ПРОЕКТИ
13:32
П'ятниця, 3 Листопада 2017

Кодування на супутнику: одне диво і одна проблема

Чотири медіагрупи нарешті домовилися закодувати супутниковий сигнал. Але виникла проблема: тепер сумніви щодо кодування мають кілька членів Нацради.
Кодування на супутнику: одне диво і одна проблема
Кодування на супутнику: одне диво і одна проблема

Учора, 2 листопада, в Києві почалася конференція #TIM 2017: Telecom, IT, Media. Найбільший ажіотаж серед відвідувачів викликала панельна дискусія «Телеком і медіа: змінюємо ринок разом» – слухачі навіть стояли в проходах та сиділи на підвіконні. Вона була присвячена трьом питанням: кодуванню супутникового та цифрового ефірного сигналу, цінам медіагруп для кабельних провайдерів на 2018 рік та ризикам і можливостям на ринку. Спікери – член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Ільяшенко, директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов, виконавчий директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук, директор із розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Олексій Куракін та генеральний директор компанії «Торсат» (входить у Inter Media Group) Денис Васянович.

У своїх вступних промовах представники усіх чотирьох медіагруп продемонстрували виняткову єдність і готовність закодувати супутник, вимкнути аналогове мовлення (правда, щодо переходу на цифру ця єдність із великими нюансами), боротися з піратством та говорити про неминучість підняття цін на ретрансляцію каналів та послуги провайдерів. Це справжнє диво, коли згадати, як ще наприкінці вересня Inter Media Group мала сумніви відносно кодування супутникового сигналу, а решта груп заспокоювала себе заявами про те, що в даному випадку троє – це вже критична маса. Здавалося б, ось воно, щастя: беріть та кодуйтеся. Але виникла нова проблема: тепер сумніви щодо кодування мають кілька членів Нацради.

Під час виступу Олександр Ільяшенко згадав нещодавній Facebook-пост свого колеги Сергія Костинського на цю тему та висловив власні сумніви: «На сьогодні прийняти таке рішення (про кодування супутникового мовлення медіагруп. – ДМ) Нацраді вкрай нелегко. Якщо в медіагруп все в основному зводиться у когось до поняття виживання, у когось – до прибутків, то в Нацради задача набагато складніша: ми повинні й індустрію підтримати, і в першу чергу відстояти права держави. Усе було б нічого, якби ми не знаходилися в тій ситуації, в якій ми зараз знаходимося: це анексія Криму, це війна на сході, це інформаційна агресія на півночі. Нині супутникові канали є ледве не єдиним джерелом отримання інформації від українських мовників у Криму, на Донбасі і в зоні бойових дій.

На сьогодні законних важелів протистояти кодуванню в Нацради немає. Тобто ми не можемо зобов’язати супутникові канали ані кодуватися, ані мовити у відкритому доступі. Але завтра (3 листопада. – ДМ) в нас буде вже друга нарада щодо внесення змін до Плану розвитку телерадіопростору на наступний рік. Як відомо, цей план ми потім погоджуємо в Мін’юсті і він після цього набуває сили закону. І якраз завтра ми обговорюватимемо питання, яким чином ми зможемо внести питання кодування до цього плану розвитку. Таким чином, у нас зявиться документ, на який ми зможемо спиратися при ухваленні тих чи інших рішень».

Олександр Ільяшенко розповів, що Нацрада сподівається виставити готовий план на громадське обговорення у середині листопада, після чого буде місяць для корективів.

Медіагрупи спробували посперечатися. Зокрема, присутній у залі директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення «1+1 медіа» Андрій Мальчевський запитав у пана Ільяшенка, чому кодування може зашкодити інформаційній безпеці, якщо кодуються тільки розважальні канали, а інформаційні лишаються у вільному доступі. Член регулятора відповів, що Росія розповсюджує свою пропаганду через найретинговіші розважальні телеканали і цій пропаганді треба протиставляти рівноцінну заміну. Трохи згодом представники медіагруп спробували заперечити, що в даному питанні важливими є не рейтинги, а охоплення, а останнє в інформаційних каналів цілком порівнюване з найбільшими розважальними. Але було очевидно, що протягом однієї короткої публічної дискусії ця суперечка не має шансу вирішитися.

На фоні загального публічного оптимізму представників медіагруп єдиним, хто говорив про існування ризиків того, чому кодування може не відбутися, був Федір Гречанінов. Серед таких ризиків:

  • позиція Нацради. Щоб закодуватися, мовникам потрібно буде переоформити частину ліцензій;
  • необхідність домовитися з «Зеонбудом» про те, що він закодує транспортний потік;
  • імпортери тюнерів мають завезти в Україну їхню достатню кількість та наситити ними роздрібні мережі.

Стосовно першого пункту Олександр Ільяшенко нагадав, що переоформлювати доведеться не так уже й багато ліцензій, бо зараз, зокрема, в ліцензіях ICTV, Нового каналу та «1+1» прописаний кодований супутниковий сигнал. Дійсно, канали багато років мовили з порушенням як ліцензійних умов, так і подекуди контрактів із правовласниками іноземного контенту. Й іронія ситуації полягає в тому, що вони дуже довго пручалися кодуванню, якого тепер так прагнуть.

Особисто в мене за результатами цього обговорення склалося враження, що медіагрупам доведеться докласти чималих зусиль, щоб домовитися з регулятором. При цьому ті провайдери, в кого я запитувала про їхні враження, говорили мені, що вони впевнені: медіагрупи все-таки закодують супутниковий сигнал у 2018 році.

Як відомо, кодування є наріжним каменем саме в перемовинах медіагруп із кабельними провайдерами з приводу підвищення цін за контент. На основі тих цифр, які звучали раніше в публічному просторі, можна припустити, що, наприклад, доходи «1+1 медіа» від кабельних провайдерів у 2017 році складуть трохи більше 30 млн грн. Це – крапля в порівнянні з доходами від реклами, і ця крапля ще не дає підстави говорити про реальну диверсифікацію доходів медіагруп. Провайдери виставили умову: вони готові говорити про підвищення цін, якщо відбудуться певні події – кодування супутника, відключення аналогового ефірного сигналу, поява версій телеканалів, що яким-небудь чином відрізнятимуться від ефірних (HD-каналів, каналів без реклами). З усіх цих вимог саме кодування супутника видається найбільш реалістичним. Судіть самі: говорячи про можливу перспективу появи HD-версій каналів для кабельних провайдерів, Федір Гречанінов доволі обережно назвав 2020 рік. А те, з яким оптимізмом телевізійний ринок оцінює перспективи вимкнення аналогового сигналу в заявлену Кабміном дату – 30 березня 2018 року, – можна зрозуміти з нещодавно оголошеного конкурсу на аналогові телевізійні частоти.

Хоча Олександр Ільяшенко, зі свого боку, висловив впевненість, що вимкнення аналогу в цю дату цілком можливе: за його оцінками, на руках у користувачів – достатня кількість сет-топ-боксів, а покриття «Зеонбуду» уже теж не викликає запитань. За оцінками Федора Гречанінова, після кодування супутника і вимкнення аналогу в Т2 залишаться 30% абонентів, решта підуть до операторів платного ринку. Ярослав Пахольчук висловився песимістичніше: в Т2 опиняться принаймні 40% абонентів через невисоку платоспроможність населення. При цьому всі спікери були одностайні: кодування цифрового ефірного сигналу в досяжному майбутньому точно не відбудеться.

Під час панельної дискусії медіагрупи озвучили й свої ціни на 2018 рік, які, враховуючи заминку з запровадженням структурних змін на ринку, дуже відрізнялися від озвучених директором «Тріолану» Вадимом Сидоренком влітку 8,75 грн. за одного абонента на місяць. Отже, Inter Media Group на 2018 рік просить 3 грн. (в 2017 році було теж 3 грн.); «1+1 медіа» – 1,5 грн. до кодування (у 2017 році – 0,75 грн.); StarLightMedia – 1,5 грн. до кодування (у 2017 році – 0,75 грн.); «Медіа Група Україна» ціни не назвала, але з формулювання про те, що «пропозиція сформована та стабільна», мабуть, не буде великим перебільшенням припустити, що мова йде про збереження до моменту кодування ціни 2017 року (0,45 грн.). Що до підвищення цін після кодування, то наскільки мені відомо, в 2018 році воно навряд чи в когось із медіагруп перевищить інтерівські 3 грн.

Ідеальною датою для кодування, як і раніше, медіагрупи називають травень 2018 року. Що до постачальників обладнання, то Ярослав Пахольчук розповів, що досягнуто домовленості з двома компаніями, одна з яких – «Ромсат». При виборі системи кодування схиляються до Verimatrix, але це рішення ще не остаточне.

Також медіагрупи зняли та до кінця місяця планують запустити в ефір телевізійний ролик, який інформує споживачів про альтернативні аналогу способи споживання телеконтенту (основні зусилля до створення ролику доклала StarLightMedia). І обіцяють провайдерам напередодні Нового року провести інформаційну кампанію, яка включатиме сюжети в теленовинах про те, що ціни в провайдерів для абонентів мають зрости і що це справедливо.

Пізніше ввечері, під час іншої панельної дискусії, медіагрупи анонсували і свої плани боротьби з кардшарингом: юристи «1+1 медіа» наразі готуються застосовувати таку практику, а юристи «Медіа Групи Україна», у складі якої вже є закодовані канали, навіть мають конкретні судові кейси і кажуть, що ці справи нескладні – від подання заяви до судового рішення може минути півроку.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1925
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop