У четвер, 23 червня, у Києві в Парку імені Тараса Шевченка відкрилася фотовиставка The War Is Not Over Yet («Війна ще не закінчилася») про російські злочини проти медіа в Україні.  Про це повідомляє ZMINA.

Мета виставки – розповісти про журналістів і журналісток, завдяки яким світ знає про війну, яку розвʼязала Росія проти України. Про тих, що загинули, були поранені, опинились під обстрілами, у полоні або зазнали переслідувань від початку повномасштабного вторгнення.

Ведучими церемонії стали Юрій Макаров і Ольга Сніцарчук. Відкривали виставку медійники, які представляли своїх загиблих колег або розповідали власні історії роботи на війні.

Фото надане Центром прав людини ZMINA

Журналістка, кореспондентка телеканалу «Україна 24» Анастасія Блищик говорила про свого нареченого, журналіста й військовослужбовця Олександра Махова, який загинув на Харківщині 4 травня 2022 року. Він багато років працював на телеканалах «Україна» та «Україна 24» на посаді воєнного кореспондента і висвітлював війну на сході України. Потрапивши в зону бойових дій спершу як журналіст, у 2015 році він добровільно став до лав ЗСУ. Вів подкаст «Воєнкор», проводив тренінги для воєнних кореспондентів. У жовтні 2021 року він почав працювати на телеканалі «Дом». Олександр Махов повернувся на фронт як військовослужбовець у перший день повномасштабного російського вторгнення. Мав позивний «Журналіст». У квітні йому виповнилося 36 років.

«Менш ніж за тиждень до широкомасштабного вторгнення Росії Саша був на Донбасі у відрядженні. 24 лютого приїхав у Київ, забрав мене з роботи, ми приїхали додому, і я йому казала: "Ти ж втомився, ти так довго їхав, відпочинь, можливо, поспи, а завтра ми підемо до військкомату". А він мені сказав: “Насть, ну ти ж читаєш новини, ти бачиш, що гинуть цивільні, гинуть мої побратими, я так не можу, я не засну”. І тоді ми пішли з ним до військкомату. І ось 70 днів він бився за всіх нас і, окрім того що він нас усіх захищав, він знімав відео на свій мобільний телефон для своєї майбутньої документалки і писав», – розповіла Анастасія.

Про специфіку роботи під час війни говорив і кореспондент Радіо Свобода Марʼян Кушнір. 11 березня 2022 року він зазнав контузії внаслідок російського ракетного удару в Баришівці на Київщині. Протягом останніх місяців Кушнір працює у Харківській та Донецькій областях.

«Ми втрачаємо колег, але, йдучи на цю війну знімати її, ми знали, що не всі з нас повернуться. Війна ще не закінчилася, не всі з нас повернуться, на жаль… Я не думаю, що варто зараз стояти і плакати. Закінчиться війна, ми усвідомимо, поплачемо і будемо рухатися далі, розвиватися і розвивати нашу журналістику», – переконаний Марʼян Кушнір.

Фото надане Центром прав людини ZMINA

Головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва говорила про свого одногрупника, американського журналіста Брента Рено, який загинув під час виконання професійного обовʼязку 13 березня 2022 року в Ірпені на Київщині. Того дня він разом із колегою знімав евакуацію мешканців Ірпеня. Після перетину блокпосту машину з журналістами розстріляли росіяни. Брент Рено був смертельно поранений у шию. Його колега вижив.

«Журналісти завжди поспішають, завжди хочуть першими повідомити якісь новини. Але в моєму випадку це було дуже страшно, коли о восьмій годині ранку за Нью-Йорком я подзвонила своїй сестрі для того, щоб сказати, що її коханого вбито і, на жаль, я зможу лише доставити його тіло до Сполучених  Штатів Америки. Фільм, який Брент знімав, побачить увесь світ. Його колеги, всі ми, зробили все можливе для того, щоб це сталося. Я думаю, що ми будемо вражені цією роботою. Це дуже важлива частина – щоб світ побачив правду про те, що переживають цивільні люди в Україні», – наголосила Севгіль Мусаєва.

Фото надане Центром прав людини ZMINA

На церемонії також згадували фотожурналіста Макса Левіна. Історію свого колеги розповіли фотограф Олексій Фурман та режисер Петро Цимбал. 13 березня Левін разом з військовим Олексієм Чернишовим, колишнім фотографом, вирушив на авто до села Гута Межигірська, щоб відзняти там наслідки російського вторгнення. Вони вийшли з авто і пішли в бік села Мощун, після чого зв’язок з обома зник. 1 квітня їхні тіла знайшла поліція. За власним розслідуванням організації Репортери без кордонів, обох чоловіків могли стратити російські військові. Цьогоріч журі Премії імені Георгія Ґонґадзе присудило Максу Левіну спеціальну відзнаку «За визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу».

Фотовиставку The War Is Not Over Yet можна відвідати в Парку імені Тараса Шевченка до 6 липня. Після цього її буде представлено в Боярці, рідному місті вбитого журналіста і фотокореспондента Макса Левіна.

На момент підготовки виставки (21 червня 2022 року) було відомо про 33 загиблих українських та закордонних журналістів (дані Інституту масової інформації). 8 з них загинули під час виконання професійних обов'язків. 25 – як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань. Ще щонайменше 13 журналістів були поранені й щонайменше 15 зникли безвісти. 

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вже скоїла понад 300 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.

Організатори виставки: Український ПЕН, Інститут Масової Інформації, Центр прав людини ZMINA, Національний музей Революції Гідності, Львівський Медіафорум, Премія імені Георгія Ґонґадзе за сприяння Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.

Фото: ZMINA