Білоруська журналістка в цілях безпеки приховувала, що сиділа на Окрестіна

Білоруська журналістка в цілях безпеки приховувала, що сиділа на Окрестіна

18 Вересня 2021
3321
18 Вересня 2021
20:18

Білоруська журналістка в цілях безпеки приховувала, що сиділа на Окрестіна

3321
У листі вона описала, як їх тримали і в холоді, і в спеці, як всіх скошував ковід, а харчування завжди було недостатнім.
Білоруська журналістка в цілях безпеки приховувала, що сиділа на Окрестіна
Білоруська журналістка в цілях безпеки приховувала, що сиділа на Окрестіна

Журналістка білоруського видання «Наша Нiва» Катерина Карпіцька 30 діб провела в ізоляторі на Окрестіна. Про це вона розповіла у своєму в фейсбуці.

Її затримали 14 серпня на виході з підземного переходу на станції метро «Пушкінська» і судили за несанкціонований пікет, розповіла вона «Медіазоні. Білорусь». За її словами, вона сама себе підставила, бо напередодні знімала для подруги дипломне відео й в переході купувала квіти. Тоді її й затримали.

У фейсбуці журналістка пояснила, що «з метою додаткової безпеки цей факт спеціально ніде не афішувався». Вона вийшла на свободу 13 вересня. Вона написала, що 30 діб їй вистачило, щоб вийти з букетом нових захворювань.

А щеплення від коронавірусної інфекції вона вважає фактором, який допоміг їй перенести ковід легше, аніж її співкамерницям.

За словами журналістки, люди в ізоляторі сидять в антисанітарії: «Їх ніколи не водять в душ і не видають навіть щітки з особистих речей. Туалетний папір іноді доводилося вибивати по сантиметру».

Заарештованих і затриманих на Окрестіна не водили на прогулянки, не видавали їм матраци, а ночами співробітники будили на переклички, написала Карпіцька.

«Подушкою нам служив запліснілий хліб, а на голій підлозі або шконці спати було б ще можливо, але ночі давно дико холодні – навіть обіймаючи один одного і стискаючи між ніг пляшку з гарячою водою ми не могли заспокоїти тремтіння. Ночі перетворювалися в цикл фізичних вправ: поприсідати, повіджиматися, постояти в планці – якось погрітися і заснути. Багатьох жінок забирали з роботи або з дач в спідницях, сукнях. І так вони лежали ночами на холодній підлозі, поки хтось не виходив на волю, не знімав з себе байку або труси-шкарпетки. Щіткою, яка дісталася мені в спадок, користувалося до цього ще чоловік п'ять, здається», – написала вона.

За місяць харчування в ізоляторі Карпіцька заплатила понад $160.

«За ці гроші на обід я отримувала порожній суп – рідина з парою картоплин і шкіркою від неї, пліснявий хліб і дві склянки чаю або киселю, які заповнювались лише на половину. Як таких порцій вистачає нашим хлопцям, я не уявляю», – продовжує журналістка.

За її словами, в піковий момент у двомісній камері, де вона сиділа, утримували 20 жінок – «в холоді й духоті всі швидко починали хворіти».

«Всіх атакували коронавірус, який, як і інші хвороби, лікується там здебільшого парацетамолом», – додала вона.

Журналістка написала, що в камеру до арештованих співробітники «підселяли» жінок з вошами «в очікуванні, що у нас почнеться істерика».

«Але ми знайшли з ними спільну мову і через кілька днів "істерика" трапляється у чергових, які все-таки ведуть так званих маргіналів з наших камер на "прожарювання", тому що ситуація близька до епідемії педикульозу. Співробітники дуже переживають за стан своєї форми – вони змушені раз на добу проводити шмон в наших камерах і промацувати нас, а так легко підчепити як мінімум одежних комах», – вказала вона.

Журналістка додала, що їй «ще є що згадати», але більш докладно вона опише «тортури і прямі злочини щодо білорусів» в скаргах в державні органи.

Нагадаємо, що Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» 29 липня повідомила про запуск платформи з питань фізичної безпеки, кібербезпеки та професійної практики для журналістів.

18 травня влада Білорусі розпочала новий наступ на свободу слова у країні. Зокрема, правоохоронці провели масштабні обшуки в мінському і регіональних офісах найбільшого медіапорталу Tut.by, обшуки також проводились вдома у головного редактора Марини Золотової, редакторів і журналістів.

Загалом, було затримано 13 осіб, сайт Tut.by на території Білорусі заблокований.

Проти керівництва «Тут Бай Медіа» порушили кримінальну справу за ч.2 ст.243 (ухилення від сплати сум податків і зборів в особливо великому розмірі). Максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до семи років.

Європейський Союз вже закликав владу Білорусі припинити переслідування редакції  Tut.by та звільнити всіх затриманих журналістів, а також – усіх політичних в’язнів.

США також закликали Білорусь припинити репресії проти незалежних ЗМІ, мирних протестуючих, правозахисників та громадянського суспільства.

Україна засудила блокування Tut.by і переслідування його журналістів та закликала владу Білорусі припинити атаки на свободу слова.

Засудили ескалацію репресій проти журналістів Tut.by «Репортери без кордонів» та Freedom House.

Генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар закликав ООН та ОБСЄ відреагувати на ситуацію у Білорусі.

У свою чергу, директор програм Європи та Євразії Freedom House Марк Берендт назвав атаку білоруської влади на Tut.by свідченням бажання режиму Олександра Лукашенка знищити залишки незалежної журналістики у Білорусі.

23 травня 2021 року літак Ryanair, на борту якого перебували Роман Протасевич та ще 122 пасажири, здійснив аварійну посадку в Мінську через повідомлення пілотів про мінування. Літак міг би сісти в аеропорту Вільнюса, однак білоруські ВПС вислали військовий літак МІГ-29 для примусової посадки борту саме в Мінську. За даними ЗМІ, команду прийняти літак в Мінську дав особисто Олександр Лукашенко. Повідомлення про мінування не підтвердилося.

Після вимушеної посадки пасажирів вивели з літака й перевірили їх документи, під час перевірки Романа Протасевича затримали. Його знайомі пишуть, що засновнику Nexta може загрожувати смертна кара. Перед вильотом журналіст повідомив своїм колегам з Nexta, що помітив за собою стеження. Правозахисний центр «Вясна» визнав Романа Протасевича політичним в'язнем. Ввечері 24 травня провладний білоруський телеграм-канал «Жовті сливи» опублікував звернення журналіста, на якому Протасевич повідомляє про свій стан здоров’я. Наступного дня батько журналіста Дмитро Протасевич заявив, що до його сина застосовували силу. Він вважає, що всі «зізнання» вибиті під примусом. Хто такий Роман Протасевич читайте тут

3 червня 2021 року державний канал «ОНТ» розповсюдив інтерв'ю із затриманим Романом Протасевичем, під час якого він «зізнався» в організації несанкціонованих акцій протесту в 2020 році.

3 червня 2021 року державний канал «ОНТ» розповсюдив інтерв'ю із затриманим Романом Протасевичем, під час якого він «зізнався» в організації несанкціонованих акцій протесту в 2020 році. Протасевич буцімто визнав, що був учасником підготовки «замаху» на Лукашенка, який нібито планував штаб Тихановської і заявив, що поважає самопроголошеного президента Білорусі. Щирість сказаного Протасевичем можна поставити під сумнів, адже його батьки припускають, що опозиціонера катували у СІЗО. Видання «Наша Ніва» звернуло увагу, що на зап'ястях Протасевича було видно сліди від наручників.

14 червня Протасевич під час спеціального брифінгу заявив, що почуває себе «добре» і його «ніхто не бив». Деякі з присутніх представників ЗМІ висловили сумнів у правдивості заяв Протасевича.  

21 червня про запровадження персональних санкцій проти Білорусі через посилення репресій та затримання Протасевича та Сапеги оголосили Євросоюз, США, Велика Британія та Канада. 24 червня Євросоюз затвердив секторальні санкції проти Білорусі. Протасевич буцімто визнав, що був учасником підготовки «замаху» на Лукашенка, який нібито планував штаб Тихановської і заявив, що поважає самопроголошеного президента Білорусі. 

25 червня 2021 року Романа Протасевича та громадянку РФ Софію Сапегу помістили під домашній арешт.

Фото: фейсбук Карпіцької

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3321
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду