Під Дніпропетровськом, у живописних присамарських плавнях, повним ходом ідуть зйомки нового художнього кінофільму «Дикий табун». Творчий колектив під керівництвом Валерія Рожка, режисера кіностудії ім. О. Довженка, займається екранізацією однойменного роману, автором якого є колишній директор дніпропетровського молочного комбінату «Придніпровський», а нині — народний депутат України Віктор Веретенников. Великий підприємець, який прославився серед дніпропетровців чудовим кефіром і глазурованими сирками, на дозвіллі встиг написати з десяток романів, не враховуючи віршів, оповідань, статей, а тепер — і кіносценаріїв. Займатися екранізацією своїх літературних творів В. Веретенников почав ще кілька років тому, а «першою ластівкою» став кінофільм «Втрачений рай» iз сюжетом з часів брежнєвського «застою». Цю кінострічку під час виборів не раз «крутили» на місцевому телебаченні і, треба зазначити, що далеко не кожен кандидат міг похвалитися таким «піаром».

До роботи над новим фільмом, уже про сучасні українські реалії, В. Веретенников зумів залучити відомих майстрів з Білорусії, Росії та України. Досить сказати, що головні ролі у кінокартині «Дикий табун» виконують актор iз Мінська Володимир Гостюхін, львів’янин Петро Бенюк, а також молодий актор московського МХАТу ім. Чехова Єгор Бероєв, який прославився у російських телесеріалах. Для зйомок фільму В. Веретенников надав творчій групі базу відпочинку рідного молочного комбінату, а губернатор Дніпропетровщини Микола Швець, також людина небайдужа до муз, тимчасово позичив «кіношникам» службовий вертоліт.

Сюжет «Дикого табуна», судячи з усього, повинен сподобатися українському й, особливо, дніпропетровському кіноглядачевi, оскільки основним місцем дії у фільмі є, нехай і вигадана, Придніпровська область, а йдеться про мафіозну небезпеку, навислу над Україною. Пізнавані й багато прототипів героїв кінострічки — колишнього губернатора Придніпровщини, а потім — прем’єр-міністра Гната Филимоновича Летюка на прізвисько «Бульдозер». Працюючої під його «дахом» спритної бізнесвумен, голови агропромислової корпорації Аліни Дорош. Молодого віце-прем’єра, у минулому — комсомольця і банкіра Дмитра Красножона...

Як і годиться за законами жанру, iснують в гостросюжетному фільмі погоні, замовлені вбивства, сцени корупції у вищих ешелонах влади і зв’язків чиновників з кримінальним світом. Особливо цікавою повинна бути сцена в сауні, коли голову уряду Гната Летюка кримінальні авторитети коронують «почесним» званням «злодія в законі» і призначають держателем державного і злодійського «общака».

Варто відзначити, що і сам В. Веретенников, який описав мораль сильних світу цього, у великій політиці і у бізнесі не новачок — депутатом Верховної Ради його обирають не вперше; а на початку 90-х він очолював у парламенті депутатську фракцію «Злагода». Ця назва пізніше стала торговою маркою комбінату «Придніпровський», де крім молочної продукції виробляють ще й міцні напої — популярну у народі горілочку, всілякі лікери, бальзами і настоянки. Одну з них В. Веретенников назвав «Журналіст». Письменник, який є до того ж давнім членом Національної спілки журналістів, стверджує, що чарка-друга цього напою добре стимулює творчу уяву, і після цього статті, романи та кіносценарії пишуться просто на одному подиху. Особливо за наявності таких вiдомих прототипів.

День

№108 18.06.2002 «День»