З 8 по 10 жовтня у Києві відбувся одинадцятий Donbas Media Forum. Головною темою цьогорічного форуму стало гасло «Я_Медіа: людина — для людини — про людину». Його центральна ідея — як зберегти людиноцентричність журналістики в умовах повномасштабної війни, технологічних змін, інформаційних загроз і дедалі складніших професійних викликів.

Програма об’єднала майже 80 подій: дискусії, практичні тренінги, презентації досліджень, публічні інтерв’ю, кінопокази та обговорення документальних проєктів. Форум став майданчиком для обміну досвідом між журналістами, редакторами, медіаменеджерами, представниками громадських організацій, міжнародної спільноти та експертами з прав людини й інформаційної безпеки.

Зокрема, учасниками заходу стали заступник посла Європейського Союзу в Україні Гедімінас Навіцкас, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Нариман Джелялов, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та інформаційної політики України Ганна Красноступ, Міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін, представники «Детектора медіа», а саме шеф-редакторка Наталія Лигачова, Голова Наглядової Ради Суспільного мовлення, заступниця шеф-редакторки «Детектора медіа» Світлана Остапа, директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко та багато інших.

Участь у форумі також взяли журналісти з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Сумської, Запорізької та інших областей, які говорили про умови роботи під обстрілами, релокацію редакцій, складність доступу до аудиторії на ТОТ та фінансові труднощі локальної журналістики.

Під час відкриття форуму Віталій Безгін сказав, що незалежні медіа є важливим каналом зв’язку з тимчасово окупованими територіями України: «Мені здається, що без чесного діалогу з журналістською спільнотою в сфері тимчасово окупованих територій — щодо яких ми безумовно, маємо сформувати державну політику, не тільки з точки зору сьогодення, бо це дійсно великою мірою про комунікацію і про нашу спільну задачу, так і з точки зору періоду після деокупації, де без становлення чи рестановлення державних інституцій, і, зокрема, чесного висвітлення ситуації — буде неможливо стабілізувати ситуацію в короткостроковій та середньостроковій перспективі».

Заступниця Міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович, міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін, заступник Посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас, старший представник НАТО в Україні Патрік Тернер, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі, керівниця відділу співробітництва Посольства Швеції Крістіна Даніельссон та голова ГО DII-Ukraine, голова оргкомітету Donbas Media Forum Любов Раковиця

Дмитро Лубінець зазначив, що завдяки роботі журналістів тема безвісти зниклих українців не зникає з порядку денного: «Я як людина з Донбасу, з Волновахи, хочу окремо нагадати, що російська агресія якраз розпочиналась з інформаційної агресії. Тоді саме Російська Федерація запустила низку пропагандистських історій, які стали приводом розпочати активну агресію проти нашої держави.

Завдяки, в першу чергу, зусиллям журналістів нам всі ці часи вдається воювати проти російської пропаганди не тільки всередині нашої держави, а і за кордоном. Під час війни ваша робота стала набагато складнішою. Фактично журналісти, перші, які приїжджають після обстрілів, супроводжують евакуацію, дивляться, як надається допомога повернутим з тимчасово окупованої території України, внутрішньопереміщеним особам і фактично виробити все, щоб з фокусу не зникли питання тимчасово окупованих територій і всіх постраждалих. […]

Вже були згадані незручні питання, так от саме визначення, наскільки влада реагує на незручні питання від журналістів, наскільки готова з ними зустрічатись, на мій погляд, це в тому числі критерій визначення демократичності нашої держави».

Учасники відкриття форуму

Він також додав, що Офіс Омбудсмана напрацював рекомендації для медіа щодо захисту персональних даних та приватності під час підготовки журналістських матеріалів. За його словами, це не спроба обмежити права журналістів, а навпаки, допомога у правильній публічній комунікації, враховуючи складність повернення громадян.

Наталія Лигачова модерувала панельну дискусію «Стандарти якісної журналістики: скоріше живі чи мертві?». Вона порушила питання, як повномасштабна війна змінює стандарти якісної журналістики та де проходить межа між дотриманням професійної етики й необхідністю реагувати на нові суспільні виклики.

Наталія Лигачова

Під час дискусії «Життя в окупації поза заголовками: як українські медіа говорять про ТОТ» Світлана Остапа розповіла, що тимчасово окуповані території постійно залишаються в інформаційному фокусі Суспільного: «Редакції Суспільне Крим, Суспільне Донбас, Суспільне Запоріжжя, Суспільне Херсон регулярно відстежують події в окупованих містах і громадах: від перебоїв із пальним, цін і проблем із логістикою до кримінальних проваджень щодо колаборантів — людей, які співпрацюють з окупаційною владою». 

Світлана Остапа та Дмитро Зінчук

«У роботі з ТОТ команди не обмежуються офіційними повідомленнями влади, а шукають підтвердження інформації у свідченнях безпосередньо з місця подій. Для цього підтримують зв’язок із людьми, які там перебувають. Команда відстежує соціальні мережі й окупаційні канали та перевіряє отриману інформацію. Саме перевірка інформації залишається одним із найскладніших завдань для команд», — сказала вона.

Галина Петренко тим часом презентувала результати дослідження, проведеного Центром досліджень «Детектора медіа», «Ключові фрейми оповіді про життя в окупації у інтернет-медіа України у 2022—2025 роках».

Галина Петренко

Згідно з результатами дослідження, частка матеріалів, де ТОТ є головною темою, у 2022—2025 роках скоротилася з 51,5% до 21,1%. Паралельно скорочується частка публікацій, що одночасно згадують кілька окупованих територій, — з 34,2% до 9%, — тоді як типовий обсяг тексту (мода, медіана, середня кількість слів) залишається відносно стабільним. Це означає, що ТОТ не зникають із порядку денного, а «розчиняються» в ньому — з самостійного великого інформаційного приводу на постійний фоновий елемент медіаландшафту.

Нагадаємо, темою минулого Donbas Media Forum була «Свобода слова vs. Свобода брехні».

Фото: Максим Поліщук та Donbas Media Forum