У фракції «Слуга народу» вважають, що нардепи мають говорити в Раді державною мовою

У фракції «Слуга народу» вважають, що нардепи мають говорити в Раді державною мовою

27 Лютого 2020
4305

У фракції «Слуга народу» вважають, що нардепи мають говорити в Раді державною мовою

4305
Проте фракція ще не обговорювала на своєму засіданні законопроєкт «Про внесення змін до регламенту Верховної ради України (щодо мови роботи)», який внесли Максим Бужанський та Олег Волошин.
У фракції «Слуга народу» вважають, що нардепи мають говорити в Раді державною мовою
У фракції «Слуга народу» вважають, що нардепи мають говорити в Раді державною мовою

У фракції «Слуга народу» вважають, що комунікація народних депутатів під час пленарних засідань, парламентських слуханнях, у роботі органів парламенту має відбуватися державою мовою. Про це повідомила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, передає «РБК-Україна».

«Усі законопроєкти, які стосуються роботи Верховної Ради, а надто такі контраверсійні мають спершу отримати підтримку 70% голосів фракції, щоб мати підтримку у залі. Поки ми не обговорювали цю ініціативу. Загалом ми вважаємо, що офіційна комунікація осіб, що здійснюють публічну владу, має відбуватися державною мовою. Громадяни вільні в своєму виборі мови спілкування, депутати – теж, коли спілкуються поза здійсненням своїх повноважень або спілкуються безпосередньо з виборцями. А от під час пленарних засідань і засідань комітетів – виключно державна», – сказала вона.

Нагадаємо, 18 лютого 2020 року депутат від фракції «Слуга народу» Максим Бужанський та депутат від фракції «Опозиційна платформа – За життя» Олег Волошин внесли до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає використання народними депутатами російської та інших мов національних меншин України в парламенті. Законопроєкт «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи)» пропонує, щоб нардепи та посадовці Верховної Ради, на яких не поширюється дія закону «Про державу службу», у своїй роботі могли використовувати російську та інші мови нацменшин. Зокрема, на пленарних засіданнях Верховної Ради, парламентських слуханнях, у роботі органів парламенту.

Як писав ДМ, у грудні 2019 року нардеп Максим Бужанський повідомив, що вніс до парламенту законопроєкт про скасування закону про мову. Олександр Ткаченко тоді прокоментував, що народні депутати ще не бачили тексту цього законопроєкту, але «цензури на подання проєктів немає».

Фото: Євгенія Кравчук / Facebook

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4305
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Укроп
1492 дн. тому
Считаю, что общаться можно на любом языке - лишь бы мы понимали друг друга. Но государственных языков не может быть несколько - в какой еще стране в парламенте говорят с трибуны на разных языках? Или в этом вопросе для наших чиновников, так любящих приводить Европу в пример она не указ?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду