Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті створили дорадчу раду, яка опікуватиметься питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації.

«Через повномасштабне вторгнення Росії запит на заміну радянського й російського спадку на український в нашій державі значно активізувався. Дерусифікація, декомунізація та деколонізація – це своєчасні процеси в історії сучасної України. Але всі вони мають проходити цивілізовано», – йдеться в повідомленні МКІП.

Органи місцевого самоврядування в діалозі із суспільством мають знаходити спільні рішення щодо демонтажу чи перенесення пам'ятників та інших об'єктів радянського минулого й далі координувати його з радою.

«У зв’язку з активним очищенням громадського простору від монументів та інших об’єктів, котрі були покликані закріплювати в Україні російські пропагандистські наративи, та запитами від громадян та органів місцевого самоврядування МКІП разом з Українським інститутом національної пам’яті зібрали ключову інформацію щодо законодавчої рамки відповідних процесів», – йдеться в повідомленні.

3 червня МКІП опублікувало роз'яснення  щодо дерусифікації, декомунізації та деколонізації та ключову інформацію щодо законодавчих рамок відповідних процесів.

У квітні 2022 року в Україні створили Раду з розвитку бібліотечної сфери. Вона напрацювала рекомендації щодо того, які російські та радянські книги потрібно вилучати з бібліотечного фонду. Детальніше про ці критерії — за посиланням.

Також в Україні можуть змінити перелік російських творів, рекомендованих до вивчення.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко не виключає, що вилучені з бібліотек російські книги можуть піти на макулатуру і друк українських книжок.

Фото: Віталій Кличко/Facebook