Мова ворожнечі та пошуки винного: як українські медіа висвітлюють ситуацію на польському кордоні

Мова ворожнечі та пошуки винного: як українські медіа висвітлюють ситуацію на польському кордоні

23 Лютого 2024
739

Мова ворожнечі та пошуки винного: як українські медіа висвітлюють ситуацію на польському кордоні

739
Зображення зерна на коліях спричинило неабияку емоційну реакцію як в українських медіа, так і в соціальних мережах.
Мова ворожнечі та пошуки винного: як українські медіа висвітлюють ситуацію на польському кордоні
Мова ворожнечі та пошуки винного: як українські медіа висвітлюють ситуацію на польському кордоні

Ситуація з блокуванням українсько-польського кордону помітно загострилась. Окрім блокування автомобільних пунктів пропуску, польські протестувальники намагалися заблокувати й залізничний. Крім того, вони розсипали збіжжя з вантажного вагона на колії.

Інститут масової інформації проаналізував, як українські медіа подавали цю інформацію та про чий слід у розбурхуванні цього конфлікту повідомляли.

Зображення зерна на коліях спричинило неабияку емоційну реакцію як в українських медіа, так і в соціальних мережах. Відео із зображенням цього активно поширювали практично всі українські медіа.

Медіа, яка писали про блокування кордону з боку Польщі, скриншот ІМІ

Мова ворожнечі і здобуте кров’ю зерно

Деякі медіа використовували емоційну лексику та навіть певні ознаки мови ворожнечі щодо громадян Польщі.

Так, у матеріалі із сайту ТСН під назвою “Поляки на кордоні напали на потяг та із радістю висипали українське зерно із вагона (відео)” містяться оціночні судження – “радісно висипали” та “польські аграрії знову висипали на землю українське зерно, яке добувається кров'ю наших фермерів”. 

Подібний меседж на своїй сторінці у фейсбуці розмістив і 24 канал. У тексті під відео про висипання зерна на колії канал написав: “Знали б поляки, якою ціною це зерно обходиться українським аграріям”. Такі вислови можна розцінювати як мову ворожнечі, оскільки в заголовку є узагальнення – “поляки”. Але ж очевидно, що дія була вчинена лише певною обмеженою групою польських фермерів. 

Тому таке узагальнення може призвести до дискредитації всіх громадян Польщі й спричинити значне соціальне напруження між українським і польським суспільством. Варто пам'ятати, яка кількість українських жінок і дітей зараз перебуває в Польщі і як таке напруження може відбитися на них.

Історія про “здобуте кров'ю зерно” активно розійшлася і соціальними мережами.

Наприклад, на сторінках соцмереж обурювались і писали: “Це зерно збиралося під загрозою життя, але ви, шановні сусіди, цього не зрозумієте”.

Скриншот ІМІ з ТікТок приватної особи

Історія про несправедливість і бойкот

В іншому наративі, який активно розійшовся українськими медіа і соціальними мережами, йшлося про те, що на відміну від українського збіжжя російське зерно вільно експортується до Польщі. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на колишнього посла України в Республіці Польща (2014–2022) Андрія Дещицю.

Це твердження теж активно поширювалося соціальними мережами, проте вже без прив'язування до слів дипломата.

Скриншот ІМІ з Фейсбук приватної особи

Посіяна мова ворожнечі вже почала проростати, і деякі українці у своїх соцмережах почали пропонувати влаштувати бойкот товарам з Польщі.

Скріншот з фейсбук-сторінки "Сокольська платформа обговорення міських ініціатив"

Інші медіа дозволяли собі емоційні епітети переважно у своїх соціальних мережах. До прикладу, “Факти” на своїй фейсбук-сторінці назвали ситуацію “шокуючою жестю” і “новим армагедоном”.

Скриншот ІМІ з фейсбук "Факти тижня"

Кому це вигідно? Російський слід

Українські медіа також шукали винних у цій непростій ситуації, активно цитуючи українських посадовців та експертів. Передусім вони активно поширювали тези про причетність до блокування кордону російської сторони. 

Наприклад, УНІАН наводить слова Надзвичайного і Повноважного Посла України в Польщі 2014-2022 років Андрія Дещиці, який в ефірі “Київ 24” заявив, що зацікавлена в загостренні ситуації передусім Москва: “Незадоволення польських фермерів, використовується тими силами, які хочуть посварити Україну та Польщу. А в цьому найбільший інтерес має Москва. Вбити клин між нашими державами та народами”.

Суспільне, своєю чергою, цитує міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, який в ефірі “Єдиного марафону” зауважив, що Росія може ще більше скористатися ситуацією і вчинити провокації, які можуть призвести до сильнішого загострення.

Євген Магда у своєму коментарі ТСН.ua прямо сказав, що керує цією ситуацією Кремль. “Це рефлексивне управління, яке здійснює Кремль. Щоправда, польські політики не дуже хочуть це визнавати”, – зауважив Магда.

Схожу позицію поширює і міністр агрополітики України Микола Сольський в інтерв'ю для “Цензора”. 

Скриншнот ІМІ з Цензор.нет

Винного, звісно, медіа знайшли, і залишається питання, чи самі випадково не стали заручниками його наративів та пропаганди.

Головне фото: ПП "Медика", розсипане на кордоні зерно, 20 лютого 2024 року. Фото: Ірина Мочульська/Суспільне Львів

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
739
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду