Білоруський союз журналістів (БСЖ) звинуватив медіа в «організації та провокуванні безладів». Про це йдеться в заяві на офіційному сайті.

«Білоруський союз журналістів з тривогою і болем спостерігає за спробами розділити білоруське суспільство на основі політичного вибору громадян і публічного вираження ними різних політичних позицій. На жаль, значна провина за організацію і провокування безладів лежить на медіа (внутрішніх і зарубіжних), які свідомо ігнорують принципи і стандарти професії, професійну етику і відповідальність за майбутнє суверенної Білорусі», - йдеться в заяві.

У БСЖ висловили жаль, що так звані нові медіа «режисують заворушення», «виступають їхнім призвідником», а то й «замовником та виконавцем».

У союзі навели результати проведеного моніторингу 14 медіа (в тому числі: Tut.by, Telegraf.by, Tribuna.by, belaruspartisan.by, «Салідарность», «Радіо Свабода», belsat.eu, kp.by та інших) з 10 по 25 липня. Як нарікають у БСЖ, лише 0,1% публікацій характеризував виборчу кампанію в позитивному ключі.

«Примітно, що за кількістю матеріалів очевидно замовного і пропагандистського характеру лідирують ресурси і ЗМІ, які отримують пряму урядову або опосередковану грантову фінансову допомогу з США, Польщі, Німеччини, країн Балтії та Чехії. На жаль, серйозної шкоди об'єктивності в інформаційному просторі завдали також ресурси з Росії та України, тісно пов'язані з олігархічним капіталом в цих країнах», - заявили в БСЖ.

У союзі вважають, що публікації цих медіа «спотворюють реальну картину волевиявлення білоруського народу, провокують недовіру і розпалюють ненависть до педагогів, лікарів, «членів найбільш масових громадських об'єднань і політичних партій Білорусі», які є ключовими «організаторами виборів і виступали спостерігачами на виборчих дільницях».

«Крім того, ряд журналістів зазначених редакцій безпосередньо брали участь в цькуванні і булінгу громадян Білорусі - організаторів виборчого процесу. Дані обставини викреслюють їх з числа професійних журналістів і долучають до злочинної практики. Своїми діями зазначені медіа порушують як національне законодавство (зокрема, статті 4 і 38 Закону про ЗМІ Республіки Білорусь, статтю 47 Виборчого кодексу Республіки Білорусь), так і міжнародні стандарти професії (п.п. 1, 2, 9 та 10 Нової Глобальної хартії етики журналістів Міжнародної федерації журналістів)», - заявили в БСЖ.

У союзі поскаржилися, що журналісти як великих республіканських, так і малих регіональних редакцій отримують погрози, та закликали правоохоронні органи і суди «оцінити дані коментарі та коментаторів».

Водночас в БСЖ згадали про затримання медійників під час висвітлення протестів, але фактично звинуватили в цьому самих журналістів. 

«Розуміємо, що правоохоронним органам доводиться працювати в надзвичайних умовах. Також визнаємо, що частина наших іноземних колег працюють в Білорусі без акредитації, не інформують влади республіки, посольства і представництва своїх країн, професійні об'єднання і союзи журналістів про перебування в зоні масових заворушень. Ряд колег відмовляється слідувати рекомендаціям Міжнародної федерації журналістів по роботі в надзвичайних обставин, не позначає себе як «Преса» спеціальними елементами одягу, проявляє легковажність і безтурботність до власної безпеки», - заявили в організації.

Нагадаємо, що 9 серпня у Білорусі відбулись вибори президента. За даними ЦВК, близько 80% голосів отримав чинний президент Олександр Лукашенко, а близько 10% - опозиційна кандидатка Світлана Тіхановська.

Водночас об'єднаний опозиційний штаб опублікував власний підрахунок голосів, згідно з яким Тіхановська отримала на виборах близько 60-70% голосів, також її перевагу показали незалежні екзитполи.

Тіхановська подала жалобу в ЦВК на результати виборів, проте її відхилили. Голова ЦВК Лідія Єрмошина пояснила це так: «У нас же вибору немає. Якщо люди думають, що ми переглянемо і присудимо перемогу Тіхановській, так не буває. Якщо встановлені порушення, як вони вважають, в цьому випадку вибори можуть бути визнані недійсними. Це означає, протягом трьох місяців повинна знову пройти наступна виборча кампанія з новими кандидатами. Я і сказала: "Ми можемо просто втратити країну"».

Ще до виборів у Білорусі почалося переслідування журналістів та опозиції. Трьох потенційних кандидатів у президенти Лукашенко «зняв» з перегонів: двоє сидять у СІЗО, третій виїхав з країни.

Кореспондентів «Настоящего времени», серед яких було двоє українців та росіянин, затримали 7 серпня у готелі. Вони кілька тижнів висвітлювали передвиборчу кампанію, провели великий спецефір напередодні затримання. Офіційно їх звинуватили у роботі без акредитації та депортували із забороною в'їзду на 10 років. Водночас «Настоящее время» повідомило, що документи на акредитацію вони подали, але їм не відповили, чим порушили закон.

