Безпечне повернення: що передбачає Стратегія деокупації та реінтеграції окупованих територій

Безпечне повернення: що передбачає Стратегія деокупації та реінтеграції окупованих територій

20 Листопада 2026
0
125
20 Листопада 2026
12:20

Безпечне повернення: що передбачає Стратегія деокупації та реінтеграції окупованих територій

0
125
Головні теми і висновки форуму «Reclaim: Тимчасово окуповані території України — від стратегії до дії».
Безпечне повернення: що передбачає Стратегія деокупації та реінтеграції окупованих територій
Безпечне повернення: що передбачає Стратегія деокупації та реінтеграції окупованих територій

Дводенний форум був спрямований на координацію зусиль і покращення співпраці між органами державної влади, громадянського суспільства й міжнародних партнерів. У перший день був презентований проєкт Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території України, а протягом другого — учасники мали можливість напрацювати практичні рекомендації для Плану заходів із реалізації цієї Стратегії.

Організаторами форуму виступили проєкт «Reclaim» у рамках Програми «Партнерство за сильну Україну» спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування й Міністерством у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб України.

Участь у заході взяли народні депутати, представники міністерств, обласних і міських військових адміністрацій, представники експертного середовища, громадського сектора та міжнародні партнери.

Однією з умов форуму стало дотримання правила Chatham House, згідно з яким «Детектор медіа» може публікувати зміст сказаного, але не вказувати, кому належить конкретна думка або цитата.

Що передбачає стратегія деокупації та реінтеграції захоплених територій

Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території України — це документ, який визначає, як саме Україна повертатиме законну владу в кожну звільнену громаду. Йдеться передусім про повернення українських територій і людей у спільний правовий, інформаційний, когнітивний, культурний, суспільний простір України.

Цей процес, на думку учасників конференції, починається задовго до фізичного звільнення захоплених агресором територій, тому політика деокупації має бути проактивною. Тобто на момент деокупації вже має бути план з безпеки, освіти, кадрового резерву, правових механізмів і проактивна комунікація з українськими громадянами, які живуть в окупації.

За час діяльності Робочої групи з розробки національних політик щодо реінтеграції, відновлення влади й української ідентичності на тимчасово окупованих територіях України участь у роботі взяли понад 80 людей, відбулося чотири загальних засідання та десять окремих тематичних засідань регіональних підгруп. Під час них обговорювали як загальнонаціональні виклики, так і специфіку окремих територій: Криму, Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя.

Ведучий форуму Тимур Мирошниченко

Стратегія — це єдина рамка політики для всіх окупованих територій незалежно від року окупації. В основу документа закладено шість ключових напрямів:

  • безпека та міжнародна координація (демілітаризація, санкції);
  • захист прав людини та перехідне правосуддя (підтримка громадян, відшкодування, покарання злочинців);
  • відновлення публічного врядування (цифровізація, кадровий резерв);
  • інформаційна сфера (запобігання стигматизації, діалог);
  • культурна реінтеграція (відновлення ідентичності, захист спадщини);
  • економічна й екологічна безпека з обов’язковим аудитом шкоди довкіллю.

Враховуючи, що деокупація та реінтеграція не відбуваються одномоментно, стратегія побудована з кількох фаз без конкретних термінів. Різні території можуть бути одночасно на різних фазах, а тривалість кожної фази залежатиме від безпекової ситуації та спроможності органів державної влади.

Підготовча фаза триває безпосередньо зараз і безперервно до моменту фактичної деокупації. Вона включає санкційний дипломатичний тиск, фіксацію злочинів, збитки, формування кадрового резерву, стратегічну комунікацію, а також забезпечення засад перехідного правосуддя і збереження зв’язків держави з громадянами на окупованих територіях, зокрема з молоддю.

Міністр у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін

Наступною фазою є стабілізаційна. Її головним пріоритетом є забезпечення безпеки, захист відновлення прав і свобод громадян, відновлення правопорядку, гуманітарне реагування, розмінування, ідентифікація громадян.

Наступним етапом є перехідний правовий режим, що передбачає відновлення доступу населення до адміністративно-соціальних, економічних та інших послуг. Це верифікація документів і реєстрів, заходи з когнітивної або сенсової деокупації та впровадження механізмів відновлення довіри до української держави. Також на цьому етапі буде відбуватися підготовка до виборчого процесу та проведення реформ децентралізації та публічної влади.

Наступний етап — це повноцінна реінтеграція, повне відновлення українського правового і політичного, інформаційно-освітнього просторів. Це супроводжується проведенням виборів, але лише після припинення воєнного стану та законодавчо визначених умов, досягнення усіх безпекових індикаторів, переходу до роботи постійних органів державної влади.

Народна депутатка Таміла Ташева

Стратегія також визначає кілька напрямів державної політики, зокрема у безпековому та міжнародному блоках передбачається розвиток співпраці та координації заходів із міжнародними партнерами, посилення санкційного тиску, демілітаризація та системна протидія ворожому інформаційному психологічному впливу.

Другий блок — це захист і відновлення прав людини, що передбачає комплексну політику перехідного правосуддя. Стратегія враховує не лише відповідальність за міжнародні злочини, а й підтримку людей в окупації, врегулювання питань документів та освіти, відшкодування шкоди, деколонізацію, меморіалізацію та невідворотність покарання за міжнародні злочини.

Наступний блок — це публічне врядування, відновлення роботи державних інституцій, кадрова підготовка, функціонування військових і військово-цивільних адміністрацій, створення умов для майбутнього повернення до демократичного врятування, зокрема цифрових послуг через сервіси «Дія».

Також окремим блоком є інформаційна сфера. Стратегія передбачає підтримку комунікацій зі звільненими громадянами, повернення регіональних медіа, розбудову суспільного діалогу та запобігання будь-якої стигматизації.

Ще одним напрямком є культурна реінтеграція, захист спадщини та відновлення ідентичності, підтримка локальних спільнот, культурної спадщини, прав корінних народів і політики пам’яті.

Також стратегія включає економічну реінтеграцію та питання екологічної безпеки, зокрема підготовку законодавчих пропозицій щодо спеціальних режимів стимулювання економічного відновлення, верифікацію майнових прав і відновлення банківської системи. А також проведення аудиту колосальних екологічних збитків із подальшим залученням інвестицій у зелене відновлення.

Зазначається, що Кабінет Міністрів України розробить і затвердить єдиний план заходів, на основі якого органи влади в межах компетенції будуть реалізовувати ці конкретні заходи. Саме в плані заходів будуть визначені строки, відповідальні особи, а також кількісні та якісні індикатори і ресурси.

Також було згадано питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності, яке має бути предметом окремого закону і змін до Кримінального кодексу, адже люди не мають нести відповідальності лише за факт проживання на окупованій території.

Крім того, планується створити Аналітичний центр щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях на базі Ради нацбезпеки і оборони України.

Фото: Партнерка адвокатського об’єднання Azones Дар’я Свиридова, заступник міністра у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб України Віталій Бєлобров, постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим (АРК) Ольга Куришко, народна депутатка Таміла Ташева, адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова та голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко

Основні тези панельних дискусій: Реінтеграція та готовність до деокупації

На думку учасників, стратегія має бути спільною для всіх територій, але конкретні заходи повинні враховувати особливості кожного регіону та тривалість окупації. Жителі окупованих територій мають бути не просто отримувачами допомоги, а повноцінними учасниками формування державної політики. Важливо підтримувати з ними зв’язок, вивчати їхні потреби й усувати перешкоди, з якими вони стикаються після виїзду з окупації.

Заступник міністра у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб України Віталій Бєлобров

Пряма мова:

«Готуючи всі ці речі (стратегію), нам треба пам’ятати, що ми не знаємо, за яким сценарієм відбудеться деокупація. Це може бути здійснено військовим шляхом або дипломатичним шляхом. У результаті деокупації ми можемо просто перемістити лінію фронту, а можемо досягнути сталого миру. І всі ці чотири різних ситуації вимагають від нас різних інституційних рішень на деокупованій території».

«У Національній стратегії у сфері прав людини багато років була необхідність розбудувати адміністративну процедуру щодо фактів народження і смерті. Ми не стали ближче до [розв’язання] цього питання. Це означає, що дуже важливо збирати інформацію від людей щодо проблем, із якими вони стикаються у зв’язку з окупацією, з походженням з окупованих територій, у зв’язку з тим, що вони мають зв’язки на окупованих територіях. Ці проблеми варто збирати, аналізувати і розв’язувати, тому що навіть коли буде стратегія з планом дій, це може нас не наблизити до розв’язання проблем. Бо люди з окупованих територій можуть сприйматися як джерело небезпеки окремими спеціально уповноваженими органами влади».

«Найголовніший меседж — щоб ця Стратегія була реалізована так, як написано в назві цього форуму, “Від стратегії до дії”, щоб ми разом напрацювали дієвий механізм конкретних заходів».

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова

Збереження української ідентичності на окупованих територіях

Дискусія була присвячена тому, як Росія системно намагається знищити українську ідентичність на окупованих територіях через освіту, культуру, інформаційну ізоляцію та мілітаризацію молоді.

Фото: Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, виконувачка обов’язків керівника Центру протидії дезінформації РНБО України Анаїт Хоперія, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв, міністр молоді та спорту України Матвій Бідний та експертка з питань міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська

Пряма мова:

«Деколи міжнародні інституції, деколи державні інституції таврують людей на окупованих територіях, що там нібито живуть колаборанти чи російські громадяни. Я закликаю всіх перестати дивитися на наших людей як на тих, які, маючи умовно російський паспорт, представляють російську державу. І це одна з найбільших проблем у роботі щодо тимчасово окупованих територій, бо величезна кількість ініціатив там проросла спочатку через підтримку громадських організацій в Україні. А зараз вони це роблять тільки своїми зусиллями.

Я точно не хочу, щоб ми поверталися до себе додому як варяги, як ті, які приїхали нібито зі своїм уставом. Я хочу, щоб ми поверталися як рідні, свої люди до своїх людей, а тут тільки освіта, культура і робота з дітьми та молоддю буде давати відповідь на це питання».

Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

«Наша ключова задача — сформувати для молоді надійну опору і зрозумілий план дій. Ми маємо показати молодим людям, які виїжджають з окупованих територій, що вони потрібні Україні та можуть бути частиною українського суспільства. Саме ця молодь є нашими найкращими амбасадорами і найкращими каналами зв’язку».

Баланс між державною безпекою і захистом прав людей у та з окупації

Учасники обговорювали, як після деокупації притягнути до відповідальності тих, хто свідомо співпрацював з окупантами, водночас не допустивши колективного покарання людей лише за те, що вони залишалися на тимчасово окупованих територіях.

Фото: Заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова, виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, начальник відділу прокуратури АР Крим та Севастополя Єгор Рєбров, заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Уле Солванг, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко та директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара

Окрему увагу приділили законодавству про колабораційну діяльність, практиці його застосування та необхідності розрізняти дії людей, на яких могли чинити фізичний або психологічний тиск. Кожен випадок має оцінюватися індивідуально, з урахуванням обставин і можливого примусу. Тобто Україна має забезпечити невідворотність покарання за реальні злочини, але водночас зберегти принципи правової держави та не відштовхнути власних людей, які пережили окупацію.

Заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова

«Є справи прибиральниць, лікарів, кухарів у школах. Міжнародне право дуже чітко визначає, що окупована територія має змогу дожити до моменту її деокупації. Держава взагалі існує для того, щоб реалізовувати і давати можливість реалізовуватись усім правам і свободам. Ми воюємо за можливість прав людей і громадян на всій території України, а не просто тому, що в нас щось хочуть відхапати. Тому в справах про колаборацію треба пам’ятати, що рано чи пізно їх доведеться переглядати. […]

Люди на окупованій території — навіть якщо вони злі, стресовані чи непоінформовані — це громадяни України у вразливому стані. Чи є серед них люди, які щось конкретне зробили, щоб Україні було важче повернути контроль? Так, є. Ми маємо чітко розуміти і за кордоном пояснювати, що закон про колаборацію — це не просто політична маніпуляція, як це робить Росія. Нам треба пояснювати різницю між тим, як це робить Україна та як це робить Росія».

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МОУ Петро Яценко

«Велика стратегія має пережити цей парламент, цього президента та всіх бюрократів — це стратегія на десятиліття. Спроможності треба закладати вже зараз. Наприклад, спецслужби та правоохоронні органи у своїх навчальних програмах уже навчають фахівців розуміти регіональну специфіку й історію. Щодо несправедливості: я знайшов півтора десятка випадків, коли людей заочно засуджували за колаборацію, яка точно не несла шкоди співгромадянам і не допомагала Росії (наприклад, кочегари чи водії). Стаття 111-1 має бути змінена, щоб чітко розрізняти функцію та підтримку окупації проти України; заподіяну шкоду; вимушеність. Наприклад, у 2014 році в Криму пересічні громадяни не мали вибору щодо конвертації у громадянство Росії. Також потрібна диференціація за рівнем посад і прозорість щодо майна та реституції. Потрібна спільна робота спецслужб і громадянського суспільства зі збору баз даних на тих, хто реально чинив злочини, щоб розвантажити суди і провести попередню фільтрацію людей, які повертаються».

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова

Рекомендації для Плану заходів із реалізації цієї Стратегії

Учасникам форуму запропонували колективно напрацювати рекомендації за трьома блоками: «Урядування і відновлення публічної влади», «Безпекова і гуманітарна політика щодо тимчасово окупованих територій» та «Освіта і молодь із тимчасово окупованих територій».

Зокрема, учасники казали, що підготовчий етап Стратегії має бути чітко відображений в операційному плані, а частину заходів потрібно розробляти вже сьогодні, адже від переддеокупаційної підготовки залежатимуть формат деокупації та подальша реінтеграція населення. Також лунали вимоги визначити конкретних виконавців заходів, насамперед у безпековій сфері, адже військові адміністрації формально відповідальні за безпеку, але на практиці не мають затверджених штатів і спроможності.

Також рекомендували врахувати різні сценарії, зокрема можливість розширення окупації, і специфіку регіонів, зокрема Крим і території, окуповані з 2014 року, мають різні особливості. Також для реалізації Стратегії потрібні ресурсне забезпечення й оцінка ризиків: нестача кадрів, дефіцит матеріальних ресурсів, руйнування інфраструктури, можливе незадоволення чи спротив населення після деокупації.

Учасники також указували на необхідність сформувати єдину комплексну комунікаційну стратегію з боку держави, яка передбачатиме постійне спілкування з жителями тимчасово окупованих територій, інформування їх про наявні політики, практики, процеси, місії та допомогу.

Лунали пропозиції розвивати житлову інфраструктуру для тих, хто виїжджає, узгоджуючи це зі спроможностями громад, і підтримувати територіальні громади, зокрема релоковані, що зберігають зв’язок із ТОТ. Додатково учасники вказували на необхідності узгодити цю Стратегію зі Стратегією державної політики щодо внутрішнього переміщення, щоб вони не суперечили одна одній і враховували переселенців.

Також пропонували розвивати радіомовлення, диверсифікувати канали та технологічні рішення для інформування, а також спростити вступ до закладів освіти, відмовившись від ризикованих практик верифікації: «Під час вступу для підтвердження того, що діти вступають саме з тимчасово окупованих територій, просять прислати фото з чеком біля (російського) магазина. Вам потрібно щось пояснювати, як може виглядати ця фотографія під час фільтраційних заходів, коли в дитини взяли телефон, наприклад, у Сімферополі? Де буде та молода людина, якій Україна запропонувала довести, що вона з окупованих територій? Це біль просто. Дуже важко зараз молоді достукатися до підконтрольної території».

Також лунали пропозиції при підготовці операційного плану в освітньому напрямку долучати чинних директорів чи вчителів, які працювали весь цей час у період війни, знають всі особливості дистанційної та змішаної форми навчання, знають долю і стан справ тих учителів, хто залишався на окупованій території та не зрадив своїм принципам, бо вони більше розуміють дітей, які там перебувають.

Було висловлено побажання спершу працювати з виконавцями, а вже потім презентувати напрацювання по Стратегії тим, хто ухвалює рішення.

Фото надані організаторами заходу 

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
125
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду