Максим Дворовий: «Діяльність Телеграму наразі неможливо врегулювати медійним законом»
Максим Дворовий: «Діяльність Телеграму наразі неможливо врегулювати медійним законом»
Максим Дворовий, голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки», в коментарі «Детектору медіа» повідомив, що регуляція телеграму фактично неможлива в Україні на законодавчому рівні.
«Діяльність Телеграму наразі неможливо врегулювати медійним законом. Для цього потрібна імплементація Акту ЄС про цифрові послуги (Digital Services Act), який встановлює вимоги до due diligence платформ, і поки навіть на рівні ЄС незрозуміло, чи Телеграм підкориться вимогам і номінує свого офіційного представника», — каже Дворовий.
Санкції за невиконання норм DSA, у тому числі щодо реєстрації чи відсутності представника платформи в ЄС, можуть досягати рівня блокування, але після тривалої процедури, зазначає експерт. Втім, наразі невідомо, як будуть застосовувати ці санкції і чи будуть вони ефективними.
Міністерство цифрової інформації України готує власний законопроєкт щодо регуляції діяльності онлайн-платформ, але навіть його прийняття може бути неефективним у випадку з телеграмом, вважає Максим Дворовий:
«По імплементації DSA в Мінцифри розробляється один законопроєкт, але його хочуть узгодити з Брюсселем щодо відповідності тексту. І це буде дуже нешвидка процедура, як я бачу з комунікації між Мінцифрою і Брюсселем, причому затримки зі сторони ЄС, а не з нашої.
Тому на сьогодні єдиний варіант, насправді, — це блокування телеграму, що, по-перше, не факт, що технічно можливо (і я не впевнений, що я хочу від провайдерів вимагати встановлення обладнання, яке б дозволяло це зробити), а по-друге, проблематично, бо багато хто досі отримує звідти багато інформації, яка може бути суспільно корисною».
Блокування окремого телеграм-каналу наразі також технічно неможливе з боку держави чи провайдера, оскільки для цього потрібна співпраця платформи з державою: «Для блокування окремого тг-каналу потрібен фідбек зі сторони компанії. Зі сторони Телеграму його годі й очікувати», — додає експерт.
Нагадаємо, що Міністерство цифрової трансформації за підтримки USAID та ГО «Лабораторія цифрової безпеки» готує законопроєкт із регулювання платформ і розробила першу його версію.
Законопроєкт має стати аналогом Digital Services Act, Digital Markets Act та регламенту 2019/1150 Європейського парламенту та Ради ЄС від 20 червня 2019 року про сприяння чесності та прозорості для бізнес-користувачів посередницьких онлайн-послуг. Серед іншого, акти вимагають від платформ зареєструвати офіційного представника в країні ЄС.
Регуляторне законодавство в Європі запрацює вже з лютого 2024 року, коли набудуть чинності всі акти, і стосуватимуться вони регуляції так званих VLOP (very large online platforms), тобто великих платформ, у яких більше 45 мільйонів активних користувачів на місяць в країнах Європи. У квітні 2023 року Єврокомісія затвердила перелік цих VLOP. До нього входять Facebook, Instagram, LinkedIn, TikTok, Twitter, Amazon, AliExpress, Booking.com тощо. Телеграму серед них немає, оскільки він непопулярний у ЄС.
Навіть у випадку, коли Україна імплементує закони щодо регуляції найбільших платформ, питання регуляції телеграму залишиться відкритим, вважають експерти. Оскільки для цього потрібна добровільна реєстрація з боку платформи в Україні та співробітництво з українським регулятором.
Фахівці з кібербезпеки та медіаграмотності неодноразово наголошували, що телеграм становить небезпеку як з погляду поширення дезінформації та відсутності модерації платформи, так і погляду численних випадків її співпраці з російськими спецслужбами.
