Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com   

Висновок №169 

щодо матеріалів інтернет-видання «368.media» про засудження військовослужбовців

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 15 вересня 2022 р. до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на два вказані нижче матеріали. Скарга стосується оприлюднення особистих даних військовослужбовців.

2. Оскаржені матеріали: 

2.1. «Боец теробороны осужден за побег с поля боя в Луганской области», опублікований 1 вересня 2022 року без зазначення рубрики, автором указаний Малюта Скуратов. На початку матеріалу подано зображення герба у вигляді козака з мушкетом і шаблею.

2.2. «В Закарпатській області військовослужбовці відмовились стати на захист держави», опублікований 15 вересня 2022 року без зазначення рубрики, автором указаний Костянтин Парфьонов. На початку подано ілюстративне фото людей у камуфляжній військовій формі.

3. Обидва оскаржені матеріали висвітлюють вироки, ухвалені військовослужбовцям: за ст. 429 КК («Самовільне залишення поля бою») у першому матеріалі та за ч. 4 ст. 402 КК («Непокора, вчинена в умовах воєнного стану») – у другому. В обох матеріалах зазначено прізвища й імена засуджених.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

• «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи» (п. 3).

2. Ініціатива не застосовує Закон України «Про медіа» до цього матеріалу, оскільки його випущено 2022 року, тобто до набуття чинності цим законом, і він не може мати зворотної сили.

3. Цивільний кодекс (№ 435-IV):

• «Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення... може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї… та в інших випадках, передбачених законом» (ч. 4 ст. 296).

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Судова журналістика є окремим жанром, який наразі слабко розвинений в Україні. Розглядувані матеріали не є детальними репортажами із залів суду, а просто переказами судових вироків.

2. Цивільний кодекс України доволі чітко визначає, що імена підсудних не можна оприлюднювати. Це дозволяється, лише коли особу вже засуджено й вирок набув законної сили. Винятки з цієї норми (ч. 4 ст. 296 ЦКУ) можливі, коли підсудними є, наприклад, публічні особи й щодо судового процесу існує переважальний суспільний інтерес (тобто вступає в дію друге речення п. 3 Кодексу етики та подібні норми Закону «Про захист персональних даних»). 

Але в розглядуваних матеріалах нічого не вказує на переважальний суспільний інтерес щодо підсудних. Тому має діяти загальна норма Цивільного кодексу.

3. Нам вдалося знайти в Державному реєстрі судових рішень вироки (тут, тут і тут), які цілком відповідають описаним у розглядуваних матеріалах обставинам справ, але є знеособленими через вимоги до роботи реєстру (прізвища підсудних вилучено з текстів). Як указано в супровідних даних на сторінках реєстру, усі згадані вироки набрали законної сили не раніше ніж 16 вересня 2022 року. 

Тобто обидва розглядувані матеріали були опубліковані до набрання законної сили вироками й, відповідно, не мали б розкривати імена підсудних. 

Отже, в обох розглядуваних матеріалах було допущене порушення ч. 4 ст. 296 ЦКУ. Крім того, це є порушенням п. 3 Кодексу етики, оскільки розголошення інформації про засудження особи, поки вирок не набрав чинності, є формою втручання в приватне життя, забороненою законом. 

Переважального суспільного інтересу для такого розголошення не вбачається.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «368.media» у своїх матеріалах «Боец теробороны осужден за побег с поля боя в Луганской области» та «В Закарпатській області військовослужбовці відмовились стати на захист держави» порушила ч. 4 ст. 296 Цивільного кодексу та п. 3 Кодексу етики українського журналіста.

6 квітня 2023 року

Ілюстративне фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine/Facebook