Рада з питань свободи слова: що зроблено за два роки для захисту медіа та журналістів

16 Вересня 2021
5684
16 Вересня 2021
12:54

Рада з питань свободи слова: що зроблено за два роки для захисту медіа та журналістів

Вадим Міський
Програмний директор ГО «Детектор медіа», член Наглядової ради Суспільного мовлення
5684
Рада з питань свободи слова: що зроблено за два роки для захисту медіа та журналістів

Два роки тому в Офісі Президента зібрали журналістів та представників медійних громадських організацій для формування дорадчого органу — Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України. У листопаді, очоливши Раду відповідно до указу Глави держави, я вже розповідав, що якихось повноважень у цього органу, окрім як дорадчих, немає. Утім, за два роки ми намагалися вчасно реагувати на випадки загроз для свободи слова, і дещо навіть вдалося змінити. Розповім про кілька таких випадків.

Захист прав журналістів та умов роботи медіа під час карантину

Після початку  пандемії COVID-19 та запровадження карантину ми стали свідками звуження можливостей для роботи журналістів та медіа. Обмежувальні заходи на початках не враховували особливостей роботи медіа і могли завадити збору журналістами інформації. І якщо в Києві ці питання вирішувалися легше, адже журналісти провідних медіа є більш публічними, то на місцевому рівні, як завжди, все важче.

Після запровадження карантину Рада з питань свободи слова двічі, у березні та у травні 2020 року, рекомендувала владі пакети заходів щодо підтримки медіа під час карантину, частина з яких була врахована в ухваленому законі щодо підтримки креативних індустрій. Наприклад, у законі «Про інформацію» з'явилося право працівників медіа, після пред'явлення посвідчення, збирати інформацію в районах із запровадженим карантином та обмеженнями.

У 2021 році ми стикнулися з новою проблемою. У січні запорізькі журналісти вийшли на протест проти перешкоджання їхній роботі у міськраді, випадки недопуску журналістів на засідання продовжувалися і в подальші місяці. Також подібні випадки були зафіксовані на Чернігівщині, Київщині, Харківщині, Полтавщині, Хмельниччині, Дніпропетровщині, Миколаївщині, Одещині, Сумщині та в інших регіонах.

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів розглянула інформацію про ці випадки та закликала припинити недопуски журналістів на засідання рад та судів під приводом карантину, а якщо це неможливо – то організувати онлайн-трансляції. Міністерству культури на інформполітики рекомендували розповсюдити нагадування для органів влади та самоврядування про законні права журналістів та відповідальність за їх порушення.

Прожурналістська позиція в дискусіях щодо нових правил регулювання медіа

На початку минулого року Міністерство культури, молоді та спорту вийшло з ініціативою ухвалення законопроекту щодо протидії дезінфомації. Оприлюднена чернетка законопроекту передбачала запровадження кримінальної відповідальності за умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень та фінансування цих дій, а за поширення дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості – адміністративну відповідальність. Після аналізу, здійсненого Радою з питань свободи слова, ми дійшли висновку: проект передовсім серйозно звужує свободу слова в країні, сприяє самоцензурі журналістів та звужує їхні права. Така позиція, співзвучна з думкою багатьох журналістів та медіа, була скріплена нашим офіційним рішенням та прокомунікована з усіма дотичними органами. Зрештою, проект так і не був внесений Кабміном до Верховної Ради, а після зміни міністра та реорганізації міністерства законопроект більше не знаходиться на порядку денному міністерства та не загрожує свободі слова в Україні.

Наприкінці 2020 року Рада з питань свободи слова провела консультації з головою Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо законопроекту «Про медіа», в ході яких ми донесли до керівництва Комітету головну думку про те, що запровадження регулювання роботи онлайн-медіа, якого досі ніколи не було в Україні, потребує обов’язкового ширшого обговорення з медійною спільнотою. І без такого широкого обговорення не варто очікувати нічого іншого, як нерозуміння з боку журналістів. Мені приємно відзначити, що Микита Потураєв дотримався слова і декілька таких обговорень відбулося у 2021 році, зокрема на базі РПР. Утім, очевидно, такі дискусії потрібно проводити і надалі, доки виникають різночитання.

Боротьба з торгівлею журналістськими посвідченнями

Не секрет, що в Україні орудують організації, які пропонують усім охочим за невелику платню оформити «корочку» журналіста і, таким чином, отримати доступ до усіх «благ», встановлених законом для журналістів. Головне з них – право на носіння травматичної зброї, а також право безперешкодно відвідувати органи влади, пріоритетне право на особисті прийоми у посадовців, право збирати інформацію в районах катастроф, стихійного лиха, надзвичайних ситуацій та воєнних дій тощо. Ці права передбачені для захисту справжніх журналістів, робота яких пов'язана з високим ризиком та на яких  покладено велику відповідальність за достовірне інформування суспільства. Підробка таких документів та видача їх особам, які не здійснюють журналістської діяльності є злочином.

У січні 2021 року, реагуючи на резонанс у медійній спільноті, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів закликала Нацполіцію вжити заходів для припинення торгівлі журналістськими посвідченнями, котре здійснюють ряд організацій пропонуючи за гроші будь-кому отримати посвідчення журналіста, зокрема, задля отримання права носіння зброї. МВС відреагувало на звернення Ради.

За кілька місяців поліція закрила справу щодо Комісії журналістської етики, яка критикувала продаж посвідчень журналіста, відкриту за скаргами фігурантів їхньої критики — і це можна вважати частковою перемогою здорового глузду. Однак, базова проблема залишається актуальною і ми надалі звертатимем увагу правоохоронців на потребу її вирішення.

Крім того, ми докладаємо зусиль до ініціювання професійної дискусії про запровадження прескарти єдиного зразка, як це працює в більшості демократичних країн. Для її створення, на наш погляд, має самоорганізуватися сама медійна спільнота – журналісти, редакції, органи журналістської саморегуляції та медійні громадські організації, які самостійно вироблять і встановлять чіткі правила її отримання та анулювання.

Допомагаємо держорганам зберігати «людське обличчя» при спілкуванні з пресою

У червні 2020 року під час візиту Президента Володимира Зеленського до Херсона ряд місцевих медіа замість матеріалів оприлюднили порожні шпальти. Такий бойкот журналісти влаштували через відмову в акредитації на зустрічі з президентом.

Реагуючи на цей конфлікт Рада з питань свободи слова розробила рекомендації щодо проведення пресконференцій перших осіб держави та організації журналістських пулів. Як запевнили нас в Офісі Президента, документ став у нагоді для підготовки наступних пресподій.

Робота з правоохоронцями та публічний захист журналістів у резонансних ситуаціях

У низці резонансних ситуацій ми виступали на боці постраждалих журналістів, чим намагалися посприяти більш уважному ставленню до захисту їхніх прав. Наприклад, у конфлікті програми «Схеми» та Андрія Портнова, а також конфлікті журналіста Радіо «Свобода» Сергія Андрушка та прессекретаря президента та інших випадках.

У межах своїх можливостей Рада звертає увагу правоохоронців потребу інтенсифікувати розслідування гучних злочинів проти журналістів. Минулоріч ми передали важливий, на наш погляд, перелік справ МВС та Нацполіції і рекомендували їм проводити публічне звітування щодо стану розслідування злочинів проти журналістів, у регіонах, де фіксується високий рівень фізичної агресії та перешкоджань (м. Київ та Київська область, Одеська обл., Дніпропетровська обл., Черкаська обл., Херсонська обл., Чернівецька обл., Волинська обл.). Згодом, такі заходи відбулися в різних регіонах. Найближчим часом інтенсифікуємо роботу з Офісом Генпрокурора у цьому ж напрямі.

У кожній розмові з правоохоронцями ми наголошуємо: без відчутного прогресу в найбільш знакових справах – Георгія Гонгадзе, трагічні роковини убивства якого відзначаємо сьогодні, а також Павла Шеремета, – ми не зможемо подолати атмосферу безкарності за злочини проти журналістів.

Разом з тим, на моє глибоке переконання, увага керівництва правоохоронних органів до розслідувань навіть найменших злочинів проти медійників, публічна комунікація правоохоронців – особливо у регіонах – має певний «магічний» вплив як на роботу самих слідчих органів, так і на загальне відчуття безпечності журналістської професії.

Оцінка дій влади із запровадження санкцій та обмежень щодо медіа

Після запровадження на початку 2021 року санкцій РНБО проти Т. Козака та телеканалів «112 Україна», «NewsOne» та «ZIK» Рада з питань свободи слова констатувала, що рішення РНБО не зачіпають свободу слова та закликала не спекулювати питаннями свободи слова у цій ситуації. Водночас, у рішенні РНБО вказано, що підставою для їх прийняття стали пропозиції від Служби безпеки України, а отже матеріальна частина таких пропозицій має містити обґрунтування щодо встановлених фактів здійснення терористичної діяльності. Ми закликали Службу безпеки оприлюднити таку інформацію, якщо це допустимо з точки зору національної безпеки. І, хоча, станом на зараз ситуація дещо прояснилася, більше прозорості не завадить.

У березні 2021 року Рада розглянула звернення громадян стосовно практики блокування вебсайтів, що склалася в останні роки та яка суперечить і національному законодавству, і нормам міжнародного права. Після вивчення позиції профільних експертів та громадських організацій, які опікуються питаннями інтернет-свобод, Рада ухвалила рекомендації в яких констатувала, що Україна потребує сучасного законодавства у сфері інтернету, а практика блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів є неприпустимою. Свої рекомендації ми надали Верховній Раді, Міністерству закордонних справ, Міністерству культури та інформаційної політики, правоохоронним органам та судам. Відзначаю прогрес у цій справі: вже у квітні суди почали скасовувати рішення про блокування сайтів через арешти майнових прав користувачів, тож робота не була марною.

Звання «заслуженого журналіста»: час із ним попрощатися

Напередодні Дня журналіста у червні 2021 року Рада рекомендувала Главі держави припинити практику присвоєння почесних звань «Заслужений журналіст України», а також ініціювати відповідні зміни до закону «Про державні нагороди України». Уже отримані звання, звісно, відбирати не потрібно. Тим не менше, Рада вважає, що видатним діячам інформаційної сфери можуть бути присвоєні інші державні нагороди та стипендії.  На цьому ж засіданні ми підтримали рекомендації щодо присвоєння державних стипендій низці діячів, зокрема — довічної стипендії Миколі Семені, що понад два роки провів в ув’язненні в окупованому Росією Криму.

На думку Ради, у журналістській професії, де цінується неупередженість, об'єктивність та рівновіддаленість від усіх сторін, присвоєння почесного звання «Заслужений журналіст України» може формувати суспільну думку про залежність нагородженого журналіста від влади чи його необ'єктивність. Це може позначитися на рівні довіри до журналістики та медіа. За 30 років незалежності в Україні з'явилася низка професійних відзнак, заснованих самими журналістами, які вручаються зокрема за дотримання ними журналістських стандартів (наприклад, «Честь професії», «Премія Гонгадзе», «Премія Кривенка», конкурс «Межигір’я Фест» та інші).

Мені щиро приємно, що ця рекомендація отримала таку потужну підтримку спільноти, хоча природнім є і те, що лунали голоси проти. Важливо відзначити, що до Дня журналіста цьогоріч не було традиційних указів про присвоєння почесних звань «заслуженого журналіста», а отже влада дослухалася.

Прогресивний досвід України із доступу до інформації – на експорт

У січні 2020 року Рада з питань свободи слова рекомендувала ратифікувати Конвенцію про доступ до офіційних документів, яка була згодом підтримана Верховною Радою України. Це історія успіху України на міжнародній арені, адже ухвалена у 2009 році конвенція ніяк не могла набути чинності, поки її не ратифікує 10 країн. Українське законодавство про доступ до публічної інформації сьогодні є одним із найпрогресивніших у світі, й ратифікація Конвенції не спричинить істотних законодавчих змін. Але така ситуація далеко не у всіх країнах.

Тривалий час активісти домагалися її ратифікації Україною і ось, у 2020 році, це сталося – ми стали десятою країною, яка ратифікувала конвенцію та запустила її в дію. Таким чином, ратифікація конвенції Україною та запуск її в дію на міжнародному рівні є можливістю для нашої країни експортувати свої практики до інших країн.

Хто входить до Ради і як вона працює

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України — це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до Указу Президента № 808/2019.

До складу ради увійшли 15 членів, обраних журналістами та представниками медійних громадських організацій на установчих зборах: Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Вадим Міський, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Усі члени Ради працюють на волонтерських засадах. Жодних коштів на забезпечення роботи Ради ми, наразі, не потребували.

Ми закріпили відповідальних членів Ради за такими напрямами: безпека та соціальний захист журналістів, підтримка саморегулювання медіа та журналістських стандартів, протидія дезінформації, доступ до інформації, правове регулювання медіа та розвиток регіональних медіа. Рада зустрічається як офлайн, так і онлайн в умовах карантину. Перед обговоренням питань та ухваленням будь-яких рекомендацій обов’язково вивчаємо думку медіаспільноти та журналістів.

Попри наш розмаїтий склад, часто полярні позиції та палкі дискусії – ми зуміли досягти згоди із перелічених важливих питань та, сподіваюся, позитивно вплинути на умови для роботи медіа й журналістів. Дякую за це усім моїм колегам! Далі буде.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5684
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду