Учасники дискусії щодо перспектив ухвалення в Україні закону про кримінальну відповідальність про наклеп вважають, що він спрямований не суто проти ЗМІ і несе загрозу українському суспільству в цілому. Про це йшлося у прямому ефірі ток-шоу «РеспуБліка з Анною Безулик» на 5-му каналі сьогодні, 23 вересня.

Ірина Геращенко, народний депутат (№ 6 виборчого списку партії УДАР Віталія Кличка) пов`язує ініціативу щодо ухвалення закону про наклеп із виборчою кампанією. «Це не перший непрофесійний закон Партії регіонів, спрямований проти журналістів, аби залякати їх і змусити суспільство говорити про це, а не про інші речі». Також вона додала: «Законопроект створює плацдарм для правильного сталінського голосування, відволікаючи від порушень і фальсифікацій увагу ЗМІ».

Вона також акцентувала, що, хоча законопроект дотичний до сфери ЗМІ, його не було подано на розгляд Комітету з питань свободи слова та інформації 

Професор права, один з авторів тексту Конституції України та лідер партії «Вперед, Україно!» Віктор Мусіяка переконаний: неконстиуційною є сама постановка питання щодо ухвалення закону про наклеп. Як один з аргументів він процитував 22-гу статтю Конституції України, згідно з якою нові закони не повинні погіршувати стану захисту прав і свобод громадян.

«Поки не буде відновлено конституційне правове поле, повага до Конституції, до законів, до прав людини, мотивацію (щодо ухвалення законопроекту про криміналізацію наклепу. - ТК) можна вважати політичною, і саме вона буде первісною перед законом і Конституцією», - зазначив Віктор Мусіяка.

Професор, академік НАНУ Мирослав Попович переконаний: «Закон передовсім спрямований проти простих людей, які не будуть розбиратися в законодавчих тонкощах, а просто боятимуться. Зазвичай проста людина не піде подавати до суду, до суду подаватимуть політики на журналістів».

Шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова, відповідаючи на запитання, чи спрямований закон про наклеп проти політиків, зазначила, що є підстави так вважати. «Насамперед цей закон спрямовано проти політиків, - сказала пані Лигачова. - В українському законодавстві достатньо норм, аби покарати недобросовісного журналіста». Вона нагадала, відміна мита для позивачів ще більше полегшуватиме процеси проти ЗМі «Будь-хто може подати на журналіста мільйонний позов, і для того щоб його зупинити журналіста, цього буде достатньо. А політика простіше налякати кримінальною відповідальністю», - сказала Наталія Лигачова. Тож, зазначила вона, внаслідок дії закону постраждає суспільство в цілому.

Народний депутат Партії регіонів Володимир Олійник запевнив присутніх, що до другого читання законопроекту подасть пропозиції. Зокрема, щодо заміни кримінальної відповідальності на штраф і виправні роботи.

Відповідаючи на запитання ведучої Анни Безулик «Коли буде читання? Коли підпише президент і в якому вигляді?», пан Олійник припустив: «Навряд чи сесія цього скликання буде здатна розглянути цей законопроект».

Також, аналізуючи законопроект, Володимир Олійник наголосив, що його дія має бути спрямованою лише на ЗМІ, які чинять наклеп з умислом: «Суб`єктивна сторона цього правопорушення - умисел. Наприклад,  про батька громадянина Іванова написали що він був поліцаєм. Іванов направив до редакції копію паспорта і свідоцтво про смерть батька, де зазначено, що той народився 1941-го року. І редакція, знаючи про це продовжує поширювати неправдиву інформацію... Тобто, у цьому випадку мета  видання - приниження честі і гідності, завдання тяжких наслідків...».

З ним не погодилася Наталія Лигачова. Нагадавши про «справедливі» українські суди, шеф-редактор «Детектор медіа» акцентувала: «Слово "умисно" дещо простіше трактується нашими судами». І пояснила, що будь-яка критика ЗМІ може бути розцінена судами як наклеп.

Ірина Геращенко, яка протягом року очолювала Тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації наголосила: в Україні суд ніколи не виступає на стороні журналіста. «За останні два роки не було жодного випадку, коли після інцидентів з нападом на журналістів, під час яких представників ЗМІ били до синців, було порушено кримінальну справу за статтею 171».

Під час підведення підсумків випуску ток-шоу Наталія Лигачова зазначила, що реакція на законопроект про наклеп об`єднала журналістську спільноту. «Ми зможемо об`єднатися, і ми вже об'єднуємося, нас підтримали чимало міжнародних організацій. Хай це закон спрямовано не тільки проти журналістів, тут у влади свої мотиви. Але журналісти реагуватимуть жорстко», - сказала шеф-редактор «Детектор медіа».

Законопроект № 11013  «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)» зареєстували 19 липня. За тиждень до цього статтю про наклеп повернули до російського кримінального кодексу.

Ухвалення цього законопроекту засудили уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Національна спілка журналістів України, опозиційні політичні сили, Незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!», Організація з безпеки і співробітництва в Європі, «Репортери без кордонів», перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський, Міжнародна і Європейська федерації журналістів, Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів.

«Детектор медіа»