Етична дилема порятунку. Медіапідсумки 27 квітня – 3 травня 2020 року

Етична дилема порятунку. Медіапідсумки 27 квітня – 3 травня 2020 року

5 Травня 2020
2959
5 Травня 2020
14:00

Етична дилема порятунку. Медіапідсумки 27 квітня – 3 травня 2020 року

2959
Подекуди пропозиції з економічної підтримки креативних індустрій перетворюються на етичну дилему, кого рятувати на човні, що тоне: дитину чи жінку.
Етична дилема порятунку. Медіапідсумки 27 квітня – 3 травня 2020 року
Етична дилема порятунку. Медіапідсумки 27 квітня – 3 травня 2020 року

Минулої п’ятниці пересічні українці почули про проблеми, що ми їх у професійному середовищі обговорюємо з самого початку епідемії в Україні: Савік Шустер присвятив свою «Свободу слова…» цілком українській культурі на карантині. Театр, кіно, шоу-бізнес, медіа – представники всіх цих індустрій зустрілися та поскаржилися на обставини. Не знаю, співчували їм споживачі їхнього продукту чи їм просто цікаво було послухати виступ соліста гурту «СКАЙ» Олега Собчука і розповідь Володимира Горянського про те, як він на дачі займається садівництвом. Професійна ж аудиторія образилася на Олександра Роднянського, який назвав значну частину українського кіно останніх років шлаком:

«Шоу-бізнес – це чесна справа. І література – чесна справа. Вони не просять державних грошей, щоби написати та виконати пісню. І далі в них виходить одразу відповісти на головне запитання: це успішно, потрібно їхній аудиторії чи ні? А кіно грошей просить. Більше того, в Україні (і це найголовніша проблема) основний фінансист кінематографу – це держава. Тобто найбільша індустрія, яка в усьому світі – і в радянські часи, до речі – була годувальницею кількох витратних галузей економіки, і те саме відбувається в величезній кількості країн сьогодні, повністю дотаційна. У згаданому вами 2018 році частка українського кіно в прокаті складала трохи більше 8%. Тобто 8% від придбаних квитків. Це дуже небагато. У великих європейських країнах, на досвід яких постійно посилаються, це складає приблизно 30% – у Німеччині, Франції. <…>

Я розумію, що потрібно допомагати людям. Я абсолютно за те, щоби зараз, в умовах кризи, держава роздавала гроші робітникам кіноіндустрії, телевізійної, шоу-бізнесу – тим, хто опинився в складному становищі. Але якщо мова йде про виробництво кіно, то в мене є запитання: чому під словом “культура” розуміється величезний обсяг шлаку, що виробляється і не просто не окуповується, а нікому нафіг не потрібен?»

Говорили учасники і про альтернативні держфінансуванню інструменти підтримки креативних індустрій. Оля Полякова запропонувала створити профспілку. Лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя – нарешті акредитувати Українське агентство з авторських і суміжних прав (УААСП) і почати виплачувати авторам роялті. Радіоведучий Сергій Кузін розповів, що як менеджер радіостанції він уже відраховує роялті за пісні в її ефірі, а як автор цих пісень коштів не отримує. Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що кілька років тому державна УААСП дивним чином перетворилася на ГО разом з усіма правами і зібраними коштами, і зараз справа з цього приводу знаходиться в суді. Вирази облич артистів у студії при цьому були безцінними. Так само безцінними, як і вираз обличчя самого Олександра Ткаченка, коли Святослав Вакарчук сказав, що партія «Голос» відстояла частину запланованих скорочень держбюджету на сферу культури.

Дійсно, в цієї маленької перемоги багато батьків. Але внесок Комітету гумполітики складно переоцінити. Наступним кроком його членів-депутатів є просування зареєстрованого наприкінці квітня пакету законопроєктів щодо економічної підтримки креативних індустрій на час епідемії. Прикметно, що подекуди пропозиції з цієї підтримки перетворюються на етичну дилему, кого рятувати на човні, що тоне: дитину чи жінку, КРРТ чи його клієнтів (пропонується 50% знижки телерадіоорганізаціям та провайдерам на послуги концерну, решту субсидувати з держбюджету), правовласників чи користувачів їхніх прав (пропонується не розповсюджувати на заклади культури, провайдерів і підприємства креативних індустрій дію закону про організації колективного управління).

Але на відміну від етичної задачі, відповідь у задачі економічній складніша через сполученість посудин: менше податків – менше можливостей для держпідтримки, більше робочих місць – більше платоспроможного попиту. Остаточна відповідь – за владою. Принаймні сьогодні прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі «Українського радіо» підтвердив, що креативні індустрії – в фокусі.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2959
Читайте також
07.05.2020 13:30
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
3 850
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду