Комітет гуманітарної та інформполітики відклав питання про звіт Нацради та проєкт Бужанського

Комітет гуманітарної та інформполітики відклав питання про звіт Нацради та проєкт Бужанського

18 Березня 2020
1251
18 Березня 2020
16:08

Комітет гуманітарної та інформполітики відклав питання про звіт Нацради та проєкт Бужанського

1251
Комітет вирішив напрацювати мотиваційне обґрунтування свого рішення щодо звіту Нацради за 2019 рік.
Комітет гуманітарної та інформполітики відклав питання про звіт Нацради та проєкт Бужанського
Комітет гуманітарної та інформполітики відклав питання про звіт Нацради та проєкт Бужанського

18 березня 2020 року відбулося чергове засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, на якому вперше всі запрошені і деякі народні депутати взяли участь у дистанційному режимі по скайпу.

Члени Комітету обговорили звіт Нацради за 2019 рік і поставили низку запитань до членів Нацради, які всі включилися скайпом. Під час обговорення було запропоновано два проєкти рішень: рекомендувати Верховній Раді схвалити звіт і рекомендувати не схвалити звіт. Про це у коментарі «Детектору медіа» сказав заступник голови Комітету Микита Потураєв.

За його словами дехто оцінив роботу Нацради позитивно, а дехто вважав неефективною, тому думки розійшлися.

Членкиня Комітету (фракція партії «Європейська солідарність») Софія Федина зазначила, що члени їх фракції пропонували просто винести це питання на розсуд парламенту, а також вимагати в президента пояснення причин відхилення звіту Нацради.

Народні депутати пригадали нещодавню відставку президентом України двох членів Нацради і наголошували на тому, що ці дії були взагалі не обґрунтовані главою держави.

У коментарі «Детектору медіа» член Нацради Валентин Коваль зауважив, що народні депутати вирішили підготувати мотиваційну частину рішення Комітету щодо звіту Нацради за 2019 рік, щоб воно було максимально обґрунтованим. «Рішення вони ухвалять на найближчому засіданні вже без членів Нацради», – сказав він.

Також Комітет гуманітарної та інформаційної політики відклав ухвалення рішення щодо законопроєкту Максима Бужанського №2362  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти. Автор проєкту взяв участь в засіданні Комітету по скайпу. Зокрема, він зазначив, що брати до уваги висновки щодо його проєкту ексміністра освіти немає сенсу, бо вона вже у відставці, а він хоче просто усунути із закону дискримінаційну складову. За його словами, у тому, що школи з мовами ЄС переходять на державну мову навчання з 2023 року, а з російською з 2020 року є подвійний стандарт. «У нас є дискримінація за мовною ознакою», – сказав він.

Народна депутатка (фракція політичної партії «Голос»), членкиня Комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун сказала, що змінювати закон наразі недоречно, оскільки школи вже формують замовлення на підручники на 2020/2021 навчальний рік, крім того такі зміни недоречні на сьомому році війни з Росією. Представниця цієї ж фракції Соломія Бобровська нагадала присутнім про дискримінацію української мови в Криму та на Донеччині на початку 2000-х років.

Голова Комітету Олександр Ткаченко зазначив, що він завжди виступає за діалог всіх громадян України. «Ми в Комітеті почали підготовку до експертних круглих столів, які, на жаль, відклали через карантин. Так само я завжди виступав проти мови ненависті. Називати московською російську мову, якою спілкується значна кількість населення, - це зневага до тих людей, які спілкуються російською мовою. Стосовно цього питання, то для мене було дивним почути, що російська мова виокремлена з переліку європейських мов і з неї переходять 2020 року. Чому ми саме зараз винесли це питання на засідання, тому що саме зараз вже йде друк підручників. Тому, якщо приймати якесь рішення, то приймати його найближчим часом, або взагалі не приймати», – сказав голова Комітету.

Під час обговорення питання пролунало три пропозиції: рекомендувати парламенту ухвалити проєкт; відхилити; відкласти для отримання додаткових консультацій. У результаті голосування більшістю голосів вирішено відкласти це питання.

Нагадаємо, 4 березня президент Володимир Зеленський звільнив членів Нацради Уляну Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича за результатами розгляду звіту Нацради за 2019 рік, а 5 березня заново призначив до Нацради двох членів з попереднього складу – Валентина Коваля і Юрія Зіневича.

Нагадаємо, у грудні 2019-го Бужанський вніс до парламенту законопроєкт про скасування закону про мову. Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформполітики Олександр Ткаченко тоді прокоментував, що народні депутати ще не бачили тексту цього законопроєкту, але «цензури на подання проєктів немає».

Пізніше Ткаченко розповів, що змусив колегу по фракції Максима Бужанського відмовитись від поданого законопроєкту про скасування мовного закону.

Зазначимо, Верховна Рада 25 квітня 2019 ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Закон набув чинності 16 липня.

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Фото: Укрінформ

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1251
Читайте також
15.01.2021 12:19
Мар'яна Закусило
«Детектор медіа»
1 381
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Підтримай нас! Стань частиною проєкту!
Щодня наша команда готує для вас найсвіжі та незалежні матеріали. Ми будемо надзвичайно вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваша підтримка – це можливість зробити ще більше!
Підтримати нас
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду