Про це повідомили адвокати двох журналісток із посиланнями на матеріали судових справ у їхніх апеляційних скаргах, пише «Радіо Свобода».

Так, 22 листопада 2017 року начальник одного з управлінь ГПУ В. Хребтак звернувся до першого заступника голови СБУ Демчини та його «оперативних підрозділів» із дорученням: зібрати персональну інформацію про журналісток, які, за версією слідства, були на «off-the-record» зустрічі з директором Національного антикорупційного бюро України, після якої в ГПУ відкрили кримінальне провадження.

Прокурор просив СБУ встановити шістьох імовірних співрозмовників директора НАБУ, зокрема, їхні «ПІБ, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, адресу проживання, місце роботи, мобільні та інші контактні дані».

Відповідь на запит СБУ надали через 11 днів. У ній, зокрема, йдеться, що голоси, зафіксовані на аудіозаписі, ймовірно, належать  Артему Ситнику, Гізо Углаві, Крістіні Бердинських, Натлії Седлецькій, «а також, можливо іншим особам, яких ідентифікувати не видається можливим».

При цьому, зазначає видання, у відповіді працівників СБУ не вказано, яким способом були встановлені саме ці особи – і які саме оперативні заходи для цього проводились стосовно журналісток.

«Із цих документів чітко випливає, що ГПУ передоручила СБУ встановити, хто ж був на зустрічі, про яку слідству відомо тільки з плівок, опублікованих в інтернеті, та заяви потерпілої. СБУ дуже швидко відповіла: голоси, ймовірно, належать Седлецькій та Бердинських. Після цього слідчий вирішує допитати обох журналісток. На підставі «ймовірності», а не точно встановленого факту! Що це означає? Як саме СБУ встановила, що на плівках голоси саме Наталки та Крістіни? Відкриті питання – відповідей на них у матеріалах справ щодо обох журналісток немає», – пояснив адвокат журналістки Седлецької Анатолій Попов.

Із його слів, у СБУ могли зібрати та передати в ГПУ персональні дані журналісток тільки в результаті «оперативної розробки». Він зазначає, що за журналісткою, очевидно, велося стеження.

Відповідь від СБУ датована 4 грудня 2017 року. Невдовзі після цього журналістки Седлецька та Бердинських були допитані як свідки у справі. Іще через 8 місяців Генпрокуратура отримала доступ до великого масиву даних із мобільних телефонів обох журналісток, що спричинило великий резонанс.

«Із відповіді Служби безпеки України видно, що вони мають здогадки, лише мають припущення щодо того, кому належить голос на плівці. Фактично вони не встановили факту належності цих голосів саме цим двом журналісткам, і в матеріалах справи немає жодних доказів причетності журналісток до цієї розмови», – коментує документи адвокат Крістіни Бердинських Людмила Опришко.

Такі слідчі дії, як допити, доступ до телефонів, збір персональної інформації, зазвичай застосовуються до підозрюваних у тяжких злочинах, пояснюють адвокати.

Редакція направила запит у Службу безпеки України та Генпрокуратуру з проханням повідомити, які саме оперативні розшукові заходи були проведені стосовно журналісток Седлецької та Бердинських. В ГПУ сказали, що «не вбачають підстав» надавати запитувану інформацію.

Нагадаємо, 27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ Генеральній прокуратурі України до телефонних переговорів журналістки програми «Схеми» (проект «Радіо Свободи») Наталі Седлецької за період з 19 липня 2016 по 16 листопада 2017 років у справі про можливе розголошення державної таємниці та даних досудового розслідуваннядиректором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником.

5 вересня стало відомо, що крім Наталі Седлецької ГПУ отримала доступ до даних телефонних переговорів і журналістки видання «Новое время» Христини Бердинських у цій же справі. Обох журналісток допитали в ГПУ ще в грудні.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко пояснив необхідність доступу до телефону журналістки Наталі Седлецької тим, що вона відмовилась надати інформацію про час зустрічі з керівником НАБУ.

«Радіо Свобода» назвала санкцію суду на доступ до даних телефону Наталі Седлецької «надмірним» і таким, що «грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси». Рішення суду викликало стурбованість і критичну реакцію редакції програми «Схеми», Transparency International, громадських організацій, журналістів, голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Посольства США в Україні, Європейського Союзу, Парламентської Асамблеї Ради Європи. 7 вересня в Києві пікетували ГПУ на підтримку Наталі Седлецької та Христини Бердинських.

Наталка Седлецька оскаржила ухвалу слідчого судді Печерського районного суду, якою ГПУ було надано доступ до даних з її мобільного телефону. 18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу та зменшив обсяг даних, які ГПУ може отримати з телефону журналістки. Суд дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.

18 вересня стало відомо про те, що Європейський суд з прав людини, до якого звернулася Наталка Седлецька, ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо її справи та на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької.