Тиждень запам’ятався не лише рекордно короткими випусками «Українського формату» та «Права на владу», але й новою жахалкою для громадян, тиражованою членами «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи — За життя» та «Батьківщини» — щойно ухваленим законом про народовладдя через референдум. 

25 січня, «Свобода слова», ICTV

Участь у програмі взяли прем’єрміністр Денис Шмигаль (відео), спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, т. в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко, позаштатний радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, народні депутати: голова фракції «Голосу» Ярослав Железняк, співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов, Ірина Верещук («Слуга народу»), прем’єрміністр 2016-2019 років Володимир Гройсман, Київський міський голова Віталій Кличко. Разом дев’ять гостей (вісім чоловіків та одна жінка).

Повернувшись після відпустки, автори «Свободи слова» взялися обговорювати відразу всі ключові теми сьогодення: тарифи на енергоносії, ситуацію з вакцинацією, кризу у Конституційному Суді тощо. Першим біля мікрофону звітував Дмитро Разумков: Верховна Рада, мовляв, «не боїться брати на себе відповідальність» у важливих для держави питаннях. Згадував і співпрацю з урядом, який «почув парламент» щодо виплати субсидій за січень 2021 року. Адже гранична ціна (6,99 грн за кубометр) на газ вступить у дію лише з 1 лютого.

На фоні піару з уст представника монобільшості не хотіли відставати і депутати з інших політсил. Найбільше, як завжди, старався співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов. За браком часу він не став вкотре ганити Зеленського персонально, пройшовшись діями уряду. І, звісно ж, запропонував «рятівні» законопроєкти політсили Порошенка щодо збільшення фонду субсидій та вакцинації. Герасимов цікавився, чи поставлять документи «ЄС» на голосування — Разумков відповів, що проєкти отримають хід лише після детального вивчення. Трохи пропіаритися встиг і очільник фракції «Голосу» Ярослав Железняк — розповів, що їхня політсила підготувала законопроєкт про енергоефективність.

Потому спікера парламенту на відеовключенні змінив Денис Шмигаль. Конкретикою прем’єр не порадував: вкотре згадав про встановлення граничної ціни на газ та сказав, що Кабмін «прийме рішення» стосовно виплат субсидій за січень.

Шмигаля критикував його попередник Володимир Гройсман: допитувався, за якою ціною закачували газ до сховищ. Відповідав Юрій Вітренко: найбільше газу було закуплено «перед війною з Газпромом» за високими цінами — 250-300 доларів за тисячу кубометрів. Через дії російського постачальника, запевнив Вітренко, дорогий газ на біржах і нині.

Та зупинити Гройсмана було важко. Він дорікнув чинному прем’єру за «зневагу до українців», яка полягає у слабкій підготовці до масової вакцинації. Мовляв, по допомогу до Єврокомісії той звернувся лише у січні. Співголова фракції «ЄС» Герасимов нагадав, що його політсила вже має і законопроєкт щодо вакцинації, а «можновладці втихаря отримують вакцину».

Денис Шмигаль спокійно відбивав атаки — казав, що вакцинація, як і планувалося, стартує у лютому (це ж у свіжому відеозверненні говорив і президент Зеленський), а безкоштовні щеплення впродовж 2021-2022 років отримають 50% українців. При цьому зауваживши, що кожен українець має і право щепитися за власні кошти.

До етеру на відео долучали і мера Києва. Віталій Кличко сказав, що за кошти місцевого бюджету для киян планують закупити мільйон доз вакцин.

Далі  Гройсман винуватив Кабмін у тому, що урядовці закупили газ удвічі дешевше, ніж нині продають його людям. Через те зав’язалася суперечка між ним, Вітренком та Миловановим, а етер став трохи нагадувати токшоу на каналах Медведчука. Вадиму Карп’яку було досить важко втрутитися у «битву титанів», аби перевести сварку у русло конкретики.

Дісталося й самому Гройсману. Парламентарка з монобільшості Ірина Верещук допитувалася в нього, чому той за каденції не вжив рішучих дій щодо НАК «Нафтогаз», наприклад, не звільнив керівника компанії Андрія Коболєва. Експрем’єр відбивався тим, що у голови «Нафтогазу» був п’ятирічний контракт (з 2014 по 2019), який уряд подовжив на рік. Тож нині ініціатива, мовляв, на боці чинного кабміну.

Наостанок говорили про кадрові призначення. Та все звелося до чергових реплік Артура Герасимова, який вигукував, що «Євросолідарність» — «єдина політсила, що не підтримує кадрових рішень влади».

27 січня, «Український формат», NewsOne

Замість традиційних шести годин проєкт був в етері дві з половиною. Що не завадило ані ведучим, ані гостям сповна просувати вигідні Медведчуку та його партії меседжі. Вже на старті на екран вивели порівняння соціально-економічних показників за прем’єрства Азарова, Яценюка та Шмигаля, а Віталій Дикий нагадав тим, хто забув, що (на думку ведучих каналів Медведчука) Миколу Азарова «згадують як найефективнішого прем’єра». Впродовж етеру неодноразово давали і пряму мову прем’єра часів Януковича, де Азаров «фахово» коментував нагальні теми.

Знайте, діти, хто тут батько

У першому відеокоментарі Азаров відразу «сипнув сіль на рану»: нагадав, що до Революції Гідності «Украина была еще достаточно высокоразвитой страной». «Після Євромайдану в десять разів зросли тарифи, скотилися соціальні гарантії та пільги», — добивала авдиторію ведуча Діана Панченко, не обтяжуючи себе реальною оцінкою ситуації в економіці України та контексту (початку війни у 2014 році, наприклад).

Потому ведучі нарешті представили гостей. Нині на програму прийшли народні депутати Юрій Павленко («Опозиційна платформа – За життя»), Олексій Жмеренецький, Олена Мошенець («Слуга народу»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), депутатка 8 скликання Надія Савченко, політичні коментатори Валерій Димов, Юрій Дудкін, Дмитро Корнейчук, журналіст Юрій Молчанов, голова харківського міського осередку ОПЗЖ Андрій Лесик. Відеозв’язком долучився голова Національної платформи примирення і єдності Сергій Сивохо, пенсіонерка Ліна, а телефоном долучили мешканку окупованої території Наталю. Разом 13 гостей (дев’ять чоловіків та четверо жінок).

Прихильний до Порошенка коментатор Валерій Димов, побачивши співи во славу Азарова, нагадав, що той, як і решта прем’єрів, чимало брав у борг у Міжнародного валютного фонду, хоч нині про це воліє не згадувати. «Треба було розривати угоду з ЄС», — переконувала Надія Савченко. Для закріплення гнітючого враження на екран вивели песимістичні вокспопи.

«Чи можливі в Україні голодні бунти?» — питала гостей Діана Панченко, натякаючи на високі тарифи та малі соцвиплати. Хоч Димов заперечив, що високі тарифи не є порушенням базових прав громадян. Жоден бунт результату в Україні не дасть, долучився завсідник проєкту Юрій Молчанов. Бо людей ніхто слухати не буде, не те, що, мовляв, учасників руху Black Lives Matter.

Зайшлося і про Росію. Молчанов нагадав, що, попри прогнози «патріотів», нічого поганого з північним сусідом не сталося, а Віталій Дикий додав, що Росія нині «у десятці найпотужніших економік світу» (за номінальним ВВП — ні. – Ред). Дискусія про долю Росії вилилася у сварку Молчанова і Димова, через яку ведучі натиснули червону кнопку попередження.

Час від часу в етері показували сюжети про збіднілих мешканців різних регіонів — наприклад, одеситку, якій через надвисокі тарифи немає за що купити свіжих продуктів. При цьому автори зазначили, що субсидії жінка не має, але й словом не обмовилися, чому.

Відбілювати владу взявся член монобільшості Олексій Жмеренецький. Той запропонував рахувати витрати громадян на житлово-комунальні послуги в цілому за рік. Так, мовляв, буде видно, що, у порівнянні з минулим роком вони не зросли. Колега нардепа по фракції Олена Мошенець «експертно» радила українцям більше заробляти — це викликало хвилю осуду.

Для нагнітання «комунального драматизму» до етеру ввімкнули пенсіонерку Ліну, яка скаржилася, що за 60 квадратних метрів житлової площі має заплатити 3500 гривень. Олексій Жмеренецький допитувався жінку, звідки цифра та скільки субсидії вона отримує. Виявилося, що жінка таки має компенсацію у 1200 гривень, про яку до запитань нардепа ніхто не згадував. «Ведучі вводять в оману глядачів», сказав депутат із монобільшості, наштовхнувшись на заперечення Панченко та Дикого. Віталій Димов поспішив нагадати, що винен Зеленський.

Черговий синхрон Азарова, виведений на екран, нагадав тим, хто не бачив ввімкнення «найкращого прем’єра» у минулому випуску «Пульсу» на «112-му», що оптимальна ціна на газ для населення — 3,5 гривні за кубометр. Звідки соратник Януковича взяв цю цифру, ніхто і не подумав цікавитися. «Експертною» думкою ділився і Олексій Кучеренко з «Батьківщини». За його розрахунками, тисяча кубометрів газу не може коштувати більше 100 доларів.

Черговий сюжет про зубожіння: показали літнього маріупольця, який через «космічні тарифи» не може купити питної води для приготування їжі. «Це скотство», - піддавав жару ведучий.

Та що там прості українці: на страшні платіжки у студії скаржився навіть очільник харківської міської організації ОПЗЖ Андрій Лесик. Йому, мовляв, за житлову площу у 115 м2 нарахували аж 7 тисяч гривень. Деталі такого рахунку ніхто, само собою, не випитував.

Наступна «зрада», яку взялись обговорювати — замороження Україною виплат пенсій мешканцям окупованих територій. «Це дискримінація», — казали Панченко та Дикий. Телефонним зв’язком до студії долучили мешканку непідконтрольної території Наталю, яка скаржилася на неможливість ще з 2016 року отримати пенсію тяжкохворої матері. Чи отримує жінка при цьому виплати від окупантів, ніхто не питав.

Тут Олексій Жмеренецький з монобільшості знову пішов «проти правил»: запитав жінку, чи та проти окупаційної влади та чи хоче повернення території до складу України. У відповідь почувши ледь не крики від ведучих, що таке запитання — «маніпуляція». Що права тамтешніх українців обмежила саме окупаційна влада, говорив і політкоментатор Димов. Та його, як і Жмеренецького, перекрикувала проросійська студійна більшість.

Під завісу програми до етеру долучили голову Національної платформи примирення і єдності Сергія Сивоха. Той бідкався, що «власть делает неуклюжие шаги» до примирення. При цьому Сивохо удостоївся компліментів від представника ОПЗЖ Андрія Лесика, який подякував співрозмовнику за «позицію».

27 січня, «Токшоу №1», «Україна 24»

У проєкті були нардепи: лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, очільник фракції політсили Ярослав Железняк, лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов, народні депутати Данило Гетманцев, Євгенія Кравчук («Слуга народу»), Ростислав Павленко («Європейська солідарність»), Іван Крулько (ВО «Батьківщина»), Вікторія Гриб (позафракційна), заступник міністра економіки  Тарас Качка, політкоментатори Валентин Гладких та Дмитро Співак. Гуртом 12 гостей (дев’ять чоловіків та троє жінок).

Спершу зайшлося про закон про референдум, який кандидат Володимир Зеленський обіцяв ще перед виборами. На екран вивели відео слів усіх українських президентів та інших політичних діячів, які у різні часи говорили про доцільність референдумів. Присутніх політиків запитали, які запитання ті би винесли на всенародне опитування.

Якщо лідер «Слуги народу» Олександр Корнієнко питав би українців, чи хочуть ті скоротити кількість нардепів до трьох сотень, то Іван Крулько з «Батьківщини» був більш ґрунтовним: політсила, мовляв, має п’ять питань, які би винесла на референдум. У переліку — «канонічні» для партії Тимошенко теми продажу землі та доступності медичного канабісу. Далі у студії показали інфографіку щодо засад ухваленого законопроєкту.

Сперечалися нардепи і про вартість всеукраїнського опитування. Корнієнко казав, що референдум коштуватиме до двох мільярдів гривень, а Крулько наголосив, що ці кошти не зарезервовані у бюджеті.

Співголова фракції «ЄС» Артур Герасимов сказав, що закон про референдум спрямований «проти людей». Не те, що план «ЄС» щодо вакцинації українців. На що Герасимов отримав ремарку від Корнієнка, що знецінюють референдум певні політсили, у яких нещодавно «закривали ботоферми». Та Герасимова вже було годі зупинити. Той кричав, що «Зеленський збрехав про вакцинацію і тарифи», а Порошенко, мовляв, «набагато кращий за Зеленського». Що ж до того, яке питання виніс би на референдум, Герасимов сказав, що цікавився б, чи хотіли би українці вакцинуватися вже до вересня. Він припускає, що на це питання більшість українців дала би схвальну відповідь. Утім, коли запитання поставили на голосування, ствердно відповіли лише 30% глядачів.

Поміж фразами про «некомпетентність влади Зеленського» Герасимов піарив ініціативу «ЄС» щодо збільшення субсидій. А потім знову критикував можновладців за те, що скасували пільговий тариф на електроенергію.

Коли ти при владі і слухаєш виступ Артура Герасимова

Ці слова зачепили за живе нардепа Данила Гетманцева. Той перейшов на крик, пригадуючи, як сильно зросли тарифи за часів Петра Порошенка, а ще дорікнув попередникам, як ті «крали на оборонці». Також Гетманцев нагадував, що влітку 2020-го газ був значно дешевше, ніж нині, але тоді ніхто з опозиції про це не згадав.

Герасимов вкотре розповів, як 2014 року влада «отримала країну зі 104 тисячами гривень на рахунку» та як Порошенко відродив армію, досяг безвізу та «енергонезалежності». Суперечка відбувалася на підвищених тонах, а ведучий Василій Голованов ніяк не зупиняв гостей. Втрутився лише на словах Гетманцева про «Роттердам+» із ремаркою, що Антимонопольний комітет відповідну справу закрив через брак доказів. Нагадаємо, що формула «Роттердам+» була вигідна власнику каналу «Україна 24» Рінату Ахметову та його кампанії ДТЕК.

Не так завзято сперечались на тему легалізації медичного канабісу. Проти очікувано був Крулько з «Батьківщини», за — Рудик із «Голосу». За дозвіл на використання медичного канабісу проголосували 66% глядачів. Було і про продаж землі. Тут уже «брав експертністю» завсідник каналів Медведчука Дмитро Співак, який говорив, що влада просуває питання, проти якого — 70-75% українців. Встигли у тригодинному етері обговорити і питання подвійного громадянства, й індексацію пенсій. Тут знову мовив представник «ЄС» Ростислав Павленко, нагадавши, що закон про індексацію був ухвалений ще у 2017 році. 

28 січня, «Право на владу», «1+1»

У студії майже не анонсованого каналом випуску токшоу були надзвичайний і повноважний посол України Олександр Чалий, очільник фракції «Голосу» Ярослав Железняк, правник Геннадій Друзенко, підсанкційний нардеп з монобільшості Олександр Дубинський, Нестор Шуфрич (ОПЗЖ). Разом п’ятеро чоловіків.

Наталя Мосейчук, яка після поїздки до США захворіла на коронавірусну хворобу, мовила з окремої студії. Та і випуск тривав рекордно мало: трохи більше години замість звичних трьох.

Дивно бачити на великому екрані «Права на владу» не Ігоря Палицю

На самому початку здивував Нестор Шуфрич. Соратник Медведчука розсипався у компліментах ведучій за репортаж із інавгурації Байдена та якось двозначно побажав недужій медійниці «тільки негативних тестів». А ще вкотре закликав українців носити медичні маски і сам (єдиний у студії) користувався засобом захисту.

Зі старту ведуча зауважила, що до студії не прийшли лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія та член монобільшості Олександр Трухін. На думку медійниці, як і за часів Порошенка, «депутатів [на етери] видають як цукерки». Тож ведуча, мовляв, готувалася не вийти в ефір, адже у студії немає балансу думок.

Далі Мосейчук згадала про свій візит до США та про те, як загони тамтешньої Нацгвардії «нагадали їй 2004 та 2013 роки». На екрані саме показували відео з інавгурації Байдена. Розмова про те, чого чекати Україні від 46 президента США, була короткою. Виділявся хіба що діалог лідера фракції «Голосу» Железняка та ведучої. Перший говорив, що наші політики мають вчитися діяти так, як і американські. Друга сказала, що у такому випадку в Україні «була б процедура імпічменту попереднього президента по другому колу».

Та все це було лише прелюдією перед фактично моновиставою під умовною назвою «Дубинський не винен». Адже Наталя Мосейчук нагадала, що колишній ведучий «1+1» перебуває під санкціями Штатів. Той миттєво почав виправдовуватися: мовляв, фракція хоче провести таємне голосування щодо його виключення, тоді як він не винен і відмовляється виходити з монобільшості. А все, мовляв, через «фейковый донос» Центру протидії корупції, яким активісти «ввели США в заблуждение».

Очільник фракції «Голосу» Железняк цікавився, чому питання виключення Дубинського з фракції «Слуги народу» розглядається кулуарно. Все тому, що, мовляв, санкції — бездоказові, а колеги просто бояться виносити надуману справу на загал, відбивався нардеп з монобільшості.

Давай, розкажи мені, як тебе підставили кляті «соросята»

Тут би ведучій поцікавитися деталями запровадження санкцій, співпрацею з Деркачем та мовчанням президента. Але Наталя Мосейчук дивувалася, чому нині фракція має до свого члена претензії. Адже раніше Дубинському, мовляв, дякував особисто Зеленський. І за виграні на Київщині місцеві вибори, де, на думку ведучої, «чорти балотувалися», і за участь у призначенні голови Київської обласної ради. Висновок Мосейчук був не менш піарним, ніж решта сказаного: хтось тисне на Зеленського, аби той вигнав Дубинського.

Побачивши комфортну обстановку, не зупинявся і сам Олександр Дубинський. За його інформацією, окремі депутати ходили до посольства США, щоб дізнатися, що робити з ним. Не менше ведучої на захист експрацівника «1+1» ставали й інші гості. Зокрема, правник Геннадій Друзенко говорив, що питання Дубинського має вирішуватися не в США, а в Україні. Адже це, мовляв, народний депутат, який виграв округ.

Мосейчук бідкалася, що такий «американський вплив» можуть підхопити канали Медведчука. Представник Медведчука в етері «Права на владу» Нестор Шуфрич зауважив, що своє слово у ситуації має сказати президент. А ще не забув пригадати мантру про «вплив США на Україну» та не втратив нагоди пропіарити російську вакцину від коронавірусу. Тут ведуча вирішила показати, що теплі ванни у студії «Права на владу» зарезервовані лише для президента та для друзів Коломойського. Тож зауважила, що якби в Україні працював закон, «половина фракції ОПЗЖ вже б сиділа». Шуфрич затулявся рейтингами: мовляв, «пятая часть украинцев не может ошибаться».

Трохи вибивався з хору прихильників Дубинського лише Ярослав Железняк — наголосив, що у «Голосі» всі внутрішні голосування відбуваються публічно, а за провину людину одночасно виключать і з фракції, і з партії. А те, що хочуть зробити «слуги», мовляв, «профанація».

Завершувалася програма словами ведучої, що у парламенті «сиплеться монобільшість, а ви [члени «Голосу», ОПЗЖ та решти партій] аплодуєте». А в разі руйнації найбільшої фракції, на думку Мосейчук, «ми можемо втратити країну». Хто такі «ми», ведуча не уточнила.

29 січня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

До студії прийшли перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, співголова парламентської фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов, нардепи Нестор Шуфрич (ОПЗЖ), Ольга Стефанишина, Сергій Рахманін («Голос»), Ірина Верещук («Слуга народу»), міністр охорони здоров’я Максим Степанов, епідеміологиня Наталя Виноград, інфекціоністка Катерина Булавінова, позаштатний радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський, голова виконкому Національної ради реформ Міхеіл Саакашвілі. Відеозв’язком вмикалися епідеміолог Михайло Фаворов (мешкає у США), лікарі Лілія Чуб (ОАЕ) та Борис Бриль (Ізраїль). Разом 16 гостей (10 чоловіків та шестеро жінок). Нестор Шуфрич, як і на інших етерах, на початку був у медичній масці (єдиний з присутніх), а потім закликав глядачів не нехтувати засобами захисту.

Нинішній етер вперше після початку пандемії був із глядачами у студії. За словами ведучого, запросили 48 киян, 17 із яких перед ефіром вперше у житті здали тест на коронавірус. Ще п’ятеро перехворіли раніше.

Шустер знову нагадав про опитування, в якому автори проєкту цікавляться в українців, чи ті вважають, що вже перенесли коронавірусну хворобу. Нині цифра тих, хто відповів ствердно, була 21,4% (порівняно з минулим ефіром, приріст — 0,1%).

До мікрофону саме вийшов міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Як і раніше, звітував про хороше: чинну спроможність медичної системи тестувати до 75 тисяч людей на добу. А ще що за смертністю Україна — на 34-му місці у Європі. Шуфрич намагався заперечити: мовляв, восени загальна смертність в Україні зросла на 15% порівняно з аналогічним періодом 2019-го. Степанов відбивався, що зростання смертності — логічний наслідок пандемій.

Хвалив Україну й епідеміолог Михайло Фаворов. За його словами, країна «прошла эпидемию прилично», а січневий локдаун, мовляв, дав результати. Віртуальна гостя студії з Об’єднаних Арабських Еміратів Лілія Чуб розповіла, що у країні з населенням близько 10 мільйонів тільки за останню добу зробили більше 180 тисяч тестів.

Далі у студії показали сюжет, у якому кореспондентка проєкту цікавилася у столичних та регіональних приватних клініках, скільки коштує лікуватися від коронавірусної хвороби. Виявилося, що доба перебування у таких закладах коштує від 9 до 13 тисяч гривень, а стартовий депозит, який має вносити пацієнт, починається від 50 тисяч.

Потому настав час критики. Це Ольга Стефанишина з «Голосу», яка і сама працювала у Міністерстві охорони здоров’я за часів Уляни Супрун, говорила, що нових хворих реєструють не так багато, як пару місяців тому, лише через малу кількість тестів. Через безпорадність міністра тестуватися, мовляв, незручно, тож, якщо хворіє вся родина, в найкращому випадку тестується хтось один. А отже, офіційна статистика — хибна. На це міністр відповів, що представники політсил вже не знають, на чому «хайпувати».

Юлія Тимошенко, як завжди, прийшла на етер із паперами. Нині мала при собі результати традиційно неназваного нею соцопитування. За її словами, 83,2% українців у разі захворювання на коронавірусну хворобу сподіваються на себе та рідних і лише 6% — на допомогу держави. А ще лідерка «Батьківщини» з виглядом експертки бідкалася, що тему епідемії та вакцинації у студії «обговорюють поверхнево».

Коли ж зайшлося безпосередньо про вакцинацію, Лілія Чуб з ОАЕ сказала, що там уже доступні три вакцини, а в екстрених випадках влада дозволяє робити щеплення і омріяним ОПЗЖ «Спутником V». Лікар з Ізраїлю Борис Бриль сказав, що запорука успішної вакцинації — висока відповідальність як медиків, так і пацієнтів. Чого явно бракує українцям. Адже у бліцопитуванні киян, що його показали у студії, деякі виявились не готовими вакцинуватися, адже не впевнені у якості препаратів та доцільності процедури. Ще гірше було у студії: на запитання ведучого, хто з глядачів готовий робити щеплення від коронавірусу, підняли руки лише 11 з 48 присутніх.

Савік Шустер піддав оливи у вогонь, згадавши про сумнозвісну мапу вакцинації від видання The Economist, де Україні прогнозують масову вакцинацію аж у 2023 році, коли препарати дійдуть до найбільш нерозвинених країн. Цю мапу хибно інтерпретували українські ЗМІ. Степанов такі терміни заперечив і додав, що всі вакцини для українців будуть безпечними.

Та не переконав цим Нестора Шуфрича. Він планує вакцинуватися «Спутником V» у Будапешті, бо там, мовляв, російська вакцина вже доступна. Хоча, як справжньому члену партії Медведчука, зручніше йому було би, за його словами, щепитися у Москві. Потому нардеп від ОПЗЖ зі словами «не хочу агитировать» перерахував країни, де вже доступна російська вакцина від коронавірусу.

Максим Степанов був непохитним. По-перше, мовляв, навіть у великій Росії «Спутником» вакцинувалися лише півтора мільйони людей, тож про масштабність не йдеться. По-друге, у країн, що закупили препарат, Росія не анексувала території та не йшла на них війною.

Шуфрич не здавався: за його словами, «российские ученые» пропонували українцям продати технологію виготовлення препарату. «Кому предлагали? Лидеру вашей же партии», — не розгубився Савік Шустер. Цього вечора ведучий помітно обстоював позиції влади, закликаючи опозиційних гостей обходитися без популізму.

А от у співголови парламентської фракції «Європейської солідарності» Артура Герасимова, очевидно, є якісь персональні нормативи з кількості згадок лідера політсили в етерах. Адже не встиг політик отримати слово, як розповів, що питання вакцин — геополітичне. А отже, Петро Порошенко з його дипломатичним хистом досяг би прогресу значно швидше. «В этом никто не сомневается!», — під сміх Степанова іронізував Шустер.

Коли розумієш, що Порошенко знову всіх переграв

Герасимов додав щось про «план вакцинації від Петра Порошенка», присмачивши промову традиційною згадкою про «Велике крадівництво». Потік популізму трохи пригасив план вакцинації від Кабміну, виведений на екран. Юлія Тимошенко при цьому переконувала, що, за даними того самого неназваного нею опитування, лише 21,4% українців хочуть вакцинуватися.

Під кінець випуску обговорили закон про референдум. Глядачам показали інфографіку про засади документу. Ведучий нагадав, що у «Батьківщині» хочуть провести власний референдум на 5 питань, і попросив показати відео, де Зеленський говорить про «фейспалм» щодо однієї з політсил, яка вже «20 років на ринку перевзувань», прозоро натякаючи на партію Юлії Тимошенко. Чи стосувався спіч президента саме «Батьківщини», Тимошенко просила питати саме у Зеленського. Та далі, вийшовши до одного з центральних мікрофонів, перебувала там до кінця етеру — понад годину. З якої десять хвилин виступала сольно. Тож глядачі (якщо хтось, не дай Бог, забув), пригадали:

• як в Україні без референдуму вирішили продавати сільськогосподарську землю (а як же законопроєкт самої Тимошенко від 2008 року?);
• як зняли заборону на приватизацію державних об’єктів (а як же ініціативи часів її прем’єрства?);
• як лідерка політсили вважає марихуану «достатньо важким наркотиком» і вводить людей в оману, заявляючи, що використання канабісу в медичних цілях давно дозволене (насправді ні);
• що 70% українців вважає, що країна рухається не туди (це вже дані КМІС, про який Тимошенко ніде не згадувала).

Дісталося від опозиціонерки і Зеленському, який, мовляв, надто довго втілював свою обіцянку про референдум. На це перший віцеспікер парламенту Стефанчук відповів, що це пакет законів, у якому, мовляв, врахували усі поправки (хоча за кілька хвилин до того Тимошенко запевнила, що їхні пропозиції не врахували).

Знайшовся в етері час і для сюжету про нацистські референдуми Адольфа Гітлера. Все через давні заяви нардепа від «Голосу» Сергія Рахманіна, який порівнює тодішні референдуми у Німеччині з тими, що можуть відбуватися в Україні після ухвалення закону. У студії Рахманін бідкався, що референдум — це «дуже тонкий інструмент у руках пропагандистів». Через те зчинилася суперечка, до якої долучився Стефанчук. На захист референдумів в Україні став і очільник виконкому Нацради реформ Міхеїл Саакашвілі.

Шуфрич, критикуючи владу, говорив російською. «З поваги до мене — українською», ­— просив колегу Стефанчук, та той «из уважения ко всем» прохання проігнорував.

Під кінець програми у суперечку втрутився Герасимов — розповів, що ухвалення закону про референдум спрямоване на посилення влади Зеленського, бо ж рейтинги падають. На що «слуга народу» Ірина Верещук нагадала, що і Порошенко перед виборами-2014 обіцяв внести законопроєкт про народовладдя.

Токшоу, що не потрапили в огляд:

29 січня, «Протистояння», NewsOne

В етері були народні депутати: Іван Крулько, Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина»), Олена Мошенець, Олексій Мовчан, Олексій Устенко, Володимир Крейденко («Слуга народу»), Тетяна Плачкова, Олександр Качний, Олександр Колтунович, Юрій Павленко (ОПЗЖ), нардепи попередніх скликань Михайло Головко («Свобода»), Оксана Продан (УДАР), політичні коментатори Михайло Чаплига, Олександр Лазарєв, Валентин Землянський, Олег Стариков, Володимир Цибулько, позаштатний консультант комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Юрій Федоренко, віцепрем’єрміністр часів Гройсмана Павло Розенко, ексміністр фінансів Ігор Уманський, економіст Павло Кухта, голова Харківського міського осередку «ОПЗЖ» Андрій Лесик. Разом 22 гостя (19 чоловіків та троє жінок).

29 січня, «Ехо України», Прямий

Участь взяли народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Юлія Клименко («Голос»), нардеп 8 скликання Борислав Береза (позафракційний), політична коментаторка Яніна Соколовська, депутат Київради Леонід Ємець («Європейська солідарність»), заступник голови Кіровоградської обласної ради Дмитро Лінько, політкоментатор Олег Саакян. Разом сім гостей (п’ятеро чоловіків та двоє жінок).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.