Медіа та війна: непогано тримаємося. Поки що

Медіа та війна: непогано тримаємося. Поки що

21 Березня 2024
1405
21 Березня 2024
09:00

Медіа та війна: непогано тримаємося. Поки що

1405
Нормально функціонувати під час війни для медіа неможливо за визначенням. Усі ми й так непогано тримаємося. Але чи вистачить нам як професійній спільноті запасу міцності дожити в пристойному стані до її завершення?
Медіа та війна: непогано тримаємося. Поки що
Медіа та війна: непогано тримаємося. Поки що

Frankfurter Allgemeine Zeitung, The New York Times, Le Monde, ARD, Al Jazeera English, японський суспільний мовник NHK — протягом кількох останніх місяців ці (й не тільки ці) іноземні медіа зверталися до «Детектора медіа» по коментарі про телемарафон «Єдині новини». У якийсь момент стало складно не помітити, що бажання світових медіа написати про марафон перетворилося на тренд. Було навіть дивно, чому він виник лише зараз, адже марафону — два роки й концептуально він за цей час не змінювався. Не змінювалися й обставини його виникнення та існування.

Телемарафон як спосіб державного контролю над телепростором і олігархами, драматичний зсув споживання новин в анонімні телеграм-канали, атаки інформаційних посіпак влади на незалежні медіа та громадських активістів — це великі проблеми, але не первинні. Вони виникли через війну. Війна і є найбільшою проблемою, і нормально функціонувати під час неї для медіа неможливо за визначенням. Усі ми й так непогано тримаємося. Але чи вистачить нам як професійній спільноті запасу міцності та чи не пройдемо ми лінію демократичного неповернення — це запитання без заспокійливих відповідей.

Одразу три знайомі медіакомпанії розказали мені, що у своєму стратплануванні за базовий сценарій узяли припущення: війна триватиме протягом наступних трьох років. Це не означає, що через три роки вона закінчиться — це означає, що стратпланування робилося лише на цей період часу. І в такій реальності телемарафон здасться нам теплою ламповою проблемою — майже як зараз COVID-19.

Уявіть, що в Україні житимуть 3 мільйони ветеранів і ветеранок. І медіа муситимуть навчитися реагувати на їхні потреби та потреби їхніх родин і як виробники контенту, і як роботодавці — самі теж будучи представниками цієї вразливої далеко не меншини.

Уявіть, що культура та інформаційна політика зіллються в одне ціле не лише на вивісці профільного міністерства. Як я почула цього тижня на форумі «Креативна Україна», існує запит на те, щоб культура впливала на мобілізаційні настрої.

Уявіть, що розвиток технологій створення і розповсюдження медіаконтенту доб’є довіру до офіційних і неанонімних джерел інформації. Нещодавно я відвідувала департамент research & development ВВС, де їхні дослідники казали: експерименти зі штучним інтелектом призведуть до того, що аудиторія сприйматиме всі медіа як однаково не варті довіри, бо вони спотворюють інформацію. І як приклад показували додаток Artifact, який дозволяв будь-яку «нудну», серйозну новину перекласти мовою емодзі. Поки я писала статтю, творці додатка оголосили про закриття цього стартапу через неуспішність — може, воно й на краще. Але тоді я згадала емодзі-ребуси в телеграм-каналі Андрія Єрмака і подумала, що ми теж так уміємо. Шах і мат штучному інтелекту від інтелекту органічного, так би мовити.

І уявіть, що комунікувати про Україну та її прогрес на шляху євроінтеграції доведеться в значно менш сприятливому зовнішньому середовищі. Це нині комунікація з німецькими партнерами, буває, виглядає таким чином:

– Що у вас зараз з демократією та корупцією?

– Усе в нас добре. Дайте «Тауруси».

– Гаразд, накидайте посилань на дані про ваш прогрес у цих питаннях — ми їх включимо у звіт.

Але я знаю про один науковий інститут у Німеччині, керівництво якого нещодавно проводило збори колективу про наслідки ймовірної перемоги ультраправих політиків на виборах восени. Один із можливих наслідків — виникнення з часом складнощів для українських науковців, які займаються там політичними дослідженнями про сучасну Росію. Ця загроза поступового розвертання дискурсу — вже реальність, яку наївно недооцінювати.

Тож ми тримаємося, але чи втримаємося?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1405
Читайте також
13.03.2024 09:00
Галина Петренко
1 614
17.01.2024 08:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
1 483
02.06.2023 11:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
2 374
16.06.2022 10:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
5 399
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду