Європейський суд на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької

Європейський суд на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької

18 Вересня 2018
4416
18 Вересня 2018
22:26

Європейський суд на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької

4416
Тимчасовий забезпечувальний захід Європейського суду з прав людини діє місяць, щоб захист міг підготувати і направити повну скаргу.
Європейський суд на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької
Європейський суд на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької

18 вересня Європейський суд з прав людини у вівторок ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо справи журналістки «Радіо Свобода», головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької та вказав уряду України, що він має «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року».

Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на офіційний лист із Європейського суду з прав людини, отриманий зі Страсбурга ввечері 18 вересня.

Заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року. Цей час дається захисту Наталки Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку», йдеться у документі.

«18 вересня 2018 року суд […] в інтересах сторін та інтересах належного провадження у справі ухвалив рішення вказати уряду України відповідно до статті 39 Регламенту на те, що він повинен забезпечити, щоб органи державної влади утрималися від доступу до будь-якої інформації, що стосується заявника, зазначеної в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018», – сказано у рішенні ЄСПЛ.

Як повідомляє «Радіо Свобода», згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини. Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано.

«Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини», – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.

10 вересня захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати Правило 39 Регламенту, щоб «убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття», повідомляє «Радіо Свобода». У зверненні Наталка Седлецька просила зупинити збір Генеральною прокуратурою України інформації про дзвінки, СМС, місце перебування її мобільного телефону за півтора року, та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї інформації.

«Тепер генпрокурор [Юрій] Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана – заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є», – коментує Сергій Заєць.

Адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова, яка входить до групи захисту Наталки Седлецької, каже: рішення ЄСПЛ передбачає, що слідству не повинно бути надано ніякої інформації – ні щодо пересування, ні щодо смс, ні щодо дзвінків журналістки в певний період.

«Європейський суд застосовує термінові засоби у крайніх випадках, коли мова йде про, наприклад, екстрадицію особи, якій загрожує смертна кара в її країні, або коли мова йде про вжиття якихось обов’язкових медичних засобів для того, щоб людини врятувати. І тому застосування правила 39 у справі Наталки Седлецької є дуже важливим для захисту прав журналістів, які працюють з джерелами інформації», – додає пані Панкратова.

«Детектор медіа» звернеться по коментар до Генеральної прокуратури України.

Нагадаємо, 27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ Генеральній прокуратурі України до телефонних переговорів журналістки програми «Схеми» (проект «Радіо Свободи») Наталі Седлецької за період з 19 липня 2016 по 16 листопада 2017 років у справі про можливе розголошення державної таємниці та даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником.

5 вересня стало відомо, що крім Наталі Седлецької ГПУ отримала доступ до даних телефонних переговорів і журналістки видання «Новое время» Христини Бердинських у цій же справі. Обох журналісток допитали в ГПУ ще в грудні.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко пояснив необхідність доступу до телефону журналістки Наталі Седлецької тим, що вона відмовилась надати інформацію про час зустрічі з керівником НАБУ.

«Радіо Свобода» назвала санкцію суду на доступ до даних телефону Наталі Седлецької «надмірним» і таким, що «грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси». Рішення суду викликало стурбованість і критичну реакцію редакції програми «Схеми», Transparency International, громадських організацій, журналістів, голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Посольства США в Україні, Європейського Союзу, Парламентської Асамблеї Ради Європи. 7 вересня в Києві пікетували ГПУ на підтримку Наталі Седлецької та Христини Бердинських.

Наталка Седлецька оскаржила ухвалу слідчого судді Печерського районного суду, якою ГПУ було надано доступ до даних з її мобільного телефону. 18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу та зменшив обсяг даних, які ГПУ може отримати з телефону журналістки. Суд дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4416
Читайте також
05.09.2018 11:12
Наталія Седлецька
1 613
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду