12:30
Вівторок, 30 Червня 2020

У пошуках «папіка соросят». Огляд токшоу за 22–26 червня 2020 року

1 953
Омелян називає владу «аферистами і гопниками», Тимошенко та Яценюк вихваляють Авакова, а Гончаренко винуватить «слугу народу» в нацизмі.
У пошуках «папіка соросят». Огляд токшоу за 22–26 червня 2020 року
У пошуках «папіка соросят». Огляд токшоу за 22–26 червня 2020 року

Теми, порушені в токшоу на тижні, розділилися. На ICTV обговорювали становище культури, на «1+1» — стихійне лихо на Заході України,  ZIK залякував новим законопроектом про медіа, а на каналі «Україна» майже дві години розповідали про сумнівний допис Володимира Путіна.

22 червня, «Свобода слова», ICTV

Участь у токшоу взяли міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, письменник Юрій Андрухович (включенням з відео), художник, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд (включенням з відео), театральний режисер і продюсер, засновник фестивалю «Гогольфест» Владислав Троїцький, кінорежисер Сергій Буковський, російський кінорежисер і художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ілля Хржановський (включенням відео), арт-менеджерка, генеральна директорка Національного комплексу «Мистецький арсенал» Леся Островська-Люта, генеральний директор центру Довженка Іван Козленко. Загалом вісім гостей (сім чоловіків та одна жінка). Засобів захисту гості студії при собі не мали.

 

Обговорити культурні проблеми автори «Свободи слова», схоже, вирішили «екстерном»: етер, без рекламної паузи, тривав трохи більше години, тоді як зазвичай програма йде вдвічі довше.

На старті ведучий Вадим Карп’як навів результати соцопитування від Київського міжнародного інституту соціологіїі, згідно з якими 50 % українців не шкодують про розпад СРСР, тоді як 33,5 % відчувають сум із цього приводу. Тож у програмі вирішили розібратися, чи впливають такі настрої українців на ситуацію в культурі.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав, що розвиток культури можливий тільки через діалог, який не може бути безкомпромісним. Трохи пропіарив і партію «Слуга народу», від якої обирався до парламенту — мовляв, вона прагне об’єднувати українців.

Генеральна директорка комплексу «Мистецький арсенал» Леся Островська-Люта говорила, що культурний діалог має йти в інституціях, тож культурні установи повинні мати постійну державну підтримку. Очільник національного центру Олександра Довженка (довкола якого спочатку згустилися хмари, але потім, схоже, настало «розвиднення») Іван Козленко, у свою чергу, сказав, що й держустанови мають бути прибутковими. Директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд бідкався, що Україна на порозі політичного реваншу проросійських сил, який може перерости в культурний.

Профільний міністр Олександр Ткаченко в цей час згадав про медіасферу. Його, мовляв, «насторожує зловживання фейками» (може, тому й «1+1», який Ткаченко раніше очолював, зрештою видалив фейковий сюжет про «американські біолабораторії» в Україні? — Авт.). А ще пообіцяв, що міністерство цього року «почне розмову про медіаграмотність». А ми-то думали, що розмова про медіаграмотність в Україні триває вже понад десять років…

Згадував міністр і про скандал довкола «Довженко-центру», розповівши, що підписав фінансовий паспорт, який мають передати до Мінфіну для поновлення фінансування установи. А також про «серіали з українськими наративами», які, на його думку, має фінансувати держава. Щоправда, в інших інтерв’ю міністр розповідав, що від російськомовного продукту відмовлятися не варто.

Ткаченко отримав свою порцію критики від кінорежисера Сергія Буковського, який розкритикував призначення головою Держкіно Марини Кудерчук (щоправда, не називаючи прізвища посадовиці), а потому — від письменника Юрія Андруховича. Той побоюється, що за чинної влади українське кіно може сповільнитися в розвитку, а загалом у культурі ми «маємо шанс отримати суміш хору Верьовки і “95-го кварталу”». Ткаченко переконував, що занепаду українське кіно й культурна галузь у цілому не зазнають.

Неоднозначну реакцію у студії викликало ввімкнення художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Іллі Хржановського, постать якого в Україні супроводжує низка скандалів. Спочатку, нагадаємо, спільноту сколихнув фільм режисера «Дау. Дегенерація», в якому дитячий омбудсмен Микола Кулеба побачив сцени катування дітей та звернувся до правоохоронців. Потому низка медійних та культурних діячів зажадала звільнення Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру «Бабин Яр». Зрештою, сам факт залучення росіянина до управління інституцією, яка має реконструювати частину української історичної пам’яті, в часи російської агресії насторожує багатьох.

В етері ж «Свободи слова» російський кінематографіст запевняв, що на згаданій посаді відповідає не за історичну трактовку минулого, а лише за промоцію проєкту. Втім запрошення російського культурного діяча до українського культурного проєкту тут же розкритикував Іван Козленко.

23 червня, «Пульс», «112 Україна»

На самому початку програми на екран вивели слова прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про ймовірність перенесення місцевих виборів через ситуацію з коронавірусом. Слова урядовця одразу ж спростував перший віртуальний гість студії — нардеп від монобільшості з амбіціями кандидата на пост київського мера Олександр Качура. Перенести волевиявлення можна тільки за запровадження надзвичайного стану, запевнив депутат. А потім одразу пропіарився, розповівши про ситуацію довкола будинку на столичних Позняках, де 21 червня пролунав вибух. Мовляв, влада контролює ситуацію та допоможе постраждалим. Пообіцяв Качура і створення слідчої комісії щодо «плівок Деркача», хоч ініціативі цій уже більше місяця.

Потому гостем студії «Пульсу» став колишній журналіст-викривач каналу «1+1», відомий схильністю до чорного піару інтересах Ігоря Коломойського, а  нині нардеп від «Слуги народу» Олександр Дубінський. Коментував записи розмов нібито Байдена з Порошенком.

Слово надається стороні обвинувачення

Розслідування цієї історії, на думку Дубінського, блокують США та оточення Порошенка. Нардеп усе ж має надію, що за створення ТСК проголосують наступного тижня (себто з 30 червня. — Авт.). Відбиваючись від критики ведучих «Пульсу», що ТСК в українському парламенті не працюють, Дубінський назвав їх «адвокатами Порошенка». Зрештою, гість навіть уклав парі з ведучими на пляшку горілки (з Полуєвим) та шампанського (зі Степанець), що Петру Порошенку через оприлюднені записи таки світить відповідальність.

Коли до студії прийшов політкоментатор Вадим Карасьов, ведучі нагадали про створення комунікаційної платформи для обговорення національної ідеї України, ініційоване нардепом від «ОПЗЖ» Ренатом Кузьміним. «Идея хорошая, но не нужно искать идеальную модель», — не оцінив старання соратників Медведчука Карасьов.

Навели ведучі й результати опитування центру «Соціальний моніторинг», згідно з яким, якби вибори до українського парламенту відбулися найближчої неділі, «Слуга народу» отримала б 30,5 % голосів, «ОПЗЖ» — 18,6 %, а «Європейська солідарність» — 12 %.

Потому до студії «Пульсу» завітав спікер парламенту, який, за словами ведучих, був у масці, але зняв її перед етером. Дмитро Разумков, зокрема, розповів, що закон про народовладдя, підтриманий у першому читанні, можуть розглянути в цілому наприкінці нинішньої сесії. Зарплатню депутатам, мовляв, підіймати не планують.

Єдиним гостем, який навіть на початку етеру залишався в масці, аж поки зняти її не попрохали ведучі, був бізнесмен, телеведучий та завсідник телеканалів Віктора Медведчука Андрій Пальчевський. Гість прогнозував погані результати «Слуги народу» на місцевих виборах (хто тільки про це не згадував в етерах «112 Україна», NewsOne та ZIK). Порошенка Пальчевський ганив за служіння Заходу, Віктора Ляшка — за «ложь» про поширення коронавірусу. А от про свої виборчі перспективи (які той-таки «Соціальний моніторинг» оцінює як досить високі. — Авт.) висловився туманно. Мовляв, від «Слуги народу» на вибори не піде, а балотуватиметься від якогось центристського проєкту.

На десерт Андрій Пальчевський подав присутнім трохи свіжого сексизму: «Чтобы женщина была счастлива — она должна быть замужем».

Не нудно було й на гуртовій частині «Пульсу», де сперечалися народні обраниці Роксолана Підласа та Галина Янченко (у студії), їхній колега Давид Арахамія (відео) («Слуга народу»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), нардепи попередніх скликань Михайло Добкін та Віталій Журавський, черкаський міський голова Анатолій Бондаренко, очільник Дрогобича Тарас Кучма (відео), дипломат Андрій Теліженко (відео), політкоментатори Валентин Землянський та Олександр Лазарєв, мешканка постраждалого від вибуху столичного будинку Оксана Ходорич (відео). Загалом 17 гостей (із-поміж яких три жінки). Присутні у студії гості, на відміну від глядачів, були без масок.

 

Почали говорити про так звані плівки Деркача, другу частину яких нардеп оприлюднив напередодні. Дипломат Андрій Теліженко, долучившись по відео, сказав, що у США справу розслідують, а деталі оприлюднять у середині липня.

Та, на відміну від Олександра Дубінського, гості етеру не були певні в тому, що Порошенко понесе покарання через скандал. Зокрема, Галина Янченко говорила, що створення ТСК у цьому випадку — прерогатива опозиції. А Михайло Добкін і взагалі переконував, що фігурантам нічого боятися, адже Джо Байден, мовляв, — «папик соросят».

Також Добкін закликав присутніх у студії депутаток монобільшості визнати, що угода про асоціацію з ЄС — «это фикция», а прибутково торгувати Україна, мовляв, може тільки з країнами Митного союзу.

Від проросійських тез учасники проєкту відволіклися тоді, коли у студії зайшлося про сексистський скандал за участю лідера фракції «Слуги народу» Давида Арахамії та голови політсили Олександра Корнієнка. Вони перед пресконференцією в Миколаєві називали колегу по фракції Ірину Алахвердієву «тюнінгованою», а місцеву активістку Тетяну Домбровську — «робочою бабою». Згодом Олександр Корнієнко перепросив обох за негідну поведінку, а жінки, на адресу яких лунали ці репліки, вибачення прийняли. Та у студії «Пульсу» за черговий привід для кпинів «зеленої» влади вхопилися активно. Коментувати інцидент вимагав навіть Михайло Добкін, репліки якого в бік представниць монобільшості теж толерантністю не відрізняються.

Першою від влади скандал коментувала депутатка Роксолана Підласа. На її думку, це «внутрішня історія». Здивував риторикою і Арахамія. Він під час включення з усмішкою розповідав, що з Корнієнком вони вели «дискуссию в юмористическом стиле… о том, что в политике будет много женщин».

Очільник Черкас Анатолій Бондаренко «розносив» уряд за слабку боротьбу з коронавірусною епідемією, розповідаючи, що до лікарень обласного центру держава, мовляв, не передала жодного апарату штучної вентиляції легень. Завершився ж випуск сваркою під умовною назвою «Добкін проти грантоїдів». Цього разу гнів ексрегіонала був спрямований на нардепку Галину Янченко, адже її колега Підласа студію на той момент залишила.

Янченко готується прослухати чергову міні-лекцію Добкіна про «грантоїдів» і «міцних господарників»

Та дослухати мовчки народна обраниця змогла до моменту, коли Добкін звинуватив у грантоїдстві не лише саму Галину, а й членів її родини (чоловік депутатки Віктор Андрусів тривалий час працює в неурядових організаціях). Суперечка моментально переросла у сварку, під час якої заклики ведучого Полуєва бути чемними потонули у галасі.

