Нардеп від «Слуги народу» вважає, що мовний «закон Колесніченка-Ківалова» спровокував вторгнення РФ до Криму

Нардеп від «Слуги народу» вважає, що мовний «закон Колесніченка-Ківалова» спровокував вторгнення РФ до Криму

26 Грудня 2019
3735
26 Грудня 2019
11:13

Нардеп від «Слуги народу» вважає, що мовний «закон Колесніченка-Ківалова» спровокував вторгнення РФ до Криму

3735
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Олексій Устенко вважає, що скасування Верховною Радою мовного «закону Колесніченка-Ківалова» у 2014 році спровокувало захоплення Росією Криму в 2014 році.
Нардеп від «Слуги народу» вважає, що мовний «закон Колесніченка-Ківалова» спровокував вторгнення РФ до Криму
Нардеп від «Слуги народу» вважає, що мовний «закон Колесніченка-Ківалова» спровокував вторгнення РФ до Криму

Про це він сказав 24 грудня в ефірі каналу «Наш».

У ефірі сталася перепалка між Олексієм Устенком і народним депутатом від «Європейської солідарності» Олексієм Гончаренком.

Зокрема, на фразу пана Гончаренко: «Ви зараз скажете, що це українська влада і війну розпочала?».

Олексій Устенко відповів: «Непоганою перемогою було, коли в 2014 році було прийнято закон про мову, якщо ви пам’ятаєте, якщо ви вже цю тему зачепили. В 2014 році був прийнятий закон про мову, після чого спровокувалися всі ці дії в Криму, після чого Російська Федерація зайшла до Криму. Це було одним з того, з чого все почалося».

Нагадаємо, Закон «Про засади державної мовної політики» був ухвалений Верховною Радою 3 липня 2012 року і набув чинності 10 серпня 2012 року. Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%.

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала цей закон, прийнявши проект Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики“». Але ані в.о. Президента Олександр Турчинов, ані Президент Петро Порошенко його не підписали і не ветували. 

17 листопада 2016 року Конституційний Суд України мав розглянути справу за поданням 57 народних депутатів щодо відповідності Конституції України Закону «Про засади державної мовної політики», але оголосив перерву в розгляді справи.

28 лютого 2018 року на пленарному засіданні Великої палати Конституційного Суду України було ухвалено Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2018 у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики». Закон було визнано неконституційним.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3735
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду