Капіталісти й протекціоністи. Медіапідсумки 18–24 листопада 2019 року

Капіталісти й протекціоністи. Медіапідсумки 18–24 листопада 2019 року

25 Листопада 2019
3465
25 Листопада 2019
16:30

Капіталісти й протекціоністи. Медіапідсумки 18–24 листопада 2019 року

3465
Через пропозиції Комітету гумполітики відрегулювати в Україні діяльність світових соцмереж та ОТТ-платформ в експертних колах заговорили про потенційний відхід з українського ринку міжнародних гігантів типу Netflix. Щоправда, не можна сказати, що в таких настроях наших керманичів немає жодної провини самих міжнародних платформ.
Капіталісти й протекціоністи. Медіапідсумки 18–24 листопада 2019 року
Капіталісти й протекціоністи. Медіапідсумки 18–24 листопада 2019 року

«Привіт! Зроби глибокий вдих та видих! Одна зі світових компаній (Sony Pictures Television. – Авт.) зараз веде перемовини з нами, щоб викупити права на дистрибуцію проекту (“Перші ластівки”. – Авт.) в інтернеті. Тобто вона зацікавилась у тому, щоб Ластівки” розлетілись по всьому світу і це круто! Поки ведуться перемовини, ми не можемо викласти серіал в мережу, ні на сайті, ні в YouTube, на жаль, але! Є одне круте “але” — це примножує шанси створення другого сезону! Хіба ти не хочеш цього?», — написав у неділю гендиректор Нового каналу Олексій Гладушевський.

І тут я нарешті повірила, що до керівництва медіа в Україні почали приходити капіталісти. Бо раніше всі ці розмови про те, що «у нас є новий чудовий проект, який ми продаватимемо по всьому світу, а поки безкоштовно подивіться його в YouTube» викликали в мене певну недовіру до перспективності цих світових продажів: не те щоби в YouTube не можна було налаштувати геолокацію, але ж високий рівень світового піратства ніхто не скасовував.

Для Нового каналу це рішення теж не було очевидним, бо ще в суботу Олексій Гладушевський анонсував наміри за добу викласти всі серії в YouTube, а на «Телепорталі» теж висіло повідомлення з анонсом. Тепер я разом з усім клубом ошуканих глядачів (це жарт, я рада за успіх колег із Нового каналу) чекатиму, як скоро і на якій ОТТ-платформі українці зможуть побачити всі серії в платному доступі. Наголошую: це не обов’язково має бути українська платформа, це може бути будь-яка платформа в світі, до якої мають легальний доступ українці. Можливо, мають поки що, бо до влади в медійній галузі разом із капіталістами прийшли протекціоністи.

«Є цікавий нюанс, який виходить за межі свободи поширення інформації і має виключно економічне підґрунтя. Це сплата податків. Якщо мова йде про платформи загального доступу, то ми вважаємо, що ці організації отримують доходи на українській території, а тому, власне, і податки вони повинні платити на українській території», — сказав голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, презентуючи концепцію нового закону про медіа. Закон стане основним для телебачення, радіо, провайдерів, преси, інтернет-ЗМІ. Його автори також мають наміри розповсюдити українське регулювання на всі присутні в Україні соціальні мережі та ОТТ-платформи незалежно від країни їхнього походження.

Зокрема, іноземним ОТТ-платформам пропонують проходити процедуру реєстрації в Україні, щороку звітувати про структуру власності та дотримуватись усіх вимог українського законодавства щодо контенту. Серед таких вимог — заборона поширювати порнографію, мову ворожнечі, фільми, заборонені законом «Про кінематографію», та ціла низка інших заборон і вимог, зокрема, щодо сплати в Україні податків та квот на національний продукт і мову.

Саме через усі ці пропозиції в експертних колах заговорили про потенційний відхід з українського ринку світових гігантів типу Netflix як одну з можливих реакцій на зарегулювання невеликого в масштабах їхньої діяльності українського ринку. Щоправда, не можна сказати, що в таких настроях наших керманичів немає жодної провини самих міжнародних платформ. Чому, наприклад, українська аудиторія коштує на YouTube настільки дешево, що виробникам українського контенту вже кілька років байдуже, чи є вони на цьому супер-популярному за відвідуваністю майданчику, і вони переносять свій контент на власні платформи – кожен на свою?

Особисто мені економічний протекціонізм подекуди світоглядно близький, бо я розумію, що відкриті ринки насправді невигідні економічно слабким країнам, а робочі місця мають створюватися близько до тих місць, де живуть люди, а не спонукати стихійну трудову міграцію за кордон. Але як же набридло жити в відсталому інформаційному просторі: реєструвати акаунти на ліві картки або шукати на піратських сайтах фільми, які не показали українські прокатники, бо права в них були, але в потенціал цього кіно вони не повірили. Іншими словами, я просто хочу заплатити 8 євро умовному Netflix і спокійно подивитися там «Перших ластівок» разом із рештою найкращих зразків виробленого українським телебаченням контенту.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3465
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду