ПРОЕКТИ
23:23
П'ятниця, 22 Вересня 2017

Кодування супутника: «Інтер» вагається, StarLight і «Плюси» форсують, дрібні канали хвилюються

Inter Media Group наразі має сумніви відносно того, чи потрібно їй кодувати супутниковий сигнал. Про це 21 вересня під час панельної дискусії «Взаємодія телевізійного ринку та ринку pay TV» в рамках конференції «Телебачення як бізнес» / Kyiv Media Week заявив генеральний директор компанії «Торсат» (входить у Inter Media Group) Денис Васянович. Іншими учасниками дискусії були директор із розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов, виконавчий директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук та директор із розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Олексій Куракін. Вони не лише поспілкуватися між собою, але й відповіли на кілька запитань невеликих мовників.
Кодування супутника: «Інтер» вагається, StarLight і «Плюси» форсують, дрібні канали хвилюються
Кодування супутника: «Інтер» вагається, StarLight і «Плюси» форсують, дрібні канали хвилюються

«Сумніви (чи кодувати супутниковий сигнал. – ДМ) є. Питання складне, багатогранне. В нього залучені телеканали, провайдери та глядачі. Тільки за готовності всіх цих трьох груп учасників процесу можна ухвалювати кінцеве рішення: кодуватися чи ні. І це рішення має враховувати інтереси всіх цих груп. Які плюси від кодування отримають телеканали – це зрозуміло. Які плюси отримають провайдери – кабельні, IPTV, OTT, супутникові – теж зрозуміло. Але є ще глядачі, вони мають бути до цього готові: мають знати, куди їм іти, які способи прийому сигналу доступні, скільки це коштуватиме», – сказав Денис Васянович.

Водночас Федір Гречанінов та Ярослав Пахольчук висловили беззаперечну готовність закодувати сигнал телеканалів своїх медіагруп, а Олексій Куракін повторив озвучені напередодні, під час іншої дискусії про pay TV, тези: що кодувати супутник потрібно, але невідомо, до яких саме наслідків це призведе.

Трохи пізніше під час цієї ж панельної дискусії, відповідаючи на запитання представника телеканалу «Сонце» про те, що буде, якщо не всі телеканали захочуть закодувати свій супутниковий сигнал, Ярослав Пахольчук сказав наступне: «Є термін “критична маса”. На моїй практиці роботи в медіаіндустрії це вже третя наша спроба закодуватися. Раніше була принципова умова: кодуватися мають усі чотири медіагрупи. Зараз у мене немає такої принципової умови. Від того, як ми пройшли етап зміни УПП, є чітке розуміння того, що було продемонстровано конкретними регіонами й провайдерами: дві медіагрупи – це вже дуже велика, значима маса контенту й рейтингу для будь-якого провайдера. Не має значення, які дві з чотирьох – це вже багато. А три – критична маса. Що відбувається, якщо, наприклад, три кодуються, четверта – ні? Це значить, що досить велика кількість людей, яка сьогодні дивиться незакодований супутник, починає щось змінювати в своєму прийомі: 3,5 млн домогосподарств ідуть на Т2, в кабель, платний DTH, IPTV. Тобто якщо хтось думає, що він залишиться незакодованим і отримає максимальну пенетрацію, то до цього є питання».

Федір Гречанінов, відповідаючи на те саме запитання, торкнувся теми кодування супутникового сигналу телеканалів поза межами чотирьох медіагруп.

«З комерційної точки зору ми були б щасливі, якби всі наші колеги закодувалися. Ми б отримали неймовірну комерційну перевагу – за інших незмінних умов. І всі, хто тут сидять (StarLightMedia, Inter Media Group, “1+1 медіа”, “Медіа Група Україна”. – ДМ), це розуміють. Це вправа, в яку ніхто не хоче йти першим та єдиним: або є критична маса, яка в це йде, або ні. Крім медіагруп, є й інші телеканали (розважальні. – ДМ). Чи погоджуюся я з тим, що нехай не хтось із нас чотирьох, а інші канали мають отримати таку перевагу? Ні, не погоджуюся. Тому, мабуть, я оберу працювати з тими провайдерами платного телебачення, які скажуть, що або сигнал відкритий і тоді цих каналів немає в них у мережі, або сигнал закодований і тоді вони є в їхній мережі. Далі все дуже просто: або буде достатня кількість таких каналів і провайдерів, і ринок хитнеться в бік кодування; або недостатня, і ринок не хитнеться», – висловив свою позицію Федір Гречанінов.

Також він сказав, що з технічної точки зору для кодування супутникового сигналу потрібно півроку. І якщо медіагрупи розпочнуть цей процес найближчим час, то зможуть закодуватися в квітні-травні 2018 року.

«Безумовно, ми не хочемо закодувати наші канали таким чином, щоби втратити рекламне охоплення. Оскільки прямим бенефіціаром кодування супутника є провайдери платного телебачення, ми чекаємо від них виразного сигналу про те, що ті розважальні канали, які закодовані, отримають від них відповідну компенсацію», – заявив Федір Гречанінов.

Спікери панельної дискусії кілька разів стверджували, що коли вони говорять про кодування супутникового сигналу, то мають на увазі лише розважальні телеканали: інформаційні мовники кодуватися не будуть, тому що їхня задача – інформувати якомога більшу кількість глядачів і вони мають іншу бізнес-модель. Попри це завершальне запитання до спікерів від директора з розвитку мережі телеканалу «Еспресо» Олександра Півнюка містило сумніви в цій тезі.

«На початку дискусії я почув, що ви очікуєте підтримки Національної ради. Від Ярослава я почув потужні аргументи до Національної ради (про те, що кодування розважальних телеканалів на супутнику не несе шкоди інформаційній безпеці та навіть може допомогти блокувати недозволені в Україні російські телеканали. – ДМ), вони на користь того, що треба кодувати канали. Але аргументи настільки потужні, що Національна рада, щоби бути послідовною, поставить вимогу для телеканалу Сонце” закодуватися, і для всіх інших. І тоді всі канали, які знаходяться за межами телевізійних груп, стають залежними від вас чотирьох. Я представляю інформаційний канал, який не буде кодуватися. В мене є побоювання, що з якихось розумінь може взагалі зробитись так, що на ваших тюнерах наш та інші інформаційні телеканали не будуть прийматися – так само, як і російські. <…> Чи будете ви працювати над тим, щоб кодувати наземне ефірне цифрове мовлення?», – висловив сумніви Олександр Півнюк.

«Супутниковий провайдер сьогодні має чіткий перелік каналів, який регламентується регулятором. Наприклад, у Viasat зараз – 104 канали. Якщо він підписує контракт зі 105-м каналом – адаптованим чи українським, – то на розгляд Нацради той додається в його програмну послугу. <…> На рівні провайдерів є реальна технічна можливість блокувати доступ до неадаптованих каналів. Це важливий нюанс, який принципово відрізняється від того, хоче чи ні провайдер додавати телеканал. Далі вже – комерційні умови. Але українські глядачі точно люблять великі цифри. Вони дивляться п’ять-сім каналів, але підписуються на 100-200.

Цифрове наземне мовлення якийсь час тому було закодовано. Потім воно розкодувалося. Що в результаті отримали? Зеонбуд втратив контроль над своїми абонентами. Якщо на момент, коли було вирішено розкодуватися, в нього було приблизно 1,5 млн абонентів, то сьогодні їх 3 млн – тобто в Україні є як мінімум 1,5 млн сет-топ-боксів, які будуть непридатні для приймання Т2 в закодованому вигляді. <>

Я не можу сказати: буде чи ні кодування цього сигналу. Для мене це великий знак питання і незрозуміло, чому на це запитання немає відповідей. Це не в моїй компетенції, це точно зона державного регулювання, а не приватних інтересів – принаймні, присутніх тут медіагруп», – відповів Ярослав Пахольчук.

«Я озвучу бачення своє, а не медіагрупи, як має бути. Ще досить довго має обов’язково залишатися безкоштовне телебачення. Причому неважливо, чи буде воно ефірним, а чи буде доступне будь-яким іншим способом. Безкоштовне ефірне має бути меншим, ніж ті 27 каналів, які є сьогодні в “Зеонбуді”. Є здоровий мінімум – 10-15 каналів, – які не потрібно закривати, бо це питання доступу до інформації. Вся решта має бути в платному сегменті ринку», – додав Федір Гречанінов.

Нагадаємо, супутникові провайдери входять до складу двох медіагруп із чотирьох: «1+1 медіа» належить Viasat (безкартковий доступ), «Медіа Групі Україна» – Xtra TV (доступ за картками).

Напередодні, 20 вересня, під час конференції Pay TV in Ukraine 2017 в рамках Kyiv Media Week, Ярослав Пахольчук повідомив про хід перемовин щодо кодування супутникового сигналу.

«Буквально в понеділок і в неділю були переговори про систему кодувань. У нас навіть уже є рішення – мабуть, ще не буду озвучувати, бо не всі формальності витримані. Але в цілому ми вже схиляємося до того, якою буде система кодування. Уже проведені перемовини з DTH-провайдерами і ухвалено, що буде безкарткове рішення, тобто зламати його і забезпечити кардшарінг буде дуже складно. І буквально днями почався діалог з імпортерами сет-топ-боксів. Тому ще кілька місяців – і буде конкретний план дій із датами і виконавцями», – проанонсував Ярослав Пахольчук.

Натомість Олексій Куракін сказав, що кодування на супутнику є важливим кроком, але, на його думку, воно принесе більше турбот, ніж доходів – принаймні, на початку.

«Безумовно, кодування на супутнику – це важливий крок, але ми його дещо переоцінюємо. Зараз ринок умовно ділиться на три майже рівні частини: ефір, супутник і кабель. Кабель – це вже давно pay TV в чистому вигляді. Є супутник, який однією ногою хоче стати комерційним. І є ефір – неважливо, який: аналоговий, цифровий. Тобто третина ринку – це безкоштовний телеперегляд. І безкоштовна можливість дивитися телеканали залишиться в осяжному майбутньому. Ми вже це проходили: при комерціалізації того чи іншого сегменту користувач шукає безкоштовне джерело. Тому, на жаль, легких грошей від комерціалізації супутника не буде. Щоб комерціалізувати супутник і досягти того обсягу платних абонентів, який є в кабелі, потрібно зробити колосальну роботу. А скоріше за все, цих абонентів буде на порядок менше: це будуть сотні тисяч, не мільйони», – пояснив пан Куракін.

Ще раніше, влітку, під час конференції «Дні електронних комунікацій» в Одесі генеральний директор компанії «Тріолан» Вадим Сидоренко розповів про те, що кабельні провайдери та найбільші медіагрупи домовляються про поступове підвищення цін на телевізійний контент для провайдерів на найближчі три роки. Пан Сидоренко тоді назвав такі ціни на контент:

  • 2018 рік – 8,75 грн. з одного абонента;
  • 2019 рік – 14,75 грн. з одного абонента;
  • 2020 рік – 20,75 грн. з одного абонента.

За його словами, згідно попередньої домовленості з медіагрупами, це поетапне підвищення цін має бути пов’язане з певними подіями: кодуванням супутника, відключенням аналогового ефірного сигналу та появою версій телеканалів, що яким-небудь чином відрізнятимуться від ефірних (HD-каналів, каналів без реклами).

Ярослав Пахольчук тоді підтвердив готовність медіагрупи кодувати сигнал у січні 2018 року, якщо не відбудеться відключення аналогу, а також можливість зменшення рекламного інвентарю, проте не підтвердив названі Вадимом Сидоренком конкретні ціни на контент для провайдерів, назвавши їх орієнтовними.

«Будуть вони більшими чи меншими за ці цифри, діалог покаже, – сказав пан Пахольчук. – На ціну для провайдера впливає близько десяти параметрів і формування ціни є індивідуальним. Якщо в першій половині 2018 року відбудеться чи кодування супутника, чи відключення аналогу, ціна може бути переглянута в два-три рази. Якщо цього не станеться, буде інфляція».

Під час конференції Pay TV in Ukraine 2017 20 вересня він також не називав цін для провайдерів на наступний рік, однак зауважив, що «1+1 медіа» має середньострокову ціль: щоб при інших рівних обставинах умови були рівні для всіх (як відомо, на 2017 рік група виставляла кабельним провайдерам ціну 75 коп. з абонента за пакет усіх каналів групи, тоді як ОТТ-провайдери розповідали про 6 грн. з абонента).

Фото: Kyiv Media Week

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2653
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop