Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» оприлюднила розслідування щодо того, де росіяни утримують полоненого в березні 2022 року журналіста агенції УНІАН Дмитра Хилюка. Про це пише Інститут масової інформації із посиланням на матеріал.

Автори розслідування встановили, що 3 березня 2022 року російські військові заарештували Дмитра Хилюка та його батька в саду їхнього будинку. Через вісім днів окупанти звільнили батька, а журналіста утримували в кількох місцях, перетворених на тимчасові в'язниці. Одним із таких місць був аеропорт у Гостомелі, який росіяни окупували на початку вторгнення. Там вони утримували полонених у величезних промислових холодильниках.

Український військовий у розмові з розслідувачами підтвердив, що перебував там транзитом одночасно з Дмитром Хилюком з 12 березня. У цей же період був узятий у полон і заарештований український розвідник Юрій, з яким також поговорили «Репортери без кордонів». 21 березня, коли його перевели до СІЗО № 2 Новозибкова, Дмитро Хилюк уже був там.

Близькі Дмитра Хилюка неодноразово зверталися до Росії з проханням повідомити місце його перебування, але натомість отримували заперечення або ухильні відповіді. Так, у листі від 19 січня 2023 року, з яким ознайомилися розслідувачі, Міністерство оборони РФ заявляє, що не зобов'язане надавати жодної інформації про українських затриманих, пов'язаних зі «спецоперацією», нікому, за винятком Міжнародного комітету Червоного Хреста. При цьому російська влада також наголошує, що «безумовно поважає міжнародне гуманітарне право».

В іншому офіційному листі від 12 січня 2023 року Слідчий комітет РФ стверджує, що «не має інформації про кримінальне провадження» проти Дмитра Хилюка.

«Репортери без кордонів» зазначають, що вони зібрали кілька неопублікованих свідчень, які дали змогу простежити шлях журналіста від його арешту 3 березня 2022 року в Україні до ув'язнення в Росії. «Ці свідчення є доказом його насильницького зникнення і державної брехні», — заявив Арно Фроже, керівник відділу розслідувань організації.

Також «Репортери без кордонів» поговорили з колишнім в’язнем, який перебував у сусідній з Хилюком камері. Цей військовослужбовець, який побажав залишитися невідомим, надав дуже точні подробиці про становище Дмитра Хилюка. За його словами, журналіст спочатку перебував у загальній камері старої будівлі в'язниці разом зі щонайменше десятком людей, перш ніж його перевели в камеру 42, ймовірно, у квітні 2022 року.

Потім його швидко помістили в одиночну камеру принаймні до кінця травня. «Спецпризначенці» регулярно допитували журналіста про його діяльність, звинувачуючи в «українській пропаганді та роботі проти Росії», і били. 

«Хоча умови утримання в цій в'язниці є не найгіршими в російській пенітенціарній системі, насильство, залякування і позбавлення прав є звичним явищем, а жодні побачення не дозволяються. Юрій розповідає, наприклад, як був покусаний собаками, нацькованими на нього після потрапляння до російської в'язниці. Жахливе свідчення, ілюстрація тяжких випробувань і подекуди жахливих умов, у яких перебувають полонені з України. Коли Юрія заарештували 8 березня 2022 року, йому навіть довелося провести одну ніч у братській могилі, використовуючи тіла та одяг убитих, щоб захиститися від холоду», — йдеться в розслідуванні «Репортерів без кордонів».

Як резюмують розслідувачі, вони опитали п'ятьох свідків, які підтвердили перебування Дмитра Хилюка в Новозибковському СІЗО №2 протягом 2022 року.

«Отже, його затримання Росією більше не викликає жодних сумнівів. Згідно з цими свідченнями, у цій в'язниці досі перебувають щонайменше 500 українців. Медійна ініціатива за права людей вважає, що Дмитро Хилюк є одним зі 123 цивільних осіб, заарештованих у Київській області, які досі утримуються в Росії», — наголошують в організації.

Нагадаємо, російські окупанти 3 березня 2022 року в Козаровичах на Київщині викрали Дмитра Хилюка з подвір’я його власного будинку. Його утримували в різних місцях в Україні, а потім вивезли до РФ. Офіційний статус Хилюка — не військовополонений, а цивільний заручник. Таких мають віддавати поза обмінами, але росіяни цього не роблять. 

Після деокупації Козаровичів 31 березня 2022-го Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк і його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу.

У серпні 2022-го через Міжнародний комітет Червоного Хреста батьки Дмитра отримали від нього лист, датований 14 квітня. На конверті був штамп «Почта России», а сам лист містив одне речення: «Дорогі мої мамо, тату, я живий, здоровий, у мене все добре».

Як раніше повідомляв «Детектор медіа», у звіті міжнародної організації «Репортери без кордонів», складеному за допомогою Інституту масової інформації, йдеться про те, що за рік повномасштабної агресії Росії проти України російські війська вбили на території України вісьмох та поранили 19 журналістів. Окупанти здійснили 16 обстрілів телевеж, обстрілювали телекомунікаційну інфраструктуру, переривали мовлення українських каналів, брали під контроль мобільних та інтернет-провайдерів, здійснили 42 кіберзлочини. Усе це свідчить, що Росія веде «справжню війну проти інформації».

Фото: Дмитро Хилюк / Facebook