Новинний тиждень в Україні вчергове виглядає так, наче ми за декілька днів прожили щонайменше місяць. І все таке цікаве, що не знаєш, за що хапатися. Може, за призначення «універсального солдата» Рустема Умєрова керівником Служби зовнішньої розвідки? Чи за підозру НАБУ колишній посолці України в США Ользі Стефанішиній? А, може, за свіженьке «викривальне» інтерв’ю колишньої прессекретарки Зеленського Юлії Мендель?

Хто трохи загубився у цьому різноманітті, ютуб на допомогу. Якщо мільйон експертів не розносить тему, то і користувачам вона не потрібна. От, наприклад, вихлоп від нових одкровень Мендель був мінімальним. Міністерство закордонних справ про всяк випадок закликало журналістів «бути пильними з недостовірним джерелом», але і без цієї поради ніхто принаймні в ютубі не кинувся ані розвінчувати її «інсайди», ані, навпаки, розкручувати. Ігнор для колишньої медійниці — найгірша оцінка, з чим пані Юлію і можна привітати.

Водночас ютуб нагадав, що, занурюючись у нові теми, про (умовно) старі теж забувати не варто. Наприклад, громадський активіст Сергій Стерненко взяв інтерв’ю у колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Минулого тижня Федоров уже мав велику розмову з «Українською правдою» щодо ситуації зі своєю відставкою та протестами, але бесіда зі Стерненком виявилася також дуже затребуваною. 579 тисяч переглядів за два дні — не рекорд, але дуже поважний результат.

Тут важливо пам’ятати, що Стерненко був радником Федорова у Міноборони й активно підтримує протести проти його відставки, отже про незручні запитання можна було забути на старті. Але поки що виглядає так, що вони суспільство не надто й цікавлять.

Наприклад, про зв’язки ексміністра оборони з бізнесменом Олександром Конотопським і чутки про можливе лобіювання його інтересів як виробника дронів Федорова питала ще «Українська правда». Той відповів обтічно, тож питання залишилося нерозкритим. Утім, гучних розслідувань у цьому напрямку в ютубі з того часу не з’явилося. Хіба що колишній нардеп, а сьогодні опозиційний блогер Борислав Береза вирішив поговорити про роль Конотопського в житті Федорова з експертом із кібербезпеки Костянтином Корсуном. Але розмова чомусь швидко перейшла зовсім в інше русло та звелася до обговорення того, що продукція компанії Конотопського Ajax Systems (охоронні системи, не дрони) нібито продається в Росії. Ба більше, обговорювали переважно те, як це можливо з технічного боку. Тож далі гучного заголовка, що «знайшли олігарха Федорова», не пішло.

Відео за шість днів подивилися 52,5 тисячі разів, а ми повернемося до Стерненка. Там пролунали конкретні плани Федорова на найближчій час, чого в інтерв’ю «УП» не було.

Отже, ексміністр оборони прямим текстом сказав, що досі не почув категоричної відмови стосовно свого повернення на посаду і поки що не має «жодного морального права» займатися чимось іншим.

— Поки люди борються за завтрашній день і лунає моє прізвище, і взагалі люди вірять в те, що це можливо зробити, і сьогодні немає чіткого «ні» — я вважаю, що у нас завжди є шанси, — сказав він.

Так, зі слів Федорова, триватиме до 18 серпня, коли Верховна Рада повернеться в сесійну залу та голосуватиме за недопризначених міністрів.

— Після 18-го в мене є варіант В, С, D, — додав гість на випадок, якщо його кандидатуру таки не висунуть.

Що стоїть за кожним пунктом, невідомо, але майбутня діяльність має бути пов’язана з досягненням цілей, які він ставив собі на посаді міністра оборони.

Назагал у Стерненка Федоров озвучив конкретні шляхи розв’язання головних болючих проблем нашої оборони, зокрема й щодо протидії балістиці, якою Росія кошмарить Київ. Він навіть сказав, що попри відставку досі веде переговори з американським бізнесменом Ілоном Маском щодо використання Starlink над Росією задля ударів по пускових установках. Чи можна чогось добитися від американського мільярдера у цьому напрямку, якщо чесно, невідомо. А подейкують, що і неможливо. Але Федоров знову дав глядачам надію. На цьому тлі відставка міністра остаточно виглядатиме для влади пострілом собі в ногу.

До речі, про протести. Київська школа економіки дослідила останній картонковий Майдан з погляду на вік учасників, їхнє соціальне становище, географію протесту, вимоги протестувальників та настрої. Результати дослідження ректор КШЕ Тимофій Брік обговорив із головною редакторкою «Бабеля» Катериною Коберник на каналі «Соціологія показала». Цікаво все, але тут зауважу лише один момент. 90% опитаних соціологами учасників протесту відповіли, що мають твердий намір продовжувати виходити на вулицю. І майже всі вони відповіли, що у разі призначення Федорова міністром оборони припинять протестувати. Отже, розраховувати на якісь альтернативні заходи, навіть якщо це щось на кшталт відставки Головкома Олександра Сирського, марно.

Відео подивилися лише 2,4 тисячі разів за три дні. Дарма так мало.

Не встигли українці усвідомити реальність, у якій нам узагалі нема чим відбиватися від російської балістики, як новини винесли чергову лякалку — Росія розгортає свій аналог Starlink, систему «Рассвєт». З цією темою розбирався журналіст Василь Пехньо, який запросив експерта із супутникового зв’язку Володимира Степанця на канал «Третя світова».

З головного: поки що російська система не працює в повній мірі, ба більше — запуск супутників сильно відстає від анонсованого на початку року. Але це станом на зараз.

— Ресурси, технології, люди та компетенції для нарощування темпів у противника існують. Чи здатний він буде скористатися цим, залежить зокрема і від нас. Ми можемо працювати над тим, щоб сповільнення було ще більшим, — сказав гість.

Водночас експерт попередив, що мрії про те, що супутники можна збивати прямо у космосі, нездійснені. Це стосується як українців, так і росіян.

— Будь-яка залізяка несе значний ризик для всіх апаратів, що є на орбіті. Точно можна сказати, що Китай, який є другим після США за поповненням своїх низькоорбітальних угруповань, не дасть нікому це робити. Для них критично неприйнятно створення будь-якого космічного сміття, — вважає Володимир Степанець.

Втішатися можна хіба що тим, що досвід роботи Starlink в умовах війни в Україні став безцінним для розуміння можливих перешкод і вдосконалення стійкості зв’язку. Цей досвід ми можемо пропонувати світові. На крайній випадок в обмін на супутникові послуги.

За п’ять днів відео подивилися 10,6 тисячі разів.

Нову посаду Рустема Умєрова обговорювали учасники чергового «УП. Чату» на «Українській правді». Цього разу в гості до головної редакторки медіа Севгіль Мусаєвої та керівника відділу журналістських розслідувань Михайла Ткача прийшли голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін і співзасновник ГО «Принцип», ветеран війни Масі Наєм.

— Це не питання, подобається нам Рустем Умєров чи ні. Якщо в нас є Служба зовнішньої розвідки, напевно, можна знайти людей, які могли б цим прицільно займатися. А не просто якщо друга нема куди прилаштувати. Це органи державного управління, які мають працювати, — сказав Ткач.

— І ті, хто служить у СЗР, вони теж демотивовані. Вони росли до цього, це експертиза, навичкі, ризики. Демотивація на всіх рівнях, — додав Наєм.

— Рустем Умєров у нас очолював фонд Держмайна — добре, в нього був бізнес-бекграунд. Потім він очолив Міністерство оборони. Добре, можливо в нього тут теж був бізнес-бекграунд. Далі він був секретарем Ради нацбезпеки. Тут уже трохи питання є. Тобто це людина таких компетенцій, що ще у проміжку була двічі кандидатом на посла в США, — нагадала Севгіль.

Загалом учасники говорили про деградацію системи державного управління, кризу парламентаризму, вірогідність ескалації суспільної напруги тощо. І хоча кожен із них уже давно разом чи окремо висловлював критику дій влади, цього разу настрої здалися аж дуже радикальними.

— Влада системно порушує суспільний договір, який сформувався за час повномасштабного вторгнення. Він, умовно кажучи, звучав так: ми готові терпіти все, що відбувається, ми не хочемо жити під окупаційною владою і розуміємо, що демократія певною мірою постраждає. Але торік під час атаки на НАБУ і САП цей договір було порушено. Люди отримали підтвердження, що під час повномасштабного друзі президента будували кооператив «Династія» і крали на війні…, — сказала Севгіль.

— І на енергетиці. Важка зима, дякую кожному і кожній… — зіронізував Михайло Ткач.

Далі згадали про звільнення Федорова і призначення на його місце Євгена Хмари, ігнорування вимог протестувальників. І нарешті прозвучало слово «вибори» як вихід із ситуації, що склалася.

Наєм вставив ремарку, що президентські вибори нічого не вирішать, а парламентські вибори неможливі, але Севгіль заперечила.

— Я вважаю, що парламентські вибори потрібні. І можливі, — сказала вона.

— Я не бачу альтернативи виборам. Ми можемо дискутувати, парламентські чи президентські, але суспільний договір порушено з Зеленським, — погодився Шабунін.

Дискусія про вибори вже викликала хвилю обурення у соцмережах. Наприклад, співкоординатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда спитав учасників чату на своїй сторінці у фейсбуці, «чи можна руйнувати конституційний лад і обороноздатність України для того, щоб припинити руйнування Зеленським державного управління?».

Навряд гості та господарі «УП. Чату» не розуміють, що вибори насправді дуже малоймовірні. Здається, справжню мету дискусії озвучив Михайло Ткач, який припустив, що «усвідомлення вірогідності виборів змусить цих людей інакше поводитися». Але тут вже і я готова вставити своє «погодьтє». Весь час в інформаційному просторі обговорювалися припущення, що ті чи ті кадрові питання президент ухвалює з урахуванням популярності кандидата. То якщо вибори стануть трохи реальніше, ніж зараз, кого почнуть за цією логікою призначати на посади? Іноземців, щоб уже сто відсотків не мали права балотуватися хоч куди? Чи, може, неповнолітніх?

Одним словом, є про що посперечатися. За добу відео подивилися 105,6 тисячі глядачів.

Але не тільки учасники «УП. Чату» цього тижня обговорювали можливе порушення Конституції, а й колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на каналі Pressing. Розмірковуючи про кордони 1991 року як ціль війни, він припустив, що наші межі можна пересунути на територію Росії.

— Хто сказав, що кордон 1991 року — це ідеальний кордон України, вилитий у камені? А може, наш кордон має проходити набагато глибше на схід? Якщо ми з вами живемо в такий історичний переламний момент. Нагадаю, що Україна є першою країною у світі, яка здійснила вторгнення на територію ядерної держави після 1945 року. Якщо ми вже сиділи у Суджі, українському місті, до речі, то чому війна має обов’язково закінчитися кордонами 1991 року? Вони залишилися у спадок від Радянського Союзу, і якщо ми вже живемо у період, коли все переписується… Я б Стародуб повернув, наприклад, — сказав Кулеба.

Автор каналу вислухав цей спіч мовчки, і мені довелося наслідувати його прикладу, бо розмовляти з екраном монітора — ознака нездоров’я. Але ж хтось має сказати пану Кулебі про міжнародні закони та дурний приклад Володимира Путіна, який включив наші землі у свою так звану Конституцію, хіба ні?

А між тим за добу інтерв’ю Кулеби подивилися вже 138 тисяч глядачів.

Ще одну несподіванку забезпечив нам цього тижня посол України в Великій Британії, колишній головком Валерій Залужний. У понеділок генерал брав участь у нараді послів у Києві і раптово сказав, що «не вважає рух України до членства в НАТО перспективним». Усі, звісно, здивувалися, бо прагнення долучитися до Альянсу прописано у нас у Конституції та взагалі є ледь не національною ідеєю. МЗС тут же сказало, що слова посла «вирвані з контексту», а згодом і сам Залужний пояснив, що малося на увазі. Цього тижня він відвідав Український медіацентр, де відповів на питання дипломата Валерія Чалого.

— Весь світ пише, що посол Залужний зробив резонансну заяву по НАТО. Ви дійсно закликаєте змінити Конституцію, прибрати ціль членства в НАТО і ЄС?

— Я не казав такого. Але з тією думкою, яку сформували українські медіа, я згоден повністю, — пожартував гість.

За словами генерала, рішення зафіксувати у Конституції прагнення до вступу в НАТО було потрібним свого часу, але за 12 років ситуація змінилася.

— НАТО перебуває в доктрині кінця Другої світової війни. Ми перебуваємо в космосі. У 2026 році Україна застосувала всі види озброєнь, окрім хіба що томагавків, ядерної зброї, авіаносців і літаків F-35, які є на озброєнні НАТО. Ресурс вичерпаний. Росія на все це знайшла протидію. Науково-технічний прогрес і війна, що триває, вивели Збройні сили України на зовсім інший рівень. І тепер у НАТО іншого виходу немає, як Україні, років 12 переходити на зовсім інші стандарти, щоб вийти в абсолютно нову доктрину, — сказав Залужний.

Він вважає, що Україні треба вступати у новий військово-політичний блок із територіальною прив’язкою до Європи. Найперспективнішим він назвав об’єднання JEF (Об’єднані експедиційні сили), куди входять Велика Британія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція.

Гарна пропозиція. Особливо з огляду на те, що наступні 50 років, на думку Залужного, українців турбуватимуть винятково питання безпеки. А є ідеї, як до цього блоку потрапити? Головне, я так розумію, не вписувати прагнення до JEF у Конституцію — погана прикмета.

За добу відео подивилися 23,5 тисячі глядачів. Якось замало, якщо враховувати резонанс, який викликали слова Залужного про НАТО та й узагалі викликають будь-які його висловлювання.

Залишилася історія з підозрою Ользі Стефанішиної, і ось тут незамінним стане коментар дипломата Романа Безсмертного каналу «Київ 24», а згодом виклав на своєму каналі.

— Пане Романе, я не знаю, чи було таке при Порошенку і при Ющенку, коли ви теж були на міністерських посадах і були послом. Чи могло таке бути? Посол України в Сполучених Штатах, найважливіший наш стратегічний партнер, принаймні, так поки що декларується. І людині виручають підозру в корупційних справах. За кілька днів до того її знімають із посади. Як це все виглядає, як ви це все бачите, як ви це все трактуєте? — звернувся ведучий до гостя.

Не знаю, на яку відповідь розраховував журналіст. Можливо, що Безсмертний схопиться за голову, скаже, що «в наші часи такого не було», дорікне Зеленському, Стефанішиній та Умєрову (про всяк випадок).

Натомість Безсмертний улаштував урок виваженості.

— Я ще пам’ятаю випадки, коли президент іншої країни телефонував президенту України і казав: «Ви його приберіть, бо ми його за злодійство посадимо тут». Тому всяке було в цьому житті. Ми занадто молода держава, щоб не проходити через такі випробування. Що стосується речей, які трапилися з пані Ольгою Стефанішиною. До того часу, поки висуваються звинувачення, йде слідство й рішення суду немає, пропоную спокійніше на все це дивитися, — закликав він.

Дуже своєчасний заклик не забувати про закони у наших обставинах, здається.

Також Безсмертний розповів про складнощі дипломатичної служби, про які звичайні люди напевно навіть не замислювалися. Отже, вийшло цікаво.

За добу відео подивилися 38,8 тисячі разів.

Наостанок за дипломатичною темою варто не пропустити інтерв’ю з послом України у Польщі Василем Боднаром, що вийшло цього тижня на «Європейській правді». Здається, наразі відносини з Польщею перебувають на найнижчому рівні, принаймні в сучасній історії України. За Богдана Хмельницького, напевно, було гірше, але ми всі сподіваємося, що до того не дійде.

— Насправді українсько-польські відносини завжди були непростими. Зараз чергова хвиля їх загострення. Дехто з аналітиків оцінює, що це шосте чи сьоме загострення з 1991 року, — розповів Боднар.

Він додав, що за наявними даними, кількість нападів на українців у Польщі збільшилася на 30%. Це напружує українську громаду, але поки що відтік українських біженців невеликий. З минулого року їх кількість скоротилася з 998 до 968 тисяч. Але хто насправді поїхав, а хто просто втратив офіційний статус, невідомо.

Ну і ще з гарних новин: силові органи, влада Польщі та переважна більшість поляків, на думку посла, діють адекватно ситуації. Отже, можливо, агресію щодо українців вдасться припинити.

— Треба, щоб українські лідери думок більше їздили до Польщі, спілкувалися з політиками, з експертами. Діалог лідерів суспільної думки дуже допомагає. Бо ми живемо тут в українськоцентричній бульбашці, Польща живе в польськоцентричній бульбашці. Кожний має свій глобус України і глобус Польщі. Але виходьмо на спільну планету — хоча б у Європі, — закликав Боднар.

Відео за добу подивилися 7,1 тисячі разів.