Комісія з журналістської етики заявила, що низка медіа під час висвітлення  історії зґвалтування неповнолітньої дівчини на Закарпатті припустилася порушень журналістської етики. КЖЕ засудила спекуляції на чутливій темі «задля нарощування рейтингів та клікбейту». 

«Детектор медіа» наводить текст заяви КЖЕ повністю.

Українські медіа активно висвітлюють вирок суду на Закарпатті, де обвинувачувані у згвалтуванні 14-річної дівчини отримали вирок у вигляді іспитового терміну. Цей вирок обурив суспільство, тему підхопили медіа й користувачі соціальних мереж.

Комісія з журналістської етики відзначає, що низка медіа під час висвітлення теми припустилася порушень журналістської етики, і засуджує спекуляції такими чутливими темами задля нарощування рейтингів та клікбейту. 

1. Демонстрація відео з інтерв’ю батька (телеканал 1+1) і бабусі потерпілої дівчини (Перший кабельний). 

Кодекс етики українського журналіста застерігає журналістів бути обережними при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми (п.18). Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

В такій ситуації медіа, показавши найближчих родичів дівчини, оприлюднили відомості, за якими можна розпізнати потерпілу, яка мешкає в невеликому селі. 

Журналісти деяких медіа також поширили інформацію стосовно обвинувачуваних у скоєнні злочину, які є неповнолітніми (брати-близнюки, мати працює в сільській раді). За цими ознаками можна встановити особи підлітків, враховуючи, що назву села також подано. 

2. Планування участі родичів потерпілої дівчини і, можливо, самої дівчини в ток-шоу (телеканал 1+1). 

20 березня 2023 року був оприлюднений вирок у справі про зґвалтування 14 дівчини на Закарпатті (сам злочин був скоєний ще у 2021 році). Після оприлюднення вироку телеканал 1+1 вирішив присвятити цій темі ток-шоу, запросивши на нього родичів потерпілої. Через резонанс телеканал скасував ток-шоу. Проте Комісія вважає за необхідне звернути увагу на наступне. 

Відтворення подій півторарічної давності могло призвести до ретравматизації потерпілої, яка хотіла би уникнути публічної уваги до себе. І хоча представники телеканалу 1+1 зазначили, що отримали згоду всіх дорослих учасників процесу, а участь дівчини не планувалася, – бабуся й батько потерпілої могли не усвідомлювати довгострокових негативних наслідків участі в такому шоу, яке зробило би їх відомими на всю країну. Проте журналісти такі наслідки враховувати повинні. 

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста зазначає: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи». 

В такому випадку журналісти повинні брати до уваги і суспільну значущість теми – згвалтування неповнолітньої, – і право на приватність усіх учасників процесу: як потерпілої, так і обвинувачуваних. Обговорення резонансного випадку має відбуватися з метою запобігання таким злочинам у майбутньому, а не задля розваги аудиторії. 

3. Фокус на особі потерпілої або нападників, а не на скоєному злочині. В деяких публікаціях і відеосюжетах журналісти розпитували співрозмовників про репутацію дівчини серед односельців («нічого поганого не помічали», «дівчина роботяща»). В такій ситуації думка односельців про поведінку потерпілої не має жодного зв’язку зі скоєним злочином, а увага до такої поведінки підтримує негативну практику обвинувачення жертв насильства у тому, що сталося. 

Так само недоречними виглядають оцінки «благополучності» родини, де виховуються двоє з трьох підлітків, обвинувачуваних у насильстві і батько яких, за даними 24-го каналу, служить в ЗСУ: «Це благополучна сім’я, це не якась там сім’я, де їх (хлопців) били, вони жили в насильстві. У двох хлопців-близнюків батько – герой». В цьому випадку журналісти демонструють стереотипний і упереджений підхід до підготовки матеріалу.

4. Клікбейтні заголовки.  Зразок такого заголовка до відео на YouTube-каналі ТСН: «Морально издеваются до сих пор! Изнасилованная девочка рассказала, как живет рядом с обидчиками». 

Комісія з журналістської етики наголошує, що під час висвітлення тем, пов’язаних зі злочинами, потерпілими або учасниками яких є неповнолітні, журналісти повинні враховувати вразливість цих членів суспільства. Підготовка матеріалів про випадки зґвалтування неповнолітніх має супроводжуватися повагою до потерпілих та враховувати їхні інтереси. 

Варто зосередитися на тому, як розкривати такі злочини та попереджувати їх, а не привертати широку увагу до особи потерпілої. Журналісти можуть спілкуватися з потерпілою та її родичами, однак поважати їхнє право на приватність та уникати ситуацій, які призведуть до поглиблення травми чи стигматизації. 

Комісія з журналістської етики нагадує про своє рішення “Щодо сюжету ТСН (1+1) та щодо матеріалів інших ЗМІ про потерпілу у справі про насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділення поліції” 2020 року, у якому закликала медіа, висвітлюючи злочини щодо жінок та неповнолітніх, особливо на ґрунті сексуального насильства:

• стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя постраждалих від насильства;
• стежити за тим, щоби оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити людину, яка пережила насильство, за допомогою комплексу оприлюднених даних. Пам’ятати, що навіть розрізнені дані, оприлюднені різними ЗМІ, у комплексі можуть вказувати на конкретну особу;
• поважати гідність постраждалих та їхніх сімей, мінімізувати шкоду та повторну ретравматизацію потерпілих;
• вживати коректну термінологію, зокрема не вживати слово «жертва», а «жінка/особа, що пережили насильство», «постраждалі», «потерпілі»;
• уникати надмірної деталізації злочину, сенсаційності заголовків;
• уникати потурання, заохочення, співчуття чи навіть сприяння злочинній поведінці. Медіа повинні формувати нульову толерантність до насильства.  

Комісія з журналістської етики окремо наголошує на важливості попередньої підготовки журналістів з етичних питань висвітлення сексуального насильства. Зокрема, керуватися, поміж іншого, Кодексом Мурад — глобальним кодексом поведінки щодо збору та використання інформації про сексуальне насильство, у тому числі пов’язаного із війною. 

У Кодексі наведені наявні мінімальні стандарти безпечного, ефективного й етичного збирання та використання інформації про жертву або особу, яка пережила сексуальне насильство. Кодекс заснований на  міжнародному праві та відображає незаперечні основні стандарти, які повинні застосовуватися всіма суб’єктами, у тому числі журналістами, щоби заохочувати підхід, орієнтований на інтереси осіб, які пережили сексуальне насильство.  

Радимо також подивитися лекцію Тетяни Трощинської, головної редакторки Громадського радіо «Як повідомляти про травматичний досвід в медіа», що була проведена КЖЕ у квітні 2022 року й доступна в записі.

• Читайте також: Масі Найєм: Вчора адвокати зґвалтованої дівчини фактично зірвали запис випуску «Говорить вся країна»

Нагадаємо, 28 березня 2023 року адвокат Масі Наєм повідомив, що на телеканалі «1+1» знімають новий випуск ток-шоу «Говорить вся країна» з Олексієм Сухановим про історію зґвалтованої дівчинки з Закарпаття. За словами адвоката, який після розголосу разом із групою адвокатів узявся за цю справу, журналісти проєкту намагалися запросити в ефір її бабусю та батька, а також саму постраждалу, однак адвокатам вдалося запобігти цьому.

Пресслужба «1+1» після розголосу проінформувала, що «участь неповнолітніх у програмі не планувалася взагалі», а випуск готували, «дотримуючись стандартів».

Однак Масі Найєм коментуючи твердження каналу, що «участь дівчини у студії не планувалася», відповів: «Це неправда».

Подія сталась на Закарпатті ще у серпні 2021 року, але вирок винесли лише 20 березня цього року. Згідно з інформацією «Української правди», троє підлітків зґвалтували тоді ще 14-річну дівчинку. Воловецький райсуд визнав їх винними, однак змінив кваліфікацію справи на більш м'яку статтю та призначив покарання у вигляді 5 років ув’язнення. А через неповнолітній вік звільнив підлітків від відбування покарання, призначивши натомість іспитовий строк на два роки.

Вища рада правосуддя (ВРП) перевірить зареєстровані скарги про вчинення суддею Воловецького районного суду Закарпатської області Оксаною Софілканич дисциплінарного проступку та повідомлення судді про втручання в її діяльність. В Офісі Генпрокурора повідомили, що прокуратура оскаржуватиме вирок суду щодо кривдників дівчинки.