ПРОЕКТИ
11:30
Вівторок, 22 Серпня 2017

Ярослав Пахольчук, «1+1 медіа»: «Нас хвилює те, що “Зеонбуд” зневажає своїх регуляторів»

Чому «Інтер» і «1+1 медіа» добивалися перенесення вимкнення аналогового ТБ? Хочуть, щоб один мультиплекс гарантовано мав велике покриття ефірним ТБ, пояснює виконавчий директор «1+1 медіа»
Ярослав Пахольчук, «1+1 медіа»: «Нас хвилює те, що “Зеонбуд” зневажає своїх регуляторів»
Ярослав Пахольчук, «1+1 медіа»: «Нас хвилює те, що “Зеонбуд” зневажає своїх регуляторів»

У першій частині інтерв’ю з виконавчим директором групи «1+1 медіа» Ярославом Пахольчуком ми говорили про кодування українських телеканалів на супутнику, яке має стати одним із рушіїв розвитку ринку платного телебачення. У другій частині ведемо розмову про інші аспекти pay-TV: боротьбу з піратством і андерепортингом (недостовірною звітністю провайдерів перед правовласниками про кількість абонентів), ціни на контент телеканалів для провайдерів, строки й умови вимкнення аналогового телебачення, суперечки з цифровим провайдером «Зеонбудом», власний аплінк групи «1+1 медіа» і плани з дистрибуції, а також запуск HD-версій каналів.

Боротьба з піратством

— Ярославе, ви згадували, що ініціатива «Чисте небо» буде розширюватися на сегмент супутникового телебачення. Які саме дії пропонуються в напрямку боротьби з піратством?

— Системна робота в цьому напрямку справді необхідна, особливо коли формується ринок і перереструктуровується. У 2012 році, коли попереднього разу ми говорили про кодування, була ідея ініціативи «Мирне небо» («Чисте небо» для digital, а «Мирне небо» для супутника). Нині ми дійшли до думки, що якщо вже є системна ініціатива, яка має позитивний слід і схожий перелік учасників (правовласники, телеканали, рекламодавці, і провайдерський бізнес теж починає підтягуватися), то є сенс системно розширювати одну ініціативу й на інші сфери піратства.

Що в нас у зоні контролю? Безумовно, кардшаринг. Ми вже почали консультації з кіберполіцією в цьому питанні та розглядаємо варіанти оперативного виявлення і блокування цих систем поширення. Це дуже непросто, бо найскладнішим є доведення факту злого умислу й надання втрат чи збитків для правовласника.

Друге — це неліцензоване поширення наших телеканалів провайдерами: коли вони їх просто включають у свої пакети і дистрибутують.

Третє — найпростіше і вже фактично виконується — це контроль за поширенням лінійних телеканалів в інтернеті, в діджитал-сегменті (наприклад, у VOD-сегменті теж додають лінійку телеканалів). Ми вже активно боремося і, не доводячи до суду, блокуємо такі сервіси.

Є ще четвертий сегмент, у який ми просуваємося, — це боротьба з різними аплікаціями на телефонах і ґаджетах, коли лінійні канали додаються до сервісів і правовласники про це не повідомлені. У нас уже є багато успіхів і досить солідний контроль за сегментом.

— Наприклад, які сервіси вдалося заблокувати?

— Їх уже десятки. Коли ми торік заявили про намір переходу на платну модель співпраці з провайдерами, було чимало претензій провайдерів щодо того, що наш контент безкоштовно доступний у мережі. Першим нашим завданням було взяти контроль над мережею. І в принципі, ми більш-менш із цим впоралися.

Лінійних каналів в інтернеті немає навіть на сайтах самих каналів медіагруп. Епізодично деякі програми виставляються з невеличким зміщенням (через десять хвилин або годину після ефіру). Але щоби в онлайні йшов стрім каналу на безкоштовному ресурсі, — такого немає, і ми про це дбаємо.

Ярослав Пахольчук

Чи достатньо закон дає важелів для боротьби з кардшарингом і супутниковим піратством, чи потрібні зміни, наприклад, до Кримінального кодексу? І що змінилося відтоді, як минулого року було підписано меморандум із Нацполіцією?

— Я б виділив усе-таки проблему не самого кардшарингу, а проблему низьких цін. Плата одного абонента за контент є дуже незначною (хоча це питання достатку наших громадян, питання макроекономічного характеру). Відповідно, дуже складно досягти якогось рівня збитковості у випадку конкретного абонента й піти на загальних підставах до суду. Тож триває складна і кропітка робота, доки ми не назбираємо достатньої кількості фактів, щоб довести збиток, його вагомість і рухатися далі в захисті своїх прав.

— А кримінальна відповідальність прив'язана саме до суми збитків...

— Безумовно... Звісно, можна йти через адміністративну відповідальність, піднявши певні ліміти і збільшивши розміри штрафів. Але це дуже клаптикове рішення, бо адмінвідповідальність дає змогу заплатити і далі продовжувати піратити. Хоча такий варіант ми розглядаємо.

Нині питання не стільки в законодавстві, скільки в інструментах виявлення та фіксації правопорушень. Тому ми не готові говорити, що треба одразу щось міняти в законодавстві, потрібно напрацювати прецеденти і практики фіксування. У 2015-2016 роках ми активно займалися практикою фіксації порушень провайдерами та операторами зв'язку, її вже напрацювали. Це непросто, але ми знаємо, як це робити. Є спеціалізовані компанії, які можуть зробити коректну оцінку завданого збитку. Ми знаємо, які докази факту порушення сприймає суд. Дуже допомагає, коли пірат одразу порушує права кількох медіагруп — тоді ми оперативно об'єднуємо свої зусилля. Це зменшує нам витрати на фіксацію й допомагає швидше набирати мінімальний необхідний рівень збитків для позову.

Стосовно меморандуму з кіберполіцією — це не просто меморандум, а системна робота, яка ведеться постійно. Головне — результат, а не просто піар. Результати є, ми з ними регулярно зустрічаємося та конструктивно працюємо.

Читайте також

— А як щодо протидії андерепортингу? Лунали ідеї, щоби звітність по кількості абонентів контролювала Нацрада, аби провайдери звітували перед нею про своїх абонентів і вона перевіряла, чи достовірні ці дані. На вашу думку, чи можливо цей процес контролювати і як узагалі рахувати?

— Це велика проблема нечесної конкуренції і фактично (опосередковано) піратства. Є країни, де це успішно організовано, наприклад, Грузія. У Грузії є чітка звітність усіх провайдерів, операторів. Чи можна це зробити в Україні? Можна, але, враховуючи розмір і географію України, це значно складніше. Але цим варто займатися.

Яким чином ми з цією проблемою боремося? Ми стежимо за тим, які зміни відбуваються на ринку (хто кого купує, продає, хто з ким об'єднується). Ми ведемо детальний реєстр того, з ким ми уклали контракти. «1+1 інтернет» на щомісячній основі надає телеканалам звітність про те, скільки абонентів, контрактів підписано. За угодами в нас уже 3 млн 800 тис. абонентів. Це вже чимала цифра, вона коригується в більшу сторону, однак дуже мало операторів готові надавати чесні цифри. Нам простіше спілкуватися з тими, хто працює у цифровому сегменті, складніше з тими, хто в аналоговому. Розуміючи специфіку технологій, я вірю, що часом вони самі до кінця не знають, скільки одномоментно абонентів працює з ними.

— Вони ж укладають угоди з абонентами.

— Ну хтось укладає, хтось не укладає, способи дистрибуції ж дуже різні.

— Це ви про «Тріолан»?

— Ні, з «Тріоланом» усе якраз простіше. У них було дуже складно в кінці минулого року, однак вони чітко, структуровано працюють. Ідеться про маленьких місцевих операторів, які звикли свій бізнес ділити по будинках. А скільки абонентів у тих будинках, їх мало цікавить. Їм важливий монополізм у конкретному під'їзді, чи будинку, чи районі.

Також важко відстежувати перетікання з однієї технології в іншу. Ми знаємо, що технології змінюються, ефірного споживання стає менше, IP стає більше, але відчути динаміку перетікань складно... Наприклад, відбудеться кодування — і за короткий період часу велика кількість людей змінить спосіб прийому сигналу (на користь певних провайдерів). Але контракти з провайдерами в нас річні чи більш довгострокові, тому цей перший рік — це рік недоотриманих можливостей конкретних телеканалів. Але ми готові чекати.

