Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що закон про мову ухвалювали під тиском президентської виборчої кампанії, тому він не враховує різних точок зору. Про це він сказав в інтерв’ю «УП.Життя».

Зокрема, міністр звинуватив п’ятого президента Петра Порошенка у використанні питань мови, віри та армії під час виборчої кампанії. «Він взяв такі речі як мова, віра, армія на прапори своєї виборчої кампанії. І привласнив ці речі для своєї виборчої кампанії», – каже пан Ткаченко.

За його словами, через тиск кампанії при ухваленні закону нібито залишили «штрафи за невикористання української мови в побуті». 

«Я вважаю, що всі посадовці мають розмовляти українською мовою, але в побуті ми не можемо забороняти людям, якою мовою вони хочуть розмовляти. Усе інше стосовно того, як просувати, робити промоцію українській мові, мають напрацювати фахівці», – сказав Олександр Ткаченко.

Зазначимо, що дія закону не передбачала та не поширюється на мову приватного спілкування та мову релігійних обрядів. Він зобов’язує володіти та спілкуватися в робочий час українською мовою посадовців, людей, які працюють у державній та комунальній сфері, а також у сфері обслуговування.

Олександр Ткаченко додав, що в межах круглих столів фахівці обговорять питання мови, після чого на закритих зустрічах політики та лідери думок «спробують знайти з різними точками зору свої бачення того, як рухатися далі».

Крім того, міністр культури розповів, що його відомство зараз розробляє інтернет-портал, який популяризуватиме українську мову.

Нагадаємо також, що 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Детектор медіа» розвінчував найпопулярніші міфи про мовний закон та пояснював суть змін, які відбулись після його запровадження. Міфи та правду про «репресивність українського законодавства», «мовні патрулі», «штрафи» та «утиски російськомовних» - читайте тут.

11 жовтня 2019 року результати опитування Центру Разумкова показали, що 56% опитаних українців не підтримують ідею надати російській мові статусу другої державної задля досягнення миру на Донбасі. Цю ідею підтримують лише 29,5%.

Фото: УП.Життя