У неділю на «1+1» вийшла чергова програма «Вечірнього кварталу», де Євген Кошовий заспівав пісню про згорілий будинок ексочільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої:

«Горіла хата, палала,

В Лондоні жінка плакала…»

Заспівав не сам, а в супроводі цілого хору імені Верьовки.

«Вибачте, Валерія Олексіївна, мені соромно за Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки», – прокоментував міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський.

Але проблема ширша за неперебірливість хору. Проблема в тому, що починає палати вся наша медійна хата: хтось підпалив її, порушивши з надзусиллями встановлене кілька років тому бізнесове перемир'я між медігрупами (як казали в одному старому дитячому мультику, «не будемо казати, хто це зробив, але то було слоненятко»).

У суботу на «1+1» вийшли «Українські сенсації» з темою «Справжня битва екстрасенсів», де журналісти «Плюсів» вибили базу з-під ніг продюсерів одного з найретинговіших продуктів СТБ: «Бояться, немов діти, темної кімнати, проклять, зурочень та страшних хвороб навіть найвпливовіші українці. <…> Покинувши дорогі салони автомобілів, вони сидять у незручних кріслах ворожок, магів та іменитих екстрасенсів. <…> Свічками, картами, магічними кулями вони взивають до потойбіччя, навіть щоби прийняти важливі рішення по бізнесу чи дізнатися курс долара. <…> А магія телебачення дала їм надздібності, хоча в реальності вони звичайні люди. <…> За 11 років в ефірі це магічне телешоу має армію екстрасенсів, магів та цілителів, шарлатанів і в Росії, і в Америці, і в Ізраїлі».

Про те, що колеги готують таку програму, на СТБ мені розповідали ще в липні: приховати, що ви збираєте на зйомки колишніх учасників шоу конкурента, на вузькому українському ринку неможливо.

У світлі того, що програма все-таки вийшла, уже не здаються такими параноїдальними розмови про те, що на «Україні» здригаються щоразу, як про їхні проекти пожартують у «Лізі сміху»:

А інше слоненятко у відповідь на прохання з боку керівництва держави всім найбільшим мовникам зібратися та вшанувати в своїх ефірах День гідності та свободи почало опиратися: от не таке це справжнє свято для його глядачів, як День перемоги, і все тут. Знаєте, так і хочеться побачити, як за всіх цих умов працюватиме хоч само-, хоч співрегулювання, а держава з регулятора перетвориться на медіатора.

«Друзям – усе, ворогам – закон» – за таким принципом завжди функціонував український медіаринок. Виробляти спільні правила та дотримуватися їх його учасникам було вкрай важко. Шкода, що так триває й дотепер, коли до керівництва галуззю прийшли люди, котрі пам'ятають, як складно було працювати без такої спільної та обов'язкової для всіх рамки. Котрі скаржилися на вибіркові рішення можновладців.

«Що будем з горем цим робить?

Люди підняли ґвалт і крик

І почали робить шашлик».

Бажаєте шашличку?