Нагадаємо: це означає, що в межах нашої держави безперешкодно транслюватимуться програми всіх країн-учасниць Конвенції через кабельні мережі та в інший спосіб. Європейці ж зможуть вільно дивитися українські загальнонаціональні канали, а також ті, що мають вихід на супутник і транслюються в інтернеті.

На сьогодні Національною радою з питань телебачення і радіомовлення зареєстровано понад 80 вітчизняних супутникових каналів. Некодовані телеканали можуть ретранслюватися іноземними кабельними мережами безкоштовно. Однак переважна більшість супутникових українських каналів є кодованою. Ретрансляція таких каналів за кордоном буде здійснюватися на платній основі на підставі відповідної угоди між сторонами.

Конвенція накладає ряд обов'язків на мовників. Зокрема, більш жорсткі умови щодо показу реклами та телепродажів (контент, форма, спосіб передачі та тривалість). Українці більше не побачать ведучих новинних та інформаційних програм у рекламних роликах. Заборонено й спонсорство новин та інформаційних програм. Спонсорство інших передач має бути чітко зазначеним.

Конвенція має на меті також захист суспільної моралі, що передбачає часове обмеження показу телепродукту зі сценами насилля, жорстокості тощо.

Один із принципів спільноти - принцип прозорості - передбачає, що всі телеканали зобов'язані надати контролюючому органу (яким в Україні є Нацрада) основну інформацію про себе, у тому числі фінансову - структуру капіталу, природу, цілі та спосіб фінансування програмних послуг. Конвенція передбачає вільний обмін такою інформацією серед країн-учасниць. Сьогодні Нацрада отримує такі дані від мовників, які беруть участь у конкурсах для отримання ліцензії. Чи контролювати правдивість фінансових даних - справа національного регулятора, зазначив довгостроковий експерт Ради Європи Ад ван Лун.

Член Нацради Тетяна Лебедєва розповіла, що сьогодні перевіряти фінансову інформацію Нацрада не має можливості, навіть кадрової. Якщо виникне така необхідність, це питання слід буде вирішувати на законодавчому рівні, змінюючи структуру апарату органу під час гармонізації вітчизняного законодавства з вимогами Європейської конвенції. «Однак це не звільняє канали від необхідності подавати фінансову інформацію, що відповідає дійсності. У чинному законодавстві передбачено покарання за отримання ліцензії шляхом надання неправдивої інформації», - застерігає Тетяна Лебедєва.

Україна вільна запроваджувати більш жорсткі норми до національних мовників, однак вимагати цього від інших сторін Конвенції не має права. Залишаються актуальними дискусії щодо того, чи поширюються вимоги Конвенції на телеканали, які не ретранслюються за кордоном. «Конвенція стосується телемовників, чий сигнал технічно може бути прийнятий в інших країнах. Якщо технічні можливості обмежені - вимоги Конвенції для них не обов'язкові. Однак Україна абсолютно вільна в тому, як застосовувати ці норми до своїх мовників», - зазначив Ад ван Лун.

Не всі європейські країни ратифікували Конвенцію, наприклад, Швеція та Нідерланди цього не зробили. У таких держав немає необхідності ратифікувати Конвенцію, оскільки вони є членами Європейського Союзу, в якому діє свій механізм регулювання цього питання, повідомив Ад ван Лун.

Не є учасником Конвенції й Росія, тому Україна може самостійно вирішувати, чи транслювати російські програми на своїй території. Однак слід враховувати досить важливий аспект, нагадує Ад ван Лун. Україна як член Ради Європи має дотримуватися Європейської конвенції з прав людини, зокрема ст. 10, яка гарантує свободу висловлювання, отримання та поширення інформації, навіть через національні кордони. Порушення таких прав розглядаються в Європейському суді з прав людини. Тому, обираючи засоби регулювання стосунків з російськими телеканалами, українська сторона має враховувати стандарти Європейської конвенції з прав людини.

Нагадаємо, навесні 2009 року Національна рада заборонила вітчизняним кабельним мережам ретрансляцію ряду телеканалів, зміст яких не було адаптовано до вимог чинного законодавства України. Серед них - «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-планета», Ren-tv. До 1 червня кабельні оператори мали припинити ретрансляцію телеканалів, однак ці програми й сьогодні можна переглянути майже в кожній домівці, де підключено послугу кабельного телемовлення.

Сьогодні Нацрада розглядає прохання ТОВ «Об'єднання російських телеканалів», куди входить і «Первый канал. Всемирна сеть», зареєструвати товариство як суб'єкт інформаційної діяльності в Україні. «Національна рада оцінює будь-які дії іноземних каналів, спрямовані на легалізацію їхньої діяльності в нашій країні, позитивно», - коментує перший заступник голови Нацради Андрій Мірошниченко.

Тетяна Лебедєва вважає, що, окрім розмаїття телепрограм, український глядач буде більш захищеним від порушень, від насильства й жорстокості, адже країни-учасниці беруть на себе жорсткі зобов'язання щодо цих питань.

Ольга Большакова, керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників:

- Участь України в Європейській конвенції про транскордонне телебачення для вітчизняних телеканалів матиме, на мій погляд, неоднозначні наслідки. По-перше, передбачені Конвенцією жорсткіші обмеження, зокрема в сфері реклами, поширюватимуться на українські канали. Чинне законодавство не може пом'якшити їх, але може, навпаки, встановлювати ще жорсткіші норми. По-друге, українські кабельні мережі зможуть вільно поширювати телеканали, які зареєстровані в країнах - учасницях Конвенції, тобто дещо зросте конкуренція з іноземними каналами.

І по-третє, у разі, якщо європейські кабельні мережі захочуть ретранслювати українські канали, то теоретично вони зможуть робити це без жодних обмежень. Однак на практиці для цього українським телеканалам потрібно поширювати програми поза межами України через супутник і мати на це права. Придбання прав на трансляцію фільмів та інших передач на територію кількох країн коштують набагато дорожче, ніж лише на Україну, тому більшість українських супутникових каналів виходять у кодованому виді і картки доступу до них можуть продаватися тільки в Україні.

Також треба зважити, скільки європейських кабельних мереж відразу ж візьмуться за ретрансляцію українських програм. Як мінімум вітчизняним каналам слід почати мовити англійською або російською мовами. Але в їхніх ліцензіях передбачено значний відсоток часу мовлення українською мовою. Можливо, такі телеканали і користуватимуться певною популярністю в європейських країнах, де є велика українська діаспора, але я сумніваюся, що це дуже прибуткова справа для європейських кабельних мереж. І ще більше я сумніваюся в тому, що вони сплачуватимуть українським телеканалам істотну винагороду за поширення їхніх програм.

Для решти вітчизняних каналів участь України в Конвенції може стати великою проблемою. Скільки експертів - стільки й думок стосовно того, чи діють обмеження Конвенції на телеканали, які не поширюються за кордоном. Постійний експерт Ради Європи в Україні пан Ад ван Лун зауважив, що вимоги Конвенції не стосуються телеканалів, сигнал яких технічно не може сприйматися поза межами України. За такого тлумачення дія Конвенції є логічною та прийнятною. На жаль, під час експертного обговорення цього питання висловлювалися й інші думки, зокрема - що норм Конвенції мають дотримуватися навіть місцеві канали.

Ситуація стане зрозумілою, коли Україна адаптує вітчизняне законодавство до Європейської конвенції. Однак братися за створення законопроекту з адаптації сьогодні я вважаю недоречним. Зараз Конвенція переглядається, іде процес її уніфікації з директивою Європейського Союзу щодо аудіовізуальних послуг. Оскільки директива була прийнята нещодавно та містить м'якше регулювання мовлення, є шанси, що змінена Конвенція теж пом'якшиться. Тому я вважаю, що українське законодавство слід адаптувати вже до зміненого тексту Конвенції.

Отже, хоча участь України в Європейській конвенції - це необхідний крок на шляху до інтеграції в Європу, проте жодних значних позитивних змін для українських каналів з 1 липня 2009 року не відбудеться. Теоретично окремі супутникові канали отримають можливість поширюватись в іноземних кабельних мережах. Поки що важко передбачити, яким точно буде ефект від ратифікації Конвенції. Щось прогнозувати можна буде після того, як буде змінено Конвенцію, після того, як до Конвенції буде адаптовано українське законодавство, і після того, як стане зрозумілою реакція іноземних кабельних мереж.

Фото: http://www.rw6ase.narod.ru/r/rekord/rekord_w312.jpg

Оксана Бакаленко, «День»