Індекс – моніторинговий інструмент, за допомогою якого можна оцінити вплив запропонованих чи схвалених законопроєктів, що впливають на розвиток інтернету.

Законопроєкт про медіа та розроблена Міністерством культури молоді та спорту ініціатива про протидію дезінформації – перші документи, які оцінили медіаюристи за методологією Індексу.

Законопроєкт про медіа отримав +0,35 бала, а ініціатива про протидію дезінформації -0,94. Останній документ має негативну оцінку в розділі вплив на права та свободи. Велику увагу експерти приділили непропорційності накладення санкцій.

Стосовно проєкту про медіа експерти вказують на перешкоди для поширення інформації, зокрема – для іноземних інформаційних суб’єктів. Водночас позитивно оцінюють гармонізацію з законодавством ЄС.

Більшість експертів вважають, що обидва проєкти спрямовані на захист легітимного публічного інтересу. Але 90% експертів не вважають пропорційними методи захисту публічного інтересу в законопроєкті про дезінформацію, тоді як таку пропорційність у проєкті про медіа оцінили на 53,7%.

Обидві ініціативи отримали здебільшого негативну оцінку щодо впливу на якість послуг з надання доступу до інтернету – 60% негативних відповідей для кожного з проєктів. Юристи вважають, що законопроєкт про медіа підвищить вартість послуг, а проєкт про протидію дезінформацію --посилить контроль над поведінкою користувачів.

На думку експертів, обидва проєкти потребують доопрацювання.

За словами юриста Павла Моісеєва, Індекс був презентований у Львові, Одесі та Харкові. На зустрічах з представниками медіа прозвучали деякі пропозиції для його удосконалення, які будуть максимально враховані, зазначив він.

Завантажити дослідження можна тут.

Проєкт «Індекс регулювання Інтернету як інструмент адвокації для України» розроблений в рамках «Медійної програми», що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Інтерньюз».

Нагадаємо, законопроєкт № 2693 «Про медіа» зареєстрували 27 грудня 2019 року члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

17 січня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт  № 2693  «Про медіа».

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова більшістю голосів представників фракції «Слуга народу» підтримав законопроєкт «Про медіа» (№ 2693) і рекомендував парламенту ухвалити його в першому читанні.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Як писав ДМ, 17 січня 2020 року міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський і його перший заступник Анатолій Максимчук презентували основні положення законопроєкту про дезінформацію.

Серед новацій – штрафи за поширення дезінформації та в'язниця за розповсюдження дезінформації з допомогою ботоферм і фінансування розповсюдження дези; створення організації журналістського самоврядування, яка видаватиме посвідчення професійного журналіста; запровадження посади Уповноваженого з питань інформації, який шукатиме дезінформацію.

20 січня на сайті міністерства оприлюднили порівняльну таблицю нового законопроєкту.

Міністерство планувало внести законопроєкт на розгляд уряду до 28 лютого, на розгляд парламенту - в березні. На початку лютого міністр повідомив про продовження строків обговорення законопроєкту.

Проти реєстрації цього законопроєкту виступили Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», Комісія з журналістської етики, одеські журналісти, Інтернет Асоціація України.

З критикою законопроєкту виступили Європейська федерація журналістів, представник ОБСЄ з питань свободи медіа, моніторингова місія ООН, українські медіаюристи і юристи медіагрупи StarLightMedia,  низка народних депутатів з Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України.

В результаті строки підготовки законопроекту про дезінформацію для винесення на розгляд уряду продовжили мінімум на місяць.

Фото: Світлани Остапи