24 червня, «Український формат», NewsOne

На передмову прийшов ньюзмейкер тижня — Андрій Деркач. У гуртовій частині галасували народні депутати Мар’яна Безугла, Олена Мошенець (монобільшість), Юрій Павленко і Наталя Королевська («Опозиційна платформа — За життя»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), колишній віцепрем’єр Володимир Семиноженко, ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, нардепи минулих скликань Михайло Добкін (Партія регіонів), Надія Савченко (ВО «Батьківщина»), Ігор Швайка (ВО «Свобода»), очільник Харківської міської організації ОПЗЖ Андрій Лесик, «громадська діячка» Ірина Паламар, політичні коментатори Володимир Цибулько, Вадим Карасьов, Ростислв Балабан. У післямові були політкоментатори Олексій Якубін та Олександр Лазарєв, нардеп 8-го скликання Дмитро Лінько (РПЛ), адвокат Іван Єкимов. Тобто 20 гостей (15 чоловіків та п’ять жінок). Говорили про стихійне лихо на заході Україні, вибух у багатоповерхівці у Києві, події на окупованих територіях, «плівки Деркача» тощо.

25 червня, «Право на владу», «1+1»

Участь у проєкті взяли президент України Володимир Зеленський (включення), міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, міністр охорони здоров’я Максим Степанов (відео), заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, заступник Генерального прокурора Олексій Симоненко, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, колишній керівник Державної екологічної інспекції України, народний депутат України 7-го і 8-го скликань Єгор Фірсов, народний депутат України 7-го і 8-го скликань, прибічник Ігоря Коломойського Олександр Шевченко (відео), співачка Руслана Лижичко (відео), еколог Петро Тєстов, мер міста Яремче Василь Онутчак (відео), начальник відділу з питань мобілізаційної, оборонної роботи та цивільного захисту Косівської райдержадміністрації Володимир Зузяк (відео), народна депутатка від «Слуги народу» Леся Забуранна, мешканець Чернівецької області, постраждалий від паводка Віталій Пепеляк, мешканці столичного будинку на Позняках, де стався вибух газу (четверо людей). Разом 18 учасників (14 чоловіків та чотири жінки). Засобами індивідуального захисту присутні не послуговувалися.

Аби розповісти, як держава контролює ситуацію в затоплених районах на Заході України, до мікрофона вийшов заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. За його словами, все під контролем, українці, мовляв, народ сильний, переживуть, а держава допоможе.

Та поки столичні чиновники розбиралися, як рятувати мешканців Західної України, знайшовся місцевий «герой-рятівник», якого тут же включили в етер. Він розповів, скільки людей уже звернулися до нього по допомогу і як активно він долучився до ліквідації наслідків стихії на рідній Івано-Франківщині. Це був партнер Ігоря Коломойського, екснардеп та кандидат у президенти-2019 Олександр Шевченко. Глядачі «1+1», напевно, добре пам’ятають, як напередодні президентських виборів минулого року політик бував у «Праві на владу» мало не щоетеру. Та й бухгалтери телеканалу, вочевидь, візити Шевченка довго не забудуть.

Герой, місцеві мешканці з дітьми та важка техніка позаду. Олександр Шевченко почав виборчу кампанію?

Героїчний тон включення Шевченка натякав на те, що він знов потребує піару. Проте чи висуватиметься політик на місцевих виборах-2020, ведуча не цікавилася. Лишень запитала, чи вимагатиме благодійник «бонуси» від держави за допомогу у боротьбі зі стихією. Той бажання отримати вигоду заперечив.

Далі гості студії зіграли у своєрідний словесний пінг-понг. Коли голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко та колишній очільник Державної екоінспекції Єгор Фірсов наголошували, що нинішній паводок — наслідок багаторічної незаконної вирубки лісів, а заступник Авакова Геращенко переконував, що ця проблема не має значних масштабів, адже деревина чіпується і вивезти її за кордон непросто. Про те, що незаконна вирубка — не головна причина стихії, розповідав і міністр екології Роман Абрамовський.

Далі власну п’ятихвилинку піару мав президент. На включенні із Прикарпаття, куди прибув оглянути завдані стихією збитки, Володимир Зеленський доповів, як злагоджено працюють усі профільні служби та як швидко відновили рух місцевими дорогами державного значення. Згадав і про 750 мільйонів гривень, які уряд виділив на подолання наслідків стихії. Просто під час включення Володимир Зеленський встиг поспілкуватися і з місцевою мешканкою, якій пообіцяв сприяння у вирішенні проблем, спричинених негодою. Виглядало ефектно, хоч і постановочно.

Включення на дружньому каналі — хороший привід для піару

На завершення ж діалогу зі студією глава держави ще й розповів про квартири, що їх виділять для мешканців будинку у столиці, зруйнованого вибухом газу. На запитання ведучої, яким чином при цьому обійшлися без державних коштів, президент запевнив: усе — через порозуміння із забудовниками, які, мовляв, безоплатно виділили житло в новобудовах.

Повернулися до теми стихійного лиха на Західній Україні під час включення народної артистки України, міжнародної амбасадорки відновлюваної енергії Руслани Лижичко. На її думку, щоб розібратися у знищенні карпатських лісів, необхідно створити робочу групу, куди б увійшли й можновладці, й активісти. Та ідею у студії сприйняли прохолодно.

Надалі до студії знову повернувся героїчний образ Володимира Зеленського. Ні, президент не встиг фізично прилетіти до столиці з Прикарпаття. Але блок, присвячений ліквідації наслідків вибуху газу в багатоповерхівці на Позняках, був присвячений допомозі глави держави постраждалим мешканцям.

Спочатку до студії прийшли четверо людей, котрі мешкали у зруйнованому будинку. Вони підтвердили: отримали квартири в новобудовах із тією кількістю кімнат, яку кожен мав до вибуху, та навіть більшою площею. А щоби глядачі не забули, завдяки кому постраждалі отримують омріяні квадратні метри, до студії «Права на владу» прийшла парламентарка з монобільшості Леся Забуранна. Розповідаючи про допомогу мешканцям позняківської багатоповерхівки, депутатка розповідала, як президент супроводжує всіх постраждалих, аби ті не мали потреби ні в чому. Із харчами, мовляв, допомогли й місцеві бізнесмени, і волонтери. Але головним героєм «саги» з уст Забуранної був глава держави, який «проявив велику людяність».

На завершення програми, коли біля мікрофона стояв заступник Генерального прокурора Олексій Симоненко, знову зайшлося про те, чи є незаконна вирубка карпатських лісів причиною стихійного лиха, що вирує на заході України. Правоохоронець розповів, що в цьому випадку відкриті справи за недотримання природоохоронного законодавства та незаконну вирубку лісу (ст. 246 Кримінального кодексу України). За цією статтею, вів далі Симоненко, нині розслідується понад три з воловиною тисячі справ. А лише у 2019 році було засуджено 177 людей (це помітно дисонувало зі словами Антона Геращенка на старті випуску, коли посадовець запевняв, що великої проблеми в незаконній вирубці немає. — Авт.). Представник Косівської РДА, що на Франківщині, Володимир Зузяк, долучившись до дискусії, переконував, що порушники не несуть істотних покарань через кругову поруку правоохоронців.

25 червня, «Народ проти», ZIK

У передмовах із Наташею Влащенко спілкувалися наймедійніший педіатр пострадянського простору Євген Комаровський (відео); на гуртовий етер зголосилися народні депутати Олексій Кучеренко (фракція ВО «Батьківщина»), Олександр Качура, Олександр Дубинський, Ірина Верещук, Роксолана Підласа («Слуга Народу»), Анна Скороход, Андрій Деркач (позафракційні), голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства уряду Гончарука Тимофій Милованов, журналісти-завсідники програми Ігор Лесєв, Сергій Лямець, Євген Куксін і Антон Підлуцький, ексзаступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова. Разом 15 гостей (11 чоловіків та чотири жінки). Говорили про поширення в Україні коронавірусу, «плівки Деркача»-2, свободу слова, стан справ із держбюджетом тощо. Блок про «свободу слова» був присвячений законопроекту про медіа, який у новій версії його автори сподіваються зареєструвати найближчим часом. Докладніше про перебіг та рівень дискусії можна прочитати у блозі шеф-редактора «Детектора медіа» у ФБ.

26 червня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

Участь у проєкті брали міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, президент України 1991–1994 років Леонід Кравчук, президент Грузії (2004–2013) Михеїл Саакашвілі, лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, прем'єр 2014–2016 років Арсеній Яценюк, віцепрем'єр-міністр із гуманітарних питань (2014–2019) В’ячеслав Кириленко, народні депутатки Ірина Верещук і Єлизавета Ясько («Слуга народу»), нардеп 8 скликання Михайло Добкін («Опозиційний блок»), голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький, ексочільник Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов, мер міста Яремче Василь Онутчак, польський режисер Кшиштоф Зануссі, російський історик Андрій Зубов, член Сейму Литви Емануеліс Зінгеріс, російський опозиціонер Лев Шлосберг, журналістка Наталія Гуменюк. Разом — 17 учасників (13 чоловіків та чотири жінки). Гості та ведучий засобами захисту не користувались.

 

На старті програми зайшлося про стихійне лихо на Прикарпатті. На екран вивели моторошні кадри великої води, що руйнує все на шляху. Заспокоїти глядачів взявся міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Як і його заступник Антон Геращенко напередодні в етері «Права на владу», міністр запевнив: влада контролює ситуацію та намагається забезпечити постраждалих від стихії усім необхідним. «Из плюсов: погибло только три человека… В 2008 году погибших было 38», — сказав міністр.

Як і в проєкті Наталі Мосейчук, на шоу Шустера представника МВС теж запитували, чи вважає він важливою причиною повеней вирубку лісу. Міністр вдарився в історію: вирубка карпатських лісів, мовляв, триває з 1970-х років і ключовою у нинішній катастрофі не є. Хоча проблема, на думку Авакова, і потребує стратегічного підходу.

Показали у студії і відео, записане мешканкою прикарпатського селища Ланчин, де напередодні побували Аваков та Зеленський. Жінка зняла зруйнований негодою двір та сказала, що жодної допомоги від влади станом на п’ятницю не мала. Аваков був непохитний: допомога, мовляв, буде, її просто не встигли надати всім постраждалим.

Ну а далі студія Шустера на кілька хвилин потонула у хвилях взаємопіару. Тимошенко та Яценюк вихваляли Авакова, система якого, на думку Яценюка, «має найвищий в країні рівень ефективності». А Тимошенко сказала: «Аваков — найдосвідченіший міністр у чинному уряді».

Хвалили колишні прем’єр-міністри й одне одного. Тимошенко та Яценюк згадували, як героїчно долали наслідки стихії у 2008-му, коли перша керувала урядом, а другий — парламентом. Кошти на відновлення інфраструктури, на думку лідерки «Батьківщини», треба взяти у компаній, які робили фіктивні відрахування податку на додану вартість. Через те, певна Тимошенко, тільки у 2019-му держбюджет недоотримав 40 мільярдів гривень, які би дуже знадобилися постраждалим від стихійного лиха. Про ці ж гроші опозиціонерка згадувала і в «Праві на владу» на початку червня. Нині ж Тимошенко пообіцяла внести проєкт закону, який допоможе «знайти ті фінанси».

Загалом, обговорення стихійного лиха зайняло перші 45 хвилин випуску. Потому понад півтори години ведучий та гості обговорювали… стан справ у Росії. Ведучий хвалився: фахівці його дослідницького фонду Open Mind Foundation, попри проблематичність, знайшли у Росії колег-соціологів, які допомогли підлеглим Шустера провести соцопитування росіян. Участь у ньому взяли 1600 людей. Як виявилося, 45,2 % росіян живуть із надією на завтра (здебільшого через симпатії до Володимира Путіна, який, мовляв, веде країну у правильному напрямку), 27,3 % відчувають страх, а 27,5 % — приниження. В опитаних українців цифри мали вигляд 49,5 / 27,3 / 23,2 % відповідно.

20,4 % мешканців Росії схвально ставляться до так званого «обнулення» президентських термінів Путіна. 53,6 %, за озвученими ведучим даними, до подовження перебування Путіна при владі ставляться негативно, а 26 % не знають, добре це чи погано. Чи не найцікавішими були цифри, коли росіян запитували, чи правильно діє Путін щодо України. 30 % дії Путіна схвалюють, 38,4 не дали точної відповіді, а проти загарбницьких дій диктатора висловилися лише 31,6 %.

Такі результати дали старт дискусіям, чи ворожий українському російський народ. Тамтешній опозиціонер Лев Шлосберг сказав, що не варто ототожнювати російську владу з народом, який, мовляв, зла українцям не бажає. Опонував росіянину Арсеній Яценюк, нагадуючи, що той-таки російський народ «аплодував» анексії Криму та залюбки споживає пропагандистський продукт на токшоу Кисельова чи Соловйова.

Потому зайшлося про статтю, оприлюднену днями на сайті президента Росії, де Путін виклав доволі специфічне бачення причин та ключових подій Другої світової війни. Сумнівної історичної достовірності матеріал різко розкритикували в Україні. У статті йшлося про «законне» приєднання до СРСР країн Балтії, і про «винуватість» Польщі у вторгненні радянських військ на її територію. Тож до дискусії долучили відомих діячів із цих країн.

Розмова відверто затяглася. Зокрема, перший очільник незалежної України близько десяти хвилин цитував промову Сталіна часів Другої світової, порівнюючи її зі словами зі свіжого матеріалу Путіна. Потому критично на адресу чинного російського диктатора висловилися польський режисер Зануссі та литовський парламентар Емануеліс Зінгеріс. Далі настала черга вже українських політиків. Арсеній Яценюк та Михайло Добкін взялися мірятися патріотизмом. Колишній прем’єр звинуватив екснардепа у підспівуванні Росії, тоді як Добкін закидав Яценюку «разрушение этой страны в 2004 и 2014 годах».

 

Яценюк та Добкін дискутують, хто з них більший патріот

На завершення етеру на зв'язок зі студією вивели науковців зі Львова та Харкова, які дали оцінки статті Путіна та її впливу на подальші україно-російські стосунки.

Підхід авторів «Свободи слова Савіка Шустера» цього разу здивував. Дивно витрачати півтори години етерного часу на розмови про загарбницький світогляд президента Росії, про який весь світ знає ще з часів нападу на Грузію. При цьому частина гостей (Саакашвілі, Ясько, Верещук) виглядали у дискусії статистами, адже мала лише по кілька коротких реплік, у яких підтверджувала, що Путін вороже ставиться до України.

26 червня, «Ехо України», Прямий канал

До етеру долучилися народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Вікторія Гриб (позафракційна), міністр інфраструктури уряду Гройсмана Володимир Омелян, нардепи 8-го скликання Дмитро Лінько (Радикальна партія Ляшка), Ганна Гопко («Самопоміч»-позафракційна), політичні коментатори Тарас Загородній, Валентин Гладких, російський опозиціонер Ілля Пономарьов (відео). Разом — вісім гостей (шестеро чоловіків та дві жінки). Тарас Загородній був єдиним у рукавичках.

До представлення гостей Матвій Ганапольський запитав у Юрія Петрушевського, чому той вбрався у клубну футболку англійського «Ліверпуля». Співведучий пояснив: святкує нещодавнє здобуття футбольним клубом чемпіонства в англійській прем’єр-лізі. До того гравці «Ліверпуля» ставали чемпіонами країни ще у 1990-му. «Це якби президентом був Зеленський, знову Зеленський, потім Кошовий… а потім знову Порошенко став президентом», — провів зрозумілу для глядачів Прямого аналогію Петрушевський.

Далі показали новини херсонських ЗМІ, які, не маючи акредитації на візит Зеленського, випустили матеріали з пробілами у місцях, де мали би бути деталі поїздки та пряма мова глави держави. Потому Ганапольський навів статистику Держлісагентства. Мовляв, «За рік президентства Зеленського вирубка лісів зросла у сім разів. Проклятий Порошенко!». Тільки ведучий відверто зманіпулював: статистика Держлісу говорить про весь 2019 рік порівняно з 2018-м, тоді як інавгурація Зеленського відбулася 20 травня. Та Ганапольський уже набрав темп, який не хотів збавляти. Тож далі мовив про ймовірний «президентський пул ЗМІ», який хочуть створити в Офісі президента. «Чи буде Ганапольський у цьому пулі?» — театрально запитував медійник. Згадав і про те, що Зеленський, мовляв, «реагує на Прямий із презирством. Трохи не плюне». Та чи не тому, що чинну владу тут відверто демонізують?

Специфічно обговорювали учасники програми й ситуацію з паводком у західних областях. Ганапольський, зокрема, бідкався, чому Зеленський «не об’єднує країну довкола трагедії національного масштабу?». Під цими словами ведучий мав на увазі, що в українців, мовляв, немає відчуття спільної біди, як це було на початку російського вторгнення 2014 року.

«Треба було оголосити надзвичайний стан», — не зупинявся Ганапольський. А міністр інфраструктури Омелян і взагалі переконував, що Зеленський полетів на Прикарпаття лише «під тиском громадськості». Єдиним, чий голос вибився із критичного хору, був політкоментатор Гладких, якому показові поїздки перших осіб держави до зон стихійного лиха нагадують совок.

Далі Ганапольський порівняв владу Зеленського з режимом Путіна, коли в країні, мовляв, створений образ лідера, який у критичній ситуації виходить на люди, аби всіх врятувати. Але ж за пару хвилин до того Зеленського якраз і ганили за запізнілу особисту реакцію. Ця влада «знищила все», «фахово» підсумував блок Олексій Гончаренко.

Далі обговорювали відеозвернення президента до далекобійників-порушників, сексистські висловлювання лідера «Слуги народу» Олександра Корнієнка та слова депутатки з монобільшості Галини Третьякової про «дітей низької якості». «Я вибачаюсь, що змушений це обговорювати», — сумно мовив Ганапольський. Так, немовби теми програми авторам передають зовні. Та вже невдовзі висміював чинного главу держави за відеозвернення до водіїв фур.

Ганапольський пародіює «відосики» Зеленського

Єдиним, хто у згаданих випадках нічого надто страшного не побачив, знову був політкоментатор Гладких. Мовляв, фігуранти скандалів висловилися неправильно за формою, але логічно по суті.

Вислови про «дітей низької якості» — це нацизм», сказав нардеп Олексій Гончаренко. До таких ситуацій призводить «виборча інфантильність», говорила нардепка попереднього скликання Ганна Гопко. «Влада в руках аферистів і гопників», — смалив напалмом ексміністр інфраструктури Володимир Омелян.

Співведуча Олена Курбанова оголосила сюжет про «секс-скандали», в якому згадали і про випадок із Корнієнком, і про спілкування з працівницями комерційного сексу нардепа «Слуги народу» Богдана Яременка, і про епізод із судимістю його колеги Романа Іванісова. Щоб не йшлося тільки про монобільшість, сюжет присмачили відео, де депутат від «ОПЗЖ» Ілля Кива під час пленарного засідання робить рухи, схожі на мастурбацію.

Далі згадали «слугу народу» Людмилу Буймістер, яка запропонувала оголосити емісію у 200 мільярдів гривень, щоби потім роздати кожному українцю по три тисячі. Це відео вивели на студійний екран. «Всі думають, що тут тємнік какой-то. Але ж ми цей ролик показали», — немовби виправдовувався ведучий.

Анонсували у студії й обговорення «падіння рейтингу Зеленського». Проте окремим блоком тему не виносили: все звелося до хвилинної суперечки Ганапольського та Омеляна, чи вдасться чинному президенту виграти вдруге. Перший був певен, що так, ексурядовець переконував, що повторної перемоги Зеленському не бачити.

26 червня, «Протистояння», NewsOne

На передмові була колишня народна депутатка від Партії регіонів Олена Бондаренко. В основному блоці були народні депутати Ренат Кузьмін (фракція «Опозиційна платформа — За життя»), Ірина Верещук, Євген Шевченко, Олена Мошенець («Слуга народу»), Іван Крулько (ВО «Батьківщина»), нардепи попередніх скликань Кирило Куликов, Юрій Левченко, Надія Савченко, політкоментатори Валерій Димов, Михайло Чаплига, секретар РНБО 2019 року Олександр Данилюк, громадська діячка Ірина Паламар, міністр соціальної політики 2016–2019 років Андрій Рева, економічний «експерт» Олександр Охріменко, член політради ОПЗЖ Максим Невінчаний. Разом 16 гостей (11 чоловіків та п’ять жінок). Мова пішла про повені на Заході України, побиття представника Партії Шарія у Харкові, скандали за участю «слуг народу», події на Донбасі, «зовнішній вплив» на Україну тощо.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1953
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду