Комісія з журналістської етики (КЖЕ) дала рекомендації щодо інтерв'ю з людьми, які представляють російські редакції, експертні інституції, аналітичні центри або ж інші структури. Привернути увагу українських журналістів до цього питання Комісію спонукав негативний випадок щодо росіянки з сумнівною біографією Ксенії Хелль, яка видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду (МКС). 

На запит розслідувачів із The Kyiv Independent у МКС відповіли, що така особа в них не працює та ніколи не мала доступу до матеріалів щодо викрадення Росією українських дітей, які вона коментувала. 

Як зауважують в КЖЕ, коментарі цієї фейкової особи деякий час транслювали не лише російські ліберальні медіа, але й українські інформаційні агенції, телеканали та онлайн-медіа, тим самим поширюючи неправдиву інформацію щодо справи про злочин Росії.

«Детектор медіа» наводить коментар КЖЕ без купюр:

«Комісія закликає українських журналістів максимально критично ставитися до підбору експертів та коментаторів для своїх матеріалів в умовах воєнного стану. Особливо, якщо мова йде про осіб, які представляють російські редакції, російські експертні інституції чи аналітичні центри, або інші структури, навіть якщо вони називають себе опозиційними до нинішнього російського режиму.

Комісія вирішила привернути увагу українських журналістів до цього питання, опираючись на негативний випадок щодо росіянки з сумнівною біографією Ксенії Хелль, яка видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду. 

На запит українських журналістів-розслідувачів з The Kyiv Independent у МКС відповіли, що така особа у них не працює і ніколи не мала доступу до матеріалів щодо викрадення Росією українських дітей, які вона активно коментувала. 

Проте до моменту викриття коментарі цієї фейкової особи деякий час активно транслювали не лише російські ліберальні медіа, але й українські, серед яких були й інформаційні агенції, і телеканали, і онлайн-медіа. Таким чином аудиторія отримувала неправдиву інформацію щодо справи про викрадення українських дітей Росією, яку веде зараз Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. 

Комісія звертає увагу на те, що Росія може використовувати осіб під прикриттям (журналістів, блогерів, експертів та ін.) для шпигування, участі в інформаційно-психологічних операціях чи з іншою маніпулятивною метою, зокрема з метою дискредитації України чи українських військових, розмивання теми відповідальності Росії за воєнні злочини тощо.

Саме тому Комісія закликає журналістів ретельно перевіряти усі свої джерела інформації, а також уважно ставитися до вибору осіб для коментарів та інтерв’ю.  Зокрема Комісія рекомендує:

1. Для коментування подій чи ситуації в Україні та світі запрошувати перевірених та компетентних експертів. Адже під  час війни ретельний вибір експертів не менш важливий, ніж перевірка достовірності інформації.

2. Щоби з’ясувати, чи особа є реальна та компетентна у відповідних питаннях, перевіряти її зв’язки з інституціями / установами, від імені яких вона представляється. Якщо публічна інформація про ту чи іншу особу на сайті інституції відсутня, краще звернутися із запитом і з’ясувати, чи ця особа реальна і чи справді вона та, за яку себе видає.

3. Застосовувати для перевірки особи моніторинг її публічних заяв та меседжів. У випадку, якщо особа поширює сумнівні заяви, мову ворожнечі чи якийсь інший шкідливий чи маніпулятивний контент, відмовитися від інтерв’ю або коментаря з нею.

4. Не здійснювати републікацію цитат / заяв осіб, які поширювали інші медіа, без їх власної перевірки та критичного аналізу.

5. Помічними стануть Рекомендації «Щодо принципів запрошення гостей і титрування експертів в інформаційно-аналітичній журналістиці» від НМР».