Ситуація з блокуванням українсько-польського кордону помітно загострилась. Окрім блокування автомобільних пунктів пропуску, польські протестувальники намагалися заблокувати й залізничний. Крім того, вони розсипали збіжжя з вантажного вагона на колії.

Інститут масової інформації проаналізував, як українські медіа подавали цю інформацію та про чий слід у розбурхуванні цього конфлікту повідомляли.

Зображення зерна на коліях спричинило неабияку емоційну реакцію як в українських медіа, так і в соціальних мережах. Відео із зображенням цього активно поширювали практично всі українські медіа.

Мова ворожнечі і здобуте кров’ю зерно

Деякі медіа використовували емоційну лексику та навіть певні ознаки мови ворожнечі щодо громадян Польщі.

Так, у матеріалі із сайту ТСН під назвою “Поляки на кордоні напали на потяг та із радістю висипали українське зерно із вагона (відео)” містяться оціночні судження – “радісно висипали” та “польські аграрії знову висипали на землю українське зерно, яке добувається кров'ю наших фермерів”. 

Подібний меседж на своїй сторінці у фейсбуці розмістив і 24 канал. У тексті під відео про висипання зерна на колії канал написав: “Знали б поляки, якою ціною це зерно обходиться українським аграріям”. Такі вислови можна розцінювати як мову ворожнечі, оскільки в заголовку є узагальнення – “поляки”. Але ж очевидно, що дія була вчинена лише певною обмеженою групою польських фермерів. 

Тому таке узагальнення може призвести до дискредитації всіх громадян Польщі й спричинити значне соціальне напруження між українським і польським суспільством. Варто пам'ятати, яка кількість українських жінок і дітей зараз перебуває в Польщі і як таке напруження може відбитися на них.

Історія про “здобуте кров'ю зерно” активно розійшлася і соціальними мережами.

Наприклад, на сторінках соцмереж обурювались і писали: “Це зерно збиралося під загрозою життя, але ви, шановні сусіди, цього не зрозумієте”.

Історія про несправедливість і бойкот

В іншому наративі, який активно розійшовся українськими медіа і соціальними мережами, йшлося про те, що на відміну від українського збіжжя російське зерно вільно експортується до Польщі. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на колишнього посла України в Республіці Польща (2014–2022) Андрія Дещицю.

Це твердження теж активно поширювалося соціальними мережами, проте вже без прив'язування до слів дипломата.

Скриншот ІМІ з Фейсбук приватної особи

Посіяна мова ворожнечі вже почала проростати, і деякі українці у своїх соцмережах почали пропонувати влаштувати бойкот товарам з Польщі.

Інші медіа дозволяли собі емоційні епітети переважно у своїх соціальних мережах. До прикладу, “Факти” на своїй фейсбук-сторінці назвали ситуацію “шокуючою жестю” і “новим армагедоном”.

Кому це вигідно? Російський слід

Українські медіа також шукали винних у цій непростій ситуації, активно цитуючи українських посадовців та експертів. Передусім вони активно поширювали тези про причетність до блокування кордону російської сторони. 

Наприклад, УНІАН наводить слова Надзвичайного і Повноважного Посла України в Польщі 2014-2022 років Андрія Дещиці, який в ефірі “Київ 24” заявив, що зацікавлена в загостренні ситуації передусім Москва: “Незадоволення польських фермерів, використовується тими силами, які хочуть посварити Україну та Польщу. А в цьому найбільший інтерес має Москва. Вбити клин між нашими державами та народами”.

Суспільне, своєю чергою, цитує міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, який в ефірі “Єдиного марафону” зауважив, що Росія може ще більше скористатися ситуацією і вчинити провокації, які можуть призвести до сильнішого загострення.

Євген Магда у своєму коментарі ТСН.ua прямо сказав, що керує цією ситуацією Кремль. “Це рефлексивне управління, яке здійснює Кремль. Щоправда, польські політики не дуже хочуть це визнавати”, – зауважив Магда.

Схожу позицію поширює і міністр агрополітики України Микола Сольський в інтерв'ю для “Цензора”. 

Скриншнот ІМІ з Цензор.нет

Винного, звісно, медіа знайшли, і залишається питання, чи самі випадково не стали заручниками його наративів та пропаганди.

Головне фото: ПП "Медика", розсипане на кордоні зерно, 20 лютого 2024 року. Фото: Ірина Мочульська/Суспільне Львів