Початок тижня показав, що українці у соцмережах досі пречудово можуть об’єднуватися. Цього разу це сталося навколо дичини, про яку наговорили в інтерв’ю російській блогерці Катерині Гордєєвій на її ютуб-каналі українські співаки Потап і Настя Каменських. Навіть якби Настя не бовкнула вже легендарну фразу про свою кісту від української мови, навряд оцінки глядачів цього шоу різнилися б. Бо насправді все, що казали учасники колись дуже популярного дуету хорошій росіянці Гордєєвій, було жалюгідним від першого до останнього слова.

Прикре кар’єрне самогубство, яке нарешті вчинили давно зашкварені Потап і Настя Кіста (ну тепер тільки так, що поробиш. Навіть у базу «Миротворця» її нове ім’я внесено) хоч і здається прогнозованим, але для частини глядачів виявилося неочікуваним. Блогерка та психологиня Аліна Дейнека навіть присвятила окреме відео пошукам відповіді на питання, навіщо артисти так зганьбилися.

«Я впевнена, що Потап і Настя розуміють, що вони відрізали собі шлях до України й не дуже з цього приводу хвилюються. Вони давно не в українському контексті й хотіли десь в іншому місці себе проявити, щоб більше заробляти. Але з цим інтерв’ю вони і не надбали нічого. Його адресат незрозумілий. Якби вони хотіли завоювати якусь російську публіку, то їм це не вдалося. Ви почитайте коментарі — там росіяни пишуть, що це був жах», — сказала вона.

За пів дня цей розбір подивилися вже понад 80 тисяч глядачів.

Те саме питання обговорював Слава Дьомін із продюсером Михайлом Ясинським на своєму каналі. Останній озвучив найбільш логічне пояснення, чому це інтерв’ю вийшло саме таким, яким воно є.

— Вони так думають, — висунув версію він.

Десь у кращих світах цю розмову, яку за чотири дні подивилися понад 144 тисячі глядачів, схвалив філософ Вільям з Оккама.

А засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз на прикладі Потапа і Насті записала інструкцію для глядачів, як розпізнавати публічних людей-паразитів. Вийшло корисне відео, яке за чотири дні подивилися понад 150 тисяч разів.

Врешті решт українці можуть навіть подякувати дуету, адже меми про кісту та її власницю хоч ненадовго, але відволікли від постійного російського терору. Темі залякувальної тактики Росії та реакції суспільства присвятив новий випуск на своєму каналі Олександр Нотевський. Через службу у війську журналіст зараз випускає огляди нечасто, тому відео у будь-якому разі стало подією для його шанувальників. І тема важлива. «Що ви, посипалися?» — спитав Нотевський у глядачів ще у заголовку й далі розповів, чого саме намагається досягти країна-агресорка та що з цим робити.

«Це масштабна стратегічна комбінована атака, кампанія проти нормального життя цивільних українців. Але ще глибша задача полягає у тому, щоб змінити погляд українців на майбутнє і те, як ми прораховуємо свої дії. Простою відповіддю було б сказати, що росіяни хочуть досягти мети у вигляді нашого постійного страху. Але це занадто просто. Важливішою ціллю є зробити так, щоб безперервна фізична загроза, яку ми всі на собі відчуваємо, безперервні руйнування та накопичувальне безперервне виснаження досягли такого рівня, щоб думка про те, що продовження опору спричиняє ще більші страждання, стала постійною. І опір не може покращити наш результат. Опір України і продовження оборони має асоціюватися зі збільшенням страждань і безнадією. Тобто політичний продукт цієї кампанії — це не терор сам по собі, це відчуття марності і беззмістовності будь-якого опору», — сказав Нотевський.

Він зауважив, що постійні обстріли супроводжуються посиленням інформаційних атак.

Відео, як на мене, вийшло програмним та обов’язковим для перегляду геть усім українцям, які зараз перебувають на нашій території. І тим, хто виїхав, теж не завадить, бо з-за кордону, як показує практика, ситуація в Україні виглядає ще гірше, ніж вона є.

За шість днів відео подивилися 227,3 тисячі глядачів.

Цього тижня аналітики в українському ютубі стало більше. Журналіст та ексвиконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко запустив свій канал. Раніше він ділився своїми висновками з українцями переважно у фейсбуці.

У коментарі «Детектору медіа» Вадим Денисенко розповів, що тривалий час вагався, чи доцільно створювати нову платформу, адже «українському споживачеві потрібно багато хайпу і багато речей, які мало корелюються з реальністю». Дуже сподіваюся, що глядачі розчарують автора у цьому моменті. Тим більше, що випуски вже зі старту набирають по 7 тисяч переглядів.

За п’ять днів на каналі вийшло п’ять відео. Це доволі короткі розбори (тривалістю до 15 хвилин) актуальних на сьогодні питань в Україні та світі, як от мирні переговори щодо російсько-української війни, підкуп виборців Дональдом Трампом, дірка в українському бюджеті тощо. Поки аналітик з’являється у кадрі один, але у подальшому не виключає формат інтерв’ю.

Цього тижня в нашому ютубі сталася ще одна, так би мовити, прем’єра. Журналістка «Української правди» Тетяна Даниленко, яку можна побачити у багатьох відео на каналі медіа, опинилася по інший бік, тобто сама дала інтерв’ю. Зустрічалася вона з Марічкою Падалкою на її каналі. Раптом хто не знає, Тетяна Даниленко — не лише журналістка з великим досвідом, а ще й дружина командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького. Тому причини, чому саме авторка каналу хотіла поговорити з такою гостею, очевидні. А ось чому сама Тетяна погодилася на інтерв’ю, питання відкрите. Марічка навіть прямо спитала про це.

— Я знаю, що тебе запрошували на подібні розмови. Ти не хотіла, відмовлялася чи час ще був не той для тебе? — звернулася до гості вона.

— Ну, ти знаєш, складно сказати, але мені справді дуже незвично. Зазвичай я сідаю на цей стілець і ставлю питання, — віджартувалася Даниленко.

Складно так складно, хоча вихід із підпілля дружини генерала та політика майже напевно спровокує лавину конспірологічних теорій про наближення виборів. Але Даниленко заздалегідь спростувала чутки.

— Ситуація в Україні як ніколи близька до того, що а) цих виборів, можливо, ніколи й не буде; б) що ми можемо з дуже великою вірогідністю втратити шанс на українську державність, як це не раз уже було в українській історії, — сказала гостя.

У будь-якому разі результат виявився цікавим. Півторагодинне інтерв’ю легко поєднало у собі розмову на професійні журналістські теми, спогади про початок великої війни та прогнози на майбутнє з жіночим романом. Історія знайомства героїв справді книжково-кіношна, як і належить будь-якій історії про кохання з першого погляду. Але ці подробиці варто слухати самостійно. Додам тільки, що Марічка навіть знайшла відео тієї самої зустрічі, бо відбулося все під час етеру у студії 5 каналу.

Відео за п’ять днів подивилися 471,5 тисячі глядачів.

Імовірно, у світі існує хоч одна людина, яка вірить, що такими розмовами нас відволікають від корупційних скандалів і політичної кризи, які вирують в Україні. Але насправді їх обговорення триває. Й одне з найцікавіших відео на цю тему, на мій погляд, запропонувала та ж «Українська правда».

У форматі «УП. Чат» цього разу зустрілися керівник відділу журналістських розслідувань медіа Михайло Ткач, голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк і політичний оглядач «УП» Роман Кравець.

Говорили про нову операцію НАБУ «Карфаген», Офіс генерального прокурора, відставку генпрокурора Руслана Кравченка (це було ще до того, як Кравченко несподівано виїхав за кордон), колцентри, гальмування реформ, зокрема ДБР, а також збільшення впливу голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давида Арахамії.

— З розмов із різними людьми, які мають із ним (Арахамією — «ДМ») спілкування, відомо, що вони так само звертають увагу, що Давид дуже змінився за останній час. Він не відчуває нерву, він десь у небесах і поводиться вже як такий собі олігарх, — сказав Роман Кравець.

— Раніше він завжди вважав своєю чеснотою, що хай як би він не масштабувався, але завжди був найближчим з усієї верхівки до реальності. Але зараз це вже, як то кажуть, Єрмак 2.0, — продовжив Михайло Ткач.

— Знаєш, як зараз ще кажуть про нього? Давид став неакуратний. Це найточніше формулювання, на мій погляд, — відповів Кравець.

Наразі, як зауважили учасники розмови, Арахамія є фактично другою людиною у державі. Наприклад, він чомусь був присутній на зустрічі президента Володимира Зеленського з НАБУ та САП, а також із генпрокурором Кравченком напередодні його відставки.

Одним словом, святе місце Єрмака дійсно не порожніє, хоча і сам колишній очільник Офісу президента не те щоб зник із владного поля.

— У нього є мобільний телефон, — нагадав Кравець.

За чотири дні відео подивилися майже 313,5 тисячі разів.

Новий випуск спецпроєкту Українського медіацентру «Геополітичні діалоги з Валерієм Чалим», де ведучий дискутував із дипломатом, колишнім міністром МЗС і віцепрем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадимом Пристайком, претендує на статус «відео тижня». Бо змусив замислитися про геть неочевидні речі.

Розмову почали з обговорення попередження Володимира Зеленського міжнародній авіації про небезпеку перебування у російському небі.

Багато хто вже забув про ці слова, адже масованої атаки дронів на російські аеропорти з того часу не відбулося і ніби вона залишилася без наслідків. Але Пристайко пояснив, що наслідки вже є і будуть тільки зростати. Бо Росія за Чиказькою конвенцією про цивільну авіацію має відреагувати на повідомлення президента України — і тут для них наступає цугцванг. Попередять про небезпеку польотів — принаймні міжнародне авіасполучення зупиниться. Не попередять — беруть на себе відповідальність за надзвичайні ситуації з літаками. Це у будь-якому разі б’є по репутації країни. А на додаток авіакомпанії насправді самостійно ухвалюють рішення про заборону сполучення у небезпечних зонах. Для великих компаній це питання без вибору — вони почнуть скасовувати рейси та будувати інші шляхи сполучення, інакше продемонструють нездатність забезпечити безпеку польотів.

Ще однією цікавою темою, яку обговорили співрозмовники, стала ситуація у відносинах між США та Канадою, адже Трамп уже називав її 51-м американським штатом. Паралелі з відносинами України та Росії виникають самі собою.

По-перше, США та Канада мають тісні економічні, промислові, родинні та робочі зв’язки, що ніяк не завадило виникненню політичного (поки що) конфлікту.

По-друге, Канада розбазарила свій військовий потенціал і перебуває у залежності від американської допомоги.

— Делегувати свою безпеку — це неправильне рішення у своєму корінні. Канадці делегували [свій захист] настільки повно, що їх армія викликає гірку посмішку навіть європейських армій. Будучи другою найбільшою повітряною силою після завершення Другої світової війни у світі, Канада дозволила переформатувати свої бюджетні витрати на соціальні й екологічні програми. Деякі з європейських партнерів пішли тим самим шляхом і дійшли до тієї самої точки — повної залежності від американської допомоги, яка закінчилася в один день, а також нездатності протистояти експансіоністським режимам, таким як Росія, Китай, — сказав Вадим Пристайко.

Він зауважив, що канадці дозволили собі витрачати на армію менше, ніж на підтримку двомовності.

— Усім шанувальникам двомовності в Україні я завжди радив: подивіться, будь ласка, ця країна витрачає кожен четвертий долар на те, щоб підтримувати доволі штучну в багатьох випадках двомовність. Це точно більше, ніж на зброю, — сказав гість.

А у підсумку згадали про те, що Канада дуже багата корисними копалинами та дефіцитною вже питною водою, у чому й полягає, скоріш за все, справжній інтерес Дональда Трампа. І не варто розраховувати, що Сполучені Штати ніколи не наважаться взяти все це силоміць.

Також поговорили про проблеми НАТО, оптимальну для України безпекову модель, участь України у відбудові наступного світового порядку тощо.

— Можливо, хтось скаже, що це не ті питання, які прямо зараз нас стосуються. Важливіше відповісти, коли закінчиться війна. Але я вам скажу, що якщо ми дамо відповідь на всі питання, які ми розглядали, то тоді ми зможемо сказати, що по термінах із війною, і з міжнародною безпекою, — сказав у фіналі Валерій Чалий.

За п’ять днів відео подивилися 48,3 тисячі разів.

Ну а питання «Коли закінчиться війна?», точніше більш обережно — «Чи закінчиться війна скоро?» — цього тижня поставила Соня Кошкіна командувачу Національної гвардії України Олександру Півненку. Відео вийшло на каналі LB live.

— Ви говорите так, що є розуміння, що війна триватиме ще довго, — звернулася ведуча до співрозмовника.

— Ну, ви ж бачите позицію Російської Федерації. Противник план не змінює, якщо в нього виходить. Глобально ми ж не рухаємося вперед, ми стримуємо навалу. На якомусь напрямку ми стримуємо і не пускаємо півтора-два роки. На якихось напрямках ми провалюємо нашу оборону. І для противника це, знаєте, ключик. Якби ми не провалювалися, вони б не змогли пояснити своїм народам, за що вони там гинуть. Така кількість тисяч людей, мільйон…

— А їхнім людям треба щось пояснювати? — перепитала Соня.

— Я думаю, треба пояснювати, — відповів Олександр Півненко.

Отак і не знаєш, де знайдеш, а де втратиш. З одного боку, новини неприємні. Але впевненість командувача, що російська влада все ще змушена щось пояснювати своїм підлеглим, вражає.

Розмову подивилися за шість днів 38,5 тисячі глядачів.