
Наталія Лигачова: «Під час війни стандарти мають бути нашою альфою і омегою»
Наталія Лигачова: «Під час війни стандарти мають бути нашою альфою і омегою»


«Свобода без відповідальності — це популізм, а ми знаємо, до чого популізм зрештою приводить — до автократії», — сказала Наталія Лигачова. Шеф-редакторка «Детектора медіа» взяла участь у дискусійній панелі «Незалежні медіа: довіра, свобода слова та культура демократичного діалогу» в рамках форуму «Стійкість у дії: люди, права, держава».
Захід організували Мережа «АНТС» спільно з Вестмінстерською фундацією за демократію (WFD). Модерувала дискусію виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Наталія Лигачова додала, що нині в журналістському середовищі з’явився негласний тренд «війна спише все». На її думку, деякі медійники починають сприймати себе як героїв, які борються зі злом, і через таку «месійність» (як резюмувала згодом Ганна Гопко, керівниця «АНТС») можуть нехтувати перевіркою фактів, точністю та повнотою інформації.
«Умови, звісно, змінилися, під час війни вони можуть впливати на повноту і оперативність, бо ми не все можемо розповідати, про що ми знаємо, і не так оперативно. Але навіть балансу під час війни теж можна дотримуватися. Не даючи слово ворогу, а даючи слово незалежному експерту. І це вже буде баланс. Водночас саме під час війни, я вважаю, саме стандарти і мають бути нашою альфою і омегою», — сказала Наталія Лигачова.
Шеф-редакторка «Детектора медіа» звернула увагу на останні суперечки між медійниками, зокрема щодо так званого інтерв’ю начебто фігуранта антикорупційної справи «Карфаген» Єгора Буркіна на прізвисько Мексиканець блогеру Василю Тимошенку.
«Дзеркало тижня» вийшло зі своєю заявою, висловило на «Детекторі медіа» свою точку зору. Я можу з нею сперечатися, але я її сприймаю як їхню позицію, на яку має право кожне видання. Але я дотримуюсь того, що якщо якесь медіа писало про щось роками (і на цій підставі вважає, що може стверджувати, що аудіозапис аноніма, представлений Тимошенком, - це дійсно розмова з Буркіним, бо, мовляв, він підтверджує їхню інформацію - “ДМ”), то широка аудиторія про це має знати і пам’ятати.
Навіть деякі журналісти не знали, що, наприклад, в 2023 році у цього Буркіна була акція «Спіймай баригу», яку фінансували і рекламували купа журналістів. То що знає наша широка аудиторія? І раптом всі телеграм-канали і навіть відповідальні медіа починають цитувати “Буркіна”, він одразу перетворюється в нібито поважного, вартого довіри, спікера... Тому стандарти — це для нас головне, перевірка інформації, і війна нічого не списує», — сказала вона.
Вона також закликала не сприймати професійні дискусії як напад на конкретне видання, адже саме в суперечках народжується істина.

Наталія Лигачова також нагадала, що журналістика не може обмежуватися самим лише поширенням контенту. Особливо під час війни аудиторії необхідні пояснення, передісторія та контекст, які допомагають зрозуміти події й оцінити інформацію.
«Колись на одній з конференцій я почула дуже класний вислів: зараз король уже не контент, а контекст. Мені це дуже сподобалося. Без контексту інформація, особливо під час війни, — це вже не король», — підсумувала шеф-редакторка «Детектора медіа».

Нагадаємо, в рамках цієї ж події заступниця міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович повідомила, що Мінкульт планує збільшити фінансування прифронтових медіа, розширити державну програму підтримки на онлайн-видання та посилити допомогу журналістам, які працюють поблизу лінії фронту.
Також під час панельної дискусії «Незалежні медіа: довіра, свобода слова та культура демократичного діалогу» в рамках форуму народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин розповів, що з початку повномасштабного вторгнення понад 150 журналістів постраждали від різних форм тиску з української сторони. Вироки винесли щодо 16 фігурантів справ, а набули чинності лише щодо трьох.
Фото надані організаторами












