244 картки від більшості, зареєстровані у Верховній Раді, дозволяють творити справжні чудеса. Днями ці «маги й чарівники» в першому читанні ухвалили чергове одіозне рішення - поправки до КК та КПК України «щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини». Законопроект авторства регіонала Віталія Журавського пропонує доповнити Кримінальний кодекс України статтею 145-1, якою встановлюється кримінальна відповідальність за наклеп.

«Наклепом» депутат пропонує вважати «умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію». Залежно від складу і тяжкості злочину за розповсюдження такої інформації кривдника пропонується карати штрафом в розмірі від 200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів (від 3,4 тис. грн до 25,5 тис. грн), виправними роботами до двох років, обмеженням волі до п'яти років або позбавленням волі до трьох років.

Те, що це чергова спроба заблокувати свободу слова в Україні напередодні виборів, незрозуміло тільки сліпоглухонімим капітанам далекого плавання. Журналісти, принаймні ті, хто ще не забув, що таке професійні стандарти, забили на сполох. Першими, увечері 18 вересня, тобто одразу після скандального (чи цілком природного, з огляду на темпи звуження прав людини з боку чинної влади) голосування відреагували на нього на каналі ТВі. Мустафа Найєм запросив до студії «Сьогодні про головне» Андрія Куликова, Юрія Стеця та Ольгу Айвазовську.

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, генпродюсер 5-го каналу на закиди, чому опозиція дозволила ухвалення законопроекту Віталія Журавського, виправдався тим, що наявність у залі ВР 244-х зареєстрованих карток дозволяє ухвалити будь-який закон, незважаючи на протести з боку опозиції. До того ж, підкреслив Юрій Стець, комітет, який він очолює, не розглядав цей законопроект, позаяк голова Верховної Ради завбачливо оминув цей орган, коли розподіляв законопроект до розгляду в комітетах. І взагалі, додав він, нинішній наступ на свободу слова нагадує йому 2004 рік, коли влада всіляко намагалася заблокувати 5 канал. А журналісти тоді, на відміну від нинішніх, не мовчали й оголошували голодування та виходили з мітлами на майдан Незалежності. Отож, зауважив народний депутат, журналістам, які хочуть і далі залишатися в професії, треба згуртуватися за прикладом 5-го каналу часів президентської кампанії 2004 року.

Натомість ведучий «Свободи слова» на ICTV Андрій Куликов, у цілому поділяючи думку про небезпеку для журналістів закону про притягнення до кримінальної відповідальності за наклеп, весь час наголошував, що, аби не загриміти до в'язниці, журналісти, перш ніж оприлюднювати інформацію, мають її уважно й прискіпливо перевірити.

Наступний день, 19 вересня, приніс інформацію про позачергове засідання Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів, куди запросили й ініціатора законопроекту про відповідальність за наклеп Віталія Журавського. Останній на вимогу членів групи, включно з її головою, прес-секретарем президента Дарією Чепак, зняти його дітище з подальшого розгляду в парламенті відповів категоричною відмовою. Щоправда, ця інформація переважно поширилася в професійних колах через вузькофахові інтернет-сайти. Бо з того, що показали загальнонаціональні канали в новинних випусках вечора 19 вересня, пересічний телеглядач почерпнув не надто багато.

Приміром, «Факти» ICTV о 18.45 подали два сюжети на тему загрози свободі слова. Випуск розпочався із синхрону першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського, записаного на брифінгу 19 вересня: «Зважаючи на недовіру до судів у нашій державі, я вважаю, і це моя особиста думка, що ухвалювати на сьогоднішній день такий жорсткий закон передчасно або й навіть неможливо». У другій частині випуску редактори дали сюжет про підписання Меморандуму про дотримання демократичних стандартів у висвітленні виборів. Ведуча Олена Фроляк розповіла про цю небуденну подію так:

«Новини про парламентські вибори будуть повними та відкритими, запевняють українців телевізійники. У Києві вони підписали відповідний Меморандум. Документ забезпечить право глядачів на об'єктивну інформацію. Новинарі обіцяють представляти різні точки зору на суспільно важливі теми. А чи тема є суспільно важливою, визначатимуть у відкритих дискусіях. Передвиборні змагання висвітлюватимуть за принципами неупередженості та рівності доступу усіх політичних партій і кандидатів до ЗМІ. Увесь проект координує Наглядова рада, до якої увійшли український та зарубіжні експерти. Незалежний моніторинг роботи телеканалів здійснять громадські організації. Розпочати його обіцяють вже наступного тижня».

Підписання меморандуму: Ярослав Порохняк, Олександр Богуцький, Наталія Лигачова, Вікторія Сюмар

Оскільки документ від імені групи каналів StarLightMedia підписав генеральний директор ICTV Олександр Богуцький, підлеглі не могли не дати його синхрон:

«Залишилося 40 днів до виборів. Дуже важливо, щоб українці у цей час отримували інформацію, яка дозволить їм зробити гарний вибір, по-перше. По-друге, яка їх переконає брати участь у вибора, як найдієвішому, найкращому, найперевіренішому механізмі для волевиявлення».

На каналі «Україна» у вечірніх «Событиях» теж показали стислий сюжет про підписання «Меморандуму...», до якого цей телересурс приєднався разом з каналами «Інтер», СТБ, ICTV та Нового каналу. Завершили його синхроном Віктора Януковича з виступу перед чиновникам на Раді регіонів, де він говорив про неприпустимість перешкоджати роботі ЗМІ перед виборами.

«Репортер» Нового каналу, навпаки, зосередився на сюжеті про засідання Міжвідомчої робочої групи. Щоправда, дуже стисло: ведуча Ірина Волкова на тлі уривка з відео засідання розповіла про те, що така подія мала місце, а редактори подали короткі синхрони учасників засідання Вікторії Сюмар та Віталія Журавського.

Більш докладно про ситуацію з одіозним законопроектом розповів СТБ. Щоправда, всупереч стандартам новинної журналістики, автори «Вікон-новин» не приховували власної антипатії до законопроекту, зате подали ситуацію адекватно. Почали з розповіді про те, як від судового позову від народного депутата за начебто образу його в сюжеті 5-го каналу два роки тому постраждала журналістка Ольга Сніцарчук. Суд став на бік позивача та присудив журналістці виплатити досить велику компенсацію за використання слова «відщепенець» на адресу депутата.

Далі «Вікна» подали досить розлогу розповідь про засідання Міжвідомчої робочої групи, в якому навели синхрон шеф-редактора «Детектор медіа» Наталії Лигачової про те, що від закону в умовах неправової держави може постраждати будь-який громадянин, адже примусити суди визнати наявність у критиці навмисного розповсюдження завідомо недостовірної інформації зможе кожен, хто має гроші або вплив. Показали також великий синхрон Віталія Журавського, а потім вустами Мустафи Найєма озвучили позицію всіх журналістських організацій України: зняти законопроект з другого читання, скасувавши голосування за нього в першому.

Але навіть СТБ, як і решта каналів, не подав синхрону постійного представника президента в парламенті Юрія Мірошниченка, який запевняв, що Адміністрація президента не має до законодавчої ініціативи пана Журавського жодного стосунку і в цій ситуації не є опонентом журналістів, що сам Мірошниченко проти цього законопроекту і ще буде з'ясовувати, чому його картка голосувала «за». Така одностайність телеканалів в ігноруванні позиції представника президента у ВР, якого вони всі записували під час засідання МРГ, наводить на думку про те, що насправді партія влади лише в черговий раз грається з громадською думкою, та, в кращому разі, якась її частина занепокоєна тим негативним розголосом, який законопроект отримав у міжнародної спільноти під час виборчої кампанії. Але насправді закон, скоріш за все, буде владою просуватися й далі - після виборів.

Віталій Журавський на засіданні Міжвідомчої робочої групи

Найбільш усебічно висвітлив питання щодо можливих наслідків закону про відповідальність за наклеп канал «1+1» в основному випуску ТСН о 19.30. Почали з короткого сюжету про одностайне голосування ВР за ухвалення в першому читанні законопроекту Віталія Журавського. Після чого проілюстрували нові норми закону інфографікою, а далі подали коментарі всіх зацікавлених сторін. У числі перших опинився голова фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов, який підкреслив: «Вони (журналісти? - Авт.) повинні розуміти, що за наклеп треба буде відповідати». Олександр Турчинов констатував, що цей закон уб'є журналістику, але водночас він становить загрозу й для всіх громадян, хто захоче поширювати правду не лише в ЗМІ, а й у соцмережах для друзів. Віталій Кличко, представлений як «молодий політик», підкреслив, що новий закон примусить журналістів писати про владу тільки добре. Медіаексперт Тарас Шевченко сумно пожартував: для журналіста буде найкращим узагалі не займатися журналістикою.

Насамкінець автори цього досить розлогого сюжету подали уже згаданий синхрон Віктора Януковича про неприпустимість втручання чиновників у виборчий процес.

Дарія Чепак і Юрій Мірошниченко на засіданні Міжвідомчої робочої групи

У «Подробностях» на «Інтері», перш ніж дати синхрон Валерія Хорошковського, провели ціле розслідування щодо того, як без жодного додаткового закону про відповідальність за наклеп можна засудити журналіста. За приклад узяли справу черкаської журналістки Вікторії Кобиляцької. Місцеві чиновники подали на неї в суд тільки за те, що вона у своїх публікаціях дослідила, чому підозріло велика кількість місцевих держслужбовців отримала пенсію за інвалідністю.

До коментарів про те, чим загрожує роботі журналістів ухвалення закону про наклеп, запросили голову комітету «Рівність можливостей» Олександра Чекмишева та самого автора скандального законопроекту Віталія Журавського. Якщо перший цілком прогнозовано висловив стурбованість наслідками цього закону, то другий просто ошелешив цікавим розвитком думки. Пан законотворець заявив, буцімто, якщо не встановити відповідальність за наклеп, то люди будуть вдаватися до самосуду. Далі пішов уже розтиражований синхрон опосередкованого власника «головного каналу країни» про відсутність довіри до судів з усіма наслідками. До сюжету підверстали й синхрон європолітика про те, що навіть у країнах, де існує кримінальна, а не адміністративна відповідальність за дифамацію, до позовів проти журналістів доходить надзвичайно рідко. Ну, а насамкінець додали й уже озвучений раніше синхрон Віктора Януковича про неприпустимість тиску на ЗМІ перед виборами.

На 5-му каналі у «Часі інтерв'ю» про скандальний законопроект розмірковував Олександр Єфремов. На запитання Святослава Цеголка, чи можна буде журналістам, а надто ж тим, хто працює в складному жанрі розслідувань, працювати під дамокловим мечем загрози тюремного ув'язнення, голова фракції ПР у парламенті заявив: «Ви мені скажіть, ви хочете жити в суспільстві, де головним критерієм стає наклеп? Ми живемо в суспільстві, де люди, не замислюючись, говорять з високих трибун, звинувачуючи інших часом в абсолютно диких речах, які не відповідають дійсності... У моєму розумінні, що та людина, яка свідомо займається такими речами, займається наклепом на іншу людину, вона повинна розуміти, що у всіх цивілізованих країнах, а ми проаналізували цю ситуацію, більш ніж 90% країн Європейського союзу, на яких ми рівняємося, мають відповідну норму в своєму законодавстві. Напевно, там люди не дурні, раз вони залишили цю норму».

Варто нагадати, що скандальний законопроект та його ухвалення в першому читанні стали темою програми «Час. Підсумки дня» 18 вересня, саме в день сумнозвісного голосування. Того вечора Роман Чайка та Сергій Дорофеєв запросили до студії людей, які представляли полярні погляди на нові законодавчі ініціативи ПР, відтак закидати журналістам 5-го однобічне висвітлення теми, а саме - лише з точки зору влади - не можна.

Натомість на Першому національному, можливо, щоб не травмувати глядача можливими карами за наклеп, які можуть торкнутися кожного, хто дозволить собі необережне слівце на адресу влади, навіть синхрон з виступу президента на засіданні Ради регіонів трохи урізали, викинувши з нього слова про неприпустимість перешкоджати роботі ЗМІ перед виборами. Вийшло, що Віктор Янукович просто попросив підлеглих забезпечити прозорі й чесні вибори. Не уточнюючи, як саме.

На каналі ТВі, який, до речі, відмовився підписувати згаданий «Меморандум...», присвятили наслідкам, які може мати остаточне ухвалення закону про наклеп, всю програму «Політклуб Віталія Портникова». Однією з версій, чому депутати наважилися повернути до КК та КПК України норму, вилучену із законодавства ще 2001 року, стала думка про те, що це була така собі «проба пера». Щось на кшталт, от давайте ми це зробимо, а там подивимося на реакцію суспільства. З огляду на те, як відгукнулися на цю подію комерційні загальнонаціональні телевізійні канали, їхня реакція на скандальне голосування у ВР залежала виключно від того, хто з олігархів контролює той чи інший ресурс.

Фото Павла Довганя і з Facebook «Відкритої розмови»