Я слабо вірю в те, що регулятор може вести чіткий реєстр. Якщо не буде конкретного зобов'язання, а для наших бізнесменів зобов'язання — це конкретний великий штраф, а буде просто добровільна форма подачі звітності, нічого не зміниться. Сьогодні оператори здають звітність-статистику — і що? У мене вже 3,8 млн абонентів за контрактами, реальний ринок сягає 4,5 мільйона (за даними установчих вимірювань), а в статистиці останні дані — 2,8 млн. Тобто якщо не виписана чітка структура штрафів і контролю — маємо відповідну якість інформації.

Ярослав Пахольчук

Переговори з провайдерами про ціни

— Як нині тривають переговори з провайдерами щодо підвищення цін на наступні роки? Які цифри обговорюються? У червні в Одесі Вадим Сидоренко говорив про 8,75 грн з абонента на 2018 рік, 14,75 грн на 2019-й і 20,75 грн на 2020-й. Чи буде кожна група піднімати ціни, чи будуть вони вирівнюватися для всіх медіагруп?

— Після Одеси в нас не було можливості спілкуватися про ціноутворення наступного року, бо на той момент ще не було рішення по строках відключення аналогу; нині є рішення по аналогу й ми активно займаємося питанням кодування на супутнику. За пару тижнів у нас буде рішення по системі кодування, буде розуміння чітких термінів, буде конкретна дата. Після цього ми плавно перейдемо до розмови про ціноутворення на наступний рік. Враховуючи, що після кодування відбудеться драматичний перерозподіл у способах телевізійного прийому абонентами, ми очікуємо на перегляд ціни. Але це не є сюрпризом для провайдерів, ще торік ми заявляли, що 75 копійок, які бере «1+1 медіа» з абонента — це базова початкова ціна.

— Названі Вадимом Сидоренком ціни — це орієнтовно з усіх медіагруп? Минулого року говорили про 2,50 грн на 2017 рік із усіх медіагруп, але насправді ж не 2,50 вийшло.

— А скільки вийшло?

— Якраз це й мене цікавить. Скільки насправді «Інтер» бере з провайдерів? Навряд чи заявлені ним три гривні з абонента.

— В «Інтера»? Я думаю, що вони точно домовляються по-різному. В середньому, думаю, фактичний ефективний CPS усіх медіагруп становить від 2,5–3 грн.

Принаймні в нашої медіагрупи для всіх провайдерів рівні умови, в нас немає перекосу. Є перекіс у частині андеррепортингу. Приблизно за нашими оцінками ми поки що не бачимо 20–25 % абонентів. Ми вже знаємо конкретні випадки. З низкою провайдерів ведемо переговори щодо уточнення кількості, й уже досягнуто консенсусу в цьому питанні.

Що стосується ціни, то ціну, озвучену Вадимо Сидоренком, можна брати як орієнтир.

Ярослав Пахольчук

Вимкнення аналогового ТБ

— «1+1 медіа» була однією з двох медіагруп, які дуже активно виступали проти вимкнення аналогу…

— Ми не проти вимкнення аналогу.

— А тоді за що? І проти чого? На мій погляд, один із ваших мотивів полягає в тому, що після вимкнення аналогу ви втрачаєте перевагу в покритті ефірним сигналом. Адже в усіх 32 телеканалів у мультиплексах однакове покриття в цифровому ефірі й рівні умови, немає виграшу за рахунок більшої кількості передавачів. Це тільки одна з причин, інші — ті, які ви публічно називали: значна частина населення (до 20 %) просто не матиме доступу до ефірного сигналу. Це великий ризик для інформаційної безпеки, і вимикати аналог можна тільки після того, як буде розширено покриття до 95 % населення. Дату вимкнення аналога перенесли на червень 2018 року (вже після цієї розмови було оприлюднено урядову постанову, в якій ідеться про перенесення вимкнення аналога на березень 2018 року. — Авт.). Як ви вважаєте, це реальна дата? І що має відбутися за цей рік, щоб ви не виступали проти вимкнення аналогового сигналу?

— Давайте я уточню позицію «1+1 медіа». Наша група не виступала проти відключення аналогу. Наша група хоче розуміти чітку послідовність кроків у проекті відключення аналогового ефірного мовлення. Нас дуже хвилює й бентежить те, що абсолютно відсутня інформація про реальне покриття мереж «Зеонбуду». Нас хвилює те, що «Зеонбуд» зневажає своїх регуляторів і стверджує, що жодні вимірювання, проведені державними органами, він не сприйматиме. Нас хвилює те, що відбудеться конкретна монополія в цифровому ефірному мовленні, і якщо компанія так зверхньо і зухвало нині веде справи зі своїми ключовими клієнтами і стейкхолдерами, то складно уявити, якою буде модель її поведінки після того, як буде відключено аналог.

Нас справді хвилює, що ми є одними з «донорів» Концерну РРТ. Ми йому платимо найбільше з-поміж приватних телевізійних організацій. Я цим не пишаюся, так склалося історично, й ми проінвестували в розвиток і підтримку ефірного мовлення чи не найбільше. При цьому ми платимо й «Зеонбуду» за цифрове мовлення. Тому ми хочемо, щоб його технічне покриття справді було прозорим і доведеним до достатньо необхідного рівня. Ми хочемо, щоб це було справді 95 % населення, як передбачено ліцензією. «Зеонбуд» стверджує, що воно вже є, однак ми цих цифр не бачимо. І якщо ми говоримо про платне телебачення, то ми, навпаки, зацікавлені в тому, щоб якомога більша кількість населення була забезпечена безкоштовним ефірним мовленням.

У нас була конструктивна розмова із «Зеонбудом» у квітні, однак із незрозумілих особисто для мене причин настрої й тональність діалогу кардинально змінилися вже в кінці травня — від бажання й намірів співпраці до суцільних суперечок і популістських звернень.

— Ідеться про співпрацю щодо розширення покриття?

— «Інтер» і «1+1 медіа» добиваються, щоб був один мультиплекс, який би гарантовано мав велике покриття ефірного мовлення в Україні. Так, цей мультиплекс треба добудувати; за різними оцінками, це від 70 до понад 170 додаткових передавачів. Так, на це потрібні інвестиції. Телеканали, які забажають зайти в цей мультиплекс, готові переглянути ціну, яку сплачують за розповсюдження сигналу. Ми запропонували чіткий алгоритм, дотримуючись якого, всі учасники ринку будуть задоволені. Керівництво Нацради теж попередньо погоджувалося, що це оптимальний варіант для нашого ринку.

Мені очевидно, що якщо протягом наступного року відключення аналога буде готуватися і здійснюватися так, як останні п'ять років, то відключення у 2018-му теж не буде.

Ярослав Пахольчук

— У мене, наприклад, складається враження, що і бізнес, і держава в принципі мовчки погодилися з монополією «Зеонбуду». Із 2014 року ведуться активні розмови про демонополізацію, але нічого в цьому напрямку не відбулося.

— Відбулася низка судових процесів, які до кінця не доведені...

— Альтернативи «Зеонбуду» не створено...

— Я не впевнений, що альтернатива має бути, що нам треба два окремих гравці. Вони, звісно, можуть мати місце, але проаналізуйте досвід сусідніх європейських держав. Зазвичай є один провайдер (або державний, або змішаної форми власності, або приватний), який працює за чіткими, зрозумілими правилами. Він має прозоро звітувати про те, що відбувається. У нас же процес не прозорий. Так, монополія нас хвилює, але не в першу чергу. З монополіями можна жити.

— Їх треба контролювати.

— Для цього є Антимонопольний комітет, який робить свою справу.

— У випадку «Зеонбуду» Антимонопольний не зміг врегулювати ситуації.

— Не зміг чи не захотів. Нас хвилює, щоб був конструктивний підхід і конструктивний процес переходу до цифрового мовлення. Врешті-решт, мине ще три-чотири роки — й аналогове ефірне мовлення саме по собі пропаде. Бо телевізори щороку поступово переходять на пласкі екрани, якість аналогової картинки страшна, люди перестають її дивитися, шукають якісь заміни, відбувається природне перетікання від аналогового в інші типи прийому.

Питання в тому, що якщо відключається аналог — що робити з РРТ? Наскільки мені відомо, українські телеканали формують чи то 45 %, чи то 55 % у структурі доходів РРТ. Водночас є залежність багатьох телекомунікаційних операторів, того ж «Зеонбуду» від РРТ. Тому потрібен план реструктуризації чи реорганізації РРТ. Чи зроблена ця робота, мені невідомо. Так, це не є перепоною для бізнесу, щоб відключати аналог, але про це треба теж пам'ятати.

— Нещодавно ви казали, що орієнтовно на серпень у вас буде готовий інформаційний ролик про відключення аналога. Які меседжі ви закладаєте в цей ролик, крім того, що буде інформація про майбутнє відключення аналога?

— Креативом цього ролика займається StarLightMedia. Наразі не готовий розповісти вам деталі, бо цю ініціативу взяв у свої руки Федір Гречанінов. Ключове завдання ролика — інформувати людей про інші способи прийому сигналу, про те, що рано чи пізно аналог усе одно відключиться, але у вас є вибір.

Ярослав Пахольчук

Власний аплінк, дистрибуція й запуск нових каналів

— Який обсяг інвестицій було вкладено у власний аплінк «1+1 медіа»?

— Аплінки коштують від $500 тис. до $1,5 млн. Наш аплінк коштував трохи більше $1 млн.

— Яких додаткових інвестицій потребуватиме перехід до кодування супутникового сигналу?

— Є додаткові опції, кожна коштує $200 тис. Але аплінк не потребує кардинальної переробки. Ми одразу проектували аплінк, який є дуже гнучким. Початково він був націлений на супутник Amos-6. Однак ми передбачали, що може статися форс-мажор, і заклали опцію, щоб його можна було переналаштувати. І він став Astra-сумісним. Коли після падіння Amos-6 треба було шукати альтернативи, наш аплінк легко переналаштувався на Astra. Ми передбачали, що в перспективі може бути кодування, й необхідні опції були закладені в архітектуру аплінку. Тому розгортання чи запуск додаткових сервісів потребує часткових інвестицій, але не потребує зупинки аплінку й кардинальної зміни його архітектури.

— Крім своїх телеканалів скільки ви ще піднімаєте на супутник і з ким ведете переговори?

— Наразі аплінк підіймає сім телеканалів «1+1 медіа», а також три телеканали наших партнерів. Ведемо переговори з іще двома каналами, рішення буде ухвалено у вересні.

— Це великі канали чи якісь нішеві?

— Це «смачні» канали — назву їх так.

— Не «UA: Перший»?

— Точно не він. Наразі аплінк майже повністю заповнений. Ми передбачаємо, що до нового року частина каналів може перейти на формат MPEG-4 (ті канали, що йдуть у B2B-сегменті, які вже закодовані), і це нам додасть додаткової ємності на два-три канали.

Ярослав Пахольчук

— «1+1 медіа» також розвиває свій напрямок дистрибуції серед провайдерів. Які канали нині перебувають у вашому дистрибуційному пулі?

— Сьогодні в нас у пакеті 21 телеканал. Це сім власних телеканалів («1+1», «2+2», ТЕТ, «ПлюсПлюс», «Бігуді», УНІАН, 1+1 International), «Квартал TV», десять телеканалів міжнародного холдингу Viacom, партнерство з яким розпочалося 2017 року, і три нові українські фільмово-серіальні з унікальним контентом канали Bolt, Star Family та Star Cinema.

— Плануєте на наступний рік розширювати цей пул?

— Ми завжди шукаємо якісні канали, які доповнюють наше портфоліо. Якщо розбити канали по жанрах, то в цілому ми представлені майже в усіх нішах. Є завдання посилити деякі з ніш, щоб ми могли давати повноцінний спектр, який задовольнить найбільш вибагливого глядача.

Знаю, що ви розглядаєте можливість запуску власних нішевих каналів суто платної, не рекламної моделі. Ви вже прийшли до конкретного рішення чи це ще далека перспектива?

— Ні, сподіваюся, недалека. Ми ведемо майже рік розмову з одним із мейджорів про запуск популярного розважального каналу. Планувався запуск ще наприкінці минулого року, але його було перенесено через законодавчі зміни, зокрема ухвалення закону про мовні квоти. Ми дуже хочемо запустити цей канал у цьому році. Як тільки підпишемо протокол чи договір із мейджором, ми одразу повідомимо.

— Тобто це буде якийсь міжнародний бренд?

— Це буде спільний проект. По бренду ми ще думаємо. Можливо, бренд буде міжнародним, а наповнення буде змішаним.

Щодо інших каналів — власних нішевих, тут усе впирається в контент, його повинно бути, достатньо, щоби створювати окремий канал. Як тільки ми будемо бачити, що поличка наповнюється й добирається до конкретної ніші — одразу будемо запускати такий канал. Нині непогану монетизацію починає давати діджитал-дистрибуція, коли ми роздаємо VoD-права. Тому запуск каналу не є самоціллю. Ми більше говоримо про цілісність дистрибуційного портфелю.

— Але вам бракує спортивного телеканалу. «2+2» частково намагається охопити цю нішу.

— «2+2» має достатньо спортивного контенту, й цим приваблює свою чоловічу аудиторію. Але спорт в Україні — це велика проблема національного рівня. Щоразу після Олімпіади, де наші спортсмени займають топові місця в Літніх чи Паралімпійських іграх, ми задаємося питанням: а погляньмо, як дивилися спорт в Україні і як його дивилися деінде. І ми чомусь завжди внизу. Інтерес українців до спорту поки що залишає бажати кращого. В українському футболі інтерес до матчів українських команд впав удвічі-втричі, ніколи такого низького інтересу не було. І це опосередковано впливає й на інтерес до матчів Ліги чемпіонів і Ліги Європи (там мало українців представлено — отже менше хочеться дивитися).

Ярослав Пахольчук

— Коли ви запустили власний аплінк, то назвали наступним кроком створення HD-версій телеканалів. Також створення HD-версій або запуск платних каналів ви задекларували перед провайдерами як одну з умов розвитку ринку. Коли планується запуск HD?

Уже багато років провідні українські продакшни виробляють продукт в HD-якості, який потім конвертується в SD. У каналу «1+1» сьогодні 100 % продукту створюється в HD, всі ефірні апаратні студії працюють в HD. Станом на лютий 2017 року всі наші канали отримали можливість працювати в такому режимі.

Питання полягає в тому, наскільки глядач готовий приймати такий тип сигналу й у що ми впираємося. У сегменті супутникового мовлення ми впираємося в те, що для доставки сигналу на супутник в HD треба значно більша ємність. Тобто потрібно платити в 3-4 рази більше за доставку сигналу. Водночас абонентські сет-топ-бокси повинні підтримувати HD-формат. Нині, на жаль, немає точної статистики, скільки сет-топ-боксів підтримують стандарт чіткості сигналу HD чи SD, так само немає точної статистики, скільки підтримують стандарт стиснення MPEG-2 або MPEG-4. При переході на кодований тип мовлення ми хочемо оновити парк користувацьких сет-топ-боксів: щоб вони підтримували HD та MPEG-4 (при стисненні MPEG-4 потрібна значно менша супутникова ємність).

Більшість кабельних провайдерів уже мають цифрові форми доставки сигналу, тож у цьому сегменті ми не хвилюємося, що HD дійде до свого глядача. Хоча абоненти аналогових технологій не відчують різниці.

Стосовно готовності глядачів — 68 % глядачів досі використовують старі телевізори з кінескопічними трубками. Ці глядачі точно не побачать HD. Тож для кого ми будемо робити HD-канали?

HD  це преміум-сегмент.

— Так. Тому телеканали готові мати HD-версії, контент накопичується. Готовність є, але вихід HD-версій на ринок відбудеться через два-три роки. За цей час іще більше сегментується ринок у частині пакетів, типів доставки, угод із провайдерами — і справді виокремиться преміум-сегмент.

Фото: Павло Шевчук

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1659
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop