«Путин сошел с ума». Огляд політичних відеоблогів за 19–25 квітня 2021 року
«Путин сошел с ума». Огляд політичних відеоблогів за 19–25 квітня 2021 року
Послання Путіна до Федеральних зборів та витівки нардепів із монобільшості на кшталт Миколи Тищенка змушували українських ютуберів вмикати камери та записувати чергові ролики. Окремі блогери, наприклад Стерненко та Казанський, продовжили боротьбу із російською пропагандою.
«Експертний» розбір послання Путіна
Послання президента Росії Володимира Путіна членам Федеральних зборів активно обговорювали у ЗМІ. Пропустити такий привід для хайпу не могли і блогери. А надто проросійські.
Наприклад, Анатолій Шарій. У відео, присвяченому виступу Путіна, блогер та політик «виносить вердикт»: всі чекали від Росії, затиснутої жорсткими санкціями, такої самої жорсткої відповіді. Натомість, Путін, мовляв, розповідав про внутрішні справи Росії. А от згадка про «дрібних шакалів» — це, точно знає Шарій, про Зеленського. Якого Путін, мовляв, всерйоз не сприймає. А про Мінські угоди російський президент не згадував тому, що… стоїть на тому, щоб їх виконувати. Схоже, Володимиру Путіну варто змінити прессекретаря: навіть Дмитро Пєсков не може так полестити шефу, як Шарій.
Автор каналу «Соціальна єдність» Єгор Мисливець був менш жорстким у формулюваннях, але робив схожі висновки. Мовляв, за кількагодинний виступ Путін жодного разу не згадав українського президента, бо ця постать його мало цікавить. При цьому запрошення російського лідера до зустрічі на Донбасі, каже блогер, «неплохое, но малореализуемое». Бо зараз, мовляв, Володимира Зеленського не сприймають ні в Україні, ні у світі. А той, у свою чергу, ковтає образи від «націоналістів» та діє під їхню диктовку. Та, повертаючись до послання Путіна, блогер каналу певен: нападати на Україну Росія не буде.
А що ж ті самі «націоналісти», які «диктують умови» президенту України? Затятий прихильник Порошенка, ветеран бойових дій на Донбасі Олексій Петров, подивившись послання Федеральним зборам, констатує: «Путин сошел с ума». Бо у Росію нині, мовляв, «вернулся Советский Союз… который всем грозит». Та, на думку Петрова, «Россия закончит тем же». Адже поступово стає вигнанкою з цивілізованого світу. А Україна, як і Ізраїль, мовляв, має бути завжди готова чинити опір «скаженому» сусіду.
Віталій Портников у своєму відео на тему останніх дій Путіна згадує запрошення від Зеленського відвідати охоплений війною Донбас та відповідь російського лідера, де той кличе українського президента до Москви. Путін, мовляв, шантажує Україну та принижує нашого президента, змушуючи до перемовин із керівниками терористичних «республік». Але говорити, не сумнівається Портников, українська влада має винятково з окупантами — з Росією. І точно не в Москві. Та навіть запрошувати Путіна до двосторонньої зустрічі, певен прихильник Порошенка, не можна: перемовини мають бути тільки за участі західних союзників.
Врятувати монобільшість від рядового Тищенка
Ще одна тема, активно обговорювана у медіасфері, — «підривна діяльність» нардепа від «Слуги народу», ресторатора Миколи Тищенка. Він нещодавно утнув чергову витівку: попри карантинні обмеження влаштував у київському ресторані бенкет на честь уродин дружини.
А хто краще виведе гуляку на чисту воду, як не колишній однопартієць. От і «викривач монобільшості», нині позафракційний Гео Лерос, опублікував чергове «розслідування», цього разу присвячене скандальному колезі. Зі старту Лерос каже: має підтвердження «серйозних кримінальних злочинів», скоєних Тищенком. Серед яких, мовляв, навіть убивства! У 90-ті політичний діяч, мовляв, був членом банди Савлохова.
Більше того: за наявними в Лероса даними, Микола Тищенко й сам нібито керував злочинним угрупуванням та мав прізвисько Коля Оболонський, займаючись торгівлею героїном. Зеленський же, мовляв, може попросити в керівництва поліції підтвердження цим фактам. «Але це — не перший і не останній вбивця, ґвалтівник, казнокрад, якого президент нагородив статусом недоторканого», — резюмує Гео Лерос. Бо головна проблема, мовляв, у самому Зеленському. Дивно: аби усвідомити цю «головну проблему», Леросу довелося побувати у складі команди цього самого Зеленського, якого він називає тепер «найгіршим президентом України».
«Гірше за зашквари "слуг народу" може бути тільки реакція "слуг народу" на зашквари». Це вже про ганебні витівки членів монобільшості згадує журналіст та блогер Данило Мокрик. А замість виключення з фракції, бідкається медійник, Тищенка «карають» примушуванням закупити безпілотники для української армії. Може, справа в тому, міркує Мокрик, що Тищенко — кум очільника Офісу президента Андрія Єрмака? Згадує блогер і про «візит дружби» нардепа Євгенія Шевченка до Олександра Лукашенка, який на цьому тижні бурхливо обговорювали на токшоу.
Своє «вагоме слово» щодо відносин Зеленського й Тищенка днями висловив і блогер, а ще — «король кринжу» Дмитро Гордон. Традиційно похваливши Тищенка як «менеджера от Бога» (а Гордон хвалить будь-кого, про кого згадує, крім хіба що російського пропагандиста Володимира Соловйова, з яким має давній конфлікт), телевізійник сказав, що не розуміє, як такі люди потрапляють у владу та «оказываются на уровне принятия решений»? А краще би, певен Гордон, «Смешка взяли».
Брешуть бойовики? Винна Україна
Борець проти російської пропаганди, зокрема, поширюваної на окупованій території Донеччини та Луганщини — Денис Казанський — на тижні вкотре згадав нещодавній «вкид» пропагандистів про хлопчика, «вбитого з українського безпілотника». Цю історію активно підхопили російські медіа та сторінки в соцмережах.
Днями, відзначає блогер, відомий російський пропагандист Олександр Сладков в етері програми ще більшого путінолюба Володимира Соловйова зізнався: боєприпас, через який загинув малюк, міг справді лежати у дворі родичів хлопчика. Але все одно винна Україна, бо ось як «страдает замученный украинскими атаками народ».
Про російську пропаганду згадував і блогер та активіст Сергій Стерненко. Але мовив про її українські джерела: канали Віктора Медведчука, які віднедавна забанені навіть на ютубі. За словами блогера, відеохостинг «взяв ці канали у зовнішнє управління». І де ж тепер ексміністру транспорту Євгену Червоненку співати російських пісень, а одному з лідерів «Опозиційної платформи — За життя» Вадиму Рабиновичу «лякати Стерненком бабусь»? Але, наголошує Сергій Стерненко, при цьому ф досі ніде не заблоковані телеканал Мураєва «Наш» і канали пропагандистів типу Анатолія Шарія. А всім їм, вважає блогер, варто нарешті «розпочати мовлення для Кобзона».