Цього тижня згадався трохи підзабутий, але безсмертний мем «Вставай, Галю, ще парламентські». Нюанс тільки у тому, що парламентські не в нас, а в США. Але настрій усе одно як у Галі, бо міжнародні події та їхній вплив на Україну цього тижня поглинули левову частку уваги та добряче вдарили по залишках нервів. І так триватиме щонайменше до проміжних виборів у Конгрес США у листопаді.

У 20-х числах вересня спочатку Володимир Зеленський зустрічався на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку з Дональдом Трампом, що, звісно, завжди змушує українців непокоїтися. Бо на кону — мирні переговори, тиск на Росію та постачання ракет для ППО, а під час таких зустрічей може статися будь-що. Досвід торішньої зустрічі в Овальному кабінеті доводить.

Згодом увага вже була прикута до переговорів китайського лідера Сі Цзіньпіна з Трампом. Уперше за понад 10 років Сі прибув до Вашингтона з державним візитом. Звісно, заздалегідь поповзли чутки, що зараз ці двоє здадуть-продадуть Україну Путіну.

Паралельно наше суспільство перетравлювало невтішні результати виборів у Німеччині, де партія чинного канцлера та симпатика України Фрідріха Мерца зазнає невдач, а ультраправа та проросійська «Альтернатива для Німеччини» (АдН), навпаки, має небачений підйом. А потім українці перемкнулися на екзотичний дипломатичний скандал із Південною Кореєю, яка звинуватила Україну у «порушенні домовленостей про нерозголошення» чутливої інформації про північнокорейських полонених. Нарешті головною міжнародною темою наприкінці тижня став імовірний напад Росії на країни НАТО — далеко не вперше, але з новою силою.

Може скластися враження, що така щільність міжнародних подій позбавила нас можливості посмакувати внутрішніми проблемами. Але корупційні скандали не розсмокталися, як і сама корупція, треба думати. Тож у ютубі встигли і про це поговорити.

Отже, що запам’яталося. З приводу зустрічі Зеленського та Трампа й активізації США на переговорному треку журналістка «Української правди» Тетяна Даниленко поспілкувалася з колишнім очільником Служби зовнішньої розвідки України Валерієм Кондратюком.

Обговорювали, наскільки реальним є досягнення миру дипломатичним шляхом і на що взагалі очікувати від тристоронніх переговорів зокрема та від країни-агресорки загалом.

— Ви вірите у переговорний процес? — спитала на початку ведуча у співрозмовника.

— Вірю. Тому що переговорний процес — це не лише досягти одразу домовленості, але й змінити позиції сторони, — відповів Кондратюк.

Він вважає, що у Трампа збереглися вагомі важелі впливу на Путіна, наявність яких останнім часом ставить під сумнів велика кількість політичних оглядачів, а для нападу на Європу у Росії немає ні сил, ні засобів.

— Путін створює другу реальність: що вони готові, що можуть. Але насправді все, що він може — це спровокувати реакцію на свої погрози, під час яких можуть виникнути для нього якісь нові можливості, — сказав гість.

Цю оптимістичну розмову за добу подивилися 115 тисяч глядачів.

До речі, Генасамблея ООН цікава для нас не лише фактом зустрічі Зеленського та Трампа, а й сама по собі. Резонанс викликали виступи багатьох лідерів світу і, звісно, українського президента. Він порівняв Путіна з «нульовим пацієнтом», від якого світом шириться інфекція війни.

Детально розібрав вплив промови Зеленського на міжнародну спільноту на своєму каналі політик і дипломат Роман Безсмертний.

Автор процитував провідні американські та європейські медіа стосовно виступу Зеленського, зокрема New York Times, CNN, Le Monde, Associated Press тощо.

«Аналізуючи цей візит, закордонна преса констатує, що Україна остаточно вийшла з образу “прохача” і тепер розмовляє з партнерами виключно з позиції сили. Також журналістів шокувала офіційна статистика втрат — 248 964 росіян лише за 8 місяців заради тисячі квадратних кілометрів території, та дані про залучення Кремлем найманців із 47 країн світу», — підбив підсумки він.

За три дні цей огляд Романа Безсмертного переглянули понад 507,2 тисячі разів, що для його каналу є досягненням.

Навздогін дипломат випустив ще одне відео, де окремо зупинився на заяві Зеленського під час виступу в ООН про передачу Південній Кореї двох полонених військових КНДР, яка спровокувала дипломатичний скандал із Сеулом.

Роман Безсмертний повністю став на бік українського президента у цьому питанні.

— Дух і буква гуманітарного міжнародного права зобов’язує розголошувати такі факти. Чому? Тому що насправді йдеться про злочинні дії тоталітарного режиму Північної Кореї, — сказав він.

Дипломат звернув увагу, що ще навесні 2025 року до України надійшов запит із Південної Кореї про репатріацію полонених. Ба більше, Державне південнокорейське інформаційне агентство Йонхап про цей запит оголосило. Тому для КНДР навряд стала несподіванкою їхня передача.

— Згідно з Конституцією, Сеул визнає жителів Північної Кореї своїми громадянами і зобов’язаний надавати їм притулок і захист. Тому тут ні для кого ніякої таємниці не було. Сеул категорично виступав проти репатріації цих бійців до Росії чи Корейської Народно-Демократичної Республіки. І самі бійці теж про це просили. Коли Володимир Зеленський як президент України зазначив, що вони були взяті в полон живими та що вони пройшли таку ідеологічну обробку, що ледь урятували одного з них, бо він намагався вчинити самогубство, це було абсолютно правильно зроблено. Тому що це розвінчує ті казки, які північнокорейський диктатор розповідає про своє військо, про його героїв і таке інше, — пояснив Безсмертний.

Це відео за пів дня подивилися 57,5 тисячі глядачів.

Про результати виборів у Німеччині та їхні наслідки для України розмірковував ексміністр закордонних справ Павло Клімкін на каналі «LIGAnet».

З невідомих причин популярний формат медіа «Клімкін пояснює» не оновлювався три тижні, але, нарешті, дипломат повернувся в етер.

Він нагадав, що Німеччина з погляду грошової допомоги, зброї і багатьох інших речей є головним партнером України в Європі. Отже, програш партії чинного канцлера та успіх «АдН» — це погані дня нас новини. Але поки ще не катастрофа.

— Чи піде канцлер у відставку, чого у нас дуже бояться і чим багато спекулюють? Моє розуміння — ні. Оскільки прем’єр-міністри всіх ключових федеральних земель, по-перше, підтримали його в складній ситуації, по-друге, а, власне, хто захоче сьогодні бути канцлером? Доволі парадоксальна ситуація, коли я говорю зі своїми знайомими чи друзями серед християнських демократів, вони кажуть: “Павло, ну ніхто не хоче бути канцлером у сьогоднішній Німеччині, оскільки всі тримаються за голову і думають, як пропетляти”. Але зараз найцікавіше буде наступного місяця, зокрема для нас. Це голосування за бюджет Німеччини, це бюджет важливий для нас у контексті того, скільки буде передбачено допомоги, якої і так далі. Голосування буде точно нетривіальним, — пообіцяв Клімкін.

Але подією номер один у міжнародній політиці гість назвав зустріч Трампа й Сі у Вашингтоні. Розмова на «LIGAnet» відбулася напередодні візиту китайського лідера, отже нічого конкретного Клімкін сказати не міг. Лише підкреслив його важливість.

За шість днів відео подивилися 154,3 тисячі разів.

Щоправда, журналіст і колишній народний депутат Вадим Денисенко, який нещодавно запустив свій ютуб-канал із політичними оглядами, вважає, що зустріч Сі й Трампа виявилася безрезультатною.

— Зустріч Трампа й Сі Цзіньпіна, яка в принципі могла б стати головною політичною подією 2026 року, завершилася пшиком. Сторони ухвалили рішення, що зараз їм не треба діставати ніякі секретні війни, їм не потрібно зараз вести якісь нові торгові війни, тому що обидві сторони знають, що вони ввійдуть в абсолютно патову ситуацію з невеличкою перевагою, звичайно, для Китаю, — розповів Денисенко.

Він зазначив, що Україна згадувалася лише побіжно і за великим рахунком ми самі у цьому винні.