У день виборів у Білорусі зник домашній та мобільний інтернет. Пізніше Лукашенко заявив, що інтернет відключали нібито з-за кордону.

Із дня виборів і досі у Білорусі тривають багатотисячні акції протесту, розпочались страйки на держпідприємствах. Демонстранти заявляють про фальсифікацію результатів виборів, вимагають від Лукашенка піти у відставку та провести нові чесні вибори без його участі.

Із першого ж дня влада застосувала проти протестувальників ОМОН, гумові кулі, дубинки, сльозогінний газ, водомети. У перші дні активісти відповідали застосовуванням піротехніки, навіть кидали коктейлі Молотова, будували барикади, кілька водіїв наїжджали автомобілями на омонівців. Популярні телеграм-канали розповсюдили безліч відео, на яких омонівці б'ють протестувальників та навіть просто перехожих, прицільно стріляють у людей, які проходять повз, виловлюють у дворах звичайних мешканців та «пакують» в автозак. Загалом за три дні протестів було затримано біля 7000 активістів. Потім протестувальники змінили тактику (збиратись натовпом) і почали ставати на вулицях у живі ланцюги солідарності: такі акції проводять жінки, медики, працівники метрополітену, заводів тощо. 

Зазнали нападів та затримань і журналісти. За кілька днів було затримано понад 60 медійників, причому є відеодокази, що били навіть оператора із камерою та у спеціальному жилеті.

У Мінську в ніч на 11 серпня силовики застосували проти протестувальників гумові кулі та світлошумові гранати, унаслідок чого постраждали журналісти та фотокореспонденти видань «Наша Ніва», Getty Images, «Белсат», Tut.by і «МБХ медіа». У Білорусі під час масових протестів, 9-10 серпня, чотири журналісти перестали виходити на зв’язок: фотокореспондент МІА «Россия сегодня» Ілля Піталев, журналіст «Белсату» Володимир Луньов, головний редактор опозиційного видання «Наша Ніва» Єгор Мартинович та кореспондент «Медузи» Максим Солопов. Максим Солопов ввечері 11 серпня випустили з ізолятора, у ніч на 12 серпня він повернувся до Росії. Єгора Мартиновича знайшли в ніч на 12 серпня, цого утримували у в’язниці міста Жодіно.

Крім того, 12 серпня побили та затримали політичного оглядача білоруської служби «Радіо Свобода» Віталія Циганкова, також затримали його дружину Ольгу Циганкову, журналістів «Белсату» Любов Луньову й Дмитра Солтана. Також стало відомо про напад на данського журналіста. 

Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва було затримано 12 серпня. Заяви на їхню підтримку також висловили Міністерство закордонних справ України та українські правозахисники та громадські організації. Пізніше стало відомо, що на українців  заведено кримінальну справу за статтею «масові заворушення», яка передбачає від 3 до 8 років ув'язнення. Згодом їх відпустили.

Тим часом із державних ЗМІ почали звільнятись редактори, ведучі та журналісти. Наразі відомо про близько 25 звільнених за власним бажанням. Це ведучий «Беларусь 1» і «Беларусь 24» Євген Перлін, ведуча «Беларусь 1» Віра Каретнікова, голова інформаційного агентства «Белтелерадіокомпанія», ведучий телеканалу «Беларусь 1» Сергій Казловіч, ведуча СТВ Тетяна Бородкіна, ведучий «Беларусь 1» Володимир Бурко, ведуча Белтелерадіокомпанії й Unistar Ольга Бельмач, ведучий «Беларусь 1» і радіостанції «Пілот FM» Андрій Макайонок, ведучий на Першому каналі білоруського радіо Олександр Шустер, журналістка на Першому каналі білоруського радіо Тетяна Філіпченко, ведуча телеканалу ОНТ Ольга Богатиревіч, кореспондент «Беларусь 1» Олександр Лучонок, журналіст «БелТА» Павло Горбач, ведуча «Беларусь 3» Катерина Водоносова, ведучий «Белтелерадіокомпанії» Ілля Кононов, ведучі «НТВ-Беларусь» Максим Островський й Кирило Нестерович, ведучий ОНТ, колишній начальник президентського пулу Дмитро Семченко, спортивний журналіст «Першого національного каналу Білоруського радіо» Сергій Беркутов, «голос» «Першого національного каналу Білоруського радіо» Сергій Комаровський, випускова редакторка «БелТА» Тетяна Петручик, кореспондентка «Белтелерадіокомпанії» Антоніна Станкевич.

Журналісти державних ЗМІ Білорусі створили офіційне звернення до міністра інформації країни. Вони закликають не блокувати інтернет, звільнити затриманих журналістів, які висвітлювали протести, не перешкоджати роботі ЗМІ.