний матеріал про імпорт російської агропродукції до Польщі.

Михайло Ткач поїхав на єдиний відкритий вантажний пункт пропуску між Польщею та Білоруссю «Корощин — Козловичі» на околицях Берестя і виявив там сотні вантажівок, які без перешкод рухаються через кордон до Польщі з боку Білорусі. При цьому, на відміну від кордону з Україною, жодних протестувальників тут немає, каже Ткач.

«Поки польські протестувальники блокують український кордон, затримуючи гуманітарні та військові вантажі, на білоруському кордоні відбувається безбар’єрна вільна торгівля російською агропродукцією, і обсяги її на другий рік війни ще і зростають. Just business», — пише «ЕП».

На прохання знімальної групи «УП» один чоловік зателефонував до польської компанії та представився менеджером реальної білоруської компанії. Він відкрито запропонував придбати російський ріпаковий шрот під білоруськими документами. Із змісту розмови стає зрозумілим, що представник польської компанії зацікавився такою можливістю і попросив надіслати умови постачання на електронну пошту.

Журналісти стверджують, що після того, як у вересні 2023 року через протести фермерів Польща заборонила ввезення ріпакового шроту з України, обсяг його імпорту з Білорусі невпинно збільшується. За їхніми даними, лише за три місяці після запровадження заборони на українську продукцію Польща придбала ріпакового шроту через Білорусь майже на $8 млн.

Судячи зі спілкування з представниками агрофірм, спочатку російська агропродукція прямує до Білорусі, там її у спеціальних центрах перевантажують на вантажівки з польською реєстрацією, а далі фури вирушають до Польщі за адресами великих компаній.

Один із таких центрів перевантаження в Білорусі — термінал Колядичі Державного підприємства «БТЛЦ» в Мінську. За інформацією польських джерел «УП» та даними з відкритих та закритих баз, у Польщі щонайменше три компанії, які є найбільшими покупцями агропродукції з Росії: Bromex, Diaspolis та Kampol Krzysztof Łużniak. 

За даними «ЕП», загалом за 2023 рік Польща імпортувала з Росії товарів на 2,6 млрд доларів, а з Білорусі — на 450 млн доларів.

При цьому імпорт аграрної продукції з Росії до Польщі за попередній рік сягнув 117 млн доларів і перевищив рівень 2021 року, тобто обсяг до повномасштабної війни. Зокрема, понад як удвічі зріс імпорт з Росії зернових та олійних, майже незмінними залишились обсяги імпорту олії. Ввезення шротів та інших залишків переробки натомість упало з 25 млн доларів у 2021 році до лише 1 млн доларів у 2023 році.

Із Білорусі Польща торік ввезла агропродукції на 55 млн доларів — імпорт зернових, олійних та шротів також поступово зростав як у 2022 році, так і в 2023-му.

Проте, наголошується в матеріалі, обсяги імпорту Польщі з Росії та Білорусі суттєво менші за обсяги її імпорту з України. Так, за 2023 рік Польща імпортувала з України агропродукції на 1,3 млрд доларів, тоді як з Росії та Білорусі — на 117 млн та 55 млн доларів відповідно.

Для порівняння, український аграрний експорт до Польщі торік скоротився на 40%, хоча обсяги залишилися значними — 1,4 млрд доларів. Для скорочення були дві причини: перше — українське море знову відкрилося для торгівлі, друге — з серпня Польща на тлі протестів заборонила імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку та цілої низки агропродукції. Наразі на автомобільний шлях через Польщу припадає 5% українського експорту. 

До того ж, крім шроту, Польща майже не імпортує інші товари з РФ та Білорусі, на які накладала ембарго щодо України. Єдина позиція, яка все ж присутня, це російське насіння соняшнику, проте в мізерних обсягах — близько 50 тис. доларів щомісяця.

Редактор «Економічної правди» Дмитро Дєнков зазначає, що загалом Польщі та іншим країнам ЄС ніхто не забороняв торгувати з Росією та Білоруссю, адже Євросоюз не запроваджував санкцій проти агропродукції з Росії чи Білорусі.

Як пише «ЕП», тема санкцій проти російської агропродукції була «табу» від самого початку великої війни. Жодна країна з табору підтримки України так і не наважилася на них, перші кроки в цьому напрямку почала робити лише Латвія.

Нещодавно прем'єр Дональд Туск запевнив, що Польща «ретельно» проаналізує наслідки рішення Латвії заборонити імпорт російських продуктів харчування і не виключає, що сама піде на такі кроки. «Але тоді до продуктів харчування варто також додати і згадану тут агропродукцію, якщо Польща так само зацікавлена в поразці Росії, як і українці», — резюмує видання.

Нагадаємо, вдень 27 лютого журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач повідомив, що польські правоохоронці затримали його разом з оператором біля польсько-білоруського кордону, коли вони знімали матеріал про транзит продукції між Польщею та Росією і Білоруссю. Журналіста та оператора «УП» привезли в комендатуру поліції, де утримували щонайменше 4 години. За словами Ткача, їх допитували як поліцейські, так і представники спецслужби. Увесь цей час їм не дозволяли ні з ким зв'язатися. 

Ткач повідомив, що польські поліцейські «хапали наші камери, обшукували нашу машину, нас, повикидали наші речі на капот, забрали всі картки пам’яті з камер, забрали усі телефони, документи». Ткач зауважив, що представники польської спецслужби «перелякалися», коли почули про матеріал, та почали запитувати, чи знають про це український уряд та можновладці, хто є джерелом журналістів і скільки часу вони працюють над цією темою. 

Після допиту їм повернули картки пам’яті, однак з'ясувалося, що деякі відзняті матеріали були видалені. Також була пошкоджена підзарядка для акумуляторів. 

Увечері 27 лютого поліція Люблінського воєводства підтвердила, що проводила «дії зі встановлення особи» щодо людей, «присутність яких у прикордонній зоні викликала занепокоєння мешканців». 

Згодом посол України в Польщі Василь Зварич повідомив, що втрутився у справу затриманого журналіста: «Вони знімали рух поїздів, запускали дрон. Поліція вирішила перевірити, хто це був, щоб це не виявилися провокатори. Справа була швидко вирішена». 

28 лютого польська поліція заявила, що Михайла Ткача та оператора «УП» доставили до відділку поліції через мовний бар'єр та потребу верифікації пред'явлених документів. Правоохоронці запевняють, що повернули затриманим усі речі та документи і ніхто з них не заявив про пошкодження майна. 

Увечері 28 лютого редакція «Української правди» виступила із заявою, що дії польської поліції щодо Михайла Ткача та відеографа Ярослава Бондаренка не були направлені на контроль та безпеку прикордонного регіону і мають ознаки перешкоджання журналістській роботі з недотриманням процедур контролю особи. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» засудила перешкоджання польською поліцією роботі журналіста Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка. 

Колаж, інфографіка: «УП», «ЕП»