— Чому? Тому що я багато разів говорив і буду говорити, що величезною помилкою з 2014 року було те, що Україна відмовилася від контактів із Китаєм, — нагадав він.

Автор вважає великою небезпекою можливу тристоронню зустріч США, Китаю та Росії.

— Для Путіна вкрай важливо, щоб подібна зустріч відбулася. І я впевнений, що вони докладуть усіх зусиль, щоб вона відбулася. Якщо така зустріч відбувається, в принципі, наше питання може бути відкинуто ще далі, ніж воно є на сьогоднішній день. І тому з точки зору української дипломатії, з точки зору наших позицій нам потрібно було б робити все можливе, щоб подібна зустріч не відбулася, — попередив він.

І наостанок Денисенко звернув увагу, що Китай і США домовилися про те, що вони продовжують торгове перемир’я до 10 січня.

— Це означатиме, що до 10 січня ніякий закон Ліндсі Грема не буде працювати. Тобто ніяких мит на російську нафту ніхто вводити не буде. Поки заблокована Саудівська Аравія, поки нафта продається по ціні більш ніж 110 доларів за барель, в принципі, поки є дефіцит саме нафти, ніхто вводити ніякі мита проти російської нафти не буде. Тому, якщо в когось є якісь ілюзії з цього приводу, треба їх відкласти, — сказав оглядач.

За два дні відео подивилися 3,4 тисячі разів.

Корупційна тема в ютубі була не менш цікавою. По-перше, «Українська правда» знайшла генпрокурора Кравченка. Про це в інтерв’ю Тетяні Даниленко розповів керівник відділу журналістських розслідувань медіа Михайло Ткач.

— «Українська правда» знайшла Кравченка у Відні, нам вдалося дістати виписки з австрійського реєстру. Це центральний реєстр реєстрації місця проживання. І от там з’явились і Кравченко, і його дружина, що свідчить про те, що легалізовуватися колишній генеральний прокурор буде саме в цій країні. Чому в цій країні? Тому що Австрія не видає тих, хто в неї переховується, — розповів журналіст.

Ще Ткач звернув увагу, що після втечі Кравченка залишилася безліч питань до влади, подекуди дуже нагальних. Наприклад, чи є колишній генпрокурор досі членом Ради національної безпеки й оборони України та які документи він міг із собою прихопити за кордон. Також він поділився деякими інсайдами, як от про те, що Генпрокуратура наразі паралізована, а Офіс президента веде таємні переговори з Кравченком і що посадовці, ймовірно, їздили до нього у Відень.

За три дні відео подивилися 469,2 тисячі разів.

Про те, як впливають корупційні справи на імідж України за кордоном і на довіру до влади всередині країни та як їх використовує російська пропаганда, говорили цього тижня у подкасті «Фурсич» на Radio NV, який ведуть інвестиційний банкір Сергій Фурса та журналіст, головний редактор NV Віталій Сич.

Приводом для розмови стала поява в інтернеті фейкової сторінки NV, яка поширювала нібито новину про чергову корупційну справу НАБУ стосовно екскерівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова.

— Знаєш, у чому глобальний контекст? Я заходжу на справжню версію NV чи будь-якого сайту, і там виявляється, що Кирило Дмитрієв зараз перебуває в Нью-Йорку. Вони (росіяни — «ДМ») запустили цю лажу, і він її розшарив напередодні зустрічі з Віткоффом і Кушнером, для того, щоб показати, що в Україні крадуть гроші, що Україна не зацікавлена в припиненні війни, а зацікавлена, щоб війна продовжувалася, й американці та європейці надавали їм гроші, а вони крали у великих розмірах. Ось така дуже проста, але, мені здається, відносно ефективна кампанія, — сказав Віталій Сич.

А Сергій Фурса згадав про опитування, яке зробило Суспільне для токшоу «Новий відлік».

— Вони питали, чому в нас дефіцит бюджету. І люди не кажуть, що війна — це дорого. 75% людей відповідало на питання, що це корупція і неефективне державне управління. Тому, на жаль, у русні це за великим рахунком вийшло. І єдина добра новина, що ці люди, яких вони зазвичай окучують, в Україні принаймні, — це люди, які шкодять тільки на виборах, — сказав він.

— Це дуже просте і приємне міркування для багатьох людей, що у нас дефіцит бюджету не через якісь об’єктивні складні речі, а через те, що хтось краде. Та сама історія була з дефіцитом електроенергії. У нас дефіцит електроенергії [наче] не тому, що русня б’є по наших об’єктах, а тому, що хтось продав електроенергію. Люди схильні вірити в якусь конспірологію. Існує тотальна недовіра до держави, до керівництва, — відповів Сич.

За два дні відео подивилися 41,3 тисячі людей.

Ще одну важливу розмову про корупцію запропонувала на Радіо NV Юлія Забєліна, яка зустрілася з Масі Наємом, чия юридична компанія захищає колишню заступницю керівника Офісу Президента України Ірину Мудру.

Він розповів, що Мудра має право вийти під заставу, але банки з невідомих причин не приймають гроші. Попри те, що є навіть відповідне рішення суду.

— У чому проблема в цій історії? В тому, що фактично безкарно банківська система не виконує рішення суду. І якщо система зараз навчиться на цій справі, завтра проти будь-кого з нас, навіть тих, кого суспільство любить, можуть обрати запобіжний захід і не дати заплатити заставу, — сказав Наєм.

Заразом він ще раз пояснив, чому взявся за цю справу — бо у соцмережах йому добряче прилетіло через підозру у нібито спробі «відмазати» посадовицю від закону. Масі закликав не ототожнювати адвоката та його клієнта.

— Ми взяли цю справу, я розумію, суспільство тригернулося. Я вважаю таким чином: є стаття 59 Конституції України, яка каже, що кожна людина має право на захист. Навіть, якщо вона не подобається, вона має право на захист, — сказав Масі.

Цю розмову за 3 дні подивилися майже 40 тисяч глядачів.

А наостанок згадаю, що відбувалося в умовній рубриці «різне», куди потрапляють усі відео на ютубі про «судьбу і долю», тобто про загальний стан речей у світі.

На «Апостроф ТV» у рубриці «Хід Тузова» вийшло двосерійне інтерв’ю соціального і воєнного психолога та письменника Олега Покальчука. Перший епізод інтригував назвою «Путін — не головний. Ось хто стоїть за війною РФ», а другий, опублікований на кілька днів пізніше, обіцяв психологічний портрет Зеленського.

Про Путіна Покальчук нічого нового не сказав. Усе це неодноразово лунало з різних боків упродовж багатьох років. Утім послухати про те, що кремлівський бонза не є могутнім «царем печери», а лише «недосконалим психопатом», якого проштовхнуло КДБ, ніколи не завадить.

— Путін — психопат. А що таке психопат? Психопат — це не людина, яка нервує, розмахує руками. Люди звикли наділяти цим терміном істероїдні особистості, але це точно не про нього. Якщо говорити спрощено, психопат — це людина, у якої біологічно відсутня совість. Просто як конструкт. Я не буду говорити на рівні нейробіології, пояснювати, яким чином ці нейронні зв’язки не працюють у префронтальній корі, але таке трапляється. Психопати успішні, бо вони не мають ні моралі, ні етики, але дуже добре адаптуються і мімікрують під ситуацію. Але Путін — недосконалий психопат. Він навіть у своїй психопатії сірий, чесно кажучи. Бо є значно яскравіші в історії персонажі, абсолютно позбавлені моралі і совісті, — сказав гість Дмитра Тузова.

І ще Покальчук пообіцяв, що диктатор якщо й не сконає раніше, його у будь-якому разі очікує хвороба Альцгеймера або Паркінсона.

А ось від складання портрету Зеленського гість технічно ухилився.

— Що для нас незрозуміло в українському лідері? Чому ці питання очевидні? Бо ми всі бачимо якісь очевидні речі. Зеленський поводиться як людина з певним типом характеру в обставинах, у яких він перебуває. Нікому б не побажав опинитися в цих обставинах, — сказав Покальчук.

Але загалом це теж не зіпсувало враження від розмови, адже Покальчук усе ж має знання про людську природу, і в його інтерв’ю точно можна знайти щось нове. Просто не про Путіна, Зеленського або Трампа.

Першу серію подивилися за п’ять днів уже 219,8 тисячі разів, а другу за три — 72 тисячі.