У США сенатори від Республіканської партії Мітт Ромні та Марко Рубіо й сенатори від Демократичної партії Кріс Кунс та Боб Менендес, які входять до Комітету з міжнародних відносин, 12 березня закликали російську владу припинити репресії та безпідставні справи проти російської редакції «Радіо Свобода», телеканалу «Настоящее время», татаро-башкирської редакції та української редакції проєкту «Крим. Реалії». Про це повідомив Кунс.

Сенатори просять Кремль «припинити спроби позбавити громадян Росії одного з останніх джерел об'єктивних новин».

«З часу приходу до влади понад 20 років тому, Володимир Путін посилив контроль над незалежними ЗМІ, ухвалив закони про покарання тих, хто критикує його режим, і поставив під загрозу безпеку репортерів та інших представників преси. За даними Комітету захисту журналістів, з 2000 року за свою роботу було вбито щонайменше 25 російських журналістів», – йдеться в заяві сенаторів.

Вони також розповіли, що репресії з боку влади РФ спонукали більшість незалежних інформаційних агентств закритися або переселитися за кордон.

«У цьому жорсткому медіасередовищі RFE / RL зробило безцінну послугу російському народові, надаючи їм безцензурні місцеві новини, що мають на меті відповідати найвищим стандартам об'єктивної журналістики», – зазначається в заяві.

Кримський проєкт української служби «Радіо Свобода» «Крим.Реалії» запустили в березні 2014 року, одразу після окупації Росією Криму. На даний момент кримська команда «Радіо Свобода» працює над створенням трьох інформаційних сайтів російською, українською та кримськотатарською мовами; готує дві щотижневі телевізійні програми, а з вересня 2015 року спільно з «Українським радіо» запустила «Радіо Крим. Реалії». Радіо проєкту мовить на територію півострова 24/7, а програма телепроєкту виходить на українських телеканалах. Із 2017 року редакторкою телепрограм «Крим. Реалії» є медійниця Анжеліка Руденко, яка в інтерв'ю «Детектору медіа» розповіла про роботу проєкту. 11 березня керівник проєкту «Крим.Реалії» Володимир Притула повідомив, що в окупованому Криму майже 60 журналістів проєкту зазнали тиску з боку російських спецслужб, тому були змушені припинити співпрацю з медіа або виїхати з території півострова. 

Нагадаємо, 12 січня 2021 року Роскомнагляд склав перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Протоколи склали щодо медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких «Крим.Реалії». 27 січня суд Москви оштрафував ТОВ «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» (РВЄ / РС) та її генерального директора на 1 мільйон 100 тисяч рублів (понад 410 тисяч гривень). 

Згодом стало відомо, що «Радіо Свобода» може припинити своє існування в Росії через тиск Кремля. Комітет Палати представників США із закордонних справ закликав Байдена у пріоритетному порядку відреагувати на такі загрози. Комітет захисту журналістів закликав російську владу скасувати закон про «іноземних агентів», щоб забезпечити місцевим та іноземним медіа вільну роботу, а також не штрафувати ЗМІ за нібито порушення цього закону. 

27 січня 2020 року колишній президент «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» Тед Ліпієн повідомив, що деякі урядовці США підтримували реєстрацію проєкту «Крим.Реалії» іноземним агентом у Росії, щоб він почав працювати за російськими законами для окупованого Криму «як частини РФ». Пан Ліпієн додав, що виступав проти цензурування програм «Радіо Свобода» на догоду Кремлю й закликав своїх наступників та адміністрацію новообраного президента США Джо Байдена не підкорятися шантажу господаря Кремля.

Заступник директора з питань ЗМІ та зв’язків з громадськістю RFE/RL Мартінс Званерс повідомив, що працівники «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» не підтримують та відкидають вимогу РФ позначати контент «Крим.Реалії» відповідно до російського закону про «іноземних агентів». Медіакорпорація повідомила, що не підтримає пропозицію будь-якої сторони, яка б визнавала незаконну анексію Криму Росією.

10 березня стало відомо, що в Росії оштрафували місцеве бюро «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» і його гендиректора Андрія Шарого на 53,9 млн руб. (732 тис. доларів) у справах про немаркування матеріалів «іноземного агента».